Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ



Фізичний розвиток дітей та підлітківоцінюють на підставі визначення стоматоскопічних (антропоскопічних), соматометричних (антропометричних) та фізіометричних показників їх подальшим вивченням за допомогою методу сигнальних відхилень,за шкалами регресії, комплексного та вентильного методів.

До стоматоскопічних показників відносять стан шкірних покривів та слизових оболонок, ступінь жировідкладання, характеристики опорно-рухового апарату (кістяк, форма грудної клітки, хребта, ніг та ступень), ознаки статевого дозрівання (оволосіння під пахвами та на лобку, розвиток молочних залоз у дівчат, оволосіння на обличчі, розвиток щитовидного хряща гортані, мутація голосу в юнаків), до соматометричних — довжину і масу тіла, обвід грудної клітки та інші обводи (обводи голови, плеча, стегна тощо), до фізіометричних — м'язову силу, життєву ємкість легень, станову силу і т. п.

Оцінку фізичного розвитку проводять на основі зіставлення індивідуальних даних із середніми нормативними значеннями (стандартами фізичного розвитку) для кожної окремої віково-статевої групи, які відображують рівень фізичного розвитку дітей та підлітків, що проживають у подібних умовах.

Оцінка фізичного розвитку методом сигнальних відхилень

Метод сигнальних відхилень з графічним зображенням профілю фізичного розвитку передбачає порівняння кожної індивідуальної ознаки із середньозваженою арифметичною величиною для цієї ознаки при певному віці, що дозволяє визначити її фактичне відхилення від нормативних значень.

Далі шляхом ділення фактичного відхилення на величину середнього квадратичного відхилення знаходять сигнальне відхилення (а), що і дає інформацію про те, на яку величину сигм у більшу або меншу сторону відрізняються показники дитини, яка досліджується, від середніх показників, властивих даному віково-статевому періоду.

Відхилення у межах від—1 до + 1 вважають середнім розвитком ознаки, що досліджується, від -1 до -2 — розвитком нижче середнього, від -2 та нижче — низьким, від +1 до +2 вище середнього, від +2 та вище — високим.

Для побудови профілю фізичного розвитку на однаковій відстані одна від одної проводять горизонтальні лінії, кількість яких зумовлюється кількістю ознак, що підлягають оцінці, й на кожній з них відкладають значення отриманих відхилень, які з'єднують прямими лініями.

Метод сигнальних відхилень дозволяє визначити ступінь розвитку кожної окремої ознаки фізичного розвитку та його пропорційність, відомості про яку надає саме профіль. Якщо величини відхилень укладаються в одну сигму — розвиток вважається пропорційним, якщо не укладаються — непропорційним.

Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання методу сигнальних відхилень повинен мати такий вигляд: "Фізичний розвиток Кравченко П.: 10років, за зростом середній явище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла середній явище середнього, високий, нижче середнього, низький) за обводом грудної клітки середні явище середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний (непропорційний)».

Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії

Використання методу оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії дозволяє подолати основний недолік методики сигнальних відхилень, а саме: відокремлений характер оцінки кожної сом а то метричної ознаки. Оціночні таблиці в даному випадку враховують кореляційну залежність між зростом, масою тіла та обводом грудної клітки й, отже, дозволяють дати більш ґрунтовну оцінку ступеня фізичного розвитку за сукупністю взаємопов'язаних ознак.

Перший етап проведення індивідуальної оцінки фізичного розвитку за оціночними таблицями шкал регрес спрямований на пошук групи (середня, нижче середньої, вище середньої, низька, висока), до якої слід віднести зріст дитини. Далі знаходять показники маси тіла та обводу грудної клітки, що повинні відповідати фактичному зростові, її порівнюють з ними фактичні показники ознак, які досліджуються. Для цього від величини фактичного розвитку ознаки віднімають стандартне його значення та ділять на сигму регресії ( ) для досліджуваної ознаки. Критерії оцінки аналогічні попереднім. Проведене дослідження дозволяє віднести дитину до однієї з груп фізичного розвитку: нормальний фізичний розвиток — маса тіла у межах від М -1 до М + 2 ; дефіцит маси тіла — маса тіла менша, ніж М -1 ; надлишок маси тіла — маса тіла більша, ніж М + 2 ;низькій зріст — довжина тіла менша, ніж М - 2 ;




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.