Знання — скарб людини. Тямущий учень учителя пережене. Чого навчився, з тим і підеш.
Дискусійні питання .
1. Скільки знань потрібно людині?
2. Яким чином здатна освіта вплинути на ваш розвиток, вашу кар'єру, свободу, незалежність і добробут? Висловте свою думку.
Тема ІІІ. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ
Стереотипи та роль їх у житті людини і суспільства
Стереотипи— судження про риси та поведінку, притаманну представникам окремої трупи, що не грунтуються або недостатньо грунтуються на фактах. Стереотипи виникають у процесі пізнання людиною навколишнього світу.
Будь-який стереотип охоплює лише частину правдивої, істинної інформації, іншу ж частину стереотипу становлять хибні уявлення чи твердження.
Багато стереотипів виникають не від злого умислу, а від нашого бажання спростити дуже складне життя. Найчастіше люди спираються на такі стереотипи:
— за браком часу;
— у разі великої зайнятості та перевтоми;
— в умовах емоційного збудження;
— у незрілі роки, коли ще немає достатнього життєвого досвіду.
Часто відмінності між людьми перебільшують, а спільне недооцінюють.
Відмінність між людьми - це просто якість, що створює унікальність людини і вона не робить людей кращими чи гіршими. Стереотипи охоплюють:
• емоційну забарвленість, що є провідною ланкою у його формуванні та функціонуванні;
• установку (елемент оцінювання).
Типи стереотипів .
1. За враженнями,які справив на нас конкретний пред-ставник людської спільноти:
• позитивні — утворюються тоді, коли позитивні риси одного чи кількох представників групи, класу, раси, національності чи держави у перебільшеному вигляді схематично переносяться на всю спільноту чи державу;
• нейтральні — такі стереотипи, коли за людиною, групою, класом, расою, національністю чи державою закріплюється певна риса, ознака чи образ, які за своїм змістом не є ні позитивними, ні негативними;
• негативні — коли негативні риси одного чи кількох представників групи, класу, раси, нації чи держави у перебільшеному вигляді схематично переносяться на всю спільноту чи державу.
2. За носіями та об'єктами спрямування:
• особисті;
• групові;
• класові;
• національні;
• державні;
•регіональні;
• релігійні;.
• расові;
• соціальні; .
• тендерні;
• політичні тощо.
Кожна людина не формує системи стереотипів самостійно на основі тільки власних спостережень. Вона приймає стереотипи інших людей:
1. Думку друзів щодо окремих груп, яка стає власною думкою.
2. Думку засобів масового телебачення.
3. Реклама на телебаченні є потужним джерелом стереотипів.
Стереотипи відіграють важливу роль в оцінці людиною явищ навколишнього світу. Вони справляють значний вплив на наше мислення та поведінку щодо окремих людей та груп у суспільстві.
Гендерні стереотипи
Тендерні стереотипи- традиційний розподіл жіночих і чоловічих ролей у суспільстві, правова рівність та фактична нерівність чоловіків і жінок як у сфері трудових відносин, так і в домашній праці.
Прояви тендерних стереотипів:
• жінки надто емоційні й неврівноважені, а тому не можуть обіймати відповідальні посади;
• головне для чоловіка заробляти гроші й забезпечувати сім'ю, а жінка має народжувати дітей, виховувати їх та виконувати всю домашню роботу;
• дружина не повинна працювати, а сидіти вдома;
• переконання в тому, що в умовах зростання безробіття перевагу в працевлаштуванні потрібно надавати чоловікам;
• професійна кар'єра є менш важливою для жінок, ніж для чоловіків.
Поняття дискримінації
Дискримінація- свідоме обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за расовою чи національною належністю, політичними і релігійними переконаннями, мовою, фізичними вадами тощо. Проголошуючи Загальну декларацію прав людини, Генеральна Асамблея ООН заявила, що "всі люди народжуються вільними і рівними в своїй гідності й правах і що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану або іншого становища".
