Загальна характеристика афазії.

Афазія - це повна або часткова втрата мовлення внаслідок органічного ураження кори головного мозку.

Афазія - це системне порушення мовлення, яке охоплює різні рівні організації мовлення, впливає на його зв'язки з інши­ми психічними процесами та призводить до дезінтеграції всієї психічної сфери індивіда. При афазії порушується, насампе­ред, комунікативна функція мовлення. Афазія характеризуєть­ся порушенням всіх сторін мовлення: фонетики, лексики, гра­матики.

Афазія виникає внаслідок органічного ураження головно­го мозку різної етіології: пухлин, черепно-мозкових травм, по­рушень кровообігу, судинних захворювань, інфекційних зах­ворювань.

Вагомий внесок у розвиток вчення про афазію зробили вітчизняні вчені О.Лурія, Е.Бейн, М.Бурлакова, Т.Візель, І.Власенко, В.Коган, В.Оппель, О.Правдіна-Вінарська, М.Рож-дественська, Л.Цвєткова, В.Шкловський. Продовжують свої дослідження Т.Ахутіна, М.Бурлакова, Т.Візель, І.Зайцев, А.Савицький, Л.Цвєткова.

Форма афазії, тяжкість порушення та характер проявів за­лежать від таких факторів:- поширеність та локалізація ураження,

- характер порушень мозкового кровообігу,- стан збережених відділів мозку, які виконуватимуть ком­пенсаторні функції.

57 (60) Передумови формування навичок письма

Становлення функції письма відбувається лише за умов цілеспрямованого навчання у період опанування грамоти. Пе­редумови її формування закладаються ще до початку навчання в школі. Труднощі, з якими стикається дитина під час оволодін­ня письмом, полягають не тільки у необхідності усвідомлення знаково-символічної функції письма, але й у необхідності роз­різнення змістового аспекту знака (значення) і його форми, у високому ступені довільності акту письма та наявності у дити­ни складноорганізованої сенсомоторної бази. Опанування пись­ма стає можливим за умов досягнення нею певного рівня зрілості - стану «шкільної зрілості». Під «шкільною зрілістю» розумі­ють такий рівень фізичного, психічного, мовленнєвого та інте­лектуального розвитку дитини, який дозволяє зробити висно­вок, що вимоги систематичного навчання, різного роду наван­таження, новий режим життя не будуть для неї занадто вис­нажливими. Досягнення «шкільної зрілості» визначається до­статнім рівнем розвитку у дітей передумов, які забезпечують успішне опанування навички письма на початковому етапі шкільного навчання. Серед них: високий рівень розвитку ус­ного мовлення дитини, сформованість функціональної бази (когнітивних, сенсомоторних процесів) та операціональних компонентів.

Мовленнєва готовність до школи є одним із важливих ас­пектів підготовки дітей до школи. Відомо, що відхилення в роз­витку усного мовлення дітей негативно впливають на засвоєн­ня шкільної програми, формування їхньої особистості, затри­мують процес соціальної адаптації.

Достатній рівень розвитку усного мовлення характери­зується сформованістю звукової та лексико-граматичної систе­ми мовлення, що, в свою чергу, виступає усномовленнєвими передумовами опанування письма. Сформована звукова система мовлення передбачає відсутність порушень звуковимови, фо­нематичних функцій (різних рівнів фонематичного сприйман­ня, фонематичних уявлень, а також операцій, що входять до структури дій звукового аналізу слова). Розвиток цих процесів забезпечується складною взаємодією мовнослухового та мовно- рухового аналізаторів, що передбачає не тільки збереженість і сформованість слухової диференціації фонем, а й інших слухо­вих функцій - мовно-слухової пам'яті, слухової уваги та слухо­вого контролю (О.Гопіченко, Е.Данілавічюте, Є.Соботович).

58(61) Принципи, методи і система обстеження дітей з ринолалією.

Обстеження дітей з ринолалією має ґрунтуватися на пев­них принципах.

