Охарактеризувати специфікою зв’язків з громадськістю в умовах кризових ситуацій

Криза – це гостра форма прояву протиріч, пов’язана з порушенням соціальної стабільності, з перервою у функціонуванні певної соціальної системи. В цілому виокремлюють такі основні групи криз:

· Економічні кризи - виникають внаслідок гострих протиріч в економіці (всієї країни чи окремої компанії). Це кризи виробництва та реалізації товарів, взаємодій економічний агентів, кризи неплатежів, втрати конкурентних переваг, банкрутства і т.і.

· Соціальні кризи виникають за умов загострення протиріч і зіткнення інтересів різних соціальних груп та утворень: працівників та роботодавців, спеціалістів різних професій та ін.

· Організаційні кризи проявляються як кризи поділу та інтеграції діяльності, розподілення функцій, регламентації функціонування окремих підрозділів, філіалів, компанії в цілому.

· Психологічні кризи проявляються у вигляді стресу. В сучасному суспільстві такі кризи набувають масового характеру: почуття невпевненості, паніки, страху за майбутнє, незадоволеність роботою, правовою захищеністю та соціальним положенням. Це кризи соціально-психологічного клімату в суспільстві, колективі чи окремій групі.

· Технологічні кризи виникають в технологічній сфері і стосуються переважно нових технологічних винаходів. В загальному плані це кризи, що виникають в процесі науково-технічного розвитку - загострення протиріч між його тенденціями, можливостями та наслідками.

Діяльність ПР-служби у передкризовий період передбачає наявність кризової програми, до якої входять наступні елементи:визначення галузей ризику, профілактика кризи, підготовка до ймовірних криз,управління кризами. Під час складання кризової програми виявляють ті ділянки роботи установи чи організації, проблеми, котрі можуть призвести до кризи. На кожну можливу критичну ситуацію повинна бути розроблена система процедур, послідовність їх проведення за альтернативними варіантами. Особливо важливе значення у передкризовій підготовці має робота з кадрами. Підготовка кризової команди – групи людей, очолюваної керівником компанії, які повинні бути готові до швидких дій під час виникнення кризових проблем відповідно до заздалегідь розробленої програми. Розроблена та підготовлена програма сама собою не даватиме ефекту. Вона повинна бути відпрацьована всіма учасниками «кризового штабу». Для цього на багатьох фірмах застосовують тренінги та ділові ігри, які допомагають усім не лише засвоїти сутність кризової програми, але й набути певних умінь та навичок у її реалізації.

Завдання ПР-служб в умовах кризи:

· Своєчасне інформування зовнішньої та внутрішньої громадськості про сутність кризової ситуації та події, що відбуваються в організації у зв’язку з нею.

· Встановлення постійних контактів із засобами масової інформації, з якими встановлені довірливі стосунки.

· Надання оперативної інформації про хід кризи зацікавленим особам та організаціям.

· Застосування різноманітних засобів комунікації з метою охоплення більш широких і різноманітних кіл громадськості, зокрема комп’ютерних мереж, електронної пошти, факсу, прес-конференцій, брифінгів, газет, радіо та інформаційних агентств.

Фахівці вважають, що під час кризи можуть застосовуватися три основні стратегії: наступальна (максимум інф.), оборонна (помірна кількість інф), регресивна (мінімум інф). Вони визначають особливості поведінки не лише працівників ПР-служб, а й усіх інших підрозділів установи чи організації, задіяних у здійсненні кризових комунікацій. Вони відрізняються обсягом інформації, що поширюється.

Успішність кризових комунікацій визначається такими факторами:

o Особливість кризових ситуацій.

o Характер іміджу фірми до початку кризи (установи зі стабільним позитивним іміджем легше можуть подолати кризу, ніж організації, які мають негативний імідж або не користуються довірою громадськості).

o Готовність фірми до кризи, яка визначається:

¨ наявністю кризової програми та підготовленістю персоналу та «кризового штабу» до її реалізації;

¨ професіоналізмом керівництва, членів «кризового штабу» та ПР-служби у здійсненні кризової комунікації;

¨ злагодженістю діяльності всіх членів «кризового штабу», зокрема керівників та працівників ПР.

Þ Попередній позитивний досвід спілкування зі ЗМІ та налагодженість зв’язків певної організації зі ЗМІ та їхніми конкретними працівниками (журналістами).

Þ Гармонійні стосунки адміністрації організації та її персоналу, довіра останнього до діяльності та рішень керівництва, налагодженість комунікацій із внутрішньою громадськістю.

Þ Наявність в організації лідера (формального чи неформального), здатного взяти на себе відповідальність за ту чи іншу дію і здатного публічно виступати та захищати інтереси установи перед громадськістю та владними структурами.

Þ Наявність підтримки третьої сторони, авторитетної для громадськості (влада, політичні лідери, надійні партнери, інвестори, видатні вчені тощо), яка б слугувала джерелом новин для журналістів і авторитетними джерелами інформації для них і громадськості.

Поиск по сайту: