Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Гігієнічна оцінка режиму дня, розкладу занять та уроку



Із метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв'ювання та хронометражних спостережень.

У ході досліджень необхідно отримати інформацію щодо наявності та тривалості протягом дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяль­ність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов'язків, віль­ний час), правильність та доцільність їх взаєморозміщення, відповідність стану здоров'я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.

Гігієнічна оцінка організації навчального процесу в школіпередбачає вивчення навчального розпорядку, розкладу занять та організації уроку.

Контроль за навчальним розпорядкомпов'язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.

Осиновими елементами санітарно-гігієнічного нагляду за розкладом і занять є визначення відповідності розподілу та чергування предметів впродовж навчального дня і навчального тижня стану здоров'я та морфофункціональним можливостям організму дітей і підлітків, урахування особливостей фізіо­логічної кривої працездатності учнів, вивчення ступеня складності предметів та характеру їх взаєморозміщення (наявність спарених уроків з одного предмет). розміщення поряд уроків з предметів, подібних за змістом або за видом діяльності, наприклад, рідна мова та іноземна мова, алгебра та геометрія іт. п.).

Для визначення ступеня складності уроків використовують методику групування предметів за ступенем важкості(1 група: математика; іноземна мова; 2 група — хімія, фізика; 3 група — рідна мова, історія, географія; 4 група — природознавство, література; 5 група — фізична культура, музика, праця) або рангову шкалу складності шкільних предметів (математика — 11 балів; іноземна мова — 10; фізика, хімія — 9; історія — 8; рідна мова, література — 7; природознавство, географія — 6; фізична культура — 5; праця — 4; креслення — 3; малювання — 2; музика — 1).

Гігієнічна оцінка організації урокупередбачає дослідження умов його проведення, особливостей подання навчального матеріалу, методики та наоч­ності викладання, ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу, проведення хронометражних спостережень за тривалістю основних струк­турних елементів уроку (організаційна частина, перевірка домашнього зав­дання, основна частина,закріплення нового матеріалу,заключна частина).

Гігієнічна оцінка організації урокупроведення хронометражних спостережень (вступна, підготовча, основна (формування рухових павичок та рухлива гра) і заключна частини), визна­чення загальної та моторної щільності уроку, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побудову фізіологічних кривих фізичного наванта­ження, використання функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне-Кушелевського, проби з дозованими м'язовими навантаженнями, модифікована проба Летунова тощо), контроль за повітряно-тепловим режимом шкільного середовища.

Гігієнічна оцінка уроку трудового навчанняшколярів передбачає прове­дення хронометражних спостережень, здійснення контролю за характером, режимом та умовами навчання, визначення відповідності обладнання майстерень росту учнів, оцінку функціонального стану дітей та підлітків у ході трудової діяльності.

Гігієнічна оцінка шкільних меблів

Відповідно до Державних стандартів, у ході навчального процесу необхідно використовувати учнівські столи та стільці 6 номерів (ДСТ 11015, 11016-86): № і для учнів зростом 100-115см;№2— (16-130 см; № 3 — 131-145 см;№4 — 146-160 см;№ 5— 161-175 см; № 6 — понад 176см або парти 7 номерів (ДСТ 5994-64): № 1 — для учнів зростом 110-119см; №2 — 120-129 см; №3—1 ЗО-139 см; № 4 — 140-149 см; № 5 —і 150-159 см; № 6 — 160-169см;№7—170-179см, або 5 літер (ДСТ 11015, 11016-77): А — для учнів зростом до 130 см; Б— 130-145 см; В— І4б-І60см;Г—І61-175см;Д— понад 175 см.

Санітарна експертиза розміщення меблівповинна передбачати аналіз наявності у кожному класі меблів не менш ніж трьох різних номерів та адек­ватності їх взаємно розташування, характеристику відстані між рядами парт та між меблями і боковими, передньою та задньою стінами класу, вивчення умов забезпечення правильної та зручної посадки, основних розмірів парти (висота стола та сидіння, дистанція сидіння та спинки, диференція тощо).

Методика виготовлення універсального парто-зростоміра (лінійки Нікітіна-Флерова)

Для виготовлення лінійки Нікітіна-Флерова необхідно мати таблицю розмірів основних елементів меблів, дерев'яну або металеву планку довжиною ; не менше 80 см та сантиметрову стрічку. На одному боці лінійки, що викорис­товують для визначення номера меблів, відкладаються відрізки, довжина і яких відповідає стандартній висоті кришки столу (парти) над підлогою та на відстані від кришки сидіння до підлоги для меблів різних номерів.

Зворотний бік лінійки, що призначений для визначення номера парти, розподіляється на 6 відрізків по 15 см (для ДСТ 11015, 11016-86) або 7 відрізків по 10 см (для ДСТ5994-64), або на 5 відрізків по 15 см (для ДСТ 11015, 11016-77), які відповідають літерам або номерам столів та парт.

Лінійку, що підготовлена за наведеними правилами, слід повісити на стіну або класну дошку (як зручніше) так, щоб перша поділка лінійки відповідала 117 см (для ДСТ 11015,11016-86), 122 см (для ДСТ 5994-64) або 132 см (для ДСТ 11015, 11016-77), тобто кінець лінійки був на рівні 102 см, 112 см або 117 см від підлоги.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.