Боротьба з дискримінацією повинна вестися на державному рівні, коли уряд на основі чинного законодавства втручається у випадки дискримінації і карає винних. Потрібно вести боротьбу проти:
— расової дискримінації;
— дискримінації в галузі праці та занять;
— дискримінації в галузі освіти;
— дискримінації за ознакою релігії або переконань. Від наших переконань та норм соціальної поведінки залежить недопустимість переростання стереотипів в упередження та дискримінацію.
Ксенофобія
Ксенофобія(походить від грецьких слів ксенос, що означає "чужинець", "незнайомець", тифобос, що означає "страх") - термін, який визначає певний стан людини, що проявляється у нав'язливому страху стосовно чужинців чи просто чогось незнайомого, чужоземного. Це нав'язливий страх перед невідомими особами, наприклад у разі контактування з представниками інших країн, систем тощо та ненависть до них.
Ксенофоби- це люди, які не люблять незнайомців або чужинців. Історично так складалося, що поява чужинців зазвичай не віщувала нічого доброго. В гіршому разі вони претендували на поля і пасовища, на майно чи дружин. У кращому - вливалися в суспільство, при-носячи з собою зміни. Хороші чи погані, глобальні чи незначні - це інше питання, але чужинці були реальною загрозою сформованому способу життя.
Расизм
Расизм— ідеологія, що має на меті обґрунтувати і виправдати соціальну й національну нерівність в антагоністичному суспільстві, належність людей до так званих "вищих" і "нижчих" рас. Расизм Грунтується на псевдонауковій тезі про нерівність людських рас.
Ніщо не дає права виправдовувати расову дискримінацію, яка породжує ненависть і відчуження між людьми. У 1963 р. і 1995 р. прийнято міжнародні документи - Декларацію та Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Декларація ґрунтується на чотирьох основних положеннях.
1. Будь-яка доктрина расової відмінності або вищості в науковому плані несправедлива, в моральному - ганебна, в соціальному - несправедлива і небезпечна, і ніщо не дає права виправдовувати расову дискримінацію ні в теорії, ні на практиці.
2. Усі форми расової дискримінації — це не просто порушення основних прав людини, а загроза дружнім відносинам між народами, співробітництву між державами та загальному мирові й безпеці.
3. Расова дискримінація завдає шкоди не лише тим, хто її визнає, а й тим, хто її здійснює.
4. Створення світового співтовариства, вільного від усіх видів расової дискримінації, які породжують ненависть і відчуження між людьми, є одним з основних завдань Організації Об'єднаних Націй.
Міжнародне право зобов'язує держави не тільки не чинити будь-яких актів або дій, пов'язаних із расовою дискримінацією, а й заборонити її, а також карати тих, хто її заохочує.
Упередження
Упередження— хибна, негативна, несправедлива думка, що складається щодо когось, чогось наперед, без ознайомлення, та пов'язане з нею відповідне ставлення.
Упередження - це антипатія, що грунтується на несправедливому узагальненні, яка відчувається або висловлюється щодо групи людей чи окремої особи з причин того, що вона належить до цієї групи.
Упередження можна розпізнати у твердженні, якщо:
• воно висловлює вороже судження;
• це судження стосується групи чи особи, яка є членом групи;
• це судження не спирається або не достатньо спирається на факти;
• це судження неможливо змінити.
На виникнення пересудів, забобон, упереджень впливають традиції та звичаї.
Забобони— це погляди на щось, які стають звичними у житті певних верств народу. Забобони виникають унаслідок віри в існування надприродних сил: ворожіння, віщування та інші пересуди.
Пересуди- висловлювання недоброзичливої думки про чиїсь вчинки, чиюсь поведінку, поговір, плітки про якусь людину чи групу людей.
Толерантність
Толерантність- повага й визнання рівності, відмова від домінування й насильства, визнання різномаїття людських культур, норм і вірувань.
Толерантність є основною якістю громадянина, що визначає терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань і є умовою стабільності та єдності суспільства.
Творчі завдання Запитання
1. Які ознаки дискримінації в галузі праці й найму?
2. Що являє собою дискримінація в галузі освіти?
3. Які особливості дискримінації за ознакою релігії або переконань?
• Будьте готові до того, що всі люди різні, зі своїми особливостями, традиціями.
• Навчіться сприймати людей такими, якими вони є.
' Поважайте звичаї, традиції, особливості інших народів.
• Не намагайтеся змінити в людях те, що вам не подобається.
• Пам'ятайте, що кожен народ гордиться своєю національністю.
• Не ображайте національні почуття, національну гідність України.
• Шануйте в кожній людині особистість.
4. Доберіть анекдоти, комікси, в яких ви виявили стереотипи.
5. З української літератури доберіть кілька сучасних творів та творів минулого, проаналізуйте їх з погляду стереотипів.
Чи згодні ви з думкою?
Толерантність українського народу сприяла уникненню внутрішніх національних конфліктів у таких регіонах, як Крим, Західна Україна, особливо в перші роки після проголошення незалежності. Чи знаєте ви?
На двадцять восьмій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 1995 р. її учасники проголосили 18листопада Міжнародним днем толерантності. Відтоді цей день щорічно відзначають у країнах-членах цієї організації.
Міні-твір
Суспільство без стереотипів.
Анкета Як ти ставишся до інших рас і національностей:
• з неприязню;
• з ненавистю; -
• байдуже;
• вивчаю, цікавлюсь;
• вважаю рівними з собою;
• готовий до дружби і співробітництва;
• готовий створити сім'ю?
Тема IV. КОНФЛІКТИ
Поняття "конфлікт"
Конфлікт — зіткнення протилежних інтересів, поглядів, загострення суперечностей, шо призводить до ускладнень у стосунках чи гострої боротьби. Це вияв неузгодженості інтересів, незгода між двома чи більше сторонами, коли кожна з них намагається зробити так, щоб було прийнято саме її позицію, і стати на заваді іншій стороні чинити те саме.
Вчені стверджують, що конфлікти відіграють у житті суспільства позитивну роль, "оскільки роблять соціальні відносини рухливішими, гнучкішими, запобігають застою, "змертвінню" індивідуальної чи групової життєдіяльності, стимулюють її рух" (Громадянська освіта, ст. 101).
Класифікація конфліктів за різними ознаками-
1. З урахуванням кількості осіб, які беруть участь у протиборстві:
• парні (двосторонні);
• локальні, що охоплюють невелику кількість людей;
• загальні, або багатосторонні.
2. За складом учасників:
• міжособистісні;
• міжгрупові;
•міжнаціональні;
• міжкласові;
• міждержавні.
3. З погляду цілей, які обстоюють сторони:
• особисті;
• групові;
• суспільні.
4. За своєю глибиною:
• антагоністичні, в основі яких непримиренність інтересів;
• неантагоністичні, спричинені не надто глибокими суперечностями.
5. За наслідками:
• позитивні (/конструктивні);
• негативні (деструктивні).
Джерела виникнення конфліктів
Джерела виникнення конфліктів такі:
— насущні потреби;
— нестача джерел;
— психологічні потреби;
— відмінність інтересів;
— відмінність у світосприйнятті, в уявленнях про добро і зло, наявність власних переконань;
— відмінність цінностей, що пов'язано з унікальністю кожної людини, наявність власних цінностей, емоцій, що спричиняють незгоди, розходження у поглядах, ускладнюють ситуацію.
Основою міжнаціональних, міждержавнихконфліктів найчастіше буває дискримінація, в основі якої лежить упереджене, несправедливо негативне ставлення до людей.
Зародження конфліктів та шляхи їх подолання Стадії конфліктної ситуації
1. Передконфліктна ситуація.
Зростає емоційна напруженість, кожна зі сторін оцінює власні можливості й намагається обрати свої методи впливу на протилежну сторону.
2. Зародження конфлікту.
Ззовні спілкування є нормальним, але дещо стримані-шим. Відкритого зіткнення ще немає, але можуть виникнути непорозуміння, замовчування, ухиляння від відповіді тощо.
3. Конфронтація.
Виникає загроза, коли певні особи опиняються перед загрозою зіткнення між собою. Є бажання сторін зробити якомога гірше іншому.
Конфлікт.
Відкриті й неприховані дії суперників, неприхована агресія.
5. Вирішення конфлікту.
Усуваються причини конфлікту і сторони змінюють ставлення один до одного.