Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки 8 страница



ДУ-32 Причіпний 17,3 Т-100М 0,3–0,35 2,6
Д-630 11,7
ДУ-3 Причіпний Т-180 2´Т-100М 0,5 2,7
Д-220 13,3
Котки на пневмомашинах статичної дії
ДУ-30 Причіпний 12,5 Т-74 0,15–0,2 2,2
Д-625 0,2–0,25
ДУ-4 Причіпний Т-100М 00,3–0,35 2,5
Д-263 5,65 00,35–0,4
ДУ-39 Причіпний Т-100М 0,3–0,35 2,6
Д-703 0,35–0,4
Причіпний 26,5 Т-100М 0,3–0,35 3,1
ДСК-1 0,35–0,4
ДУ-16 Напів-причіпний МАЗ-529Е 0,36–0,4 2,8
Д-551 18,5 0,4–0,45
ДУ-31 Самохідний 0,2–0,25 1,6
Д-627 8,5 0,25–0,3
ДУ-29 Самохідний 0,3–0,35 2,1
Д-624 0,35–0,4

Продовження таблиці 10.14

Гладкі котки статичної дії
ДУ-11 Самохідний трьохвальцьовий 6,4 1,8
Д-669А 0,1–0,15
ДУ-1 Те ж 10,0 1,8
Д-211В 0,15
  ДУ-8 Самохідний двохвальцьовий 12,2 1,3
  Д-399А 8,6 0,15
  ДУ-9 Самохідний трьохвальцьовий 15,5 1,3
  Д-400А 11,3 0,15
  Вібраційні коткиз гладкими вальцями
  ДУ-36 Самохідний одновальцьовий 0,68 0,1 0,66
  Д-684 0,52 0,1–0,15
  Самохідний двохвальцьовий 1,5 0,15 0,73
  Д-484 1,3 0,2
  ДУ-10 Те ж 1,7 0,15 0,85
  Д-455 1,48 0,20
  ДУ-34А Те ж 0,25 1,0
  Д-634А 0,35
  ДУ-25А Те ж 0,2 1,0
  Д-613А 3,6 0,3
                 

Продовження таблиці 10.14

ДУ-14 Причіпний одновальцьовий ДТ-54А 0,3 1,4
Д-480 0,4
Трамбуючі машини і трамбівки
ДУ-12 Трамбуючі плити на трак­торі 20,3 Т-100ГП 0,6–0,7 2,6
Д-471 0,8–1,0
Дизель трам­бівки на тракторі 19,0 Т-100М 0,6–0,7 2,6
УМТС-2 0,8–1,0
Трамбуюча плита масою 2000 кг на екскаваторі 2,0 Э-652 1,8–0,9
Э-652 0,9–1,

Примітки: 1. У графі 1 нові марки машин вказані в чисельнику, а старі — в знаменнику.

2. У графі 3 в чисельнику — маса машин з баластом, у знаменнику — без нього.

3. У графі 8 в чисельнику — продуктивність по зв’язному ґрунту, в знаменнику – по незв’язаному.

Схеми ущільнення грунту катками наведено на рис. 10.46 і 10.47:

 

Рис. 10.46.Ущільнення ґрунтів у насипах катками:
1, 2, 3, — послідовність проходок котка

 

 

Рис.10.47.Схеми ущільненя грунтів:
а – кулачковим котком (І – план; ІІ – розріз; ІІІ – схема переміщення машин; 1…8 – ходи котка); б – пневмоколісним; в – гладки самохідним котком;
г – трамбувальною плитою, підвишеною на стрілі екскаватора;
перекриття смуги, що укочується; 4 – пухкий шар грунту;
5 – ущільнений шар грунту; 6 – зона ущільненя грунту ручними трамбівками; 7 – шари грунту, що ущільнюються катком; 8 – вісь переміщення екскаватора; 9 – трамбувальна плита; 10 – ущільнувальна смуга;
11– місця стоянки екскаватора

Таблиця 10.15

Умови застосування катків для ущільнення грунтів у насипах

Тип катків Умови застосування Маса, т Товщина слою Число проходів
зв’язні ґрунти незв’язні ґрунти
З гладкими вальцами Незв’язні грунти 1–5 0,15   4–10
То ж, моторні Незв’язні ґрунти, в стиснутих умовах 9–18 0,25 4–6
Кулачкові Зв’язні ґрунти 0,25 6–14
      0,3 6–14
    0,3 6–12  
    0,4 (0,65) 4–10
Пневмошинні Будь-які ґрунти 0,15    
      0,25    
    0,4 6–12 4–8
    0,5    
Гратчасті Зв’язкові грудкуваті із замерзшими грудками і гравелисті ґрунти 0,4 6–10
         
Вібраційні Незв’язні ґрунти 0,4 3–4
      0,6    
Попутним проходом автомашин і скреперів Будь-які, що відсипаються ґрунти 0,2–0,4 4–5 4–5

*19 Кизима В. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві

Таблиця 10.16

Основні параметри грунтових віброкотків різних компаній

Виробник (фірма, країна) видає серії катків Найменування основних параметрів Індекси машин Величини основних параметрів
Botag, Німеччина, D3/PD-3 BW 124 BW 145   BW 177     BW 211 BW 212 BW 213   BW 215     BW 225
Маса гладковальц. катка, т Маса кулачкового катка, т Ширина вальця, м Частота вібрації, Гц   3,65 1,20 41/41   4,99     1,43 34/34   7,32     1,68 30/40     10,62   11,60 2,13 30/36 11,08   11,48 2,13 30/36   12,40     2,13 30/36     16,10     2,13 31/36       25,22   24,82 2,13 26/26  
Botag, Німеччина, ОН3/PDН-3 BW 124 BW 145   BW 177 BW 178 BW 170     BW 213 BW 214 BW 216 BW 219    
Маса гладковальц. катка, т Маса кулачкового катка, т Ширина вальця, м Частота вібрації, Гц   3,30   3,35 1,20 41/41   5,05   5,33 1,43 34/34     7,45   7,61 1,68 30/40   7,97   8,15 1,68 30/40   8,99   9,17 1,68 30/40       12,65   13,05 2,13 30/36   14,11     2,13 31,36   16,15   16,65 2,13 31/36   19,22   19,56 2,13 26/30    
Hamm/Wirtgen Groop, Німеччина, 3000/3000Р            
Маса гладковальц. катка, т Маса кулачкового катка, т Ширина вальця, м Частота вібрації, Гц         5,35   5,78 1,37 30/42   7,05   7,05 1,68 30/42           12,19   12,29 2,14 30/40   14,23   14,3 2,14 30/40   15,75   15,85 2,14 30/40   17,82   17,92 2,22 27/30   19,80   19,90 2,22 27/30   24,96     2,22 27/30

Продовження таблиці 10.16

Dynapac/Melso Minerals, Швеція СА-D/ CA-PO CA 121 CA 141 CA 150 CF 152 CA 252 CA 252 CA 250 CA 280 CA 302 CA 352 CA 402 CA 512 CA 602  
Маса гладковальц. катка, т Маса кулачкового катка, т Ширина вальця, м Частота вібрації, Гц   4,20   4,35 1,365   4,77   4,91 1,524 32,5   7,10   7,40 1,676 31/43   7,30   7,70 1,676 29/40   10,05   11,45 2,13 30/33   10,50   11,90 2,13 30/33   12,50     2,13 33/33   12,60   12,50 2,13 30/33   13,05   12,95 2,13 30/33   13,80     2,13 30/33   15,60   15,80 2,13 27/31   18,60   18,60 2,13 27/31    
Slavoslroy, Словаччина, VV-D/VV-PD   VV 500   VV 710 VV 910     VV 1100   VV 1500     VV 2010 VV 2510
Маса гладковальц. катка, т Маса кулачкового катка, т Ширина вальця, м Частота вібрації, Гц       4,95   5,02 1,40 30/38     7,10   7,15 1,68 30/40   8,85   8,85 1,68 30/40         11,08   11,52 2,20 32/35       14,31   14,22 2,20 29/35         20,71   20,78 2,24 28/34   25,36   25,48 2,24 28/34
Caterpillar, США, CS/CP     423 E 433 E   533 E 563E 573E   583E 663E 683E    
Маса гладковальц. катка, т Маса кулачкового катка, т Ширина вальця, м Частота вібрації, Гц       6,64     1,68   6,64   6,88 1,68     9,96   10,24 2,13 23/32   11,12   1,55 2,13 23/32   13,57   13,75 2,13 23/32     15,1   15,23 2,13 23/30   16,70   16,50 2,13 23/30   18,50     2,13 23/30    
ABG/Ingersoll-Rand, США SD-D/SD-F   SD 45 SD 70 SD 77   SD 100 SD 105 SD 122   SD 150     SD 200  
Маса гладковальц. катка, т Маса кулачкового катка, т Ширина вальця, м Частота вібрації, Гц     4,8   5,15 1,37   7,17     1,67 31/34   7,48   8,13 1,67 31/34     10,43     2,13 31/34   10,43   11,46 2,13 31/34   11,97   12,86 2,13 31/34       15,96   16,51 2,13 20/34       20,41   20,18 2,13 20/31  

Продовження таблиці 10.16

Vibromax, Німеччина, W-D/W-PD   W406   W606         W1106 W1406     W2006  
Маса гладковальц. катка, т Маса кулачкового катка, т Ширина вальця, м Частота вібрації, Гц     4,50   4,5 1,40     7,00   7,00 1,75 30/40           12,9   13,3 2,10 29/36   15,3   15,8 2,10 29/36       20,0   21,0 2,10 29/35  
Раскат і ЧТЗ, Росія, ДУ і ВК       ДУ-111   ДУ 74     ДУ 85         ВК 24.01
Маса гладковальц. катка, т Маса кулачкового катка, т Ширина вальця, м Частота вібрації, Гц         7,3     1,7 25/36     9,0   9,5 1,7 25/35       13,0   13,5 2,0           23,6   26,0 3,00 0/30

Для роботи причіпних котків слід готувати ділянку відсипаного шару завдовжки не менше 100…200 м. Розширення фронту вкочування підвищує продуктивність котків. Проте|однак| при збільшенні довжини ділянки потрібно мати на увазі, що в суху жарку погоду ґрунт швидко пересихає і вкочування вимагає додаткових проходок.

При вертикальному плануванні ділянки і ущільненні насипів|насип|, ширина яких достатня для поворотів катка, застосовують схему руху по замкнутому колу|коло|. На насипах|насип|, де виключена можливість|спроможність| поворотів катка і влаштування|устрій| з’їздів (в’їздів), застосовується човникова|човниковий| схема руху — трактор у кінці|у кінці,наприкінці| ділянки відчіплюється|відчіпляється| від катка з одного боку і причіплюється до нього з|із| іншого.

При вкочуванні насипів|насип| шириною більше 10 м|м-код| причіпними котками перший і другий ходи мають бути на відстані 2…2,5 м|м-код| від бровки насипу|насип|, а потім, зміщуючи ходи на 1/3…1/4 ширини катка у бік брівки, ущільнити краї насипу|насип|. Після|потім| цього коткування продовжують круговими проходками від краю до середини насипу|насип| з|із| перекриттям|перекриття| кожного проходу на 1/3…1/4 ширини катка.

7* Кизима В. П. Механізація земельних робіт у будівництві
При коткуванні ґрунтів під час першого|перший| і двох останніх проходів рекомендується швидкість руху не менш 1,5…2 км/год, при всіх проміжних — висока швидкість (до 8 км/год). Питомий тиск|тиснення| робочого органу для ущільнення ґрунту не повинен перевищувати межі міцності ґрунту, наведеного в табл. 10.17. Разом з тим|в той же час| він має бути дуже|занадто| низьким, оскільки|тому що| в цьому випадку знижуються як абсолютні значення отримуваної|одержуваної| щільності, так і товщина опрацьовуваного|проробляти| шару:

s £ (0,9 ¸ 1,0) sр , (10.48)

де s — питомий тиск|тиснення| робочого органу машини, МПа; sp — межа міцності ґрунту, МПа.

Питомий тиск|тиснення| жорсткобарабанних| котків змінюється (збільшується) у міру зростання|зріст| щільності оброблюваного шару за рахунок скорочення площі|майдан| контакту колеса з|із| ґрунтом.

Таблиця 10.17

Межі міцності ґрунту, МПа

Найменування ґрунту При вкатуванні котками При трамбу­ванні плитами
Гладкий валець На пневмо- машинах
Малозв’язні ґрунти (піщані, супіщані|сіпіщаний|, пилуваті|) 0,3–0,6 0,3–0,4 0,3–0,7
Ґрунти середньої зв’язності (суглинок) 0,6–1,0 0,4–0,6 0,7–1,2
Ґрунти високого ступеня зв’язності (важкі суглинки) 1,0–1,5 0,6–0,8 1,2–2,0
Дуже зв’язні (глинисті) 1,5–1,8 0,8–1,0 2,0–2,3

При використанні пневмокотків| питомий тиск|тиснення| можна регулювати, змінюючи|зраджуючи| тиск|тиснення| повітря в шинах. Так, для ущільнення пісків рекомендується тиск|тиснення| в шинах, рівний 0,2 МПа, супісків — 0,3…0,4 МПа, а суглинків і глин — 0,5…0,7 МПа.

Приущільнення ґрунтів трамбуванням. Попереднє ущільнення ведуть трамбовками удвічі|вдвічі| меншої маси, ніж розрахункова, при використанні трамбуючої машини висота падіння плити в чотири рази менше розрахункової. Для того, щоб уникнути пошкоджень|ушкодження| штучних споруд|спорудження| або фундаментів|фундамент|, ущільнювати ґрунт трамбуючими машинами слід|прямувати| не ближче двох метрів від цих споруд|спорудження|. При ущільненні ґрунту, розташованого|схильний| над трубами|труба-конденсатор|, товщина засипки, заздалегідь ущільненої іншими засобами|кошт| (ручні трамбівки), має бути не меншою 2 м.

Схема ущільнення ґрунту плитою, підвішеною до стріли екскаватора, наведена на рис. 10.46 (г). При використанні трамбуючих машин Д-471| і ЦНИИС| ущільнення ґрунту допускається на відстані не менше 0,6 м|м-код| від бровки із|із| зменшенням висоти падіння плити на 0,5…0,75 м. Якщо щільність ґрунту при цьому виявиться недостатньою, то збільшують число проходів по одному сліду. Другий, третій і подальші|наступний| сліди проходів повинні перекривати попередні на 0,1…0,2 м.

Для ущільнення ґрунтів невеликих об’ємів|обсяг| і в обмежених умовах використовують трамбівки Тр-1|, И-157|, И-132|, С-690|.

При ущільнення ґрунту вібрацією. Звичайна|звичний| вібрація застосовується для ущільнення незв’язних або малозв’язних ґрунтів (що містять|утримувати| не більше 6% фракцій глинистих частинок|частка,часточка|). Поверхневе|поверховий,зверхній| віброущільнення можна виконувати по круговій схемі або човниковим|човниковий| способом. Для шарів завтовшки 0,5…0,4 м|м-код| використовують віброкотки з|із| збуджуючою силою до 98 кН|, при цьому по одному сліду роблять|чинити| 3…4 проходи.

Самохідні віброплити застосовують для ущільнення незв’язних ґрунтів товщиною до 1,2 м|м-код| на прямолінійних ділянках завдовжки 50…100 м|м-код|, з|із| поздовжнім ухилом|уклон,схил| не більше 10% і поперечним — до 5%.

При зворотному засипанні пазух заглиблених підвальних частин промислових споруд засипають та ущільнюють одноразово з обох боків споруди після зведення стін. Спочатку ґрунт подають та розрівнюють бульдозерами з одного боку цієї споруди, а потім, під час ущільнення цього шару ґрунту, подають та рівняють з іншого боку споруди.

Ущільнення виконують пневматичними чи електричними трамбівками, а також підвісними плитами одразу після зведення підземної частини споруди. Ущільнюють ґрунт концентричними смугами за допомогою підвісних плит у межах робочої зони. Можна ущільнювати ґрунт також віброплитами або віброзанурювачами. Насамперед виконують роботи в межах ділянки із заниженими позначками, щоб отримати загальний рівень, а потім уже проводять роботи по всьому котловану.

Ущільнення траншей здійснюють після зворотного їх засипання і після перевірки укладання трубопроводів. Траншеї засипають у два прийоми: спочатку засипають трубопроводи вручну на висоту 0,2 м, потім засипають бульдозером. Кріплення видаляють по мірі засипання.

Одночасно можна знімати по вертикалі не більше трьох дошок. Якщо видалення кріплень викликає небезпеку (в пливунах, поблизу фундаментів), їх залишають у ґрунті або розбирають частково.

Зворотне засипання траншей виконують з пошаровим ущільненням пнемо- або електротрамбівками.

Контролюють щільність ґрунту відбором проб щільномірами ДорНДІ.

м-код|

10.11. Водовідведення, водовідлив і пониження
поверхневих вод

Відведення поверхневих вод.Перед початком земляних робіт необхідно територію будівельного майданчика захистити від обводнення зливовими італими водами. Для цього з нагірного боку майданчика влаштовуються обвалування і нагірні канави розраховується по максимальному притоці і допустимій швидкості дренажу води в них. Розміри поперечного перетину нагірної канави можуть бути орієнтовно прийняті:

глибина0,5–0,8 м,

ширина по дну 0,5 м.

Канаві необхідно додати подовжній ухил не менше 0,002

Для запобігання стіканню поверхневих вод у відкриті котловани і траншеї слід розташовувати кавальєри (бурти) ґрунту з нагірного боку, а за відсутності кавальєрів робити обвалування. Розробку котлованів або траншей слід вести у міру зведення фундаментів або влаштування комунікацій. При цьому слід прагнути до того, щоб проміжок часу між розробкою котловану і влаштуванням фундаментів був мінімальним. Після зведення фундаментів слід відразу ж проводити зворотну засипку пазух з ретельним ущільненням ґрунту.

Водовідлив.Водовідлив застосовується при розробці котлованів і траншей нижче за рівень ґрунтових вод при невеликих притоках води, малих розмірах виїмок, а також при зв’язних (глинистих) ґрунтах і скельних породах.

При розробці траншей для фундаментів слід забезпечити їх ухил
0,001 – 0,003 у бік, протилежним їх розробці. При цьому максимальне перевищення початку і кінця траншей повинне бути не більше 10 см тобто бути в межах товщини вирівнюючого шару піску.

У найбільш низькій частині траншеї (котловану) влаштовується приймальний колодязь (зумпф), а на бермі встановлюється два насоси — той, що діє та запасний.

Для розрахунку кількості насосів, необхідних для відкачування води слід знати приток ґрунтової води з 1 м2 поверхні дна котловану (траншеї) і укосів, розташованих нижче за відмітку рівня ґрунтових вод.

Для відкачування води до 15 м3/год. при глибині виїмок до 7 м рекомендується використовувати привідні діафрагмові насоси, а при протоці води від 15 до 30 м3/год — напірні центробіжні помпи.

При великій площі котловану або протяжності траншей рекомендується вибирати помпи невеликої продуктивності. Це дозволить рівномірно розставити їх по периметру котловану (довжині траншеї), послідовно включаючи їх в роботу по мірі розробки виїмок. Це полегшить також підведення води до приямків (зумпфам). При відкачуванні води з невеликих котлованів під одиночні фундаменти зручно використовувати насоси, встановлені на автомобілі або пересувному візку.

При підрахунку трудомісткості робіт по водовідливу слід враховувати, що відкачування води повинне проводитися цілодобово в 3 зміни. Для обслуговування помп виділяється механік і землекоп, що спостерігає за станом зумпфів і ухилів дна.

У тих випадках, коли приток води більше 30 м3/год і інтенсивне відкачування відкритим способом може викликати винесення дрібних частинок ґрунту і тим самим порушити структуру його в основі, застосовується водопониження.

Пониження поверхневих вод.Пониження поверхневих вод застосовується при розробці котлованів і траншей нижче рівні ґрунтових вод при великих притоках води і при незв’язних ґрунтах (піщаних, піщано-гравелистих і ін.), що характеризуються великим коефіцієнтом фільтрації.

У цивільному і промисловому будівництві для штучного водопониження найчастіше використовуються голкофільтри. Такі установки є типові, проте залежно від необхідної глибини водопониження, величини притоку води і первинного рівня ґрунтових вод необхідно перевірити можливість застосування тієї або іншої установки вконкретних умовах, визначити необхідну відстань між голкофільтрами, голкофільтри розташовуються в один ряд паралельно сторонам котлована на відстані 0,5 – 1,0 м від бровки.

Потрібна продуктивність насосної установки визначається по формулі:

, (10.49)

де — коефіцієнт фільтрації в м/добу;

Н — потужність водоносного шару в м;

S — величина проектованого пониження рівня ґрунтових вод в м (понижений рівень ґрунтових вод повинен бути на 0,5 м нижче за дно котловану);

—радіус дії групи голкофільтрів в м, рівний:

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.