Об’єкти й суб’єкти права промислової власності

Винаходи

Згідно із Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні мо-

делі»* винахід (корисна модель**) – це результат інтелектуальної діяльності

людини в будь-якій сфері технології.

Об’єктом винаходу (корисної моделі), якому (якій) надається правова

охорона, може бути:

* Текст Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» наведено

в додатку Б.

** Особливості корисної моделі більш докладно розглядатимуться в п. 2.2.2.

– продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин

рослини і тварини тощо);

– процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Правову охорону надають винаходу, який не суперечить суспільним інтере-

сам, принципам гуманності й моралі та відповідає умовам патентоздатності, тобто

якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Правова охорона не поширюється на такі об’єкти технології:

– сорти рослин і породи тварин;

– біологічні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не

відносяться до небіологічних та мікробіологічних процесів;

– топографії інтегральних мікросхем;

– результати художнього конструювання.

До пристроїв як об’єктів винаходів належать машини, механізми, при-

лади тощо. Для характеристики пристроїв використовують такі ознаки: наяв-

ність конструктивних елементів; наявність зв’язків між елементами; взаємне

розташування елементів; форма виконання елементів або пристрою в цілому;

форма виконання зв’язків між елементами; параметри та інші характеристики

елементів та їх взаємозв’язок; матеріал, з якого виготовлено елементи або

пристрій у цілому, середовище, що виконує функцію елемента.

До речовин як об’єктів винаходу належать: індивідуальні хімічні сполу-

ки, до яких також умовно зараховують високомолекулярні сполуки й об’єкти

генетичної інженерії; композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо) і

продукти ядерного перетворення. Для характеристики речовин використову-

ють такі ознаки:

– для індивідуальних хімічних сполук – якісний склад (атоми певних

елементів), кількісний склад (кількість атомів кожного елемента); зв’язок між

атомами, взаємне розташування їх у молекулі, виражене хімічною структур-

ною формулою, чи в кристалічній решітці. Сполуки з невстановленою струк-

турою (об’єкти генетичної інженерії) описують за допомогою їх фізико-

хімічних та інших характеристик, які дають можливість їх ідентифікувати;

– для композиції – якісний (інгредієнти) і кількісний (вміст інгредієнтів)

склад; структуру композиції; структуру інгредієнтів;

– для речовин, одержаних шляхом ядерного перетворення, – якісний

(ізотопний) склад елемента, кількісний склад (кількість протонів і нейтронів);

основні ядерні характеристики: період піврозпаду, тип __________і енергію випромінення

(для радіоактивних ізотопів);

– для речовин невизначеного складу – фізико-хімічні, фізичні та утиліта-

рні показники й ознаки способу одержання.

До штамів мікроорганізмів, культури клітин рослини і тварини як

об’єкта винаходу належать індивідуальні штами мікроорганізмів, культивова-

них клітин рослини і тварини; консорціуми мікроорганізмів.

До процесів (способів) як об’єктів винаходу належать процеси виконання

дій над матеріальним об’єктом (об’єктами) за допомогою матеріальних

об’єктів. Для характеристики процесу використовують такі ознаки: наявність

дії або сукупності дій; порядок виконання таких дій у часі (послідовно, одно-

часно, у різних сполученнях тощо); умови виконання дій: режим (температура,

тиск, концентрації компонентів тощо), використання речовин (вихідної сировини,

реагентів, каталізаторів тощо), пристроїв (пристосувань, інструментів, обладнання

тощо), штамів мікроорганізмів, культивованих клітин рослин і тварин.

В Україні не можуть отримати правову охорону як винахід відкриття,

наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління госпо-

дарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; методи виконання ро-

зумових операцій; комп’ютерні програми; результати художнього конструю-

вання; топографії інтегральних мікросхем; сорти рослин і породи тварин тощо.

Усі ці об’єкти не є вирішення завдання, тобто не підпадають під поняття про-

дукту чи процесу, проте більшість з них охороняються правом як інші об’єкти

інтелектуальної власності.

Крім того, правову охорону надають винаходу, який, крім відповідності

умовам патентоздатності (тобто якщо він є новий, має винахідницький рівень і

промислово придатний), не суперечить суспільним інтересам, принципам гу-

манності й моралі.

Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються патен-

том. Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання

заявки до Держпатенту України. При цьому строк дії патенту на секретний ви-

нахід дорівнює строку засекречування винаходу, але не може бути довшим від

визначеного зазначеним Законом строку дії охорони винаходу.

