Соціально-побутове орієнтування

Критерії спостереження за сформованістю соціально-побутових навичок:

- знання і визначення частин тіла людини;

- знання домашньої адреси, адреси навчального закладу, членів сім’ї, вихователів, вчителів, санітарок і тих людей, з якими дитина найбільш часто співпрацює;

- знання приміщення;

- знання побутових умов і вміння у них орієнтуватись;

- орієнтування на повітрі;

- знання елементів і особливостей флори і фауни – орієнтування у часі (дні тижня – пори року – години);

- засвоєння соціальних норм і правил поведінки.

1 рівень – (0 – 2): не знає частин тіла, не орієнтується в оточуючій обстановці. Знає місце прийому їди;

2 рівень (3 – 5): частково орієнтується в оточуючій обстановці. Знає частини тіла, імена оточуючих людей, адекватно ситуації використовує ці знання, розуміє свої побутові умови і може в них орієнтуватись самостійно або з допомогою дорослого;

3 рівень (6 – 8): знає приміщення і розташування основних служб, орієнтується в навколишньому середовищі, знає соціальні норми і правила і прагне їх виконати, хоч це не завжди вдається. З допомогою дорослих орієнтується в часі, усвідомлює ситуацію;

4 рівень (9 – 10): орієнтується у побуті, знає і виконує соціальні норми і правила поведінки, розуміє значення елементів флори і фауни, застосовує знання у своїй побутовій діяльності самостійно або з допомогою педагога.

Навчальні навички

Даний розділ передбачає оцінювання навичок дитини з рахунку, письма і читання. Кожна навичка оцінюється окремо за 10 бальною шкалою.

Трудові уміння і навички

У даній шкалі оцінюються трудові навички і вміння за 10 бальною шкалою.

1 рівень – (0 – 2): дитина нічого не може робити;

2 рівень (3 – 5): дитина виконує елементарні трудові операції (прибрати іграшки, віднести тарілки, під керівництвом дорослого може помити тарілки, застелити ліжко, підмести підлогу, але при цьому потрібна його допомога і підтримка);

3 рівень (6 – 8): самостійно виконує трудові операції по самообслуговуванню, може працювати з ножицями, з допомогою дорослого готує салат, щось виготовляє самостійно або з допомогою дорослого;

4 рівень (9 – 10): дитина самостійно або з допомогою педагога виконує трудову діяльність, яка в неї викликає найбільше задоволення і результати якої вона бачить самостійно. Така діяльність викликає у неї емоційно значимі переживання, які позитивно впливають на її поведінку у соціальному середовищі.

Комунікативність

У даному розділі досліджується здатність дитини до спілкування з іншими. Кількісна оцінка передбачає критерії замкнутість – відкритість і оцінюється за 10 бальною шкалою.

0 – 2 – явна інтравертність, замкнутість, апатичність;

3 – тенденція до інтровертності, крайня вибірковість у контактах;

4 – 6 – біверт, тягнеться до спілкування, досить вибіркова при контактах;

7 – 8 – екстраверт, любить спілкуватись зі знайомими і незнайомими людьми, легко вступає у контакт, знайомиться з незнайомими людьми тощо;

9 – 10 – крайня екстравертність.

У розділі програми „Коментарі” по шкалі „комунікативність” вміщується інформація про особливості спілкування дитини, такі як:

- характер спілкування зі знайомими та незнайомими людьми, однолітками, молодшими і старшими дітьми;

- способи встановлення контакту з даною дитиною;

- стратегія поведінки дитини у процесі спілкування.

3. Оцінка соціального розвитку дітей з помірною і тяжкою розумовою відсталістю шляхом використання методики „Соціограма”

Процес навчання дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю повинен максимально сприяти розвитку їхньої особистості, що значною мірою визначається рівнем їхнього психічного розвитку, розвитку моторної сфери, мовлення, пам’яті та інших психічних процесів. Для оцінки розвитку дитини з помірною і тяжкою розумовою відсталістю використовують методику „Соціограма”, яку запропонував німецький педагог і психолог доктор Х. С. Гюнцбург. Дану соціограму ми взяли з монографії Л. М. Шипіциної [9] і адаптували її відповідно до умов організації роботи з даною категорією дітей у нас.

Методика складається з карти спостережень і анкети, до якої входить 181 запитання. Ця методика має два рівні складності відповідно до того, з якими дітьми вона проводиться. Перший варіант має на меті визначення найбільш простих навичок дитини. Вона містить абревіатуру PAC-S/P. У випадку, якщо дитина показує 100% динаміку по першому варіанту її переводять на другий рівень і використовують методику PAC-1, до якої входить 120 запитань, які порівняно складніші за характером навичок, які перевіряються експериментатором. Цей варіант спрямований також на оцінку розвитку більш різноманітних навичок дитини [9, 70].

Наведемо приклад методики „Соціограма”, мета якої полягає у виявленні рівня розвитку дитини з помірною або тяжкою розумовою відсталістю й оцінці розвитку навичок дитини в динаміці.

Карта спостережень „СОЦІОГРАМА” (форма PAC-S/P)

Прізвище, ім’я _________________________________________________

Вік _________________________________________________________

Група ________________________________________________________

Звідки прийшов у заклад ________________________________________

Інші відомості _________________________________________________

Хто заповнив _________________________________________________

Дата заповнення _______________________________________________

Бланк карти спостережень заповнюється спеціалістом, який найбільш часто працює з даною дитиною. Оцінку доцільно проводити один раз на півроку для того, щоб визначити нові сформовані навички, основні напрямки корекційної і розвивальної роботи з дитиною, помітити темп її розвитку, визначити найбільш активні області цього розвитку, сенситивні періоди, у які робота по формуванню соціальних навичок проводилась найбільш ефективно. Бланк карти спостережень заповнюється наступним чином: якщо навичка, яка відповідає певному запитанню, сформована – поле з її номером заштриховується синім олівцем, якщо сформована частково – червоним, якщо зовсім не сформована – поле залишається чистим.

Анкета методики „СОЦІОГРАМА”

(форма PAC-S/P)

Самообслуговування

Харчування

1. Ковтає рідку їжу.

2. Гарно приймає їжу через соску.

3. Бере кашу губами з ложки.

4. Ковтає перемелену їжу.

5. Кладе ложку до рота самостійно, якщо його/її руку ложкою піднесли до рота.

6. Під час їди руку підводять до рота, хоча ложку тримає самостійно.

7. Жує (кусає печиво, сухарі, цукерки тощо).

8. Відкушує (хліб, батон, кекс тощо).

9. Підносить наповнену ложку до рота (частину їжі розкидає, брудниться).

10.П’є з чашки за допомогою інших.

11.Жує без проблем будь-яку їжу.

12.Бере шматочки хліба і кладе їх до рота.

13.Самостійно наповнює ложку, підносить її до рота, але при цьому брудниться.

14.Тримає наповнену ложку самостійно.

15.Їсть ложкою без сторонньої допомоги.

16.Бере свій хліб в руку і відкушує.

17.Їсть виделкою різану їжу.

18.У змозі щось собі налити, попити без сторонньої допомоги (з маленької пляшки, чайничка тощо).

19.Самостійно бере їжу ложкою.

20.Використовує ніж для того, щоб щось намазати.

21.Може самостійно принести, налити і пити напої, воду з чашки, з під крана тощо.

Туалет і вмивання

22.Сидить на горщику (на унітазі).

23.Ходить на горщик (на унітаз), коли сидить на ньому.

24.Ходить досить часто на горщик (унітаз), якщо частіше на нього садити.

25.Звик ходити в туалет регулярно у певний час.

26.Протягом дня дитина суха, але потрібно часто водити її в туалет.

27.Протягом дня дитина суха і чиста, але потрібно регулярно водити її в туалет.

28.Показує або говорить, що хоче в туалет (потрібна допомога при роздяганні і одяганні).

29.Самостійно ходить в туалет, але потребує допомоги при користуванні туалетним папером.

30.Тримає руки під водою, яка тече, тре їх одна об одну.

31.Витирає руки прушником.

Одягання і роздягання

32.Робить перші спроби допомоги при роздяганні.

33.Робить перші спроби допомоги при одяганні.

34.Тримає руки і ноги, якщо його/її роздягають.

35.Робить спроби самостійно роздягнутись і одягнутись.

36.Надягає за вказівкою окремі частини одягу.

37.Може надягнути широкі штани або светр (потребує незначної допомоги).

38.Може за вказівкою застібати прості застібки (великі ґудзики, блискавку).

39.Надягає самостійно прості предмети одягу (при цьому не обов’язково правильно).

Сприймання і мовлення

Поиск по сайту: