Абстрактна теорія грошей — підхід в економічній науці до вивчення теоретичних проблем функціонування грошей, представники якого досліджують внутрішню природу грошей.
Прикладна (монетаристська) теорія грошей — підхід в економічній науці до вивчення теоретичних проблем функціонування грошей, представники якого, не заглиблюючись у дослідження природи грошей, шукають відповіді на питання, що пов'язані з місцем і роллю грошей у відтворювальному процесі.
Грошова інфляція — теорія, згідно з якою причиною інфляції є розширення грошової маси в обігу.
Грошові агрегати — показники грошової маси в обігу від вузького М0 до широкого М 3.
«Дешеві» гроші — грошово-кредитна політика утримання процентних ставок на низькому рівні, що проводиться з метою стимулювання економічної діяльності через зниження вартості кредитів та інвестицій.
Дефіцитне фінансування — спосіб розширення сукупного попиту через застосування державного регулювання. Як правило, це здійснюється шляхом перевищення державних видатків над доходами, наслідком чого є створення бюджетного дефіциту.
«Дорогі» гроші— грошово-кредитна політика, що допускає обмеження обсягів кредитів та високі процентні ставки за кредитами.
Касові залишки — частина сукупного доходу, яку економічні суб'єкти бажають тримати у грошовій (ліквідній) формі.
Кон'юнктурна теорія грошей — полягає в тому, що загальний рівень цін, а отже і цінність грошей, визначається не тільки кількістю грошей, а й загальною кон'юнктурою товарного ринку. Кон'юнктурний варіант кількісної теорії сформулював відомий український економіст кінця XIX— поч. XX ст. М. І. Туган-Барановський. Кон'юнктурний фактор зміни цінності грошей — не що інше як сукупність усіх чинників, що визначені ним за формулою «рівняння обміну» в процесі критичного попиту і з боку пропозиції. З боку попиту — це кількість грошей і обсяг доходів та швидкість обігу грошей, а з боку пропозиції — це обсяг виробництва, рівень витрат на виробництво і рівень цін.
Монетаризм — школа в економічній науці, яка ставить гроші у центр макроекономічної політики. Монетаризм базується на кількісній теорії грошей, що пов'язує рівень цін з кількістю грошей у народному господарстві країни. Монетаризм стверджує, що грошові фактори мають визначальний вплив на економіку і що, зокрема, збільшення грошової маси державою веде швидше до інфляції, ніж до підвищення зайнятості.
Трансакція (лат. transactio— звершення) — торговельна операція, угода, переведення коштів з одного банківського рахунку на інший.
Запитання для самоконтролю
1. Що таке абстрактна теорія грошей та які найбільш відомі її напрями?
2. Що таке прикладна теорія грошей та які її напрями?
3. Поясніть сутність кількісної теорії грошей.
4. Назвіть та обґрунтуйте постулати кількісної теорії грошей.
5. Які закономірності розвитку теорії грошей?
6. Хто започаткував неокласичний напрям у кількісній теорії грошей?
7. У чому полягає суть «трансакційного варіанта» кількісної теорії грошей?
8. Поясніть причинно-наслідкові зв'язки у рівнянні обміну І. Фішера.
9. У чому полягає суть «кон'юнктурної теорії грошей» та хто її засновник?
10.У чому полягає суть «кембриджської версії» кількісної теорії грошей?
11.Внесок Дж. Кейнса у розробку кількісної теорії грошей.
12.У чому полягає специфіка рекомендацій Дж, Кейнса щодо грошового регулювання економіки?
13.У чому полягає суть монетаристської версії кількісної теорії грошей?
14.Яка відмінність монетаризму від кейнсіанських поглядів на грошовий механізм?
Теми рефератів
1. Теорія грошей як складова економічної теорії та закономірності її розвитку.
2. Кількісна теорія грошей: причини виникнення та основні постулати.
3. Еволюція постулатів кількісної теорії.
4. «Трансакційний варіант» кількісної теорії грошей.
5. «Кембриджська версія» кількісної теорії грошей.
6. Внесок Дж. Кейнса у розробку кількісної теорії грошей.
7. Монетаризм та його сучасне застосування.
8. Кон'юнктурна теорія грошей М. Тугана-Барановського.
9. Грошово-кредитна політика України у світлі сучасних монетаристських теорій.