Гідрологія – це наука, яка вивчає властивості гідросфери та її компоненти, процеси і явища, які в ній відбуваються, закономірності, за якими ці явища і процеси розвиваються, а також взаємозв’язок і взаємодію природних вод із земною корою та атмосферою.
Термін “гідрологія” утворений із латинських слів “гідро” – вода і “логос” – наука. Термін “гідрологія” вперше з’явився у 1694 р. в книзі, яка вміщала “Начала учения о водах” і виданій Мельхіором в Франкфурті-на-Майні. В самостійну науку гідрологія сформувалася лише в 20-30-і роки ХХ століття.
Сучасна гідрологія об’єднує в собі окремі науки про складові частини гідросфери. До них насамперед належить гідрологія, яка вивчає розподіл та круговорот води на земній кулі, окремі частини гідросфери, взаємозв’язок між ними, найбільш загальні закономірності гідрологічних процесів і явищ, що в них відбуваються, у взаємодії з атмосферою, літосферою й біосферою та під впливом господарської діяльності.
Гідрологія за об’єктами вивчення поділяється на дві великі самостійні частини: гідрологію моря і гідрологію суші.
Гідрологія моря - це самостійна наука, яка вивчає процеси і явища, що відбуваються у Світовому океані, їх взаємодію з навколишнім середовищем, а також окремі моря та океани.
Гідрологія моря поділяється на океанологію та океанографію.
Океанологія– наука про Світовий океан, вивчає фізичні, хімічні, геологічні і біологічні процеси та явища, які відбуваються в Світовому океані, розчленування Світового океану на водні маси, підрозділ його на райони тощо.
Океанографія – 1) це частина океанології, яка вивчає режим Світового океану і фізико-хімічні особливості морської води; 2) регіональний розділ океанології, задачею якої є характеристика окремих частин Світового океану.
Гідрологія сушівивчає водні об’єкти суші. Залежно від об’єкта вивчення вона поділяється на великі розділи, яких нараховується понад 30, наприклад: загальна гідрологія, гідрометрія, гідрографія, інженерна гідрологія, динаміка вод суші, руслові процеси, гідрофізика, гідрохімія, гідроекологія.
Окремі розділи гідрології мають свою специфіку, багато з них уже є самостійними науками. Так, до самостійних розділів належать: гідрологія підземних вод, гідрологія річок, гідрологія озер, гідрологія боліт, гідрологія льодовиків та повітряна гідрологія.
Гідрологія підземних вод (або гідрогеологія) – наука, яка вивчає походження, поширення, режим, динаміку, ресурси і фізико-хімічні властивості підземних вод, розробляє методи їх розвідування і добування для народногосподарського використання.
Гідрологія річок – наука, яка вивчає формування стоку річок, водний режим, характеристики річкового стоку, термічний і льодовий режим, хімічний склад води, річкові наноси, руслові процеси тощо.
Гідрологія озер (лімнологія) – наука, яка вивчає гідрологічний режим озер та водосховищ.
Гідрологія боліт – наука, яка вивчає фізичні процеси руху вологи в болотах і процеси вологообміну між болотами та довкіллям, походження, поширення, розвиток і гідрологічний режим боліт.
Гідрологія льодовиків (гляціологія) – наука, яка вивчає умови й особливості походження, існування та розвитку льодовиків, їхній склад, будову, фізичні властивості, геологічну і геоморфологічну діяльність, географічне поширення і різні форми взаємодії з навколишнім середовищем.
Повітряна гідрологія (гідроаерологія) - наука, яка вивчає водні процеси в атмосфері - утворення опадів, конденсацію, випаровування, вологість у зв’язку з повітряними течіями, теплообміном, сонячною радіацією тощо.
Вивчення водних об’єктів завжди пов’язане з проведенням різних спостережень і вимірювань. Ці вимірювання, незважаючи на деяку специфічність у їх проведенні на різних водних об’єктах, мають багато спільного. Методи всіх вимірювань і спостережень з метою вивчення гідрологічного режиму водних об’єктів і методи обробки результатів спостережень та вимірювань розглядає гідрометрія.
Гідрографія – це розділ гідрології суші, основною задачею якої є вивчення і опис конкретних водних об’єктів за якісною і кількісною характеристикою їх положення, розміру, режиму і місцевих умов, а також виявлення вод на земній кулі та особливостей їх морфології, режиму і господарчого значення в окремих природно-історичних районах та ландшафтних зонах.
Важливою дисципліною, котра об’єднує кілька розділів гідрології суші, є інженерна гідрологія. Інженерна гідрологія – сукупність тих областей гідрології суші, які безпосередньо пов’язані з практичним застосуванням гідрології для вирішення інженерних водогосподарчих задач. Переважно це область гідрологічних розрахунків. Інколи використовують поняття – прикладна гідрологія, до якої відносять не тільки гідрологічні розрахунки, а й гідрологічні прогнози.
Гідрологічні розрахунки – розробка методів визначення характеристик гідрологічного режиму і водних об’єктів, необхідних для проектування гідротехнічних споруд і планування водогосподарських заходів.
Гідрологічні прогнози – це наукова дисципліна, яка розробляє методи передбачення (прогнозування) гідрологічних характеристик (рівнів, витрат води, замерзання, скресання тощо) на майбутній період. За характером передбачення елементів гідрологічні прогнози поділяють на водні та льодові. До водних прогнозів відносять прогнози об’єму сезонного і паводкового стоку, максимальних витрат і рівнів повені та паводків, середні витрати води за різні календарні періоди тощо. До льодових прогнозів відносяться прогнози строків скресання і замерзання річок, озер і водосховищ, товщу льоду тощо.
Вода, як усяке природне тіло, має низку фізичних і хімічних властивостей, які вивчаються окремими науковими дисциплінами. Так, гідромеханіка та її прикладний розділ гідравліка, займаються вивченням законів руху і рівноваги рідин, зокрема води, та їхньої взаємодії з твердими тілами. Фізичні властивості води як речовини і процеси, що відбуваються у водній масі, вивчає гідрофізика, а хімічні властивості і процеси – гідрохімія, органічне життя у водах - гідробіологія.
Гідроекологія – вчення про взаємозв’язки між гідрологічними, гідрохімічними і гідробіологічними процесами у водах, які містяться у різних компонентах навколишнього середовища та впливають на життєдіяльність організмів, мають склад і властивості, сформовані під дією природних і антропогенних факторів.
Гідрологія тісно пов’язана з іншими науками, які вивчають географічну оболонку і, зокрема, діяльність води на Землі - це метеорологія і кліматологія, геологія, геоморфологія, фізична географія, картографія, фізика, хімія, математика.
Гідрологія широко використовує досягнення техніки, особливо при проведенні вимірювань і спостережень та обробці одержаних даних.
Гідрологія має широке практичне застосування в наш час. Відомості про водні об’єкти, їхній режим, гідрологічні розрахунки і прогнози елементів водного режиму, кількість та якість води необхідні для задоволення потреб морського та річкового флоту, гідроенергетики, осушувальних і зрошувальних меліорацій, промислового, комунального міського та сільськогосподарського водопостачання, будівництва населених пунктів, промислових підприємств, мостів і доріг, рибного господарства, організації відпочинку та водного спорту, боротьби зі шкідливою дією вод, планування й проведення інших заходів щодо використання водних об’єктів і водних ресурсів.