Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Охарактеризувати принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної діяльності



Методологія –вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності.

Методологія - в широкому понятті - це вчення про структуру , логічну організацію, методи та засоби діяльності. Методологія науки - вчення про принципи побудови, методи та способи наукового пізнання.

Метод ( шлях дослідження та пізнання ) - сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання.

Прийом – окрема дія для досягнення мети дослідження.

Спосіб – система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження.

Процедура - встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження.

Методика - послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень.

Техніка (технологія) аналітичного дослідження - сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур

Формування основних прийомів та способів процедур інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах відбувається під впливом діалектичної логіки (гносеології), політології, соціології, соціальної психології, формальної логіки, кібернетики.

Методологія аналітичних досліджень – сукупність, принципів, методів та підходів до організації та проведення досліджень.

Принципи – вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки.

Основними принципам ІАД є: формування мети досліджень (це основа для вирішення питання для чого проводиться дослідження); створення понятійного апарату (що дозволяє формувати судження і умовиводи в певних категоріях); забезпечення достатньої інформованості (досягнення «критичної маси інформації» для чого завжди необхідно використовувати джерела); розкриття значення фактів (обробити «сирі» факти); встановлення причин та наслідків; врахування історичного розвитку та національного (ментального) характеру (комплекс величі американського народу, що аргументує непотрібність вивчення іноземних мов); визначення тенденцій розвитку; забезпечення високого рівня достовірності; формування висновків і рекомендацій; наявність зворотного зв’язку (аналітик повинен знати оцінку споживачів).

Методи поділяють на кількісні– дають відповідні числові характеристики, показники. Це статистичні, аналітичні, імітаційні методи; якісні– визначають певні ознаки об’єкту, його властивості. Як правило, під якісними розуміють класичні методи аналізу, а під кількісними – формалізовані. Але на сьогоднішній день така класифікація є не досить чіткою, бо все частіше класичні методи використовують кількісну квантифікацію, а конвент – аналіз здобуває все більше ознак.

Види підходів: порівняльний підхід – базується на використанні всебічного аналізу всіх отриманих фактів у відповідності до вибраної методики дослідження; експериментальний підхід – полягає у проведенні експериментів для отримання нової інформації. При цьому можливі як натурні, так і модельні експерименти. В МІ можливість проведення натурних експериментів обмежена, тому частіше використовуються модельні методи; системний підхід – базується на представлені об’єкту дослідження у вигляді великої складної системи і використовує методи системного аналізу і синтезу.

Велика система (складна система) – керована система, що розглядається як сукупність взаємопов’язаних керованих підсистем, об’єднаних спільною метою функціонування.

Система (підсистема) – цілісний комплексний взаємозв’язок елементів, що мають певну (означену) структуру і взаємодіють за зовнішнім середовищем.

Системний аналіз – методологія дослідження шляхом подання об’єктів як системи і аналізу цих систем. Системний підхід орієнтує дослідника на розкриття цілісності через його функції, виявлення в ньому складових елементів, їх властивостей та взаємозв’язків, зведення їх в єдину теоретичну модель.

Розглядаючи поняття методології, необхідно також згадати її рівні:

1. філософський – забезпечує пізнавальну функцію, яка є основою для ІАД, а також критичну функцію;

2. загальнонауковий – використання при ІАД загальних законів;

3. конкретно-науковий – використання в ІАД законів окремої науки.

Наприклад закон фізики: кут падіння дорівнює куту віддзеркалення вірний і для МВ. Інтер – дисциплінарний – паралельне використання в ІАД положень різноманітних наук.

63.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.