Рухливість (загальна моторика)

17. Може бити м’яч ногами, при цьому не падати.

33. Може скакати на двох ногах.

50. Може 10 секунд стояти навшпиньки.

68. Може скакати на скакалці.

89. Вміє працювати з молотком, шити.

90. Може попасти м’ячем у ціль (30х30см) на віддалі 1,5 метра.

91. Може гратися з м’ячем, надувними кульками досить впевнено.

107. Використовує інструменти, кухонні і садові „машини”.

108. Може стояти навшпиньки і тримати рівновагу при нахилі вперед.

120. Може тримати рівновагу, стоячи навшпиньки навприсядки.

У нашому дослідженні приймали участь діти з помірним ступенем розумової відсталості – F 71 (помірна розумова субнормальність, помірна олігофренія, імбецильність), коефіцієнт інтелекту (IQ) за стандартними тестами для цієї групи знаходиться в межах від 49 до 35 одиниць та з тяжким ступенем розумової відсталості – F 72 (тяжка розумова субнормальність, тяжка олігофренія, тяжка імбецильність), коефіцієнт інтелекту (IQ) за стандартними тестами для цієї групи буде у межах від 34 до 20 одиниць.

Особливістю використання комплексного підходу у процесі проведення діагностики в тому, що область знань про дітей зі стійкими інтелектуальними порушеннями не належить виключно до психології, педагогіки або медицини. Вона лежить на їхній дотичній, використовує термінологію і напрацювання цих наук, уточнюючи і розширюючи їх стосовно соціально-педагогічних аспектів життя дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Кожен спеціаліст працює у сфері своєї компетенції, але узагальнення отриманих результатів дає той об’єм уявлень, який дозволяє оцінити рівень відхилень у розвитку дитини, побудувати ієрархію виявлених порушень соматичної, рухової, емоційно-вольової та когнітивної сфер, поставити узагальнений діагноз і визначити напрямки і способи лікувально-оздоровчої, корекційно-розвивальної, психолого-педагогічної, реабілітаційної допомоги.

Процес навчання дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю повинен максимально сприяти формуванню їхньої особистості, що значною мірою визначається рівнем їхнього розвитку інтелектуальних процесів, моторної сфери, емоційно-вольових якостей. Тому проведення діагностичного обстеження на різних етапах організації з ними корекційної, реабілітаційної, навчально-виховної роботи покликане оптимізувати вплив на них, використовувати адекватні методи і форми роботи. При чому необхідно зазначити, що обстеження може проводитись як окремих психічних процесів, так і психіки дитини в цілому, її особистісної сфери, моторного, комунікативного, соціального, когнітивного розвитку. Причому система діагностичних методик підбирається з урахуванням того психічного процесу, яких планується вивчити у дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю.

Під час проведення діагностичного обстеження для оцінки рівня розвитку навичок самообслуговування, сприймання, відчуття і мовлення, навичок соціальної адаптації та моторних навичок у дітей з помірною або тяжкою розумовою використовується методика “Соціограма”, яку запропонував німецький педагог і психолог, доктор Х. С. Гюнцбург. Пропонована соціограма адаптована відповідно до організації діагностичного обстеження даної категорії дітей у нас і може використовуватись як на перших етапах проведення корекційно-реабілітаційної роботи та визначення основних напрямків роботи з ними, так і для діагностування її ефективності та, відповідно, підборі оптимальних методів впливу в її процесі.

Методика складається з карти спостережень і анкети, яка містить комплекс запитань до фахівців, які працюють з дітьми, з метою визначення рівня сформованості у них тієї чи іншої навички. Ця методика містить два рівні складності відповідно до того, з якою групою вихованців вона проводиться. Перший варіант має на меті визначення найбільш простих навичок. Вона позначається абревіатурою PAC-S/P і нараховує 181 запитання. У випадку, якщо суб’єкт показує 100% динаміку за першим варіантом, використовують методику PAC-1 другого варіанту, яка містить 120 запитань, порівняно складніших за характером навичок, що визначаються фахівцем. Цей варіант спрямований також на оцінку розвитку більш різноманітних навичок дітей [3, 70].

При проведенні діагностичної роботи з використанням методики „Соціограма” необхідно організувати бесіду з фахівцями, які найбільш часто працюють з даними дітьми та, по можливості, з батьками. Визначати рівень сформованості навичок доцільно один раз на півроку. Це необхідно робити для усвідомлення цілісної картини розвитку суб’єкта: визначення вже сформованих навичок і тих, які потребують додаткової корекції; відмічення темпу його розвитку; виділення найбільш ефективних методик, які застосовувались у процесі проведення роботи тощо.

Бланк карти спостережень методики заповнюється наступним чином: якщо навичка, яка відповідає певному запитанню, сформована – поле з її номером заштриховується синім олівцем, якщо сформована частково – червоним, якщо зовсім не сформована – поле залишається чистим.

Наведемо приклад карти спостережень „Соціограма” (форма PAC-S/P), які ми використовували у процесі проведення діагностики моторних навичок, навичок самообслуговування, сприймання, відчуття, мовлення та соціальної адаптації у дітей з помірною або тяжкою розумовою відсталістю, які навчаються у спеціальному дитячому будинку для дітей-інвалідів (див. рис. 1).

Цифрами на даному рисунку позначені запитання, на які має відповісти фахівець, визначаючи сформованість тієї чи іншої навички. Наведемо приклади запитань методики з вивчення навичок самообслуговування у розділі „Роздягання і одягання”

Поиск по сайту: