Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОГНОЗІВ ТА МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ



 

Множинний характер проблем, які стають об'єктами прогнозування при прийнятті господарських рішень, призводить до виникнення великої кількості прогнозів, систематизація яких знаходить своє відображення у їх класифікації за певними ознаками.

Економічні прогнози можна умовно поділити на три основних види: загальний прогноз, який дає відповідь на запитання про можли­вість настання деякої події у майбутньому; якісний прогноз, який передбачає опис майбутньої ситуації; кількісний прогноз, який перед­бачає визначення числових характеристик станів економічної систе­ми у майбутньому на основі точкових або інтервальних оцінок.

В літературі класифікують економічні прогнози за такими критеріями (табл. 5.1.):

Таблиця 5.1.

Класифікаційні ознаки прогнозів Види прогнозів
За проблемно — цільовим критерієм пошуковий прогноз - визначення можливих станів економічної системи в майбутньому. Такий прогноз відповідає на запитання: що відбудеться за умови збереження існуючих тенденцій найімо­вірніше?    
Продовження табл. 5.1.
  нормативний прогноз - визначення можливих шляхів і термі­нів досягнення можливих станів економічної системи в майбут­ньому. Такий прогноз відповідає на запитання: якими способами можна досягти бажаного результату? Наприклад, на підставі інформації про зростання споживання про­дуктів харчування пошуковий прогноз дозволяє визначити, наскільки воно зросте за даний період. При нормативному прогнозі досліджу­ються шляхи зміни тенденції за рахунок інтенсифікації виробництва, поліпшення його структури, підвищення продуктивності праці тощо.
За критерієм кількісної оцінки точковий - результат прогнозування у вигляді єдиного значен­ня показника в майбутньому; інтервальний - результат прогнозування у вигляді довірчого інтервалу;
За природою об'єкта прогнозування науково-технічні - (прогнози щодо перспектив розвитку науки І техніки, впливу науково-технічних досягнень на розвиток еконо­мічних процесів); ресурсні (прогнози щодо обсягу природних, матеріальних, трудових, фінансових ресурсів); демографічні; соціальні (наприклад, прогноз попиту та споживання окремих товарів та послуг).
За періодом утвердження оперативні (до 1 місяця) - розраховані на найближчу перспек­тиву, протягом якої не буде суттєвих змін у об'єкті дослідження -ні кількісних, ні якісних; короткострокові (від 1 місяця до року) - розраховані на перс­пективу, протягом якої не буде суттєвих кількісних змін об'єкта дослідження; середньострокові (від 1 року до 5 років) - охоплюють перспек­тив}' між коротко- і довгостроковими прогнозами з перевагою кіль­кісних змін над якісними; довгострокові (від 5 до 15 років) - розраховані на перспективу, протягом якої очікуються суттєві кількісні та якісні зміни об'єкта дослідження; далекострокові (понад 15 років) - охоплюють перспективу, протягом якої очікуються значні якісні зміни, і можна говорити ли­ше про загальні перспективи розвитку досліджуваного явища.
За шкалою вимірювань результати прогнозування в номінальній шкалі - до них відно­сять прогнози типу: «сприятливий - несприятливий», «якісний - не­якісний» і т.п., результати прогнозування в ординальній шкалі наприклад, прогнози типу «дуже сприятливий - менш сприятливий - прийня­тний - неприйнятний» тощо; результати прогнозування в інтервальній шкапі результат, який вимірюється в інтервальній шкалі; результати прогнозування в шкалі відношень - ті, що записані у вигляді точкової оцінки певного параметра генеральної сукупності.
Продовження табл. 5.1.
За наявністю випадкових факторів (детермінованістю) об'єк­та прогнозування детерміновані, у яких всі фактори є детермінованими; ^ стохастичні, у яких крім детермінованих факторів враховуєть­ся випадкова складова; змішані, тобто такі, що враховують фактори як детерміновано­го, так і стохастичного характеру.
За ступенем інформаційної забезпеченості на момент прогно­зування з повним забезпеченням кількісною інформацією, тобто коли в наявності є достатньо ретроспективної інформації; з неповним забезпеченням кількісною інформацією; з повною відсутністю ретроспективної інформації.
За масштабом дій розрізняють міжнародні; національні; міжгалузеві; галузеві; прогнози об'єднань; прогнози підприємств.
За ступенем формалізації умов розрізняють прогнози із високим ступенем формалізації умов прогнози із середнім ступенем формалізації умов прогнози із низьким ступенем формалізації умов.

 

Методологічний апарат прогнозування - це сукупність методів і інструментів, вибір яких зумовлює:

первинні уявлення щодо можливостей появи різних станів середовища;

набір варіантів оптимального рішення відповідно до ситуації без прогнозування.

Методи прогнозування - це сукупність прийомів і способів, що дозволяють на основі ретроспективних даних, екзогенних (незалеж­них) і ендогенних (залежних) змінних, зв'язків між ними, отримати знання про майбутній розвиток об'єкта прогнозування.

Методи прогнозування прийнято поділяти на кількісні та якісні (табл. 5.2). Наявність чи відсутність одного з них в прийнятті управлінських рішень зумовлює дисбаланс в системі управління підприємством і значно знижує якість і точність прогнозів.

Відсутність методів прогнозування (поле 4) приводить до повної втрати контролю над матеріальними і фінансовими потоками на підприємстві.

Таблиця 5.2.

Матриця початкових ситуацій прийняття обґрунтованих господарських рішень

  ЯКІСНІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ
КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ   наявні відсутні
    наявні Контрольована ситуація (поле 1) Втрата запасу міцності (поле 2)
    відсутні Втрата чутливості (поле 3) Неконтрольована ситуація (поле 4)

 

 

Наявність тільки кількісних методів прогнозування (поле 2) приводить до ситуації, коли керівництво володіє інформацією про поточний стан підприємства, що свідчить про спрощеність і недостатню спрацьованість господарських рішень. Використання тільки якісних методів прогнозування (поле 3) зумовлює втрату чутливості господарських рішень, що пов'язане з частковим випаданням деяких функцій управління, тобто поточний стан може опинитися поза контролем. І, нарешті, поєднання кількісних і якісних методів прогнозування (поле 1) робить систему управління на підприємстві достатньо гнучкою.

Таким чином, механізм прогнозування, що включає кількісну модель прогнозування і якісні управлінські методики, є одним з інструментів управління на основі показників.

Загалом методи прогнозування поділяють на методи екстраполя­ції, експертних оцінок та моделювання.

Екстраполяція полягає в поширенні закономірностей та взаємо­зв'язків, виявлених в певному періоді розвитку досліджуваного об'єк­та на майбутній період. Екстраполяція може стосуватися законо­мірностей розвитку, виявлення тенденцій і коливань, або причинно-наслідкового механізму формування досліджуваного процесу.

Ці методи різняться способом моделювання. Екстраполяція зако­номірностей розвитку досліджуваного процесу ґрунтується на вив­ченні його передісторії, виявленні загальних тенденцій, траєкторій зміни в часі і розглядається як функція часу. У другому випадку ана­лізується вплив певної множини факторів на досліджуваний процес.

Інформаційною базою екстраполяції закономірностей розвитку досліджуваного процесу є одновимірні динамічні ряди, а екстрапо­ляції впливу множини факторів - система взаємозв'язаних динаміч­них рядів.

Відомими методами екстраполяції є методи: найменших квадра­тів, експоненційного згладжування, ковзних середніх, структурного, мережевого та матричного моделювання.

Методи експертних оцінок базуються на принципах виявлення колективної думки експертів про перспективи розвитку об'єкта дос­лідження.

Методи моделювання полягають у відтворенні реального процесу у вигляді певної моделі, яка відтворює його основні риси та власти­вості, абстрагуючись від вторинних, неістотних. Будь-яка модель -фізична чи математична - це спрощений, схематичний образ реаль­ності. Побудова моделей має на меті розкрити закономірність розвитку досліджуваного об'єкта чи процесу на деякому ретроспективному етапі, тобто в минулому. І якщо модель побудована правильно і адекватно характеризує зв'язки та властивості досліджуваного об'єк­та чи процесу, то вона може бути основою для екстраполяції, тобто прогнозування на майбутнє.

Ретельний аналіз наявної інформації при виборі методу прогнозу­вання повинен забезпечити спрощення процедури прийняття рішен­ня. Основна вимога полягає не в тому, щоб метод прогнозування використовував складний математичний апарат або був новим мето­дом, а в тому, щоб він давав точний, своєчасний і зрозумілий прогноз, який сприяв би у виборі найкращого рішення.

У процесі прогнозування використовують два підходи:

- дослідницький прогноз - виражає передбачення як функцію прогнозу і відображає, яким може бути розвиток ситуації за умови, що характер управлінської дії на неї залишиться незмінним. В основі дослідницького прогнозування лежить орієнтація на передбачення можливостей, встановлення тенденцій розвитку ситуацій на підставі інформації, що наявна при розробці прогнозу. Тим самим, дослідницький прогноз вказує на сфери діяльності, що вимагають першочергового втручання, спрямованого на подолання негативних процесів. Дослідницьке прогнозування поділяється на:

- традиційне (екстраполятивне) - орієнтоване на стабільний і безперервний розвиток об'єкта, тобто на збереження виявлених у минулому тенденцій розвитку об'єкта прогнозування;

- новаторське (альтернативне) - виходить з того, що розвиток об'єкта відбувається стрибкоподібне і циклічно - припускає існування множини варіантів майбутнього розвитку об'єкта і ґрунтується на розробленні варіантів, що відрізняються за ступенем і характером впливу особи що приймає рішення на параметри розвитку.

- нормативний прогноз- визначає цілі рішення і можливі способи їх досягнення на підставі об'єктивної оцінки існуючих можливостей для забезпечення досягнення адекватних результатів. В основі нормативного прогнозування лежить орієнтація на місію, цілі, потреби, досягнення яких передбачає рішення. Нормативне прогнозування - це проекція в майбутнє початкової моделі рішення відповідно до заданих цілей, норм, критеріїв.

 

Дослідницький
Нормативний
Методи ПАТТЕРН, Делфі, прогнозного графа Глушкова, Поспєлова
Методи, що базуються на аналізі точних емпіричних даних: екстраполяція, мо­делювання, метод історич­ної аналогії, сценаріїв тощо
    М Е Т О Д
І Н С Т Р У М Е Н Т

 

 


Рис. 5.2. Методи та інструменти прогнозування

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.