Принцип комплексності передбачає обстеження дітей з ВНГП різними фахівцями (логопедом, педіатром, отоларинго­логом, стоматологом, ортодонтом, невропатологом або психоневрологом,фізіотерапевтом, лікарем ЛФК, психологом). Лише грамотне використання і зіставлення результатів комплексно­го дослідження дасть можливість дійти висновку про суть вади і її глибину. Виходячи з природи порушення, у дітей із приро­дженими незрощеннями губи і піднебіння простежуються порушення не тільки структури або анатомічної цілісності арти­куляційного апарату, а й його функцій. Це виявляється у само­му незрощенні верхньої губи, м'якого і/або твердого піднебін­ня, підслизової (субмукозної) щілини, порушеннях зубного ряду, прикусу, закороткій під'язиковій вуздечці, відсутності або загальмованості піднебінних і глоткових рефлексів тощо. З метою виявлення цих відхилень, здійснення комплексного ліку­вання, а також для визначення строків логопедичного втручан­ня дитину обстежують хірург-стоматолог і ортодонт.

Принцип цілісного, системного вивчення передбачає, що обстеження цієї категорії дітей має бути багатоплановим і все­бічним. Оскільки мовленнєва діяльність як вища психічна діяльність формується і реалізується в тісному взаємозв'язку з іншими психічними процесами, які забезпечують сенсорну, інтелектуальну, афективно-вольову сфери та ін., обстеження передбачає не лише вивчання самої мовленнєвої вади, а й роз­криття зв'язків між мовленнєвими порушеннями і станом інших сторін психічної діяльності дитини, виявлення компенсатор­них можливостей її тощо. Це означає, що обирати тактику пси- холого-педагогічних досліджень і аналізувати отримані резуль­тати потрібно тільки у системі, яка має свою чітко визначену структуру (а не лише суму певних елементів). Система взаємо­зв'язків вищих психічних функцій виявляється як за умов нор­мального розвитку, так і в умовах дизонтогенезу.

Принцип цілеспрямованості обстеження передбачає, з одного боку, аналіз процесу виникнення мовленнєвої вади, а з другого - взаємозв'язок первинних вад і вторинних нашару­вань. У процесі обстеження логопед виявляє причини порушень мовлення, особливості перебігу його; важливо не тільки пере­лічити і описати прояви порушень, а й зробити аналіз причин і наслідків. Під час обстеження дитини з ринолалією потрібно виявити і проаналізувати первинні вади (порушення артику­ляційної моторики, дихання, голосу), зв'язок порушень арти­куляційної моторики, дихальної і слухової функцій зі станом звуковимови, фонематичного слуху тощо.

Принцип порівняння передбачає зіставлення отриманих під час обстеження даних з подібними даними в нормі. Це дає мож­ливість визначити рівень порушеного розвитку, глибину вади.

Принцип динамічності ґрунтується на отриманні даних про характер порушення, його своєрідність і якість у динаміці, тобто внаслідок багаторазових досліджень у певний проміжок часу. Не менш важливими є статичні дані про стан складових мовленнєвої діяльності, які надають значну інформацію для визначення логопедичного висновку.

Принцип індивідуального підходу до відповідного віку і можливостей дитини щодо навантаження передбачає насам­перед потребу у визначенні компенсаторних можливостей ди­тини, зони її найближчого розвитку, що може значно підвищи­ти ефективність логотерапії, скоротити строки її.

Принцип наочності та емоційності обстеження. Обсте­ження дитини з ринолалією слід проводити цікаво, емоційно, оптимістично, жваво. У дитини сама процедура обстеження має викликати позитивні емоції.

Обстеження дітей із природженими незрощеннями губи і піднебіння проводять тільки індивідуально. Воно може здійсню­ватися логопедом в умовах клінічного стаціонару, логопедич­ного кабінету дитячого дошкільного закладу або школи.

У процесі психолого-педагогічного обстеження цієї кате­горії дітей використовують такі прийоми:

- вивчення історії розвитку дитини у бесіді з батьками;

- аналіз медичних висновків лікарів-фахівців різних профілів;

- вивчення педагогічної документації (психолого-педагог- ічної характеристики з дошкільного закладу або школи);

- обстеження дитини в процесі ігрової, навчальної та інших видів діяльності;

- обстеження дитини за допомогою об'єктивних методів дослідження.

Обстеження дитини з ВНГП здійснюється в певній послідов­ності і складається з кількох етапів.

Класифікація афазії.

Афазія - це повна або часткова втрата мовлення внаслідок органічного ураження кори головного мозку.

Афазія- складне системне порушення при якому страждають всі компонентні системи мовлення (звуковимова, лексика, граматика, зв'язне мовлення). Існує багато різних класифікацій афазії : класична , неврологічна класифікація, лінгвістичні класифікації, кожна з яких відображає рівень розвитку неврологічної , психологічної , фізіологічної та лінгвістичної наук, характерний для певного історичного періоду розвитку вчення про мовлення.

7 форм афазії; (За Лурією)1 - моторна (еферентна); 2 - моторна (аферентна); 3 - динамічна; 4 -сенсорна; 5 - акустико-мнестична; 6 - семантична; 7 - амнестична. І) моторна (еферентна)-це форма виникає при ураженні 44 поля задньої' частини лобної звивини (центр Брока) домінантної лівої півкулі. У мовленні збережені звуки, контури окремих спів, фраз, хворий страждає частими персевераціями - повторення слів, складів. Спостерігається порушення просо дики, темпу, наголосів, інтонації, ритму. При цій формі порушена емоційно-вольова сторона особистості. Порушення читання і письма. Письмове мовлення- або розпад, або часткове збереження. Порушений процес аналізу і синтез.2) моторна (аферентна)- дефект цієї форм внаслідок порушення нижніх тім'яних відділів кори головного мозку, порушені кін естетичні відчуття від вимови певного звуку. Хворому важко визначити правильне положення органів артикуляції, має місце порушення адресності нервових імпульсів, які визначають необхідний об'єм діяльності м'язів органів артикуляції при вимові певного звуку. 3) динамічна-спостерігається при ушкодженні задньо-лобних відділів домінуючої лівої півкулі. Спостерігається постійний пошуку слів для будови висловлювання. У зв'язку з цим розуміння їх мовлення ускладнюється, особливо страждають граматичні категорії. Збереженим є писемне мовлення, рахунок. 4) сенсорна (акустнчно-гностична)- спостерігається при ураженні задньої третини верхньої скроневої зглибини (центр Вернике). Головним порушенням є значне ураження фонематичного слуху, що приводить до грубого порушення у розумінні зверненого мовлення. Відрізняються багатослів'ям, яке не має ніякого змісту, здатні до спілкування, йдуть на контакт, при спілкуванні застосовують міміку, інтонацію, жести. 5) акустико-мнестичнаспостерігається при уражені кори другої скроневої звилини домінантної лівої півкулі. Спостерігається незначне порушення у розумінні мовлення, не розуміють зміст окремих слів, словосполучень, фраз, не здатні розуміти скритий підтекст. Збережена просодика (темп, ритм, наголос), значення мають підказка та додаткова інформація, яку хворі Із задоволенням використовують. 6) семантична-спостерігається при порушенні тьмяно - затильних, скроневих відділів кори головного мозку. Спостерігається порушення процесів сприймання мовлення, які виражені в утрудненні розумінні граматичних конструкцій мовлення : - труднощі у розумінні просторових відношень; -не розуміють ступені порівняння; - не розуміють часових змін; - не розуміють значень флексій (сестра отца); не розуміють значення деяких слів, особливо якщо еони виражають дію одного об'єкта, спрямований на інший об'єкт. 7) амнестична- спостерігається при ураженні задньоскроневих та тим'янозатильних відділів мозку. Складність - визначити, пригадати назву предмета. Сутність дефекту полягає у тому, що при реалізації програм названий даний предмет, явище або об'єкт у хворого одночасно спостерігається декілька варіантів, які для хворого є однакові за змістом.

Поиск по сайту: