Г. Продовжують лікарняний через МСЕК на 9-12 місяців.
Д. Індивідуально.
37 При силікозі ІІ і ІІІ стадії з прогресуючим фіброзом, легеневою недостатністю ІІ і ІІІ ступеня, явищами серцевої недостатності, хворим встановлюють:
А. І групу інвалідності від профзахворювання.
Б. ІІ групу інвалідності від профзахворювання.
В. ІІІ групу інвалідності від профзахворювання.
38 При силікозі ІІІ стадії, явищах серцевої декомпенсації або інших тяжких ускладненнях і необхідності стороннього обслуговування, встановлюють:
А. ІІ групу інвалідності від профзахворювання.
Б. І групу інвалідності від профзахворювання.
В. Індивідуально.
39 Працездатність і критерії визначення групи інвалідності при силікотуберкульозі залежить від:
А. Форми туберкульозу.
Б. Вираженості туберкульозу .
В. Стадії серцево-легеневої недостатності.
Г. Всіх вищеназваних.
40 Працездатність і критерії визначення групи інвалідності при силікоартриті залежить від:
А. Стадії силікозу.
Б. Вираженості артриту (активності).
В. Рентгенологічної стадії силікозу і артриту.
Г. Стадії легеневої недостатності і функціональної недостатності фун-кції суглобів.
Д. Всіх вищеназваних.
1.7 Негоспітальна пневмонія у дорослих: етіопатогенез, класифікація, діагностика, антибактеріальна терапія
1 Пневмонія – це гостре інфекційне захворювання, переважно:
А. Бактеріальної етіології. Г. Мікоплазмової.
Б. Вірусної. Д. Легіонельозної.
В. Хламідійної.
2 У сучасній класифікації, що враховує умови виникнення захво-рювання, особливості інфікування легень, а також стан імунної реактивності організму хворого найчастіше поширена пневмонія:
А. Негоспітальна.
Б. Нозокоміальна.
В. Аспіраційна.
Г. У осіб з тяжкими порушеннями імунітету.
3 В основу поділу пневмоній на негоспітальні і госпітальні покладено:
А. Тяжкість перебігу захворювання.
Б. Супутню патологію.
В. Вікові особливості.
Г. Оточення, в якому розвинулась пневмонія.
Д. Етіологічні чинники.
4 Залежно від тяжкості перебігу захворювання пневмонії поді-ляють на:
А. З легким перебігом. Г. Всі вищеназвані.
Б. Середньо тяжким. Д. Нетяжким і тяжким.
В. Тяжким.
5 Шляхами інфікування, що найчастіше зумовлюють розвиток пневмонії, вважають:
А. Аспірацію вмісту ротоглотки.
Б. Вдихання аерозолю, що містить мікроорганізми.
В. Гематогенне поширення мікроорганізмів з позалегеневого вогнища інфекції.
Г. Безпосереднє поширення інфекції з уражених тканин сусідніх органів, або внаслідок інфікування під час проникних поранень грудної клітки.
Д. Всі вищеназвані.
6 Використання всіх можливих методів дослідження визначити етіологію захворювання (з урахуванням атипових, вірусних та анаеробних збудників) вдається у:
А. 90% випадків. Г. 60%.
Б. 80%. Д. 50%.
В. 70%.
7 Змішана інфекція (типова і атипова, наприклад стрептокок і мікоплазма, хламідія і легіонела) трапляється у:
А. 10-40% випадків. Г. 40-60%.
Б. 20-40%. Д. 50-70%.
В. 30-50%.
8 У пацієнтів з негоспітальною пневмонією нетяжкого перебігу, які не потребують госпіталізації, частота етіологічно неверифікованої пневмонії становить:
А. 20-30%. Г. 50-60%.
Б. 30-40%. Д. 60-70%.
В. 40-50%.
9 З типових збудників негоспітальної пневмонії найчастіше вияв-ляють:
A. Streptococcus pneumoniae.
Б. Staphylococcus spp.
В. Staphylococcus aureus.
10 З атипових збудників негоспітальної пневмонії найчастіше вияв-ляють:
А. Хламідії. Г. Інфлюенцу.
Б. Легіонели. Д. Віруси.
В. Мікоплазми.
11 В останні роки в усьому світі відзначено підвищення резистентності до перелічених основних збудників негоспітальної пневмонії, крім:
А. Streptococcus pneumoniae. Г. Moraxella catarrhalis.
Б. Staphylococcus aureus. Д. Streptococcus spp.
В. Haemophilus influenzae.
12 Для якого етіологічного збудника пневмонії у незначної частини хворих клініка з гострим початком, високою лихоманкою, болями в грудях:
А. Staphylococcus aureus. Г. Haemophilus influenzae.
