29 Транссудативні плевральні випоти найбільш властиві для нижчеперелічених станів, крім:
А. Застійної серцевої недостатності. Г. Лейкозів.
Б. Тромбоемболії легеневої артерії. Д. Цирозу печінки, мікседеми.
В. Нефротичного синдрому.
30 Ексудативні плевральні випоти властиві для всіх перелічених причин, крім однієї:
А. Внаслідок новоутворень.
Б. Внаслідок інфекційних хвороб.
В. Внаслідок захворювань шлунково-кишкового тракту.
Г. Внаслідок дифузних хвороб сполучної тканини.
Д. Внаслідок хвороб (уремія, травми, інфаркти).
Е. Мікседема.
31 Хворий ексудативним плевритом надає перевагу займати положення в ліжку на :
А. Хворому боці. В. Це не є суттєвим.
Б. Здоровому боці. Г. Індивідуально.
32 Вважається, що за допомогою перкусії можна визначити наяв-ність рідини в плевральній порожнині, якщо її кількість не менше:
А. 300-400 мл. Г. 800-900 мл.
Б. 500-600 мл. Д. 900-1000 мл.
В. 700-800 мл.
33 При середніх і менших об’ємах накопичення випоту при аускультації вислуховується:
А. Жорстке дихання. Г. Відсутність дихальних шумів.
Б. Послаблене везикулярне. Д. Всі вищеперелічені.
В. Хрипи переважно сухі.
34 Наявність шуму тертя плеври при ексудативних плевритах вислуховується:
А. У всіх хворих незалежно від стадії процесу над зоною ексудату.
Б. У верхній межі ексудату за рахунок контакту при диханні запаль-них листків плеври над ексудатом.
В. Тільки при масивних випотах.
Г. Індивідуально, незалежно від кількості випоту.
Д. Всі відповіді правильні.
35 Ехографічна картина за наявності плеврального випоту залежить від кількості рідини. При невеликих об’ємах випоту і при значних, ехонегативний простір має:
А. Прямокутну форму. Г. Клиноподібну форму.
Б. Трапецієподібну форму. Д. Індивідуальну форму.
В. Кулясту форму.
36 Торакоскопія дає можливість:
А. Встановити запальний процес плеври.
Б. Встановити специфічний характер ураження.
В. Встановити неспецифічний характер ураження.
Г. Отримати торакоскопічний біоптат.
Д. Діагностувати все вищеперелічене.
37 У фазі ексудації при випітному перикардиті, яка триває до 2-3 тижнів, може накопичитись рідина, особливо у молодих осіб, до:
А. 3-4 л. Г. 9-10 л.
Б. 5-6 л . Д. > 10 л.
В. 7-8 л.
38 Фаза стабілізації при ексудативному плевриті триває:
А. 1-2 тижні. Г. Точно визначити важко.
Б. 2-3 тижні. Д. Правильної відповіді немає.
В. 3-4 тижні.
39 Фаза резорбції при ексудативному плевриті триває:
А. 1-2 тижні. Г. 4-5 тижнів.
Б. 2-3 тижні. Д. Індивідуально.
В. 3-4 тижні.
40 Плевральні випоти при ТЕЛА трапляються у 30-50% випадків і бувають:
А. Транссудатом. Г. Правильний не зазначений.
Б. Ексудатом серозним. Д. Всі вищезгадані.
В. Ексудатом геморагічним.
41 Для посилення розсмоктування плеврального випоту, а також специфічних і неспецифічних змін в плеврі рекомендують призначення гормонів кори надниркових залоз, частіше всього преднізолону. Стартова доза його становить:
А. 10-20 мг. Г. 40-50 мг.
Б. 20-30 мг. Д. 50-60 мг.
В. 30-40 мг.
42 Протипоказаннями до плевроскопії є:
А. Периферійні ознаки пухлинного процесу.
Б. Серцево-судинна декомпенсація.
В. Порушення згортальної і протизгортальної системи крові.
Г. Всі вищезгадані.
43 У перебігу хронічного плевриту прийнято виділяти три стадії : ригідну, панцирну і плеврогенного фібротораксу. При ригідній стадії зміщення органів середостіння:
А. Направлене у здоровий бік. В. Відсутнє.
Б. Направлене у хворий бік. Г. Індивідуальне.
44 Для панцирного плевриту зміщення органів середостіння направлене:
А. У здоровий бік. В. Відсутнє.
Б. У бік ураження. Г. Індивідуальне.
45 Для плеврогенного фібротораксу характерним є:
А. Западання грудної стінки у бік ураження.
Б. Западання грудної стінки у протилежні боки.
В. Наявність западання на певному боці індивідуальне.
Г. Западання не обов’язкове.
46 Плевральний випіт необхідно евакуювати у таких випадках, крім :
А. Великих об’ємах випоту, що спричиняють задишку.
Б. Якщо межі серцевої тупості доходять спереду до ІІ ребра.
В. Випіт зміщує серце у протилежний бік.
Г. У міру можливості в ранньому періоді, незалежно від об’єму випоту.
Д. У фазі стабілізації або навіть резорбції, якщо об’єми випоту невеликі.
47 Імуномоделююча терапія у хворих з плевритом показана в одному з випадків: