Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Гігієнічна оцінка шкільних підручників



Санітарна експертиза поліграфічного оформлення шкільних підручниківпередбачає визначення загальних відомостей про навчальний посібник (ав­тор, назва, місце І рік видання, призначення), характеристик паперу (колір, особливості поверхонь, просвічуваність), шрифту (гарнітура, висота основ­них штрихів, товщина, відстань між штрихами), набору (відстань між літерами і словами (апрош) та рядками (інтерліньяж), довжина рядка, ширина полів, однотипність шрифту, наявність петиту та курсиву, щільність набору), друку (чіткість, інтенсивність, рівномірність, особливості типографської фар­би), зовнішнього оформлення (маса, габарити, формат, брошурування, оправ­лення) та проведення лабораторних досліджень (вміст деревини у папері, мікробне забруднення підручника тощо).

Гігієнічна оцінка дитячих іграшок

Санітарна експертиза дитячої іграшки зумовлює необхідність визна­чення загальних відомостей про іграшку, її розміри, масу, форму та міцність, матеріал з якого вона виготовлена, запах, міцність фіксації барвників, харак­теристики оптичних властивостей сили звуку, електросилового напруження та бактеріального забруднення виробу.

Гігієнічні основи медичного контролю за загартовуванням дітей та підлітків Загартовування — це система тренування адаптаційних механізмів пристосування до добових, сезонних, поступових або раптових змін мікро­клімату, освітленості, магнітних та електричних полів Землі, що виникли у процесі еволюції, з метою підвищення опірності організму до зовнішніх впливів.

До провідних принципів загартовування слід віднести:

· послідовність збільшення впливу;

· регулярність проведення;

· урахування індивідуальних особливостей;

· багатофакторність процедур загартовування.

· поліградіентність, тобто тренування організму до слабких, сильних, коротких, уповільнених та середніх за силою і часом дії подразників;

· поєднання загального та місцевого загартовування;

· регламентація рівня теплопродукції та виконання загартовуючих проце­дур як у етапі спокою, так і при різній руховій активності;

· урахування характеру попередньої діяльності організму, що передбачає зменшення ступеня виливу через слідові зміни.

У ході проведення процедур загартовування перехід від обтирання до обливання можна виконувати тільки тоді, коли при використанні обтирань практично не виникають такі явища, як збільшення частоти серцевих скоро­чень та дихання, серцебиття, неприємні відчуття та прояви, наприклад,так звана "гусяча шкіра".

Тому при переході від одного режиму загартовування до іншого обов'яз­ково необхідно визначити ступінь адаптованості організму до охолоджень, частоту простудні їх захворювань в минулому, провести функціональну пробу на холодову стійкість, що передбачає визначення аналізу частоти серцевих скорочень при охолодженні ступень водою, яка мас температуру 14-17 °С, протягом 3 хвилин.

Таблиця 29

Оцінка ступеня загартовування

 

Оцінка Перша хвилина охолодження ступень Тре і я хвилина охолодження ступень
Допускається до гренування в оптимальному режимі загартування   а) зменшення частоти серцевих скорочень; б) незначне (до 4 уд./хв) збільшення частоти серцевих скорочень а) повне підновлення частоти серцевих скорочень: б) незначне (до 2 уд./хв) збільшен­ ня або зменшення частоти серцевих скорочень

 

 

Із метою диференційованого аналізу холодової стій кості організму також розроблено методику застосування трьох видів охолодження: слабкого швид­кого (на 2-3 °С впродовж 4-5 с). слабкого уповільненого (на 2 °С протягом 120 с) та сильного швидкого (на 10-12 °С впродовж 4-5 с). Оптимальна холодова стійкість при температурі повітря 22-24 °С виробляється утому випадку, коли час відновлення температури шкіри до вихідних величин після слабкого швидкого охолодження не перевищує 180 с, слабкого уповільне­ного — 300 с, сильного швидкого — 240 с.

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

Задача 1

До лікаря звернувся учень 8 класу загальноосвітньої школи зі скаргами на поганий сон, втомлюваність та головний біль. При дослідженні школяра лікар не виявив ніякої патології. Під час опитування було встановлено, що учень займається у першу зміну, відвідує у школі математичний гурток. Свій час розподіляє таким чином: підйом — в ; сніданок — ; повторювання домашніх завдань —з 750 до 830 час перебування у школі —з 900-до 1300, обід — з 1400- до 1430; допомога батькам, відпочинок — з 1715 до 1900- , виконання до­машніх завдань — з 1930 до 22 год; читання художньої літератури — з 2200-до 2330-; відхід до сну — у 730.

1. Дайте гігієнічну оцінку режиму дня.

2. Які порушення в режимі дня даного учня можуть негативно вплинути на його стан

здоров'я та працездатність

3. Назвіть гігієнічні принципи складання режиму дня.

 

Задача 2

При вивченні розкладу занять 7 класу середньої загальноосвітньої школи встановлено: кількість занять протягом тижня — 40; в понеділок і п'ятницю заняття були розподілені у такій послідовності: фізика, біологія, фізкультура, українська література, математика, хімія. По два спарених заняття було з математики — у вівторок, з хімії — у середу.

 

1. Вкажіть, чи правильно складений розклад занять для учнів 7 класу, якщо ні, то

запропонуйте свої рекомендації.

2. Проведіть розподіл шкільних предметів за групами важкості.

3. Намалюйте фізіологічну криву працездатності учня 7 класу впродовж навчального дня.

 

Задача З

Через два дні після перенесеного грипу учень 5 класу звернувся до шкіль­ного лікаря з проханням дати медичний висновок щодо допуску до занять у секції спортивної гімнастики. При дослідженні лікар установив: зріст — 147 см, маса тіла10 кг, обвід грудної клітки — 68,2 см, за рік виріс на 5 см, постійних зубів — 25, статевий розвиток Р0Ах0 Мускулатура розвинута погано, ЖЄЛ — 2220 мл, м’язова сила рук: правої — 19,0 кг, лівої—16,9 кг.

Страждає хронічним тонзилітом у стадії компенсації, помічаються часті респіраторні захворювання. Об'єктивно з боку внутрішніх органів, крім глухих серцевих тонів, ніяких змін не виявлено.

1. Визначте групу здоров'я і фізичного виховання.

2. Вирішіть питання і щодо термінів звільнення від занять фізичною куль­турою у зв'язку з перенесеним захворюванням та про допуск хлопчика до занять у секції спортивної гімнастики.

3. Оцініть фізичний розвиток хлопчика комплексним методом.

 

Задача 4

В учня 8 класу після травми відзначається різка атрофія всіх м'язів лівої кінцівки, тонус яких різко знижений, активні рухи збережені тільки в лівому тазостегновому суглобі, ступня учня деформована. Опорна функція лівої ноги відсутня, опорна функція правої ноги збережена. Хлопчик носить ортопедич­не взуття.

1. Вкажіть, до якої групи для занять на уроках фізичного виховання необ­хідно

віднести хлопчика.

2. Оцініть фізичний розвиток хлопчика за методом сигмальних відхилень.

3. Назвіть критерії комплексної оцінки здоров'я дітей та підлітків.

 

Задача 5

Дитині 10 років, часто хворіє на простудні захворювання. Рівень фізичного розвитку нижче середнього, дисгармонійний, рівень біологічного розвитку відстає від календарного віку. Ранковою гімнастикою не займається, водні процедури проводить нерегулярно.

При визначенні ступеня загартування наприкінці І хвилини дослідження частота серцевих скорочень збільшилась на 6 уд./хв, черев 3 хвилини після проведення проби — на 5 ударів перевищила вихідний рівень.

1. Обґрунтуйте гігієнічні рекомендації щодо загартовування дитини.

2. Назвіть основні принципи загартовування.

3. Наведіть правила проведення проб, що визначають ступінь загарто­вування.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І.. Бардов В.Г. та ін. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни /За ред. Є.Г. Гончарука. - К.: Виїла школа. 1995. — С. 458-169.

2. Габович Р.Д.. Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена, — К.: Вища школа, 1983.— С. 243-262.

3. Румянцев Г.И.. Вишневская Е.П.. Козлова Т.А. Общая гигиена. — М.: Медицина,

1985. — С. 331-344. 351-354.

4. Гигиена детей и подростков /Под ред. Г.Н. Сердюковской. А.Г. Сухарева. — М.:

Медицина. 1986. - С. 132-185. 220-232.

5. Гигиена детей и подростков /Под. ред В.Н. Кардашенко. — М.: Медицина. 1988. —

С. 146-169, 197-261.

6. Сергега І.В.Практичні навички з загальної гігієни: Навчально-методичний посібник. — Вінниця: ВДМУ та ін., 1997. — С. 56-60.

7. Руководство к лабораторним заняттям по гигиене детей и подростков /Пол ред. В.И. Берзиня. — К.: Вища школа. 1989. — С. 127-154. 186-216.

8. Сергега І.В., Бардов В.Г. Організація вільного часу та здоров'я школярів. — Вінниця: РВВ ВАТ "Віноблдрукарня". 1997. — 292 с.

 

ЗАНЯТТЯ15




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.