Строк дії патенту на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб, засіб за-

хисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозво-

лу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням

власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання за-

явки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

До 2004 року в Україні пріоритет, авторство і право власності на винахід також за-

свідчувалося деклараційним патентом, строк дії якого становив спочатку 5, а згодом 6 ро-

ків від дати подання заявки до Держпатенту України.

Корисні моделі

Як було зазначено в п. 2.2.1, згідно із Законом України «Про охорону

прав на винаходи і корисні моделі» корисна модель – це результат інтелектуа-

льної діяльності людини в будь-якій сфері технології*.

* До 2004 року корисну модель в Україні визначали як нове і промислово придатне

конструктивне виконання пристрою. При цьому об’єктом корисної моделі могло бути таке

Не можуть отримати правову охорону як корисна модель об’єкти, які не

можуть отримати правову охорону і як винахід.

Правову охорону надають корисній моделі, яка не суперечить суспіль-

ним інтересам, принципам гуманності й моралі та відповідає умовам патентоз-

датності, тобто якщо вона є новою і промислово придатною.

Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель засвідчуються

деклараційним патентом. Строк дії деклараційного патенту на корисну модель

становить 10 років від дати подання заявки до Держпатенту України. При

цьому строк дії деклараційного патенту на секретну корисну модель дорівнює

строку засекречування корисної моделі, але не може бути довшим від визна-

ченого за зазначеним Законом строку дії охорони корисної моделі.

Зазвичай __________корисну модель називають «малим винаходом», маючи на увазі

те, що корисні моделі, хоч і нагадують за своїми зовнішніми ознаками патентоз-

датні винаходи, але найчастіше менш значущі за своїм внеском у рівень техніки.

Промислові зразки

Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини в галузі

художнього конструювання.

Сьогодні, мабуть, нікого не потрібно переконувати, що навіть за рівних

параметрів і вартості майже кожен з нас віддасть перевагу зручному й приваб-

ливому товарові. Зорова привабливість і зручність користування є тими мірку-

ваннями, які впливають на остаточне рішення споживача надати перевагу од-

ному товару перед іншим. Оригінальне оформлення зовнішнього вигляду то-

вару не тільки приваблює потенційного покупця, але і, як знак для товарів і

послуг, може допомагати відрізнити товари конкретного виробника чи поста-

чальника від однорідних товарів.

Привабливість товару в естетичному плані примушує виробників вкла-

дати в дизайн чималі кошти, що зрештою спонукає їх захищати результати

творчої праці дизайнерів за допомогою оформлення прав на промислові зраз-

ки. І сьогодні рідко яка пляшка (не тільки ексклюзивна, але й масова), флакон,

етикетка або комплект етикеток, пачка для сигарет або пакет не захищені у

правовому відношенні, тобто не мають патенту на промисловий зразок.

Згідно із Законом України «Про охорону прав на промислові зразки»,

введеним у дію 01.07.1994, правову охорону надають промисловому зразку,

що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі та

відповідає умовам патентоздатності (а саме, якщо промисловий зразок є новим

і промислово придатним).

конструктивне виконання пристрою, яке мало явно виражені просторові форми, тобто ха-

рактеризувалося не лише наявністю елементів і зв’язків між ними, але й формою виконан-

ня цих елементів, їх певним взаємним розташуванням.

Об’єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбу-

вання та їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу

та призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб (зрозуміло,

що привабливий, але незручний у вживанні виріб не зможе бути конкуренто-

здатним на сучасному ринку товарів і послуг).

Промислові зразки можуть бути об’ємними (моделі), площинними (ма-

люнки) або комбінованими. Об’ємні промислові зразки являють собою компо-

зицію, в основу якої покладено розвинуту об’ємно-просторову структуру, на-

приклад, зовнішній вигляд пляшки для напоїв, флакон для парфумів тощо.

Площинні промислові зразки являють собою композицію, в основу якої покла-

дено лінійно-графічне співвідношення елементів, яке не можна сприйняти ві-

зуально як об’ємне, наприклад, зовнішній вигляд етикетки, малюнка на пачці

для сигарет тощо. Комбіновані промислові зразки характеризують загальними

ознаками, властивими об’ємним і площинним зразками, наприклад, зовнішній

вигляд пачки для сигарет, пакета для товарів тощо (рис. 2.1*).

Частину виробу можна заявити як промисловий зразок за умови, якщо

вона виконує самостійну функцію, має завершену композицію та її можна ви-

користати з цілим рядом виробів (наприклад, ковпачок для флакона, пробка

для пляшки). Комплект (набір) виробів можна заявити як промисловий зразок,

якщо елементи, що входять до його складу й виконують різні функції, відмінні

один від одного, але вирішують загальні задачі комплекту (набору) в цілому

(наприклад, набір туб певної косметичної лінії, комплект етикеток пляшки для

напоїв). Варіантами же промислового зразка є художньо-конструкторські ви-

рішення одних і тих самих виробів (комплектів), які відрізняються сукупністю

суттєвих ознак, що визначають однакові естетичні та (або) ергономічні особ-

ливості виробів (наприклад, два або декілька аерозольних балончиків, які від-

різняються один від одного формою ковпачка).

Промислові зразки необхідно відрізняти від інших об’єктів промислової

власності: винаходів, корисних моделей, об’ємних товарних знаків (так, вина-

ходи й корисні моделі, на відміну від промислового зразка, захищають техніч-

ну сутність об’єкта, яка може полягати в особливій формі об’єкта, своєрідному

розташуванні та з’єднанні його окремих частин, матеріалі об’єкта, наприклад,

складі скла, структурі пакувального матеріалу тощо).

Слід також зазначити, що немає чітких критеріїв розмежування творів де-

коративно-прикладного мистецтва, що охороняється авторським правом, і

промислових зразків. Багато творів декоративно-прикладного мистецтва за

відповідності їх умовам патентоздатності можна також визнати промисловими

зразками.

* Указания по составлению и подаче заявки на промышленный образец. – М.: ВНИИПИ,

1986. – 134 с.

а б

в

Рис. 2.1. Промислові зразки: а – об’ємний; б – площинний; в – комбінований

Промисловими зразками можуть бути: одиничний виріб, його частина,

комплект (набір) виробів, варіанти виробу або комплекти виробів (рис. 2.2).

Деякі ж вироби можна визнати як промисловими зразками, так і

об’ємними товарними знаками (наприклад, форма ємності для хімічних речо-

вин). У цьому разі можлива одночасна охорона об’єкта як промисловим зраз-

ком, так і товарним знаком (необхідно лише врахувати, що такі об’єкти вико-

нують різні функції та оформлюють по-різному).

ROYAL TIME ROYAL TIME

а

б

Рис. 2.2. Промислові зразки: а – варіанти виробу; б – набір виробів

Не можуть одержати правову охорону об’єкти архітектури (крім малих

архітектурних форм: палаток, транспортних зупинок, телефонних будок тощо),

промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди і друкована продукція

як така (книжки, газети, журнали і т. ін., які охороняються нормами авторсько-

го права), об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подіб-

них їм речовин (снігу, льоду, піску тощо).

Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом, термін

дії в Україні якого становить 10 років з дати подання заявки до Державної

служби інтелектуальної власності України, з можливістю продовження дії па-

тенту за клопотанням заявника, але не більше як на 5 років.

Заявка, тобто сукупність документів, необхідних для видачі патенту, має

стосуватися одного промислового зразка й може містити його варіанти. Її

складають українською мовою й вона повинна містити: заяву про видачу пате-

нту; комплект фотокарток із зображенням виробу (його макета, малюнка), що

дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу; опис промислового зраз-

ка; креслення, схему, карту (якщо необхідно). До заявки можна додавати та-

кож інші документи (наприклад, документ, що підтверджує сплату збору за

подання заявки на промисловий зразок). Докладніше вимоги щодо заявки ви-

кладено в «Правилах складання і подання заявки на промисловий зразок».

Патент надає його власнику виключне право використовувати промис-

ловий зразок на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших

власників патентів. Використанням же промислового зразка визнають вигото-

влення, пропонування для продажу, введення в господарський обіг або збері-

гання в зазначених цілях виробу, виготовленого із застосуванням запатентова-

ного промислового зразка (отже, особа, що використовує з комерційною ме-

тою, наприклад, «чужу» пляшку для напоїв, може бути притягнута до відпові-

дальності).

При цьому патент надає його власнику право (майже в будь-якому разі)

забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його до-

зволу. Будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням

цих прав і тягне за собою відповідальність відповідно до чинного законодавст-

ва України. На вимогу власника патенту таке порушення треба припинити, а

порушник зобов’язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Поиск по сайту: