Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА СТИХІЙНИХ ЛИХ . ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДОТРИМАННЯ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ ПРИ ЇХ ЛІКВІДАЦІЇ



Стихійне лихо - це явище природи, яке виникає раптово і призводить до різкого порушення нормальної діяльності населен­ня, ураження та загибелі людей, знищення матеріальних цінно­стей.

Кожне стихійне лихо має свою фізичну сутність, свої, тіль­ки йому властиві, причини виникнення, рушійні сили, характер і стадії розвитку та особливості впливу на навколишнє середови­ще. В той же час стихійному лиху властиві загальні риси: вели­кий просторовий розмах, значний вплив на навколишнє середовище, сильний психологічний вплив на людину та ін. Знання причин виникнення і характеру стихійного лиха дозволяє завчасно здійснювати заходи щодо запобігання важких наслідків деяких з них або ослабити силу їх руйнівної дії. В багатьох випадках цьому будуть сприяти адекватна поведінка людей під час стихійного лиха та конкретне виконання заходів щодо ліквідації наслідків рятувальними формуваннями.

Своєчасна інформація про мож­ливість виникнення або про початок стихійного лиха та його ха­рактер дозволяє своєчасно вжити заходів щодо збереження жит тя людей. Найчастішими стихійними лихами, дія яких виникає раптово і відбувається миттєво, є землетруси, повені, урагани та селі.

Землетруси

Землетруси- це підземні поштовхи та коливання поверхні Землі, які виникають внаслідок несподіваних зсувів та розломів у земній корі і передаються на велику відстань у вигляді пружних сейсмічних хвиль.

Основні параметри, які характеризують силу і характер землетрусу, - магнітуда, інтенсивність та глибина осе­редку.

Магнітуда (шкала Ріхтера) - це амплітуда сейсмічних хвиль, яка змінюється в межах від 0 до 8,9. Найсильніший із зареєстро­ваних землетрусів мав магнітуду 8,9.

Інтенсивність - це ступінь збитку і руйнувань у визначе­ному місці на поверхні Землі, заподіяних даним землетрусом. Інтенсивність вимірюється за 12-бальною шкалою.

Глибина осередку землетрусу може досягати до 700 км, але він відбувається здебільшого на глибині 20-30 км.

Попередні типові ознакиземлетрусу.

Домашні тварини - свині, корови, коні, вівці, кролі можуть передчувати землетрус за дві доби до його настання: ведуть вони себе дуже неспокійно, метаються в стійлах, кричать, іноді виявляють агресив ністьть. Кішки витягають з дому своїх кошенят. Собаки скиглять, туляться до господарів, намагаються залишити приміщення.

Інші тварини - пацюки і миші часто залишають свої нори, збираються у зграї, у великих кількостях з'являються там, де раніше ніколи не зус­трічались, ведуть себе дуже неспокійно: безладно бігають, кричать, можуть нападати один на одного. Ящірки, змії та гризуни залишають свої нори. Мурахи за декілька годин до поштовху залишають мурашники, захопивши лялечок. Птахи стають неспокійними, втрачають орієнтацію, іноді залітають у відчинені вікна будинків. Дуже "нервово" можуть поводитись комахи, земноводні, птахи, акваріумні рибки.

Дивні світлові явища за декілька хвилин до поштовхів - схожі на яскраві спалахи стовпи світла; кулі, які світяться, голубувате світіння внутрішніх поверхонь будин­ків; розсіяне світло ніби м'яка підсвітка; заграви; кульові блискавки; червонуваті відблиски на хмарах і землі, іскріння ізольованих дротів тощо.

Люди, які відчули підземні поштовхи чи отримали сигнал оповіщення про виникнення землетрусу, по­винні діяти згідно з отриманою інформацією та завчасно розроб­леними рекомендаціями, в яких повинна бути відображена послі­довність дії кожної людини.

Необхідно:

- якнайшвидше залишити будинок;

- якщо немає можливості покинути будинок, стати у дверні прорізи;

- знаходячись в приміщенні, необхідно спостерігати за падін­ням штукатурки, арматури, меблів та інших важких предметів;

- знаходячись на вулиці, треба відбігти від будинків та спо­руд у незабудоване місце.

Неприпустимим є перебування людей поблизу об'єктів, на території яких є наявні пожежо- та вибухонебезпечні чи небез­печні хімічні речовини.