Б. Streptococcus pneumoniae. Д. Moraxella catarrhalis.
В. Streptococcus spp.
13 Для якого етіологічного збудника пневмонії у незначної частини хворих характерна клініка діареї, неврологічної симптоматики, нерідко тяжкий перебіг захворювання, порушення функції печінки:
А. Moraxella catarrhalis. Г. Legionella spp.
Б. Mycoplasma pneumoniae. Д. Streptococcus spp.
В. Chlamydophyla pneumoniae.
14 Для якого етіологічного збудника пневмонії у незначної кількості хворих характерна клініка з міалгіями, головним болем, симптома-ми інфекції верхніх дихальних шляхів:
А. Chlamydophyla pneumoniae. Г. Haemophilus influenzae.
Б. Legionella spp. Д. Staphylococcus aureus.
В. Mycoplasma pneumoniae.
15 Клінічну картину пневмонії у переважної частини хворих виз-начають такі чинники, як:
А. Етіологічний (властивості збудника).
Б. Локалізація процесу.
В. Вік пацієнта і наявність супутніх захворювань.
Г. Об’єм ураженої легені.
Д. Стать хворого
16 Утворення порожнин розпаду в легенях є характерним для:
А. Пневмококової пневмонії.
Б. Мікоплазменної пневмонії.
В. Хламідійної пневмонії.
Г. Стафілококкової етіології, аеробів і анаеробів.
Д. Всіх перелічених.
17 Діагностика нетяжкого перебігу пневмонії ґрунтується на ви-явленні основних симптомів, крім одного, який не є обов’язковим:
А. Загальних симптомів ( слабість, лихоманка).
Б. Локальних респіраторних симптомів (кашель, харкотіння, задишка, болі).
В. Фізикальних даних.
Г. Вогнищево-інфільтративних змін при рентгенографії ОГК у 2 проекціях.
Д. Мікробіологічного дослідження матеріалу, отриманого з вогнища інфекції.
18 За наявності в мазках мокротиння менше 25 лейкоцитів та більше 10 епітеліальних клітин в полі зору при дослідженні не менше 8-10 полів зору при малому збільшенні можна констатувати, що досліджуваний матеріал є вмістом:
А. Нижніх дихальних шляхів.
Б. Носоглотки.
В. Ротоглотки.
Г. Ротової порожнини.
Д. Все вищезгадане, крім пункту А.
19 Для хворих з тяжким перебігом захворювання обов’язковим є проведення:
А. Бактеріоскопії мокротиння.
Б. Засіву мокротиння, отриманого після глибокого відкашлювання.
В. Мікробіологічного дослідження крові (2 зразки венозної крові з різних вен з інтервалом 10 хв. та більше).
Г. Фібробронхоскопії і трансторакальної біопсії при підозрі на тубер-кульоз легень і відсутності придатного для дослідження мокротиння.
Д. Всіх вищезгаданих.
20 Фібробронхоскопія при негоспітальній пневмонії рекомен-дується для:
А. Виключення локальної бронхіальної обструкції.
Б. Отримання матеріалу з нижніх дихальних шляхів.
В. Діагностики супутнього обструктивного бронхіту.
Г. Діагностики всіх вищезгаданих показань.
Д. Правильна відповідь не згадана.
21 Діагноз негоспітальної пневмонії є визначеним у хворого рентгенологічно підтвердженої вогнищевої інфільтрації легеневої тканини та не менше 2 клінічних критеріїв:
А. Гострий початок захворювання з температурою тіла >380С.
Б. Кашель з виділенням мокротиння.
В. Наявність фізикальних ознак (притуплений або тупий перкуторний звук, ослаблене або жорстке бронхіальне дихання, дрібнопухирцеві хрипи та/або крепітація).
Г. Лейкоцитоз >10·109/л та/або паличкоядерний зсув >10%.
Д. Всі вищезгадані.
22 За відсутності або неможливості отримання рентгенологічного підтвердження вогнищевої інфільтрації в легенях діагноз негоспітальної пневмонії є:
А. Малоймовірним. В. Неточним/невизначеним.
Б. Достовірним. Г. Правильна відповідь не вказана .
Для об’єктивної оцінки тяжкості перебігу і прогнозу негоспітальної пневмонії застосовують бальну оцінку факторів ризику летального кінця. Яка з нижченаведених ознак має найголовніше значення?
А. Перебування в будинку нагляду.
Б. Супутня декомпенсована серцева недостатність.
В. Тахікардія >30 за 1 хв.
Г. PH крові < 7,35.
Д. Всі відповіді мають однакове прогностичне значення.
