Тести для перевірки знань з теми. 1. Хто особливо зацікавлений у тому, щоб банки мали як можна біль­ші обсяги власного

1. Хто особливо зацікавлений у тому, щоб банки мали як можна біль­ші обсяги власного капіталу:

а) клієнти-позичальники;

б) клієнти-вкладники;

в) власники банку;

г) уряд;

д) платники податків;
є) керівництво банку.
Поясніть свою відповідь.

2. Хто найбільше зацікавлений у тому, щоб банк був ліквідним:

а) позичальники банку;

б) кредитори банку;

в) власники банку;

г) вкладники банку;

д) центральний банк.
Поясніть свою відповідь.

3. Укажіть, які з наведених видів діяльності банку є активними і які пасивними операціями:

а) формування статутного фонду;

б) надання кредиту іншому банку;

в) розміщення акцій фірми за контрактом;

г) продаж облігацій власної емісії;

д) сплата податків;

є) приймання вкладів на поточні рахунки від фізичних осіб; є) овердрафт.

4. Визначте, який із наведених нижче органів є найвищим органом
управління банку:

а) правління банку;

б) кредитна рада банку;

в) управління банківського аудиту;

г) загальні збори учасників банку;

д) наглядова рада.

5. Визначте, які з названих нижче банків України є: акціонерними,
державними, зі 100-відсотковою участю іноземного капіталу:

а) Приватбанк;

б) Промінвестбанк;

в) Укрсоцбанк;

г) Укрексімбанк;

д) Аваль;

є) Прокредитбанк.

6. Ціною яких банківських послуг можна розглядати кредитну маржу:

а) розрахунково-касових;

б) зменшення інформаційних витрат;

в) консультаційних;

г) забезпечення ліквідності;

д) гарантійних;
є) торговельних;

є) зменшення кредитних ризиків.

7. У яких формах участь іноземного капіталу в банківському секто­рі України є найбільш доцільною а) з позицій інтересів української бан­ківської системи; б) з позицій інтересів іноземного капіталу:

а) створення банківських представництв;

б) створення філій іноземних банків;

в) купівля українських банків;

г) створення дочірніх банків;

д) купівля контрольного пакета акцій українських банків;
є) пайова участь у статутному капіталі українських банків.

ТЕМА 15.Центральні банки в системі управління грошовим оборотом

Плани семінарських занять

Заняття 15 (2 год.)

1. Призначення та роль центральних банків.

2. Основи організації центрального банку.

3. Незалежний статус центрального банку та способи його ре­алізації.

4. Походження та розвиток центральних банків. Створення Європейської системи центральних банків.

5. Створення та розвиток центрального банку в Україні.

6.Функції центрального банку, їх сутність та зв'язок з функ­ціями банківської системи.

7.Операції центрального банку: сутність та характеристика.

8..Цілі грошово-кредитної політики центрального банку та способи їх досягнення. Проблема вибору проміжних цілей та ме­ханізм таргетування інфляції.

9.Інструменти грошово-кредитної політики.

10.Місце центрального банку в системі регулювання і контро­лю за банківською діяльністю.

Методичні вказівки

Вивчення цієї теми дає можливість студентам зрозуміти особ­ливе призначення і роль центрального банку в ринковій еко­номіці. Він відіграє провідну роль на грошовому ринку, в управлінні грошовим оборотом, є одним із двох механізмів дер­жавного регулювання економіки (поряд з фіскально-бюджетною системою). Він впливає на розвиток економіки через регулю­вання пропозиції грошей та через регулювання і контроль діяль­ності комерційних банків.

Особливе призначення центральних банків визначає його спе­цифічний статус та організацію діяльності. Світова практика до­вела, що найуспішнішими є центральні банки з найбільш незалеж­ним статусом, який проявляється в повній чи майже повній само­стійності в прийнятті рішень, пов'язаних з їх функціями. Дотри­манню цього статусу підпорядковуються основні вимоги щодо організаційної структури та діяльності центральних банків: в управлінні пропозицією грошей, у визначенні обсягів та розмі­щенні емісійних ресурсів, в управлінні процентною ставкою та валютним курсом та ін. Проте незалежність центрального банку не може бути абсолютною. Установлення суспільного контролю за його діяльністю є надзвичайно складним і відповідальним зав­данням.

Центральні банки є відносно молодими порівняно з комерцій­ними банками. Проте пройдений ними історичний шлях розвитку довів закономірний характер централізації, одержавлення та ви­ведення з-під впливу окремих політичних сил механізму емісії грошей, управління пропозицією грошей та регулювання банків­ської діяльності. Ці закономірності проявилися і в процесі розвит­ку центрального банку України.

Для кращого розуміння призначення та особливої ролі сучас­них центральних банків важливе значення має ознайомлення з іс­торією походження та розвитку центробанків провідних країн світу та Європейського центрального банку.

Для реалізації свого призначення центральні банки виконують кілька функцій:

— регулятивну, у процесі якої центробанки регулюють пропо­зицію грошей та забезпечують відповідний вплив на економічний розвиток;

— функцію управління банківською системою країни;

— функцію організації та управління грошовим оборотом (го­тівковим чи безготівковим);

— функцію банківського обслуговування загальнодержавних
потреб країни.

Для виконання кожної зі своїх функцій центральні банки ви­конують цілий ряд окремих операцій, кожна з яких являє собою певну економічну, фінансову чи адміністративно-організаційну дію. Так, для виконання регулятивної функції Національний банк України виконує такі операції: розробляє і реалізує Основ­ні засади грошово-кредитної політики, регулює валютний курс гривні, розробляє і контролює формування платіжного балансу, здійснює формування та управління золотовалютним резервом країни та ін.

У межах функції управління банківською системою НБУ ви­конує цілий ряд операцій, завдяки яким його ще називають бан­ком банків (зберігання резервів комерційних банків, розрахунко­во-касове та кредитне обслуговування банків), та ряд інших операцій з комерційними банками (державна реєстрація, ліцензу­вання, нормування діяльності, нагляд і контроль, ліквідація бан­ків та ін.).

Хоча всі функції центробанків дуже важливі, центральне міс­це серед них займає регулятивна функція, оскільки через неї держава може активно впливати на темпи економічного зростан­ня як ключовий макропоказник стану економіки та перспектив розвитку суспільства.

У зв'язку з цим в даній темі значна увага приділена вивченню грошово-кредитної політики Національного банку України.

Рекомендована література

1. Про Національний банк України: Закон України.

2. Гроші та кредит: Підручник / За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ,2002. — Розд. 1$.

3. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Підручник /За заг. ред. А. М. Мороза, М. Ф. Пуховкіної. — К.: КНЕУ, 2005. —Розд. 1,6,9.

4.Поляков В. Я., Московкина Л. А. Структура и функции центральних банкьів. Зарубежньїй опьіт: Учеб. пособие. — М.: Инфра-М, 1996.

5.Вера Смит. Происхождение центральних банков. — М.: Ин-т нац.модели зкономики, 1996.

Поиск по сайту: