Стихійне лихо - це явище природи, яке виникає раптово і призводить до різкого порушення нормальної діяльності населення, ураження та загибелі людей, знищення матеріальних цінностей.
Кожне стихійне лихо має свою фізичну сутність, свої, тільки йому властиві, причини виникнення, рушійні сили, характер і стадії розвитку та особливості впливу на навколишнє середовище. В той же час стихійному лиху властиві загальні риси: великий просторовий розмах, значний вплив на навколишнє середовище, сильний психологічний вплив на людину та ін. Знання причин виникнення і характеру стихійного лиха дозволяє завчасно здійснювати заходи щодо запобігання важких наслідків деяких з них або ослабити силу їх руйнівної дії. В багатьох випадках цьому будуть сприяти адекватна поведінка людей під час стихійного лиха та конкретне виконання заходів щодо ліквідації наслідків рятувальними формуваннями.
Своєчасна інформація про можливість виникнення або про початок стихійного лиха та його характер дозволяє своєчасно вжити заходів щодо збереження жит тя людей. Найчастішими стихійними лихами, дія яких виникає раптово і відбувається миттєво, є землетруси, повені, урагани та селі.
Землетруси
Землетруси- це підземні поштовхи та коливання поверхні Землі, які виникають внаслідок несподіваних зсувів та розломів у земній корі і передаються на велику відстань у вигляді пружних сейсмічних хвиль.
Основні параметри, які характеризують силу і характер землетрусу, - магнітуда, інтенсивність та глибина осередку.
Магнітуда (шкала Ріхтера) - це амплітуда сейсмічних хвиль, яка змінюється в межах від 0 до 8,9. Найсильніший із зареєстрованих землетрусів мав магнітуду 8,9.
Інтенсивність- це ступінь збитку і руйнувань у визначеному місці на поверхні Землі, заподіяних даним землетрусом. Інтенсивність вимірюється за 12-бальною шкалою.
Глибина осередку землетрусу може досягати до 700 км, але він відбувається здебільшого на глибині 20-30 км.
Попередні типові ознакиземлетрусу.
Домашні тварини - свині, корови, коні, вівці, кролі можуть передчувати землетрус за дві доби до його настання: ведуть вони себе дуже неспокійно, метаються в стійлах, кричать, іноді виявляють агресив ністьть. Кішки витягають з дому своїх кошенят. Собаки скиглять, туляться до господарів, намагаються залишити приміщення.
Інші тварини - пацюки і миші часто залишають свої нори, збираються у зграї, у великих кількостях з'являються там, де раніше ніколи не зустрічались, ведуть себе дуже неспокійно: безладно бігають, кричать, можуть нападати один на одного. Ящірки, змії та гризуни залишають свої нори. Мурахи за декілька годин до поштовху залишають мурашники, захопивши лялечок. Птахи стають неспокійними, втрачають орієнтацію, іноді залітають у відчинені вікна будинків. Дуже "нервово" можуть поводитись комахи, земноводні, птахи, акваріумні рибки.
Дивні світлові явища за декілька хвилин до поштовхів - схожі на яскраві спалахи стовпи світла; кулі, які світяться, голубувате світіння внутрішніх поверхонь будинків; розсіяне світло ніби м'яка підсвітка; заграви; кульові блискавки; червонуваті відблиски на хмарах і землі, іскріння ізольованих дротів тощо.
Люди, які відчули підземні поштовхи чи отримали сигнал оповіщення про виникнення землетрусу, повинні діяти згідно з отриманою інформацією та завчасно розробленими рекомендаціями, в яких повинна бути відображена послідовність дії кожної людини.
Необхідно:
- якнайшвидше залишити будинок;
- якщо немає можливості покинути будинок, стати у дверні прорізи;
- знаходячись в приміщенні, необхідно спостерігати за падінням штукатурки, арматури, меблів та інших важких предметів;
- знаходячись на вулиці, треба відбігти від будинків та споруд у незабудоване місце.
Неприпустимим є перебування людей поблизу об'єктів, на території яких є наявні пожежо- та вибухонебезпечні чи небезпечні хімічні речовини.
