Відповідно до ст. 307 КПК слідчий суддя за результатами розгляду скарг на

рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора приймає ухвалу про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) зобов'язання припинити дію;

3) зобов'язання вчинити певну дію;

Відмову у задоволенні скарги.

Оскарженню така ухвала не підлягає (випадок складає лише ухвала про

Відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального

Провадження).

Окремою статтею 308 КПК регулюється положення стосовно оскарження

Недотримання розумних строків. Йдеться про порушення засади «розумність

Строків», що передбачена в ст. 28 КПК України редакції від 13 квітня 2012 року.

Суб’єктами оскарження за цією підставою є: підозрюваний, обвинувачений,

Потерпілий, які мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання

Розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів

Після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному

Прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних

Процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу,

Невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

ПОРЯДОК ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛ СЛІДЧОГО СУДДІ

Проблема активності суду при розгляді скарг учасників процесу й подань

Органів, що здійснюють досудове розслідування, повинна вирішуватися з

Урахуванням того, що досудове провадження має ознаки розшукового, а тому

Баланс приватних і публічних інтересів при розв’язанні правових конфліктів може

Бути забезпечений лише за умови процесуальної активності суду. Це зумовлено тим,

Що саме суд виступає гарантом поновлення порушених прав і законних інтересів

Людини, яка у відносинах з органами, що здійснюють кримінальне провадження, не

Виступає рівноправним суб’єктом. Процесуальна активність суду полягає в

Можливості здійснення ними судових дій, спрямованих на перевірку доводів

Скаржника, а також фактичних і правових підстав для проведення процесуальних дій

Чи застосування заходів процесуального примусу.

Визнається правильним та необхідним запровадження інституту слідчого

Судді в КПК редакції 13.квітня 2012 року. В майбутньому доцільним уявляється

Створення окремої гілки судової системи – слідчих суддів.

Порядку оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування

Присвячені ст. 309-310 КПК.

Кримінально-процесуальний понятійний апарат поширено завдяки новому

Поняттю «слідчий суддя», це відображено у п.19 ст. 3 КПК.

Слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить

Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у

кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 КПК, –

Голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя.

Ухвали слідчого судді також можуть бути оскаржені під час досудового

Розслідування.

Так, в апеляційному порядку на досудовому розслідуванні оскаржуються

ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або

відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову

в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;

Поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в

такому поміщенні;

Продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для

дітей або відмову в його продовженні;

Направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної

експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

Тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення

Поиск по сайту: