Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Термінологічний словник. Банк— фінансовий посередник, який виконує три базові функції: залу­чення вкладів і



Банк— фінансовий посередник, який виконує три базові функції: залу­чення вкладів і депозитів, надання кредитів та розрахунково-касове обслуго­вування своїх клієнтів, і на цій підставі приймає участь в емісії грошей.

Державний банк — банк, 100% статутного капіталу якого належить державі.

Договір про збереження реальної вартості — валютні, процентні та інші похідні (деревативи), зокрема форварди, ф'ючерси, опціони, свопи, що використовуються для мінімізації валютних та процентних ризиків і забезпечення регулярності платежів за іпотечним покриттям.

Емісія цінних паперів — установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

Інвестиційний банк — банк, який спеціалізується на здійсненні ре­альних і портфельних інвестицій на первинному фондовому ринку та надає консультаційні послуги з реорганізації підприємств та їх об'єд­нань. Він не є банком у звичному розумінні слова, бо не приймає депо­зитів і не надає позичок.

Інвестиційний сертифікат— цінний папір, який емітуються та розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, ком­панією з управління активами пайового інвестиційного фонду, та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді, а також на отримання доходу.

Інституційні інвестори — інститути спільного інвестування (па­йові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхо­ві компанії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінан­совими активами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за ра­хунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, також за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Іпотечний банк— банк, що спеціалізується на наданні кредитів, забезпечених іпотекою.

Іпотечний кредитор— фінансова установа, крім спеціалізованої іпотечної установи, яка має право надавати кредити (позики), виконан­ня зобов'язань боржників за якими забезпечене іпотекою, та/або яка набула право вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками) від інших осіб.

Комерційний банк — банк, що надає банківські послуги своїм клієн­там з метою отримання прибутку в інтересах своїх власників, самого банку і його персоналу.

Кооперативний банк — банк, який перебуває у спільній власності своїх членів, може приймати депозити, надавати позички і здійснювати розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів та надавати їм інші послуги в межах отриманої від центрального банку ліцензії.

Кредитна система— сукупність кредитних інституцій і пов'я­заних з ними кредитних відносин. Складається із банків і кредитних установ небанківського типу.

Кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована фізични­ми особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за раху­нок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Похідні цінні папери (деривативи) — цінні папери, механізм випус­ку та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, установленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового рин­ку — неприбуткове об'єднання, що створене більш ніж 50 % професій­них учасників фондового ринку за одним із видів професійної діяльно­сті, що об'єдналися з метою забезпечення провадження діяльності, затвердження правил, стандартів професійної поведінки та захисту прав своїх членів. Державні органи управління можуть делегувати цим орга­нізаціям певні повноваження.

Опціон — контракт, що дає його власнику право, але не зобов'язання купити або продати певну кількість базового активу (цінних паперів, товарів або коштів) на тих самих умовах, що й за попереднім контрак­том ціною протягом періоду.

Проспект емісії іпотечних облігацій— документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) або закрите (приватне) розміщення іпотечних облігацій.

ПФТС - індекс — офіційний показник позабіржової фондової торговельної системи (ПФТС) України. Розраховується щоденно і щотижнево на основі простих акцій підприємств, що пройшли лістинг у ПФТС. Офіційною датою початку розрахунків ПФТС- індексу вважається 1 жовт­ня 1997р.

Своп - контракт між двома учасниками фінансового ринку, що пе­редбачає обмін грошовими потоками — двома різними валютами (ва­лютний своп), процентними платежами (процентний своп) чи облігаці­ями (облігаційний своп) з метою страхування (хеджування) від збитків.

Спеціалізована іпотечна установа — фінансова установа, виклю­чним видом діяльності якої є придбання іпотечних активів (їх продаж у випадках, передбачених чинним законодавством і проспектом емісії) та випуск структурованих іпотечних облігацій. У 2004 р. в Україні ство­рена Державна іпотечна установа.

Спот- вид угоди, що передбачає оплату протягом часу, який по­трібен для здійснення розрахунків, як правило, 48 год.

Фінансові інструменти— цінні папери, строкові контракти (ф’ючерси)у інструменти грошового обігу* відсоткові строкові контрак­ти (форварди), строкові контракти на обмін (на певну дату в майбут­ньому) у разі залежності ціни від процентної ставки, валютного курсу чи фондового індексу (процентні, курсові чи індексні свопи), опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінан­сових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та процентні опціони).

Фондова біржа — організатор торгівлі на фондовому ринку, що створює організаційні, технологічні, інформаційні, правові та інші умо­ви для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропози­цій, проведення котирування і регулярних торгів фінансовими інстру­ментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здій­снення клірингу та розрахунків за ними та розв'язання спорів між чле­нами біржі.

Форвардний контракт — угода про купівлю-продаж будь-якого активу (реального чи фінансового) у завчасно визначений майбутній момент часу за завчасно погодженою ціною.

Ф'ючерс ~— значною мірою стандартизований контракт, який вима­гає або відстроченої поставки якого-небудь із базових активів, або ос­таточного розрахунку наявними грошима відповідно до чітко встанов­леного правила.

Хеджування — страхові операції з деривативами, що проводяться з метою зниження ризику несприятливих цінових коливань.

Запитання для самоконтролю

1. Хто такий фінансовий посередник?

2. На які дві групи поділяються фінансові посередники?

3. Які послуги надають фінансові посередники кредиторам і позичальникам?

4. У чому полягають переваги фінансового посередництва пе­ред фінансовим ринком?

5. За якими критеріями фінансові посередники відносяться до банків?

6. Яке визначення можна дати банку?

7. Які банки належать до універсальних?

8. Які ознаки передбачає українське законодавство щодо від­несення банку до спеціалізованих?

9. Чому українські банки намагаються залучити якомога біль­ше вкладів населення і водночас уникають можливості стати ощадними ?

10.Що таке фінансові інновації і яку роль вони відіграють у розвитку фінансового посередництва?

11.Для чого потрібні спеціальні банки? Які спеціальні банки є в Україні?

12.Що таке банківська система? На яких принципах вона по­будована?

13.Які функції виконує банківська система і чи відрізняються вони від функцій банків?

14.На які групи можна класифікувати небанківські фінансові посередники?

Теми рефератів

1. Роль фінансових посередників у зменшенні ризиків інвесторів.

2. Інформаційна функція фінансового посередництва.

3. Інституціональна структура фінансового посередництва в Україні,

4. Банки як провідна ланка фінансового посередництва, ї вза­ємодія з небанківськими посередниками,

5. Дискусії щодо сутності банку та банківської системи.

6. Стан та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні.

7. Роль страхових компаній у фінансовому посередництві та їх взаємодія з банками.

8. Державне регулювання фінансового посередництва.

9. Державний нагляд за діяльністю фінансових посередників.

10. Роль банківської системи в регулюванні фінансового посе­редництва.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.