24 За результатами численних клінічних рандомізованих дослід-жень виділяють 3 групи прогностичних факторів ризику летального кінця, які є більш доступними в плані оцінки і діляться на основні, додаткові і фактори, що були у хворого на початку захворювання негоспітальною пневмонією. Який з перелічених нижче факторів не відносять до основних?
А. Порушення свідомості.
Б. Частота дихання 30 за 1 хв. та більше.
В. Артеріальна гіпотензія < 90 і < 60 мм рт. ст.
Г. Азот сечовини.
Д. Двобічне ураження легень, порожнини розпаду, плевральний випіт (за даними рентгенобстеження).
25 Показанням до госпіталізації хворого негоспітальною пневмо-нією є наявність хоча б одного з основних несприятливих прогностичних факторів. Високий ризик летального кінця за наявності трьох із п'яти факторів становить:
А. 15%. Г. 45%.
Б. 23%;. Д. >50%.
В. 33%.
26 До “великих” критеріїв тяжкого перебігу негоспітальної пневмонії відносять всі, крім:
А. Потреби в проведенні штучної вентиляції легень.
Б. Швидкого прогресування вогнищево-інфільтративних змін у леге-нях - збільшення розмірів інфільтрації.
В. Порушення свідомості.
Г. Септичного шоку, або необхідності введення вазопресорних пре-паратів протягом > 4 годин.
Д. Гострої ниркової недостатності (кількість сечі < 80 мл за 4 год., або рівень креатиніну в крові > 0,18 ммоль/л, або азоту сечовини > 7 ммоль/л, за відсутності ХНН.
27 Усі пацієнти, у яких при направленні в стаціонар був виявлений один або більше із основних несприятливих прогностичних факторів, обов’язково підлягають медичній переоцінці стану до появи ознак покращення не рідше, ніж кожні:
А. 6 годин. Г. 36 годин.
Б. 12 годин. Д. 48 годин.
В. 24 години.
28 Факторами, які асоціюються з великою ймовірністю участі антибіотикорезистентних штамів Streptococcus pneumoniae у виникненні негоспітальної пневмонії, є всі перелічені, крім:
А. Віку старше 65 років.
Б. Супутніх серцево-судинних та бронхолегеневих захворювань.
В. Терапії В-лактамами, яку проводили протягом останніх 3 місяців.
Г. Хронічного алкоголізму, імунодефіцитних хворіб/станів (у тому числі лікування системними глюкокортикоїдами).
Д. Множинних супутніх захворювань внутрішніх органів.
29 Появу грамнегативних ентеробактерій можуть зумовити всі нижченаведені, крім:
А. Антибактеріальної терапії, яку проводили з приводу інших захворювань.
Б. Множинних супутніх захворювань внутрішніх органів.
В. Супутніх серцево-судинних та бронхолегеневих захворюваннях.
Г. Віку, старше 65 років.
Д. Перебування у будинку для людей похилого віку.
30 Етіологічна значущість Pseudomonas aeruginosa значно зростає у разі таких ситуацій, крім:
А. Наявності “структурних” захворювань легень (бронхоектази, муко-вісцидоз).
Б. Тривалого лікування системними глюкокортикоїдами (приймання преднізолону в дозі >10 мг/добу).
В. Віку, старше 65 років.
Г. Терапії антибіотиками широкого спектра дії >7 днів протягом останнього місяця.
Д. Виснаження.
31 З урахуванням вищенаведених даних (№28-30) до 1-ї групи відносять хворих на негоспітальну пневмонію (НП) з нетяжким перебігом, які не потребують госпіталізації, без супутньої патології та інших “модифікуючих” факторів. Найбільш частими збудниками НП у таких хворих є всі, крім:
А. Streptococcus pneumoniae.
Б. Streptococcus spp.
В. Mycoplasma pneumoniae.
Г. Clamydophyla pneumoniae.
Д. Haemophilus influenzae (у курців) і респіраторних вірусів.
32 До II групи відносять хворих на НП з нетяжким перебігом, які не потребують госпіталізації, з наявністю супутньої патології (хронічні обструктивні захворювання легень, ниркова та серцева недостатність, цереброваскулярні хвороби, пухлини, цукровий діабет, хронічні захворювання печінки, психічні розлади, хронічний алкоголізм), збудниками НП у цих хворих є всі нижче- перелічені, крім:
А. Streptococcus pneumoniae.
Б. Haemophilus influenzae.
В. Staphylococcus aureus.
Г. Moraxella catarralis, можливо і E. coli, Klebsiella spp.
Д. Streptococcus spp.
33 До III групи відносять хворих на НП з нетяжким перебігом, але які потребують госпіталізації у терапевтичне відділення за медичними і соціальними показами. Збудниками хвороби можуть бути всі, крім:
А. Streptococcus pneumoniae.
Б. Staphylococcus aureus.
В. Haemophilus influenzae.
Г. Грамнегативних ентеробактерій, атипових збудників.
Д. “Змішаної” інфекції.
34 До IV групи відносять хворих на НП з тяжким перебігом, які потребують госпіталізації у відділення реанімації та інтенсивної терапії. Спектр мікробної флори у них містить всі, крім одного, який буває досить рідко:
А. Streptococcus pneumoniae.
Б. Legionella spp.
В. Haemophilus influenzae і грамнегативних ентеробактерій.
Г. Mycoplasma pneumoniae.
Д. Pseudomonas aeruginosa за наявністю “модифікуючих” факторів.
35 Очікувана ефективність антибактеріальної терапії у хворих з нетяжким перебігом захворювання оцінюється через:
А. 12 годин. Г. 48 годин.
Б. 24 години. Д. 60 годин.
В. 36 годин.
36 Хворі з нетяжким перебігом пневмонії, які лікуються амбула-торно, необхідно спостерігати впродовж перших 3 днів лікування:
А. 2 рази на день. Г. 1 раз на 3 дні.
Б. Щоденно. Д. Індивідуально.
В. Через день.
37 Хворим на НП I групи засобом вибору вважають один з п'яти переліченихних антибіотиків:
А. Ампіцилін всередину.
Б. Гентаміцин.
В. Амоксицилін або макролід (азитроміцин, еритроміцин, кларитроміцин).
Г. Пеніцилін.
Д. Лінкоміцин.
38 Для хворих I групи альтернативним є один з названих антибіотиків:
А. Левоміцетин. Г. Гентаміцин.
Б. Фторхінолони. Д. Азтреонам.
В. Тетрациклін (доксициклін)
39 Для хворих II групи засобом вибору вважають один з названих варіантів:
А. Фторхінолони II покоління ( ципрофлоксацин).
Б. Амоксицилін/ клавуланова кислота або цефуроксим (II покоління)
В. Макроліди.
Г. Гентаміцин.
Д. Оксацилін.
40 Для хворих II групи альтернативним є один з названих варіантів:
А. Фторхінолони III-IV покоління (левофлоксацин, моксифлоксацин). або цефалоспорини III покоління ( цефтріаксон).
Б. Фторхінолони II покоління (ципрофлоксацин).
В. Амоксиклав.
Г. Цефалоспорини II покоління (цефуроксим).
Д. Гентаміцин.
41 У хворих з нетяжким перебігом пневмонії тривалість антибактеріальної терапії в середньому становить:
А. 3-5 днів. Г. 10-14 днів.
Б. 5-7 днів. Д. Індивідуально.
В. 7-10 днів.
42 При мікоплазменній етіології пневмонії нетяжкого перебігу антибактеріальна пневмонія становить:
А. 7-10 днів. Г. 21 день.
Б. 10-14 днів. Д. 3-4 тижня.
В. 14-18 днів.
43 Тривалий субфебрилітет у хворих, які отримували антибакте-ріальну терапію, частіше всього є проявом:
А. Ознакою бактеріальної інфекції.
Б. Супутньою патологією
В. Проявом ускладнень.
Г. Проявом постінфекційної астенії хворого.
Д. Всіх разом взятих.
44 Зворотний розвиток рентгенологічних змін у легенях відбувається впродовж перших 4 тижнів у пацієнтів у віці до 59 років із НП без супутніх хвороб у:
А. 100% хворих. Г. 50% хворих.
Б. 80% хворих. Д. 40% хворих.
В. 60% хворих.
45 Антибактеріальну терапію госпіталізованим хворим III групи з НП нетяжкого перебігу необхідно проводити парентерально. Препаратами вибору є:
А. Фторхінолони I-II покоління.
Б. Амоксиклав, ампіцилін/сульбактам, або цефуроксим, цефотаксим, цефтріаксон.
В. Гентаміцин.
Г. Тетрациклін.
Д. Кліндаміцин.
46 Госпіталізованим хворим III групи з НП нетяжкого перебігу в разі первинної неефективності антибактеріальної терапії через 48 годин:
А. Добавляють рифампіцин.
Б. Добавляють макролід, або замінюють на фторхінолон III-IV покоління.
В. Іміпенем/целастатин.
Г. Кліндаміцин.
Д. Добавляють тетрациклін.
47 Хворим IV групи з НП тяжкого перебігу, які госпіталізовані у ВРІТ, пропонують внутрішньовенну комбіновану терапію за винятком одного варіанту:
А. Амоксіклав, ампіцилін/сульбактам.
Б. Цефалоспорин III (цефотаксим, цефтріаксон) з макролідом.
В. Як альтернатива – фторхінолон III-IV з бета-лактамом.