У ході ліквідації наслідків землетрусу виконуються в обов'язковому порядку такі рятувальні роботи:
- витягування постраждалих з-під завалів;
- рятування людей, які перебувають у напівзруйнованих і охоплених пожежами будинках;
- локалізація та усунення аварій на комунально-енергетичних і технологічних лініях, наслідки яких загрожують життю людей;
- обвалення або укріплення конструкцій будинків чи споруд, які знаходяться у аварійному стані і загрожують обвалом;
- створення пунктів збору постраждалих і медичних пунктів з надання першої медичної допомоги.
При виконанні цих робіт потрібно дотримуватись заходів особистої безпеки:
- забороняється без особливої потреби ходити по завалах, заходити в зруйновані будинки чи споруди, знаходитись поблизу будинків, які загрожують обвалом;
- при огляді внутрішніх приміщень забороняється користуватися відкритим вогнем;
- заходячи до дуже запиленого або захаращеного будинку чи приміщення, треба обв'язатися мотузкою, кінець якої передати людині, яка знаходиться на вході;
- при виконанні робіт у будинках із зруйнованими та пошкодженими електричними мережами забороняється доторкатись незахищеними руками до дроту, а електромережу необхідно знеструмити;
- у загазованих приміщеннях і поблизу них забороняється палити, користуватися іскроутворюючим інструментом, запускати двигуни та механізми;
- в місцях зберігання небезпечних хімічних речовин треба використовувати індивідуальні засоби захисту;
- в запилених місцях використовуються засоби захисту органів дихання.
Повені, селі і зсуви
Повені - тимчасове затоплення водою значної частини суші внаслідок дії сил природи, які супроводжуються матеріальними збитками та завдають шкоди здоров'ю населення.
Причини повені - рясні опади, інтенсивне танення снігу, затори на річці, паводки. Особливо небезпечні повені, що виникають внаслідок раптового прориву дамб гідроспоруд, зсувів чи обвалів гірських порід.
При такій повені на затоплених територіях виділяють 4 зони затоплення залежно від швидкості течії води, висоти затоплюючої хвилі і відстані населеного пункту від джерела гідродинамічної аварії або природного явища.
Перша зона - зона катастрофічного затоплення. Вона безпосередньо примикає до гідроспоруди або початку природного явища. Простягається ця зона на 6-12 км, висота хвилі досягає декількох метрів. Хвиля характеризується бурхливим потоком води зі швидкістю поширення 30 і більше км/годину. Час проходження хвилі - до 30 хвилин.
Друга зона - зона швидкої течії. Довжина зони - 15-25 км. Швидкість течії - 15-20 км/годину. Час проходження хвилі -50-60 хвилин.
Третя зона - зона середнього затоплення. Довжина зони-30-50 км. Швидкість течії - 10-15 км/годину. Час проходження хвилі -2-3 години.
Четверта зона - зона слабкої течії (розливу). Довжина зони залежить від рельєфу місцевості і може складати 36-70 км від гідроспоруди. Швидкість течії - 6-10 км/годину.
Повені можуть виникнути і в гирлах річок, які впадають у моря, під дією нагонного вітру. Ці райони найбільше страждають від річкових і морських повеней.
При повені важливе значення мають своєчасне оповіщення і проведення евакуації населення, сільськогосподарських тварин і матеріальних цінностей з вірогідного району затоплення, організація пошуку людей на затопленій території та чіткість проведення аварійно-рятувальних робіт.
Перед евакуацією у незатоплені райони необюхідно: вимкнути воду, газ, електрику, перенести на верхні поверхи матеріальні цінності, прибути в зазначений час на місце збору - маючи при собі документи, речі першої потреби, невеликий запас харчів та питної води.
Люди, які опинилися у воді, не повинні піддаватися паніці, потрібно скинути з себе верхній одяг і взуття, плисти до найближчої незатопленої ділянки. Пересуватися треба під кутом до течії, остерігатися прихованих під водою або вільно плаваючих на воді травмуючих предметів.
Окремі групи людей, які залишилися на затопленій території, повинні дотримуватися правил безпеки:
- не вживати продукти, які стикалися з брудною водою;
- не пити некип'ячену воду;
- не доторкатися до електропроводки і не користуватися намоклими електроприладами;
- обмежити невиправдане переміщення по затопленому району;
- переміститися, по можливості, на верхні поверхи будинків або на дах.
Особливий склад, що працює в зонах повеней, повинен знати правила поведінки на воді, способи порятунку, мати рятувальні жилети і вміти користуватись рятувальним інвентарем та при необхідності надавати постраждалим першу медичну допомогу.
Крім того, нерідко боротьбу з повенями ведуть також шляхом усунення заторів, розколюючи крижини зарядами вибухових речовин, що потребує додаткових заходів безпеки. При цьому необхідно ураховувати можливість раптового прориву затору.
Селі - грізне явище природи, яке спостерігається в передгір'ях і в горах. На Україні селеві потоки виникають в горах Криму і Закарпаття.
Селі несуть з гір суміші води, глини, щебеню, уламків каміння і навіть валунів. Виникненню селів сприяють три умови: інтенсивна злива або бурхливе танення снігу, значна крутість схилів річкових долин або великі ухили водяних шляхів та наявність на схилах великих мас дрібноуламкового матеріалу, який легко змивається.
Обсяги одноразових виносів можуть досягати сотень тисяч, а іноді й мільйонів кубометрів. Розміри уламків - 3-4 м у поперечнику при масі 100-200 тонн. Швидкість плину селевого потоку - до 15 км/год. Тривалість його проходження складає 1-2 години, в окремих випадках - 6 годин і більше.
Зсуви - переміщення поповзом мас гірських порід донизу по схилу під впливом тяжіння. До 90 % зсувів припадає на райони, які розташовані на висоті від 100 до 1700 м над рівнем моря. Вони виникають, як правило, навесні та влітку на схилах, що мають крутість понад 19гр., по берегах річок в Карпатах та Криму.
За швидкістю руху зсуви класифікуються на: виключно швидкі - 3 м/сек, дуже швидкі - 0,3 м/хв, швидкі -1,5м /добу, помірні - 1,5 м/місяць, дуже повільні -1,5 м/рік, виключно повільні - 0,06 м/рік.
За кількістю гірських порід, що зсуваються, вони поділяються на малі- до 10 тис. м3, середні- 11-100 тис. м3, великі-101-1000 тис. м3, дуже великі - понад 1000 тис. м3.
Важливе значення для визначення правил поведінки та дій населення при селевих потоках і зсувах мають своєчасне виявлення і оповіщення про саме лихо.
Про наближення селевого потоку можна дізнатися за характерним звуком, який видають валуни або уламки каміння, що перекочуються і б'ють один одного. Цей звук нагадує гуркіт потягу, який наближується на великій швидкості.
Про початок зсуву свідчать такі ознаки:
- поява шпарин на будинках;
- розриви на дорогах і берегових укріпленнях;
- випинання землі.
Населення, яке мешкає в зсувних районах, не повинно допускати витоку води з кранів, пошкоджених труб водогонів або водопровідних колонок, своєчасно улаштовувати водовідвідні стоки при накопиченні поверхневих вод.
При загрозі селевого потоку або зсуву та за наявності часу населення евакуюється з небезпечних районів. При оповіщенні про наближення селевого потоку або про початок зсуву, а також при перших ознаках їх початку треба:
- швидше покинути приміщення;
- залишаючи приміщення, треба погасити піч, перекрити газові крани, вимкнути світло та електроприлади;
Головними причинами травмування та загибелі людей при селевих потоках і зсувах є:
- завалення людей ґрунтом, камінням та деревами;
- заподіяння травм падаючими предметами;
- завалення людей в зруйнованих будинках;
- затоплення людей бурхливими потоками селевої маси.
Атмосферні небезпеки
Буревій -це вітер, сила якого становить 8—10 балів за шкалою Бофора. Швидкість вітру досягає 60-110 км/год. За цих умов вітровий потік ламає великі гілки дерев, зриває дахи, може виривати з корінням дерева, в тому числі великі.
Ураган -це тривалий у часі вітер великої руйнівної сили (12 балів за шкалою Бофора). Швидкість вітру перевищує 130 км/год. Можливі руйнування будівель на значній території та втрати серед населення. Поєднання ураганних вітрів зі снігом або пилом призводить до виникнення сильних хуртовин або пилових бур.
Смерч -це вихровий повітряний потік, здатний здіймати і переносити на значні відстані людей, худобу, зривати дахи з будівель, виривати з корінням дерева. Середня швидкість його переміщення - 40-60 км/год, ширина - 350-400 м, висота - 1500 м і більше.
Інформацію про наближення урагану, буревію чи смерчу надають установи гідрометеослужби. Населення та спеціалізовані формування після оповіщення починають провадити необхідні запобіжні заходи:
- укріплення споруд та будов;
- видалення предметів, які можуть травмувати людей;
- переведення людей в укриття або виведення їх на відкритий простір, захищений від вітру рельєфом місцевості;
- перегін сільськогосподарських тварин в безпечні місця.
У ході ліквідації наслідків урагану, буревію, смерчу виконуються такі аварійно-рятувальні заходи:
- евакуація населення та сільськогосподарських тварин з небезпечних районів;
- розшук постраждалих та витягування їх з-під завалів, уламків будов та споруд;
- надання першої медичної допомоги постраждалим і доставка їх в лікувальні заклади;
- рятування людей, які знаходяться в палаючих та напів-зруйнованих будовах;
- ліквідація аварій на промислових об'єктах та комунально-енергетичних мережах.
Враховуючи величезну швидкість вітру і ймовірність травмування предметами, які летять, особливо коли здіймаються пилові бурі, особливий склад рятувальних формувань повинен бути додатково проінструктований та використовувати заходи індивідуального захисту.
Гроза -атмосферне явище, що пов'язано з розвитком сильних купчастих дощових хмар, що супроводжується багатократними електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом.
Правила поведінки приї зіткненні з грозовим розрядом.
Якщо ви перебуваєте під відкритим небом, тобто якщо гроза застала вас на вулиці, у полі, лісі, на річці, то:
- не ховайтеся в невеликих спорудах - хатинках, наметах, чи під одинокими деревами, краще в такому випадку присісти у якесь заглиблення;
- якщо вас двоє, троє чи більше, не скупчуйтеся в укритті разом, а ховайтеся поодинці –
можливе ураження блискавкою спричинить трагедію одному, а не всім, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт людських тіл;
- прямувати до сховища треба нешвидко і ледь пригнувшись, а не в увесь зріст –розряди
контактують із вищими точками, якою може бути і людська голова;
- перебуваючи в схованці, ноги тримайте вкупі, а не нарізно звузивши площу можливого
ураження розрядом;
- треба негайно позбутися всіх металевих предметів, які є на вас чи при вас -лопати, сокири,
ножі, браслети, навіть годинники - покладіть у захищеному місці подалі від себе;
- не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу ураження розрядом, а краще сядьте,
злегка нагнувши голову, аби вона не вивищувалася над предметами, що навколо вас;
- якщо відчули у схованці, що предмети навколо вас або частина споруд, скажімо, паркан, наче дзвенять чи гудуть, негайно поміняйте схованку, бо тут небезпечно;
- якщо волосся на голові наче ворушиться, а чи навіть здиблюється (принаймні, так вам здається), теж перейдіть в інше місце, бо тут накопичується електрична присутність, яка може "притягти" блискавку;
- коли вас застала гроза з довгими, особливо металевими, предметами в руках (вудочками, граблями, вилами), покладіть їх подалі від себе і перечекайте негоду;
- під час грози ніколи не торкайтеся металевих споруд і залізних електроопор, опор мостів, дротяних огорож і подібних об'єктів з металу;
- навіть під час невеликої або ж короткочасної грози негайно припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні - велосипед поставте якнайдалі від себе, а коня прив'яжіть, бажано не до високого дерева і не до металевого стовпа чи паркану;
- якщо гроза застала вас у човні, - добирайтесь повільно до берега, а якщо це неможливо, то намагайтеся на човні сидіти нерухомо, витягнувши з води весла.
Якщо ви перебуваєте в приміщенні, то:
- негайно зачиніть усі кватирки, вікна, двері, бо протяги можуть "спровокувати" блискавку;
- у квартирах не користуйтеся водогоном (не торкайтесь кранів), негайно припиніть купатися у ваннах;
- перебувайте подалі від вікон, електроприладів, труб і взагалі будь-якого металевого начиння;
- утримуйтеся телефонувати, але якщо вже біда примушує викликати "швидку допомогу" чи пожежну бригаду, то зробіть це зразу після чергового грозового розряду, швидко використавши паузу.