Права та обов'язки учнів

Положення про загальноосвітній навчальний заклад та Статут школи розкривають права й обов'язки учасни­ків навчально-виховного процесу (учнів, педагогічних працівників, батьків).

Учні мають широкі права:

• на доступність і безкоштовність повної загальної се­редньої освіти;

• вибирати навчальний заклад;

• обирати профіль, форми навчання, індивідуальні програми;

• на вибір позакласних занять;

• брати участь у науково-дослідницькій, конструктор­ській, експериментальній та інших видах науково-практичної діяльності, виставках, олімпіадах, кон­курсах, які проводять ушколі та за її межами;

• особисто або через своїх представників брати участь в органах самоврядування школи;

• на користування навчально-виробничою базою школи;

• на користування шкільною бібліотекою, технічни­ми засобами навчання та матеріальними цінностями школи тощо.

Користуючись своїми правами, учні мають пам'ятати про обов'язкиі відповідальність:

•виконувати вимоги статуту, правила внутрішнього розпорядку школи;

•сумлінно оволодівати знаннями, вміннями, прак­тичними навичками;

• у процесі навчання підвищувати свій загальний куль-.турний рівень;

•дотримуватися чинного законодавства, моральних та стичних норм;

•дотримуватися правил розпорядку школи, визначе­них статутом школи;

• брати посильну участь у різних видах трудової діяль­ності школи;

• бережно ставитися до державного, громадського й особистого майна;

•дбати про власну гігієну й охайний зовнішній ви­гляд.

Демократизація шкільного життя

Демократизація— пе процес подолання авторитарного управління суспільним життям через законодавче забезпечення демократичних прав і свобод, само­врядування народу.

Демократизація шкільного життя є елементом демо­кратизації суспільства.

Загальнодемократичні цінності дедалі більше прони­кають у взаємини між головними учасниками навчаль­ного процесу, який став відкритішим. Учні вступають з учителями в діалог, стають їхніми партнерами у навчаль­ному процесі. До думки учня все більше прислухаються вчителі, про що свідчить розвиток учнівського самовря­дування.

Учнівське самоврядування — це форма демократич­ного життя учнівського колективу і школи в цілому.

Необхідне дотримання принципів гуманізму— визнан­ня цінності кожної людини, її права на вільний розвиток і виявлення своїх здібностей.

У системі навчання й виховання має переважати по­вага до особистості дитини, у стосунках між учителями і дітьми — повага до гідності, честі кожної особистості, милосердя і доброта.

Однолітки

Близько 20% населення України становлять молоді люди віком від 14 до 20 років.

Молодь є основним носієм великого потенціалу на­роду: фізичного та розумового.

Молодіжна політика держави — найважливіша умо­ва соціалізації особистості. Основною метою цієї по­літики є:

• створення умов для того, щоб кожна молода людина на основі вільного вибору найбільш вільно розкрила свій потенціал, але не за рахунок прав і свобод інших громадян;

• створення системи державної підтримки самоорга­нізації молоді;

• не заважати розвитку самодіяльних сил, молодіжних об'єднань і організацій, які не мають антисуспільної спрямованості;

• залучення молоді до розроблення і реалізації моло­діжної політики у формуванні стратегії суспільного розвитку, прислухатися до думки молодих людей. Одним із важливих чинників соціалізації молоді, фор­мування у неї рис громадянськості, навичок демокра­тичного спілкування є дитячі та молодіжні громадські організації (в Україні їх понад 100). Через ці організації держава здійснює свою молодіжну політику, надаючи їм якфінансову, так і організаційну підтримку. Відповідно до Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" засновниками їх можуть буги громадяни, які досягай 15-річного віку. Членами дитячих організацій можуть бути особи віком від б до 18 років, а молодіжних — від 14 до 28 років. Діють вони здебільшого в навчальних закладах і в позашкільних установах. Найбільшими дитя­чими організаціями України є:

Спілка піонерських організацій України (СПОУ), Українське дитячо-юнацьке товариство "Січ", Українська скаутська організація "Пласт", Асоціація скаутів України (АСУ). Форми діяльності молодіжних та юнацьких органі­зацій різноманітні, проте переважають ігрові форми відродження українських традицій, набуття природо­охоронного досвіду, вироблення навичок бороть­би з труднощами, створення різноманітних клубів, пов'язаних з профорієнтацією. Створюються молодіж­ні клуби, де молодь проводить своє дозвілля: ігротеки, дискотеки тощо. Вони організовують допомогу дітям-інвалідам, працюють з безпритульними, проводять ре­кламні кампанії соціального характеру, організовують акції захисту природи, працюють волонтерами.

У таких молодіжних організаціях відбувається само­вираження молодих людей.

Поняття "субкультура"

Субкультура(підкультура, підрозділ культури) - це куль­тура окремої соціальної спільноти (групи, класу, регіону), що чимось відрізняється від традиційної культури, яка панує в суспільстві. Це специфічна "молодіжна" самосвідомість, стиль мислення, світосприйняття та стиль життя. Вона харак­теризується своїми звичаями, нормами, комплексами цінностей, манерою поведінки, "сленгом" — специфіч­ним жаргоном та його застосуванням.

Характерною рисою субкультури є заперечення, не-сприйняття культури, яка функціонуює в цей час у дано­му суспільстві, протистояння їй і видання себе за щось абсолютно нове, не пов'язане з її традиціями і нормами.

Молодіжна субкультура

Молодіжна субкультура— комплекс молодіжної культу­ри, якій характерна опозиційність стосовно тради­ційної культури.

Термін "молодіжна субкультура" з'явився у 60-ті роки XX ст.

Поява її є свідченням того, що молодь набуває свого політичного, ідеологічного, економічного статусу в сучасному світі, а отже й відповідальності. Основними причинами її виникнення є:

• самостійні пошуки молоддю свого місця в житті, намагання самоствердитися;

• прагнення молоді бути комусь потрібними, корис­ними;

• самим знайти вірних друзів, які в будь-якій ситуації допоможуть.

Визначальним чинником, що характеризує молодіж­ну субкультуру, є музика. Велику роль відіграє і мода, яка є не лише одягом, а й ідеологією і стилем життя.

Є різні молодіжні угруповання: репери, хіпі, панки, сексуальні меншини, скінохи, різноманітні релігійні культи тошо. Кожна група має свій власний стиль одягу, зачіски, поведінку, навіть власні способи спілкування за допомогою різних знаків, звуків, жестів.

Молодіжні угруповання живуть за своїми законами.

Субкультуру, яка перебуває в стані протиріччя з па­нівною культурою, іноді називають контркультурою. Контркультура- сукупність соціально-культурних на­станов, які суперечать фундаментальним принци­пам, що панують у конкретній культурі.

Контркультура виражає свій протест проти традицій­них норм мистецтва і пропонує інше розуміння тради­ційних ідеалів, не традиційних для нашого суспільства.

Творчі завдання Тести

1. Успіх у справах, на мій погляд, забезпечується:

а) допомогою друзів;

б) спільною роботою;

в) моєю цілеспрямованістю.

2. Чи відчуваєте ви повагу до себе з боку батьків, учите­лів, однолітків:

а) так,

б) важко сказати,

в) ні? .

3. У чому вона проявляється:

а) уставленні,

б) у словах,

в) у ставленні й словах?

4. Що змушує тебе навчатися:

• потреба знань,

• вимога батьків,

• почуття обов'язку?

5. Заради чого ти вчишся:

• щоб буги освіченою людиною;

• щоб не хвилювати батьків;

• мені цікаво;

• щоб здобути улюблену професію;

• бо більше нічого робити?

Поиск по сайту: