Сфери суспільного життя перебувають у взаємодії між собою, внаслідок чого вони взаємно змінюються. Ці процеси здатні зумовлювати зміни в соціальній, політичній, культурній сферах життя суспільства. Такий вплив має кожна зі сфер суспільного життя.
Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства Поняття "страта"
У сучасній соціології поряд з поняттям "клас" вживають термін "страта".
У теорії соціальної стратифікації соціальна структура суспільства бачиться як сукупність різних статусних груп (страт).
Страта— реальна спільнота, що об'єднується на загальних позиціях або на основі спільної справи. Поділ на страти лежить в основі теорії соціальної стратифікації та соціальної мобільності, яку розробив американський вчений російського походження П. Со-рокін у 1927 р. у праці "Соціальна стратифікація і мобільність".
Соціальна стратифікація— це організована структура соціальної нерівності, яка існує в певному суспільстві на історично визначеному відтинку часу.
У суспільстві, як вважав П. Сорокін, існують нерівномірно розподілені права та привілеї, обов'язки і відповідальність, різний доступ до влади, різні соціальні цінності, а тому є різні верстви населення - нижчі й вищі. Ця теорія виділяє певні верстви й сшльноти (страти) за такими ознаками:
• культурою;
• освітою;
• рівнем прибутку;
• стилем життя;
• побутовими умовами;
• родом занять;
· ставленням до власності;
• ставленням до влади;
• соціальним престижем;
• психологічними рисами;
• релігійними переконаннями тощо.
Соціолог В. Вотсон подає таку соціальну стратифікацію американського суспільства:
1. Вища страта вищого класу — багаті власники з впливових династій.
2. Нижча страта вищого класу — банкіри, відомі політики, власники великих фірм, ті, хто недавно розбагатів.
3. Вища страта середнього класу — директори фірм, бізнесмени, юристи, лікарі, видатні спортсмени, знамениті вчені.
4. Нижча страта середнього класу — середні й дрібні чиновники, інженери, викладачі, наукові працівники, керівники малих фірм і підрозділів на підприємствах тощо.
5. Вища страта нижчого класу — робітники вищої і середньої кваліфікації, обслуговуючий персонал, ремісники.
6. Нижча страта нижчого класу — робітники низької кваліфікації, іноземні робітники, безробітні, безпритульні, жебраки, збіднілі, старі люди та інші.
Між стратами в суспільстві існує постійна взаємодія. Люди мають можливість переміщуватися з однієї страти до іншої залежно від їхніх задатків, здібностей і зусиль. Це називається соціальна мобільність.
Аутсайдер (з англ. ашлег — сторонній) — має два основних значення:
— той, хто перебуває ззовні чогось;
— останній.
Маргінал(з лат. край, межа, кордон) - це:
• той, хто втратив колишні соціальні зв'язки і не пристосувався до нових умов життя (йдеться про представників національних меншин, мігрантів, вихідців із села);
•той, хто не визнає загальноприйнятих норм і правил поведінки;
• представник специфічних субкультур, політичних течій, релігій тощо.
Криміналітет- карні злочинці.
Соціальна структура суспільства
Структура— це сукупність стійких зв'язків, які зумовлюють її цілісність.
Соціальна структура суспільства- це історично виз?іаче-на сукупність класів, соціально-етнічних спільнот, суспільних верств, прошарків, груп людей та окремих індивідів, а також система відносин між ними.
Отже,соціальна структура суспільства — це сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними. , Суб'єктами суспільного жиггя є:
• люди (саме вони творять історію);
• соціальні спільноти, що формуються на засадах:
— єдності історичної долі,
— обставин життя,
— інтересів та мети.
:оціальна спільнота- це реально існуюча сукупність індивідів, що визначаються відносною цілісністю, спільністю інтересів, близькістю поглядів, вірувань, суб'єктивних уявлень про мету й засоби різних видів діяльності, які є самостійним суб'єктом історичної і соціальної дії.
Клас- це суб'єктивно-об'єктивна спільнота, шо виникає внаслідок наявних у суспільстві відмінностей індивідів за рівнем доходу, володінням власністю, ставленням до влади й престижу й посщає певне місце в соціальній структурі суспільства.
Соціальний стан- це соціальна група, що характеризується певним юридичним становищем, закріпленим у звичаях чи в законі, правами й обов'язками в суспільному житті й відносною замкнутістю. Належність до того чи іншого стану була спадковою. У деяких суспільствах належність до певного стану могла бути дарованою верховною владою або купленою за гроші.
Належність до станів зруйновано Великою французькою революцією.
У Країнах Сходу соціально-класова структура суспільства функціонувала як кастова.
Каста- уособлена суспільна група людей, що пов'язана походженням і правовим становищем її членів, посідає чітко визначене місце в соціальній ієрархії, пов'язана з традиційними заняттями й обмежена у спілкуванні одна з одною, ревно оберігає власну ізольованість. Існували привілейовані касти жерців у Стародавньому Єгипті та Ірані, самураїв - у Японії. Все суспільство поділялося на касти в Індії. Крім станів та каст існує така соціальна група, як соціальна верства. Соціальна верства— це проміжна або перехідна соціальна група, що формується порівняно самостійно (наприклад, інтелігенція, службовці тощо) або є елементом суспільного класу (наприклад, середня та дрібна буржуазія чи кваліфіковані, малокваліфіковані та висококваліфіковані робітники), що характеризується певними соціальними ознаками
Верства— певна група людей, що мають одинакові права й обов'язки.