Джерела патентної інформації
Патентна інформація – це сукупність відомостей про результат науко-
Во-технічної діяльності, які містяться в описах, прикладених до заявок на ви-
Находи або до охоронних документів, про правовий статус патентних докуме-
Нтів, а також про умови реалізації прав, що випливають з патентних докумен-
Тів. Розрізняють первинні та вторинні джерела патентної інформації.
До первинних джерел патентної інформації належать патентні докумен-
Ти в тому вигляді, у якому їх публікують відомства промислової власності (на-
Приклад, патенти на винаходи й корисні моделі; відомості про заявки на вина-
Ходи, які прийняті до розгляду; авторські свідоцтва на винаходи). До вторин-
Них джерел патентної інформації належать документи, які є результатом аналі-
Тико-синтетичного перероблення первинних джерел (реферати або анотації
Описів винаходів, видання інформаційних центрів, які спеціалізуються на пуб-
Лікації первинних джерел патентної інформації або широко використовують їх,
Наприклад, офіційні бюлетені патентних відомств держав та ін.).
Майже будь-яке джерело (первинне чи вторинне) патентної інформації
Містить два види інформації: бібліографічну й технічну.
Бібліографічні дані, які використовують у патентних документах, іден-
Тифікують за допомогою так званих «кодів ІНІД» (ІНІД – це скорочення на-
Йменування «Узгоджені на міжнародному рівні цифрові коди для ідентифікації
Даних»), які визначають згідно зі стандартом ВОІВ ST.9 «Рекомендації, що
Стосуються бібліографічних даних патентних документів і свідоцтв додаткової
Охорони».
Розглянемо основні коди ІНІД, які використовують у джерелах патентної
Інформації.
(10) Ідентифікація охоронного документа.
(11) Номер документа.
Зазвичай номери документів утворюють послідовність, яка зростає (по-
Чинаючи з числа 1, наприклад, в Україні; а в Російській Федерації, яка є пра-
Вонаступником СРСР, номери патентів на винаходи, щоб їх не плутати з номе-
Рами авторських свідоцтв і патентів СРСР, утворюють серію, номери якої по-
Чинаються з 2 000 000).
(13) Код виду документа.
Код у загальному випадку містить літеру й цифру; літера А – це докуме-
Нти, які обов’язково містять текст первісної заявки, але такі, що не належать
До наданих прав промислової власності (наприклад, патенти України на вина-
ходи зі строком дії 6 років (до 01.06.2000 – 5 років)); літера В – це документи,
Які містять текст заявки необов’язково в первісному вигляді, але такі, що не
належать до наданих прав промислової власності; літера С – це документи, які
Належать до наданих прав промислової власності (наприклад, патенти України
зі строком дії 20 років); літера U – це документи, які обов’язково містять текст
Первісно поданої заявки на корисну модель, але такі, що не належать до прав,
Наданим на корисну модель; цифра найчастіше позначає рівень публікації до-
Кумента, наприклад С1 (код виду документа зазвичай визначають згідно зі
Стандартом ВОІВ ST.16 «Рекомендовані стандартні коди для ідентифікації різ-
Них видів патентних документів»).
(15) Дата реєстрації документа.
(19) Код держави, відомства або організацій, що здійснила публікацію
Документа.
Так, Україна має код UA, Російська Федерація – RU, СРСР – SU, США –
US, Велика Британія – GB, Німеччина – DE, Франція – FR, Швейцарія – CH,
Японія – JP, Канада – CA, Норвегія – NO, Швеція – SE, Італія – IT і т.ін. (згід-
Но зі стандартом ВОІВ ST.3 «Рекомендовані стандартні двобуквені коди для
представлення держав, адміністративних одиниць і міжнародних організацій»;
Цей стандарт визначає також коди міжнародних організацій, наприклад, ВОІВ
– WO, Європейського патентного відомства – ЕР, Євразійської патентної орга-
Нізації – ЕА і т.ін.).
(20) Дані, що стосуються заявки на охоронний документ.
(21) Номер заявки.
Для нумерації заявок на патенти застосовують дві основні серії:
Річні серії, у яких номер заявки складається найчастіше з цифр, що
Позначають рік подання заявки, і порядкового номера, що зростає й надають
Заявкам протягом даного року (причому щорічно починаються нові серії). Така
Система діє, наприклад, в Україні й Російській Федерації. В Україні до
Поиск по сайту:
|