Г. При значному підвищенні онкотичного тиску плазми крові

7 Ексудат – це рідина запального характеру, яка утворюється при:

А. Інфекційному запальному процесі в плеврі.

Б. Засіві пухлинними клітинами.

В. Ураженні внутрішньогрудинних лімфатичних вузлів (пухлинний процес, саркоїдоз, туберкульоз) з порушенням відтоку лімфи.

Г. Всіх разом взятих.

8 Серед інфекційних плевритів найбільш поширеними збудниками є:

А. Віруси. Г. Рикетсії.

Б. Бактерії. Д. Амеби.

В. Грибки.

9 Найбільш частими причинами інфекційних плевритів є:

А. Пневмонії різної етіології. Г. Нагнійні бронхоектази.

Б. Туберкульоз. Д. Піддіафрагмальний абсцес.

В. Абсцес легені.

10 Найбільш частими причинами неінфекційних (асептичних) плевритів є:

А. Дифузні хвороби сполучної тканини.

Б. Травми грудної клітки.

В. Злоякісні пухлини.

Г. Інфаркт легені при тромбоемболії легеневої артерії.

Д. Гострий панкреатит, інфаркт міокарда, хронічна ниркова недостатність.

11 Найбільш частий характер випоту при ексудативному плевриті:

А. Геморагічний. Г. Серозний і серозно-фібринозний.

Б. Еозинофільний. Д. Холестериновий і хільозний.

В. Гнійно-гнилісний.

12 Серед осумкованих (обмежених) плевритів найчастіше трапляються:

А. Верхівковий (апікальний).

Б. Пристінковий (паракостальний).

В. Кістково-діафрагмальний.

Г. Діафрагмальний (базальний).

Д. Парамедіастинальний і міжчастковий.

13 При сухому (фібринозному) плевриті внаслідок больового синдрому хворий займає вимушене положення, лягаючи на:

А. Здоровий бік.

Б. Уражений бік.

В. Міняє положення.

Д. Положення в ліжку не є принциповим.

14 Шум тертя плеври при аускультації реєструється:

А. На вдиху. Б. На видиху. В. На вдиху і видиху.

15 При фібринозному плевриті болі посилюються при нахилі тулуба у:

А. Здоровий бік.

Б. Хворий бік.

В. Нахили хворого у бік не є принциповими стосовно болю.

Г. Індивідуально, тобто можуть посилюватися по обидва боки.

16 Гомогенне затемнення у плевральній порожнині зі скошеним верхнім рівнем з’являється здебільшого на рентгенограмі при рівні рідини більше:

А. 300 мл. Г. 2000 мл.

Б. 1000 мл. Д. > 2000 мл.

В. 1500 мл.

17 Найбільш складними для діагностики є випоти:

А. Двобічні. В. Лівобічні.

Б. Правобічні. Г. Індивідуальні.

18 Плевральну пункцію рекомендується робити, коли на латерограмі товщина прошарку рідини не менше:

А. 0,5 см. Г. 2,0 см.

Б. 1 см. Д. 2-3 см.

В. 1,5 см.

19 При проведенні плевральної пункції не рекомендують одномоментно евакуювати більше:

А. 500 мл рідини. Г. 1000-1500 мл.

Б. 800 мл. Д. 1500-2000 мл.

В. 1000 мл.

20 Плевральну пункцію здійснюють по таких топографічних лініях:

А. Середньоаксилярній.

Б. Передньоаксилярній у VII міжребер’ї.

В. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї по верхньому краю нижчероз- міщеного ребра.

Г. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї по нижньому краю верхньороз- міщеного ребра.

Д. Задньоаксилярній у VIIІ міжребер’ї не залежно від краю ребра.

21 Плевральна рідина в нормі має вміст білка в кількості:

А. 0,5-1 г на 100 мл. Г. 2,5-3,0 г на 100 мл.

Б. 1,0-1,5 г на 100 мл. Д. 3,0-3,5 г на 100 мл.

В. 1,5-2,0 г на 100 мл.

22 При лабораторному дослідженні транссудату питома його вага, вміст білка і лейкоцитів в 1 мкл відповідно становить:

А. < 1005 г/л; < 15 г/л; < 500. Г. < 1020 г/л; < 35 г/л; < 1500.

Б. < 1010 г/л; < 20 г/л; < 750. Д. < 1025 г/л; < 40 г/л; < 2000.

В. < 1015 г/л; < 30 г/л; < 1000.

23 Геморагічний ексудат характерний для таких станів, крім:

А. Мезетеліоми, метастазів раку.

Б. Травми грудної клітки.

В. Інфаркту легені, геморагічного діатезу.

Г. Пневмонії.

Д. Панкреатиту.

24 Серозний ексудат спостерігається при таких етіологічних станах, крім:

А. Стафілококової інфекції. Г. Сифілісу.

Б. Стрептококової інфекції. Д. Вірусної інфекції.

В.Туберкульозу.

25 При транссудаті відношення білка плевральної рідини до білка сироватки:

А. Менше 20. Г. Менше 0,5.

Б. Менше 1,5. Д. Менше 0,3.

В. Менше 1,0.

26 Лімфоцитоз у плевральній рідині характерний для:

А. Парапневмонічного випоту.

Б. Туберкульозного, карциноматозного випоту.

В. Панкреатичного випоту.

Г. Випоту, зумовленого дифузними хворобами сполучної тканини.

Д. Синдрому Дреслера після інфарктного.

27 Для затяжного характеру ексудату, що накопичується у великій кількості, можна знайти:

А. Лейкоцити. Г. Плазмоциди.

Б. Лімфоцити. Д. Підвищений рівень амілази.

В. Моноцити.

28 Дуже низький рівень глюкози і низька концентрація С₃, С₄ компонентів комплемента характерні для випоту у хворих з патологією:

А. Панкреатит. Г. Злоякісна пухлина.

Поиск по сайту: