Експериментальна частина. Дослід 1. Добування метиламіну із ацетаміду (Дослід проводять у витяжній шафі!)

Дослід 1. Добування метиламіну із ацетаміду (Дослід проводять у витяжній шафі!)

У пробірці готують суміш, що складається з рівних частин (по 0,5 г) ацетаміду, хлорного вапна, негашеного вапна. До суміші додають кілька краплин води, щоб тверді речовини лише просякли водою. Пробірку зак-ривають пробкою з газовідвідною трубкою, закріплюють під невеликим нахилом у штативі (рис.7). Кінець газовідвідної трубки опускають у про-бірку з 3 мл дистильованої води. Пробірку з дистильованою водою охолод-жують льодом. Обережно 10-15 хв нагрівають реакційну суміш. (Отрима-ний розчин метиламіну у дистильованій воді зберігають для наступних дослідів).

Рис.7

Спостереження:     Рівняння реакції:

Дослід 2. Властивості метиламіну як основи

а) Краплю водного розчину метиламіну, добутого в досліді 1, скля-ною паличкою наносять на універсальний індикаторний папір.

Спостереження:

б) У пробірку поміщають 2 краплі водного розчину метиламіну, до-бутого в досліді 1, і додають 1 краплю спиртового розчину фенолфталеїну.

Спостереження:

Дослід 3. Взаємодія метиламіну з нітритною кислотою

У пробірку, яка охолоджується льодом, додають 5 крапель водного розчину метиламіну (добутого в досліді 1), 10 крапель 2М HCl і 5 крапель розчину нітриту натрію. Пробірку виймають з льоду. Уважно спостеріга-ють за реакційною сумішшю.

Спостереження:

Рівняння реакції:

Дослід 4. Утворення комплексної мідної солі гліцину

У пробірку наливають 2 мл 10 %-го розчину лугу і кілька крапель розчину сульфату міді. Утворюється осад гідроксиду міді (II). До отриманого осаду додають кілька крапель 2 %-го розчину гліцину (амінооцтової кислоти). Реакційну суміш енергійно струшують.

Спостереження:

Рівняння реакцій:

Дослід 4. Взаємодія гліцину з нітритною кислотою

У пробірку наливають 2 мл 2 %-го розчину гліцину 1 мл 2 М НСІ і 0,5 мл 10 %-го розчину нітриту натрію. Вміст пробірки обережно струшу-ють, стостерігаючи, що при цьому відбувається.

Спостереження:

Рівняння реакцій:

Висновок:

Техніка безпеки

1. Досліди проводити у витяжній шафі.

2. При виконанні досліду 1 слідкувати за тим, щоб хлорне вапно та негашене вапно не потрапило на шкіру. Берегти очі! При попаданні на шкіру хлорного вапна або негашеного вапна промити уражене місце великою кількістю води та нейтралізувати 1 %-им розчином оцтової кислоти.

3. При попаданні соляної кислоти на шкіру змити уражене місце великою кількістю води та нейтралізувати 1 %-им розчином гідрокарбонату натрію.

Контрольні запитання та завдання

1. Наведіть методи добування метиламіну.

2. Який з наведених амінів є сильнішою основою у водному розчині: етиламін, діетиламін, триетиламін ?

3. Наведіть механізм перегрупування Гофмана на прикладі аміду пропанової кислоти.

4. Які речовини утворюються при дії нітритної кислоти на ізопропіламін, діетиламін?

5. Опишіть хімічні властивості гліцину.

6. Які біополімери побудовані з залишків α-амінокислот?

7. Наведіть якісні реакції на первинний амін, на α-амінокислоту.

Завдання до самостійної роботи

Здійснити перетворення:

Перетворити в декілька стадій:

1. Пропілхлорид → натрієва сіль нітронової кислоти 1-нітропропану.

2. Пропан → 2-нітро-2-нітрозопропан.

3. 2-Метил-1-нітропропан → 2-ізопропіл- 2-нітро-1,3-пропандіол.

4. Оцтовий альдегід → етиламін.

5. 2-Нітропропан → N-ізопропілацетамід.

6. Пропіламін →1-пропанол.

7. Пропіламін → диметилпропіламін.

8. Метиламін → N-нітрозодиметиламін.

9. Оцтовий альдегід → α-аланін.

10. Етанол → гліцин.

11. Малонова кислота → β-аміномасляна кислота.

12. Малонова кислота → α-аміномасляна кислота.

Виконати завдання

[2], № 5.2.18, 19, 23, 42, 43;

№ 6.1.6, 7, 12, 13, 14, 21, 23, 24;

№ 6.3.1, 6, 7, 9, 12, 15, 18, 24.

Лабораторна робота 10

Тема: Властивості вуглеводів

Поиск по сайту: