У світлотехнічному виробництві листові й плівкові пластмаси в основному перероблюють методами штампування, пневмоформування і вакуум-формування, що дозволяє доповнити технологічні можливості лиття під тиском і усунути його недоліки (неоднорідна міцність, внутрішні напруження) при виробництві крупногабаритних тонкостінних деталей (розсіювачів).
Розглянемо детальніше вказані методи.
Штампування.Виконують на гідравлічних пресах (рушійною силою пуансона є рідина). При цьому лист нагрівається до температури розм’якшення і під тиском 1 МН/м2 формується за допомогою матриці й пуансона. Штампування пластмас якісно не відрізняється від штампування металів, з тією тільки відміною, що нагрів заготовки є обов’язковим. Це легко зрозуміти, якщо згадати, що тверде тіло (метал) є анізотропним, і воно за своєю природою зручне до пластичного деформування, а пластмаса ізотропна.
Преси для штампування пластмас не потребують значних зусиль, що відрізняє їх від пресів, призначених для штампування металічних виробів (тиск не перебільшує 1000 кПа).
Пневмоформування.Це один з найбільш розповсюджених методів формоутворення листових матеріалів, сутність якого полягає в тому, що матеріал заповнює порожнину форми під тиском стиснутого повітря.
Листову заготовку 3 (див. рис. 25) нагрівають в електропечі до необхідної температури і переносять до форми 5. Заготовка притискується кришкою 1 і через впускний кран 2 подається стиснуте повітря, під тиском якого заготовка щільно притискується до стінок форми, нагрітої елементами 6. При цьому вона витісняє повітря, що знаходилось у порожнині матриці, через канали 7.
Рис. 25 - Пневмоформування
Кран 4 у процесі формування перекрито, але після того, як необхідну деталь одержано, його відкривають для можливості циркуляції повітря, завдяки чому деталь швидко охолоджується.
Пневмоформування буває двох типів – негативне, коли матеріал вдавлюється в заглиблення форми (див. рис. 25), і позитивне, коли матеріал формується на опуклій поверхні.
Вакуумне формування.Принцип цього процесу зручно з’ясовувати з рис. 26. Заготовку з листової пластмаси 3 закріплюють на столі вакуумної машинами притискувачами 4. Зверху заготовку можна підігрівати нагрівальним елементом 2 і охолоджувати вентилятором 1. Спочатку включають нагрівач і заготовка набуває пластичності. Після цього відкривають клапан 7 і через отвір у пуансоні 5 подають до камери 6 стиснуте повітря, що сприяє рівномірному розтягуванню заготовки. Стиснуте повітря використовується для попереднього формоутворення. Подальше формоутворення виконується вже безпосередньо пуансоном. Як видно з рис. 26, на деяких ділянках (поблизу притискачів) заготовка прилягає до пуансона недостатньо щільно, тобто є порожнини. Повністю уникнути їх механічним рухом пуансона не вдається і з цього етапа починається вакуумне формування. Для цього клапан 7 перекривають і відкривають клапан 8, який з’єднує систему з насосом. Після відкачки камери до досить високого вакуума заготовка щільно притискується до пуансона
завдяки різниці між атмосферним тиском і остаточним тиском у камері після відкачки. Для охолодження готової деталі виключають нагрівач і включають вентилятор. На відміну від позитивного вакуумного формування є негативне вакуумне формування. Схема його наведена на рис. 27. Заготовка 1 притискується притискачами 2 до форми 3. Після прогріву заготовки нагрівачем 4 включають вакуумний насос і відкачують систему через вентиль 5. Для пришвидчення охолодження готової деталі включають вентилятор 6.
Переваги вакуумного формування:
1. Можливість заміни елементів при переході на нову продукцію.
2. Можливість переробки листових матеріалів із значною усадкою.
3. Можливість автоматизації процесу.
Недоліки вакуумного формування:
1. Непридатність обладнання до формування товстостінних виробів (товшина плівки понад 2 мм).
2. Невисока продуктивність процесу, що пов’язується з втратою часу на нагрів і охолодження заготовки.