Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Фармакотерапія порушень серцевого ритму і провідності



1 Бета-блокатори відносять до антиаритмічних засобів (ААЗ):

А. І класу. В. ІІІ класу.

Б. ІІ класу. Г. IV класу.

 

2 Антагоністи кальцію відносять до ААЗ:

А. І класу. В. ІІІ класу.

Б. ІІ класу. Г. IV класу.

 

3 Препаратом першого вибору при пароксизмі суправентрику-лярної тахікардії є:

А. АТФ. В. Новокаїнамід.

Б. Верапаміл. Г. Обзидан.

 

4 Препаратом першого вибору при пароксизмі шлуночкової тахікардії є:

А. Новокаїнамід. В. Лідокаїн.

Б. Гілуритмал. Г. Кордарон.

 

5 При купіруванні пароксизму шлуночкової тахікардії у хворих на органічні захворювання серця протипоказано введення:

А. Новокаїнаміду. В. Дизопіраміду.

Б. Верапамілу. Г. Кордарону.

 

6 Шлуночкова тахікардія типу “пірует” може бути спровокована прийманням препаратів:

А. Які не впливають на тривалість QT.

Б. Що збільшують тривалість QT.

В. Що зменшують тривалість QT.

 

7 При передозуванні антагоністів кальцію антидотом є:

А. Унітіол. В. Хлористий кальцій.

Б. Обзидан. Г. Молочнокислий натрій.

 

8 Вовчаковоподібний синдром може розвиватися при терапії:

А. Кордароном. В. Дизопірамідом.

Б. Хінідином. Г. Новокаїнамідом.

 

9 Легеневий фіброз може розвинутись при терапії:

А. Новокаїн амідом. В. Кордароном.

Б. Етацизином. Г. Хінідином.

 

10 Найбільш виражений негативний ізотропний ефект мають:

А. Новокаїнамід. В. Кордарон.

Б. Дизопірамід. Г. Етацизин.

 

11 Не відносять до ААЗ ІС групи:

А. Флекаїнід. В. Етацизин.

Б. Енкаїнід. Г. Етмозин.

 

12 Властивості ААЗ ІІІ класу мають:

А. Пропданолол. В. Соталол.

Б. Метопролол . Г. Надолол.

 

13 Дилтіазем відносить до ААЗ:

А. І класу. В. ІІІ класу.

Б. ІІ класу. Г. IV класу.

 

14 До ІВ групи ААЗ відносять:

А. Дизопірамід. В. Етмозин.

Б. Мексилетин . Г. Соталол.

 

15 Властивості ААЗ І і ІІІ класу має:

А. Аміодарон. В. Етацизин.

Б. Пропранолол. Г. Боннекор.

 

16 Властивості ААЗ І і ІІІ класу має:

А. Аймалін. В. Верапаміл.

Б. Хінідин. Г. Флекаїнід.

 

17 Основний електрофізіологічний ефект ААЗ ІІІ класу полягає у:

А. Сповільненні провідності.

Б. Збільшенні рефрактерності.

В. Зниженні збудливості.

 

18 Основний електрофізіологічний ефект ААЗ ІС групи полягає у:

А. Сповільненні провідності.

Б. Збільшенні рефрактерності.

В. Зниженні збудливості.

 

19 ААЗ ІА групи впливають на:

А. Провідність.

Б. Рефрактерність.

В. Провідність і рефрактерність.

20 Тривалість потенціалу дії зменшують ААЗ:

А. ІА групи. В. ІС групи.

Б. ІВ групи. Г. ІІІ класу.

 

21 Інтервал QT збільшується при терапії ААЗ:

А. ІА групи. В. ІС групи.

Б. ІВ групи. Г. ІІ класу.

 

22 Інтервал QT збільшується при терапії ААЗ:

А. ІВ групи. В. ІІІ класу.

Б. ІС групи. Г. IV класу.

 

23 ААЗ ІА групи:

А. Збільшують ширину комплексу QRS, але не впливають на трива-лість інтервалу QТ.

Б. Збільшують тривалість QТ, але не впливають на комплекс QRS.

В. Не впливають ні на тривалість QRS, ні на інтервал QТ.

Г. Можуть збільшувати тривалість QRS і QТ.

 

24 Аміодарон викликає:

А. Збільшення тривалості QТ.

Б. Збільшення ширини QRS.

В. Збільшення тривалості QТ і ширини QRS.

Г. Збільшення тривалості QТ і зменшення тривалості QRS.

 

25 Найбільш виражені антихолінергічні властивостями мають:

А. Хінідин. В. Дизопірамід.

Б. Новокаїнамід. Г. Аміодарон.

 

26 Вираженими місцевоанестезувальні властивості мають:

А. Аміодарон. В. Соталол.

Б. Лідокаїн. Г. Верапаміл.

 

27 Антихолінергічні властивості мають:

А. Дизопірамід. В. Новокаїнамід.

Б. Хінідин. Г. Все перелічене.

 

28 Бета-блокувальний ефект мають:

А. Профенон. В. Етацизин.

Б. Дилтіазем. Г. Етмозин.

29 Найбільш виражений негативний інотропний ефект мають:

А. Хінідин. В. Аміодарон.

Б. Новокаїнамід. Г. Верапаміл.

 

30 Постгангліонарну адренергічну блокаду викликає:

А. Хінідин. В. Алапінін.

Б. Тозилат бретилію. Г. Бонекор.

 

31 Найбільш виражений гіпотензивний ефект має:

А. Тозилат бретилію. В. Етмозин.

Б. Мексилетин. Г. Алапінін.

 

32 Структурним аналогом лідокаїну є:

А. Пропафенон. В. Дизопірамід.

Б. Мексилетин. Г. Дифенін.

 

33 При передсердній екстрасистолії найбільш ефективний:

А. Анаприлін. В. Дигоксин.

Б. Верапаміл. Г. Етацизин.

 

34 При профілактиці пароксизмів АВ-вузлової тахікардії найбільш ефективний:

А. Пропранолол. В. Соталол.

Б. Верапаміл. Г. Мексилетин.

 

35 При профілактиці пароксизмів реципрокної АВ-тахікардії за участю додаткового шляху проведення найбільш ефективний:

А. Пропранолол. В. Верапаміл.

Б. Етацизин. Г. Дигоксин.

 

36 Засобом вибору при “потенціально злоякісних” шлуночкових порушеннях ритму є:

А. Хінідин. В. Пропранолол.

Б. Флекаїнід. Г. Алапінін.

 

37 З метою купірування пароксизму фібриляції передсердь у хворих з синдромом WPW показане введення:

А. Пропранололу. В. Дигоксину.

Б. Верапамілу. Г. Новокаїнаміду.

 

38 Вірогідність виникнення передсердно-шлуночкового проведення 1:1 при тріпотінні передсердь найбільш значна відповідь на введення:

А. Дизопіраміду. В. Верапамілу.

Б. Новокаїнаміду. Г. Обзидану.

 

39 При пароксизмі реципрокної АВ-тахікардії у хворих з “латентним” синдромом WPW введення верапамілу:

А. Протипоказане.

Б. Заздалегідь неефективне.

В. Цілком аргументоване.

 

40 При шлуночковій тахікардії, що характеризується різким відхиленням електричної осі вліво і картиною блокади правої ніжки пучка Гісса, препаратом вибору є:

А. АТФ. В. Верапаміл.

Б. Обзидан Г. Дифенін.

 

41 Виживаність хворих, що перенесли інфаркт міокарду, збільшується при терапії:

А. Хінідином. В. Енкаїнідом.

Б. Флекаїнідом. Г. Правильної відповіді немає.

 

42 При шлуночкових порушеннях ритму, що виникли внаслідок передозування серцевих глікозидів, ААЗ вибору, є:

А. Новокаїнамід. В. Лідокаїн.

Б. Дизопірамід. Г. Аміодарон.

 

43 При шлуночковій тахікардії типу “пірует” засобом вибору є:

А. Новокаїнамід. В. Лідокаїн.

Б. Сіркокисла магнезія. Г. Аміодарон.

 

44 При тривалому прийманні аміодарону можливий розвиток:

А. Гіпертиреозу. В. Обидві відповіді правильні.

Б. Гіпотиреозу. Г. Правильної відповіді немає.

 

45 Органотоксичного ефекту не мають:

А. Новокаїнамід. В. Соталол.

Б. Аміодарон. Г. Токаїнід.

 

46 Головний біль, запаморочення, диплопія, атаксія частіше всього бувають пов’язані з прийманням:

А. Етацизину. В. Хінідину.

Б. Новокаїнаміду. Г. Дизопіраміду.

 

47 Найбільш проаритмічний ефект мають:

А. Лідокаїн. В. Верапаміл.

Б. Обзидан. Г. Етацизін.

 

48 Лейкемія може розвинутись при терапії:

А. Новокаїнамідом. В. Правильні обидві відповіді.

Б. Етацизином. Г. Правильної відповіді немає.

 

49 Тривалі пекучі болі в ділянці серця можуть розвинутись при терапії:

А. Пропафеноном. В. Пульснормою.

Б. Флекаїнідом. Г. Алапініном.

 

50 Початкова доза АТФ при суправентрикулярній тахікардії складає:

А. 5 мг. В. 15 мг.

Б. 10 мг. Г. 20 мг.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.