БЛОК 3. ГІДРОЛОГІЯ РІЧОК

Основною метою блоку є вивчення формування стоку річок, водного режиму, термічного і льодового режиму, хімічного складу вод річок, річкових наносів, руслових процесів тощо.

У зв'язку з поставленою метою необхідно придбати знання, вміння та навички з таких питань:

1. Дати визначення річки

2. Будова гідрографічної мережі

3. Морфологічні і морфометричні характеристики річки та її басейну

4. Визначте різницю між гідрографічною та річковою сіткою, басейном та водозбором річки

5. Основні джерела живлення річок та зміна співвідношення між ними в різних природних зонах

6. Класифікація річок за видами живлення

7. Чим характеризується водний режим річок ?

8. Класифікація річок за характером водного режиму

9. Що таке рівень води в річці, де і в які строки вимірюються рівні води ?

10. Рух води в річках. Зміна швидкості протікання води по поперечному перерізу русла

11. Визначте швидкість течії річок

12. Як формується стік річок, його складові ?

13. Основні фактори, що обумовлюють водоносність річок

14. Особливості формування максимального та мінімального стоку річок

15. Норма та мінливість стоку

16. Поясність термічний і льодовий режим річок

17. Водний баланс річкових басейнів

18. Як обчислюється енергія і робота річок

19. Пояснити формування річкових наносів, їх класифікацію

20. Основні характеристики селі, їх типи, райони поширення

21. Руслові процеси

21.1. Фактори руслових процесів

21.2. Руслові деформації

21.3. Стійкість русел

21.4. Поясність морфологію та динаміку річкових русел

22.Визначте гідрохімічний режим річок

23.Визначте вплив господарської діяльності на режим річок

24.Що таке екосистема річкового басейну і як вона впливає на гідробіологію річок ?

Література

1. Авакян А.Б., Широков В.М. Комплексное использование и охрана водных ресурсов. - Минск, 1990.

2. Быков В.Д., Васильев А.В. Гидрометрия. - Л.:Гидрометеоиздат, 1977. - 448с.

3. Важнов А.Н. Гидрология рек. - М., 1976. - 339с.

4. Вендров С.Л. Жизнь наших рек. - Л.: Гидрометеоиздат, 1986. - 112с.

5. Загальна гідрологія. Підручник / Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г. та ін. - К.:Фітосоціоцентр, 2000. - 264с.

6. Маккавев Н.И., Чалов Р.С. Русловые процессы. - М., 1986. - 264с.

7. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология: Учеб. для геогр. спец. вузов. - М.: Высш. школа, 1991. - 368с.

8. Чеботарев А.И. Общая гидрология. - Минск, 1990.

9. Яцык А.В., Шматков В.М. Гидроэкология. - К.: Урожай, 1992. - 192с.

Річка - це водний потік, що протікає в природному руслі і живиться водами поверхневого та підземного стоку свого басейну.

Річки впадають в океан, моря, озера. Головна річка – це річка, що впадає в один з таких водних об’єктів. Притоки – річки, які впадають в головну річку. Річкова сітка – сукупність усіх річок, котрі скидають свої води через головну річку в океан.

Гідрографічна сітка – це сукупність водотоків, водойм, особливих водних об’єктів в межах річкового басейну.

Руслова сітка – це сукупність природних і штучних водотоків.

Класифікація річок

1.За розміром басейну річки діляться на:

- великі – річки з площею басейну понад 50 000км²;

- середні – річки з площею басейну в межах 2 000-50 000 км²;

- малі – річки з площею басейну менше 2 000 км².

Струмки– малі річки з площею басейну до 50 км².

2.За умовами протікання:

- рівнинні – річки з величиною числа Фруда (Ф) менше 0,1;

- напівгірські – річки з величиною числа Фруда в межах 0,1-1,0;

- гірські – річки з величиною числа Фруда більше 1,0.

Число Фруда - це стан потоку (спокійний або бурхливий) і визначається за формулою: F_r = U²/gh, де: h - глибина потоку, g - прискорення вільного падіння.

3. За переважаючими джерелами (видами) живлення річки поділяються на річки снігового, дощового, льодовикового і підземного живлення.

4. За водним режимом протягом року виділяють річки з весняним водопіллям, водопіллям у теплу частину року та паводковим режимом.

5. За ступенем стійкості русла виділяють річки стійкі та нестійкі.

6. За льодовим режимом – річки замерзаючі, незамерзаючі та з нестійким льодоставом.

3.2. Характеристика річки і річкової системи

1. Довжина річки (L) – це відстань від витоку до гирла.

Виток – місце на земній поверхні, де річка зароджується.

Гирло – місце, де річка впадає в іншу річку, озеро або море.

2. Звивистість річки характеризується коефіцієнтом звивистості (К) – це відношення довжини річки (L¢) на даній ділянці до довжини прямої (L¹) між кінцевими точками річки на цій ділянці:

К = L/L¢

3. Протяжність річкової сітки - це сумарна довжина усіх річок в межах басейну

4. Густота річкової сітки характеризується коефіцієнтом густоти (Д, км/км²) – це відношення сумарної довжини річкової сітки на даній ділянці (åL ,км) до величини цієї площі (F, км²):

Д=åL/F

3.3. Водозбір і басейн річки

Басейн річки– частина земної поверхні, яка включає в себе річкову систему і відділена від інших річкових систем вододілами.

Вододіл – лінія на земній поверхні, яка ділить стік атмосферних опадів по двох протилежних схилах.

Водозбір – це поверхня суші, з якої річкова система збирає води.

Річкові басейни відрізняються один від одного розмірами і формою.

Морфометричні характеристики басейну:

Площа басейну (F, км²) – це площа, яка обмежена вододільною лінією.

Довжина басейну (L, км) – це відстань по прямій (або по медіані) від гирла річки до найвіддаленішої точки басейну (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Довжина басейну річки:

а – по прямій лінії; б – по медіані; в – по ламаній лінії

Ширина басейну (B_сер, В_max ,км):

Середня ширина басейну (B_сеp ,км) – це відношення площі басейну (F) до його довжини (L, км):

В_сер = F/L

Максимальна ширина басейну(В_max, км) визначається як довжина прямої, перпендикулярної до довжини басейну в його найширшому місці.

Коефіцієнт асиметрії басейну (а) характеризує нерівномірність розподілу лівобережної та правобережної площ:

а = F_лів - F_пр/ F_лів + F_пр/2

Похил басейну (I , ‰) визначається за формулою:

I = H₁-H₂/L,

дe Н₁, Н₂ – абсолютні відмітки поверхні басейну відповідно у верхній і нижній його частинах.

3.4. Річкова долина і русло річки

Долина – вузьке витягнуте зниження форми рельєфу, яке характеризується похилом свого ложа від одного кінця до другого.

Складові частини річкової долини:

Дно або ложе – найбільш знижена частина долини (рис .3.2).

Тальвег – безперервна звивиста лінія, яка з’єднує найнижчі точки дна долини.

Русло – 1) ерозійна заглибина, вироблена водним потоком і заповнена його водами; 2) найбільш низька частина долини, яка заповнена водою в межень.

Схили долини – ділянки земної поверхні, що обмежують долину з боків.

Бровка – лінія стику схилів долини з поверхнею прилеглої місцевості.

Тераса – більш чи менш горизонтальні ділянки поверхні на схилах долини, що утворилися в результаті поступового врізування русла річки в дно долини.

Заплава – частина дна річкової долини, що затоплюється в період водопілля.

Рис. 3.2. Схематичний переріз річкової долини

Основні морфологічні елементи русла такі:

- меандри - завороти русла річки в плані;

- осередки - рухомі підвищення дна, що затоплюються;

- острови - більш високі і стабільні підвищення дна, які закріплені рослинністю;

- плеси і перекати - це глибокі і мілкі ділянки русла;

- донні пасма різного розміру.

Поперечний профіль (переріз) русла – вертикальна площина, перпендикулярна до напряму течії потоку й обмежена з боків схилами русла, а зверху лінією горизонту.

Площа поперечного перерізу (w,км²) – це певна площа, що обмежена поверхнею води і дном річки. У межах поперечного профілю розрізняють площі водного і живого перерізу та мертвої зони.

Рис. 3.3. Водний переріз потоку

Площа живого перерізу – це частина площі водного перерізу, де спостерігається течія води.

Площа мертвої зони – це та частина площі водного перерізу, де немає течії води.

Основні морфометричні елементи живого перерізу:

1. Площа (w, м²) живого перерізу w = f₁ (h), яка визначається за виміряними глибинами.

2. Ширина русла(В, м) – відстань між урізами берегів:

В = l₁-l₂,

3. Змочений периметр (Р, м) – це довжина лінії дна річки, яка проходить від урізу води одного берега до урізу води протилежного берега і визначається за формулою:

P = √b₁² + h₁² + √b₂² + (h₂ – h₁)² + √b_n-1² + (h_n-2 – h_n-1)² + √b_n² + h_n²,

де: b – відстань між промірними вертикалями, м;

h - глибина вертикалей, м.

4. Середня глибина річки (h_сер) - це відношення площі водного перерізу (w) до ширини річки (В):

h_сер = w/ В

5. Гідравлічний радіус (R) – відношення площі водного перерізу (w) до змоченого периметру Р:

R = w/P

Поиск по сайту: