Про захист прав і основних свобод людини 1950 року та протоколів до неї»

Європейська конвенція з прав людини в статті 6 закріпила міжнародну

Систему захисту прав та свобод людини. Стаття 13 цієї Конвенції проголошує, що

Кожна людина, права та свободи якої викладені в тексті Конвенції, порушені, має

Ефективні засоби правового захисту перед державними органами, навіть якщо таке

Порушення було вчинено особами, які діяли офіційно. Відтепер існує новий

Офіційний переклад Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

Трактує назву конвенції з вживанням терміну «основоположних» свобод, тобто

Свобод, які становлять основу, базу, підґрунтя, розвиваються в інші свободи і за

Самою своєю природою не є вичерпними – на відміну від колишньої назви

«основні», яка за своїм значенням передбачає наявність якихось «неосновних»,

Себто другорядних свобод .

Під час кримінального провадження вельми значущою є стадія досудового

Провадження, саме на цьому етапові формується інформація, що може мати

Характер доказової.

Досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається

З моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного

Реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального

Провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про

Застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання

Про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Даний вид діяльності не може проводитися лише на підставі внутрішнього

Переконання або відповідно до особистого бажання службової особи. Незалежно від

Суб’єкта, який веде провадження, зазначена діяльність може проводитися лише в

Межах та формі, що прямо визначені кримінально-процесуальним законом.

З метою чіткого та неухильного виконання вимог законодавством передбачена

Сукупність визначених правових засобів, призначення яких полягає в забезпеченні

Правильної реалізації закону під час розслідування кримінальних правопорушень. В

Теорії кримінального процесу такі засоби мають назву гарантій.

Кримінально-процесуальні гарантії в своїй сукупності забезпечують

Виконання суспільних інтересів, а їх реалізація сприяє вирішенню завдань

Кримінального судочинства.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності на досудовому розслідуванні є

Дієвим засобом поновлення порушених прав і законних інтересів осіб, виправленню

Недоліків. Воно виступає гарантією збереження прав і свобод особи.

У юридичній літературі оскарження розглядається з різних позицій:

- як одне з основних прав людини, що відобразилося у законодавстві України

та міжнародних правових актах;

- як інститут кримінально-процесуального права;

- як кримінально-процесуальна гарантія, тобто важливий засіб забезпечення

Прав, свобод і законних інтересів кожного суб’єкта кримінально-процесуальної

Діяльності, виконання вимог закону про всебічне, повне, об’єктивне дослідження

Обставин справи.

Конфлікти, що виникають між людьми і пошуки виходу з цих ситуацій,

Прагнення будь-якими правовими методами та засобами врегулювати суперечку

Мирним шляхом заохочується державою, забезпечується встановленням доступних,

Простих процедур у кримінальному процесі.

Такою процедурою в кримінальному провадженні є оскарження рішень, дій чи

Бездіяльності осіб, які ведуть процес.

Під процедурою оскарження в праві розуміється офіційно встановлений

Порядок дій при формуванні матеріалів. Розглядаючи теоретичні положення

Процедури, зазначимо, що вона є системою контролю, що включає досягнення

Конкретного результату та порядок реалізації правовідносин, що знаходяться в

Певній динаміці.

Важливим є те, що правова процедура володіє всіма перерахованими

Ознаками, а її особливість полягає у тому, що вона діє в правовому полі. Різновид

Юридичної процедури, направлений на виявлення й реалізацію матеріальних

Правовідносин, входить до юридичного процесу.

У юридичній літературі висловлені різні наукові погляди щодо поняття

Поиск по сайту: