У ході заняття студенти ознайомлюються з основними видами практичної діяльності лікаря, які потребують гігієнічних знань, розробляють та обґрунтовують комплексні рекомендації щодо профілактики захворювань та запобігання виникненню внутрішньо лікарняних інфекцій.
Лікарю знання гігієни необхідні при виконанні таких видів діяльності:
1. Аналіз стану здоров'я населення.
2. Діагностика та виявлення причин захворювань, передусім професійних, інфекційних та аліментарних хвороб.
3. Розслідування випадків харчових та професійних отруєнь, виробничого травматизму.
4. Проведення лікувально-трудової експертизи та професійної орієнтації.
5. Проведення профілактичних медичних оглядів.
6. Здійснення диспансеризації населення.
7. Санітарна експертиза та узгодження проектів будівництва, реконструкції капітального та поточного ремонтів приміщень, будинків та споруд лікувально-профілактичних закладів.
8. Здійснення попереджувального та поточного санітарного нагляду в установах охорони здоров'я.
9. Здійснення контролю за санітарно-гігієнічними умовами праці медичного персоналу.
10. Здійснення контролю за санітарно-гігієнічними умовами перебування та навчання дітей в дошкільних та шкільних загальноосвітніх закладах,в установах позашкільної освіти та виховання.
11. Оцінка побутових умов та умов проживання родини.
12. Проведення профілактичної роботи в лікувальних закладах, на підприємствах та установах.
13. Розробка рекомендацій щодо раціонального харчування, призначення лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.
14. Визначення впливу погодно-кліматичних та інших факторів довкілля на здоров'я людині і, надання рекомендацій з питань санаторно-курортного оздоровлення та лікування.
15. Виконання функцій керівника в різних ланках охорони здоров'я.
16. Проведення санітарно-просвітньої роботи.
Здійснення санітарію-просвітньої роботи має особливе значення для лікаря будь-якої спеціальності. Справді, сьогодні санітарно-просвітня робота є надзвичайно актуальною проблемою сучасної медичної науки, насамперед тому, що підвищення рівня загальної освіти населення не зумовило зростання його санітарної культури.
Основними завданнями санітарно-просвітньої роботи є:
1. Засвоєння гігієнічних та медичних знань.
2. Формування гігієнічних навичок.
3. Організація роботи громадського медичного активу (санітарні пости, санітарні дружини та інші структури товариства Червоного Хреста тощо).
Тому, передусім, слід вдосконалювати та впроваджувати такі види та засоби санітарно-просвітньої роботи:
1. Живе спілкування: лекція, бесіда, вечори запитань та відповідей.
3. Використання наочних засобів: діапозитиви, муляжі, препарати, зразки виробів, радіопрограми, теле та відеофільми, комп'ютерні програми.
Як правило, перераховані види та засоби санітарно-просвітньої роботи використовуються у комплексі, але перевага надається поєднанню живого слова та наочних засобів.
Внутрішньо лікарняні інфекції— це спалахи захворювань інфекційного походження, що виникають під час перебування людини в лікувально-профілактичному закладі з метою отримання медичної допомоги.
Серед причин поширення внутрішньо лікарняних інфекцій первинними є хворі, медичний персонал, відвідувачі, білизна, іграшки, хірургічний інструментарій, ін'єкційний матеріал, зонди, катетери, предмети догляду за хворими та засоби особистої гігієни, предмети для прибирання приміщень, посуд та їжа.
Збудниками внутрішньо лікарняних інфекцій можуть бути як патогенні, так і умовно патогенні мікроорганізми.
Серед основних наслідків внутрішньо лікарняних інфекцій необхідно визначити:
1. Додаткове несприятливе навантаження на здоров'я пацієнта та персоналу.
2. Додаткові витрати на лікування.
3. Збільшення термінів госпіталізації.
4. Ускладнення перебігу основного захворювання та зменшення ефективності його лікування.
5. Небезпека для оточуючих.
Основними шляхами запобігання та профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій є:
ступінь компенсації функціональних змін_____________________________________
8. Частота серцевих скорочень у стані спокою ___уд./хв.
9. Артеріальний тиск_____________________ мм рт. ст.
10.Зріст___________ см.
11.Маса тіла__________ кг.
12. Дані ЕКГ__________
13.Ступінь вираженості змін ЕКГ__________________________________
1 — ЕКГ у межах норми, 2 — помірні зміни, 3 — фізіологічно-значущі зміни ЕКГ, 4 — клінічно-значущі зміни ЕКГ).
14.Частота захворювань з тимчасовою втратою працездатності за останній рік__
15. Гігієнічні рекомендації: а) щодо дієтичного харчування
(обґрунтовують з урахуванням клінічного діагнозу, фази захворювання та ступеня вираженості функціональних змін);
б) щодо працевлаштування_______________________
(не рекомендують працевлаштування за професіями, які вимагають напруженої роботи та підвищеного навантаження хворих органів і натомість рекомендують професії, що за своєю енергоємністю (та п. 5, стор. 21) не перевищують енергетичні можливості хворих (табл. 15, стор. 78-79), для визначення енергетичних можливостей хворих розраховують адаптаційний потенціал серцево-судинної системи;
в) щодо рухового режиму ______________________________
(обґрунтовують, використовуючи табл. 15, 16 та 17); г) і щодо особистої гігієни
(рекомендують клімато процедури, загальні повітряні ванни, загальні сонячні ваннії, купання,теплові навантаження у лазнях тощо).
16. Комплексні рекомендації щодо профілактики та запобігання виникненню внутрішньо лікарняних інфекцій______________________________________________