Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ. У ході заняття студенти ознайомлюються з основними видами практичної діяльності



У ході заняття студенти ознайомлюються з основними видами практичної діяльності лікаря, які потребують гігієнічних знань, розробляють та обґрунто­вують комплексні рекомендації щодо профілактики захворювань та запо­бігання виникненню внутрішньо лікарняних інфекцій.

Лікарю знання гігієни необхідні при виконанні таких видів діяльності:

1. Аналіз стану здоров'я населення.

2. Діагностика та виявлення причин захворювань, передусім професійних, інфекційних та аліментарних хвороб.

3. Розслідування випадків харчових та професійних отруєнь, виробничого травматизму.

4. Проведення лікувально-трудової експертизи та професійної орієнтації.

5. Проведення профілактичних медичних оглядів.

6. Здійснення диспансеризації населення.

7. Санітарна експертиза та узгодження проектів будівництва, реконструк­ції капітального та поточного ремонтів приміщень, будинків та споруд ліку­вально-профілактичних закладів.

8. Здійснення попереджувального та поточного санітарного нагляду в установах охорони здоров'я.

9. Здійснення контролю за санітарно-гігієнічними умовами праці медич­ного персоналу.

10. Здійснення контролю за санітарно-гігієнічними умовами перебування та навчання дітей в дошкільних та шкільних загальноосвітніх закладах,в установах позашкільної освіти та виховання.

11. Оцінка побутових умов та умов проживання родини.

12. Проведення профілактичної роботи в лікувальних закладах, на під­приємствах та установах.

13. Розробка рекомендацій щодо раціонального харчування, призначення лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.

14. Визначення впливу погодно-кліматичних та інших факторів довкілля на здоров'я людині і, надання рекомендацій з питань санаторно-курортного оздоровлення та лікування.

15. Виконання функцій керівника в різних ланках охорони здоров'я.

16. Проведення санітарно-просвітньої роботи.

Здійснення санітарію-просвітньої роботи має особливе значення для лікаря будь-якої спеціальності. Справді, сьогодні санітарно-просвітня робота є надзвичайно актуальною проблемою сучасної медичної науки, насамперед тому, що підвищення рівня загальної освіти населення не зумовило зростання його санітарної культури.

 

 

Основними завданнями санітарно-просвітньої роботи є:

1. Засвоєння гігієнічних та медичних знань.

2. Формування гігієнічних навичок.

3. Організація роботи громадського медичного активу (санітарні пости, санітарні дружини та інші структури товариства Червоного Хреста тощо).

Тому, передусім, слід вдосконалювати та впроваджувати такі види та засоби санітарно-просвітньої роботи:

1. Живе спілкування: лекція, бесіда, вечори запитань та відповідей.

2. Письмове спілкування: стіннівка, звернення, заклики, дошка запитань та відповідей, бюлетнева інформація, книги, плакати, журнали.

3. Використання наочних засобів: діапозитиви, муляжі, препарати, зразки виробів, радіопрограми, теле та відеофільми, комп'ютерні програми.

Як правило, перераховані види та засоби санітарно-просвітньої роботи використовуються у комплексі, але перевага надається поєднанню живого слова та наочних засобів.

Внутрішньо лікарняні інфекції— це спалахи захворювань інфекційного походження, що виникають під час перебування людини в лікувально-профілактичному закладі з метою отримання медичної допомоги.

Серед причин поширення внутрішньо лікарняних інфекцій первинними є хворі, медичний персонал, відвідувачі, білизна, іграшки, хірургічний інструментарій, ін'єкційний матеріал, зонди, катетери, предмети догляду за хворими та засоби особистої гігієни, предмети для прибирання приміщень, посуд та їжа.

Збудниками внутрішньо лікарняних інфекцій можуть бути як патогенні, так і умовно патогенні мікроорганізми.

Серед основних наслідків внутрішньо лікарняних інфекцій необхідно визначити:

1. Додаткове несприятливе навантаження на здоров'я пацієнта та персо­налу.

2. Додаткові витрати на лікування.

3. Збільшення термінів госпіталізації.

4. Ускладнення перебігу основного захворювання та зменшення ефек­тивності його лікування.

5. Небезпека для оточуючих.

Основними шляхами запобігання та профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій є:

1.Проведення попереджувального санітарного нагляду:

· вивчення особливостей земельної ділянки та ґрунту;

· розробка та детальна санітарна експертиза проектів будівництва або реконструкції

лікувально-профілактичних закладів;

· суворий контроль за будівництвом та прийняттям об'єктів до експлуатації;

· проведення попередніх медичних оглядів медичного та технічного персо­налу при

оформленні на роботу.

2.Проведення поточного санітарного нагляду:

· персональна відповідальність кожного керівника лікувально-профілак­тичного

закладу та структурного підрозділу;

· ретельний огляд, інструктаж та відповідна санітарна обробка хворих у приймальних

відділеннях під час госпіталізації;

· антимікробний режим (раціональне застосування антибіотиків, ефек­тивна

хіміотерапія тощо);

змінення імунітету хворих та медичного персоналу (щеплення, вакцинація,

оздоровчі заходи і т. п.);

· покращання умов праці медичного персоналу;

· санітарно-просвітня робота.

Дезінфекція — це комплекс заходів, що зумовлюють знищення збудників інфекційних захворювань та внутрішньо лікарняних інфекцій.

За часом проведення розрізняють поточну та заключну дезінфекцію.

Поточна дезінфекціяпередбачає знезараження фізіологічних виділень хворих, спеціальне прання білизни, миття посуду та прибирання приміщень під час лікування.

Заключна дезінфекціяпроводиться після вибуття хворого.

За технологічними особливостями виділяють фізичну (вогонь, жар, гаряче сухе повітря, гаряча вода, гаряча водяна пара, сонячне світло, ультрафіо­летові промені, низька температура, ультразвук, низько та високочастотний струм) та хімічну (хлор та хлорвмісні сполуки(хлорневапно,хлорамін,суль-фохлорантин,дезом,хлордезин,хлорцин,дихлор-1,хлоргіксидин,ДТСГК), препарати, дезінфектанти, що не містять хлору (ніртан, амфолан, лізол, фор­малін, формальдегід, препарати водню) дезінфекцію.

Схеми 7

Карта гігієнічної оцінки умов перебування в лікарні та реабілітації хворого

1. Прізвище, ім'я та по батькові_________________________

2. Вік________ років.

3. Спеціальність________________________________

4. Стаж роботи_____ років.

5. № історії хвороби______

6. Відділення лікарні_____________________

7. Клінічний діагноз__________________________________

фаза захворювання_____________

ступінь компенсації функціональних змін_____________________________________

8. Частота серцевих скорочень у стані спокою ___уд./хв.

9. Артеріальний тиск_____________________ мм рт. ст.

10.Зріст___________ см.

11.Маса тіла__________ кг.

12. Дані ЕКГ__________

13.Ступінь вираженості змін ЕКГ__________________________________

1 — ЕКГ у межах норми, 2 — помірні зміни, 3 — фізіологічно-значущі зміни ЕКГ, 4 — клінічно-значущі зміни ЕКГ).

14.Частота захворювань з тимчасовою втратою працездатності за останній рік__

15. Гігієнічні рекомендації: а) щодо дієтичного харчування

(обґрунтовують з урахуванням клінічного діагнозу, фази захворювання та ступеня вираженості функціональних змін);

б) щодо працевлаштування_______________________

(не рекомендують працевлаштування за професіями, які вимагають на­пруженої роботи та підвищеного навантаження хворих органів і натомість рекомендують професії, що за своєю енергоємністю (та п. 5, стор. 21) не перевищують енергетичні можливості хворих (табл. 15, стор. 78-79), для визначення енергетичних можливостей хворих розраховують адаптаційний потенціал серцево-судинної системи;

в) щодо рухового режиму ______________________________

(обґрунтовують, використовуючи табл. 15, 16 та 17);
г) і щодо особистої гігієни

(рекомендують клімато процедури, загальні повітряні ванни, загальні сонячні ваннії, купання,теплові навантаження у лазнях тощо).

16. Комплексні рекомендації щодо профілактики та запобігання виник­ненню внутрішньо лікарняних інфекцій______________________________________________

Таблиця 15

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.