Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Платник податків може бути присутнім при проведенні документальної невиїзної перевірки



 

1.2.2. Виїзні перевірки: звичні для всіх платників податків перевірки, які, як це й раніше передбачав Закон № 509 [8], можуть бути плановими та позаплановими.

Документальні виїзні перевірки проводяться за місцезнаходженням платника податків.

Підставою для проведення перевірки є наказ керівника податкового органу.

Перевіряючі повинні надати платнику податків копію наказу про проведення перевірки, направлення на її проведення, яке видається на кожного перевіряючого окремо. Нагадаємо, згідно з порядком проведення документальних виїзних перевірок, що діяв раніше, видавалося одне направлення на перевірку, до якого вписувалися всі перевіряючі, кожен з яких повинен був пред'явити службове посвідчення. Тому якщо раніше зміна у складі перевіряючих потребувала виписки нового направлення на перевірку, то тепер такої необхідності немає: направлення співробітника, який раніше входив до складу перевіряючих, анулюється, на нового перевіряючого виписується окреме направлення на перевірку. Вимога про пред'явлення службового посвідчення також збереглася: хоча ПК [1] про це й умовчує, пряма вказівка на нього є у формі направлення на перевірку.

Якщо йдеться про планову перевірку, то за 10 календарних днів до її початку платнику податків має бути надіслано повідомлення про перевірку. Що стосується виїзних планових перевірок, то тут питання про те, як повинен відлічуватися термін у 10 календарних днів, має ще більш принципове значення, як це було, коли йшлося про невиїзну перевірку. Якщо виходити з того, що 10 календарних днів — це граничний термін, коли платник податків має отримати повідомлення про перевірку, а податковий орган тільки надсилає поштою повідомлення в останній день цього граничного терміну, то це може служити підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки.

Непред'явлення зазначених документів або їх оформлення з порушенням установлених вимог є підставою для недопущення перевіряючих до перевірки.

Основна зміна полягає в тому, що тепер у ході документальних виїзних перевірок можуть перевірятися питання дотримання не тільки податкового, а й неподаткового законодавства. Відповідно, предметом планової виїзної документальної перевірки можуть стати, наприклад, дотримання законодавства про РРО або про валютні операції, виробництво і обіг спирту і алкогольних напоїв, правильності оформлення трудових відносин тощо. Хоча не вважаємо, що на практиці податкові органи часто використовуватимуть це повноваження, оскільки підстави для проведення позапланових перевірок все ж переважно стосуються порушення саме податкового законодавства та обчислення податкових зобов'язань.

Звертаємо увагу: згідно з п. 77.2 ПК [1] періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який може бути високим, середнім та незначним. Ризик визначений як імовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов'язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарні роки, з високим — не частіше одного разу на календарний рік. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризизиків та їх поділ за ступенями визначені в Методрекомендаціях № 190 [44]. Зауважимо, що зазначені Методрекомендації на сьогодні не зареєстровані в Мін'юсті, що ставить під сумнів юридичну силу цього документа.

Слід сказати, що законодавець, установлюючи правила визначення періодичності податкових перевірок, очевидно, додержувався такої ідеї: проводити планові податкові перевірки можна лише стосовно тих суб'єктів, у діяльності яких є хоча б один з критеріїв, що вказує на наявність ризику. Якщо такого немає, планові перевірки стосовно платника не повинні проводитися (в одному зі своїх інтерв'ю це підтвердив і голова ДПС України В. Захарченко).

Як і за законодавством, що діяло раніше, податкові органи можуть проводити планові та позапланові виїзні перевірки (за місцезнаход­жен­ням платника податків).

Про проведення планової перевірки платник податків має бути повідомлений за 10 днів. Періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику платника податків.

 

ФАКТИЧНІ ПЕРЕВІРКИ

Фактичні перевірки призначені для контролю податковими органами за дотриманням неподаткового законодавства (РРО, касова дисципліна, контроль за наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, дотриманням вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, так звані податкові перевірки у сфері трудових відносин).

Цей вид перевірок багатьма сприймається як нововведення ПК [1], що все ж не можна назвати правильним. Річ у тім, що перевірки неподаткового законодавства, безумовно, проводилися і до 01.01.2011 р., причому з певними процедурними особливостями. Повноваження ж податкових органів здійснювати перевірки у сфері трудових відносин з'явилися з набуттям чинності Законом № 2275 [7], відповідно до якого вони дістали назву позачергових перевірок.

Здійснюються за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, розміщення господарських або інших об'єктів права власності такого платника податків (про такі об'єкти податковий орган дізнається у зв'язку з тим, що платник податків зобов'язаний стати за місцем їх знаходження на облік як за неосновним місцем).

Фактичні перевірки були сприйняті як найбільш істотне (і найбільш загрозливе для прав платників податків) нововведення ПК [1] у частині контрольних повноважень податкових органів.

Проте це хибна думка: ті питання, які є предметом фактичних перевірок, до 1 січня 2011 року також перевіряли податківці, але в умовах відсутності чітко визначеного порядку їх проведення (можна пригадати, скільки запитань виникало в частині проведення перевірок дотримання законодавства про використання РРО, які, як зазначалося в законодавстві, повинні проводитися згідно з тими ж нормами, що й позапланові податкові перевірки, але при цьому не були визначені підстави для їх проведення). Така неоднозначність у правовому регулюванні навпаки була на руку перевіряючим.

Що стосується перевірок у сфері трудових відносин, то вони також значною мірою стали нововведенням ПК [1], оскільки з'явилися ще в середині минулого року в статусі позачергових перевірок єдине, що хочемо зазначити, це те, що такі сфери, як РРО, касова дисципліна, контроль за наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, дотриманням вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, так звані податкові перевірки у сфері трудових відносин, стають предметом двох видів перевірок (виїзних і фактичних). При цьому фактичні перевірки мають характер по суті позапланових (проводяться у міру появи підстав для їх проведення). При цьому порядок проведення виїзних та фактичних перевірок дещо різний. Однак, незважаючи нате, що ПК[1] у частині регулювання позапланових виїзних документальних перевірок припускає, що вони можуть проводитися і щодо неподаткового законодавства теж, у той же час підстави для проведення таких перевірок мають виключно «податковий» характер, тобто підпадати під них порушення у сфері неподаткового законодавства не можуть. Із цього можна зробити висновок, що перевірка дотримання неподаткового законодавства — виключно прерогатива фактичних перевірок.

У ході фактичних перевірок здійснюється контроль за дотриманням неподаткового законодавства, підконтрольного податківцям: використання РРО, касова дисципліна, оплата праці тощо. Фактичні перевірки проводяться без попереднього повідомлення за місцем здійснення фактичної діяльності суб'єкта господарювання.

 

ЗУСТРІЧНІ ЗВІРКИ

Зустрічні звірки, насправді, до перевірок не належать. Проте з огляду на те значення, яке вони мають серед контрольних повноважень податкових органів, ми не можемо залишити їх поза увагою.

Зустрічною звіркою ПК [1] називає «співставленая даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта гос подарювання, що здійсню­ється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків». За результатами звірки складається довідка, яка в десятиденний термін надається суб'єкту господарювання, відлічувати який слід від дня закінчення звірки.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.