У ході ліквідації наслідків землетрусу виконуються в обов'яз­ковому порядку такі рятувальні роботи:

- витягування постраждалих з-під завалів;

- рятування людей, які перебувають у напівзруйнованих і охоплених пожежами будинках;

- локалізація та усунення аварій на комунально-енергетич­них і технологічних лініях, наслідки яких загрожують життю людей;

- обвалення або укріплення конструкцій будинків чи споруд, які знаходяться у аварійному стані і загрожують обвалом;

- створення пунктів збору постраждалих і медичних пунктів з надання першої медичної допомоги.

При виконанні цих робіт потрібно дотримуватись заходів осо­бистої безпеки:

- забороняється без особливої потреби ходити по завалах, за­ходити в зруйновані будинки чи споруди, знаходитись поблизу будинків, які загрожують обвалом;

- при огляді внутрішніх приміщень забороняється користу­ватися відкритим вогнем;

- заходячи до дуже запиленого або захаращеного будинку чи приміщення, треба обв'язатися мотузкою, кінець якої передати людині, яка знаходиться на вході;

- при виконанні робіт у будинках із зруйнованими та по­шкодженими електричними мережами забороняється доторка­тись незахищеними руками до дроту, а електромережу необхідно знеструмити;

- у загазованих приміщеннях і поблизу них забороняється палити, користуватися іскроутворюючим інструментом, запуска­ти двигуни та механізми;

- в місцях зберігання небезпечних хімічних речовин треба використовувати індивідуальні засоби захисту;

- в запилених місцях використовуються засоби захисту орга­нів дихання.

Повені, селі і зсуви

Повені - тимчасове затоплення водою значної частини суші внаслідок дії сил природи, які супроводжуються матеріальними збитками та завдають шкоди здоров'ю населення.

Причини повені - рясні опади, ін­тенсивне танення снігу, затори на річці, паводки. Особливо небезпечні повені, що виникають внаслідок раптового прориву дамб гідроспоруд, зсувів чи обвалів гірських порід.

При такій повені на затоплених територіях виділяють 4 зони затоплення залежно від швидкості течії води, висоти затоплюю­чої хвилі і відстані населеного пункту від джерела гідродинаміч­ної аварії або природного явища.

Перша зона - зона катастрофічного затоплення. Вона без­посередньо примикає до гідроспоруди або початку природного явища. Простягається ця зона на 6-12 км, висота хвилі досягає декількох метрів. Хвиля характеризується бурхливим потоком води зі швидкістю поширення 30 і більше км/годину. Час проход­ження хвилі - до 30 хвилин.

Друга зона - зона швидкої течії. Довжина зони - 15-25 км. Швидкість течії - 15-20 км/годину. Час проходження хвилі -50-60 хвилин.

Третя зона - зона середнього затоплення. Довжина зони-30-50 км. Швидкість течії - 10-15 км/годину. Час проходження хвилі -2-3 години.

Четверта зона - зона слабкої течії (розливу). Довжина зони залежить від рельєфу місцевості і може складати 36-70 км від гідроспоруди. Швидкість течії - 6-10 км/годину.

Повені можуть виникнути і в гирлах річок, які впадають у моря, під дією нагонного вітру. Ці райони найбільше страждають від річкових і морських повеней.

При повені важливе значення мають своєчасне оповіщення і проведення евакуації населення, сільськогосподарських тварин і матеріальних цінностей з вірогідного району затоплення, органі­зація пошуку людей на затопленій території та чіткість проведен­ня аварійно-рятувальних робіт.

Перед евакуацією у незатоплені райони необюхідно: вимкнути воду, газ, електрику, перенести на верхні поверхи матеріальні цінності, прибути в зазначений час на місце збору - маючи при собі документи, речі першої потре­би, невеликий запас харчів та питної води.

Люди, які опинилися у воді, не повинні піддаватися паніці, потрібно скинути з себе верхній одяг і взуття, плисти до найближ­чої незатопленої ділянки. Пересуватися треба під кутом до течії, остерігатися прихованих під водою або вільно плаваючих на воді травмуючих предметів.

Окремі групи людей, які залишилися на затопленій терито­рії, повинні дотримуватися правил безпеки:

- не вживати продукти, які стикалися з брудною водою;

- не пити некип'ячену воду;

- не доторкатися до електропроводки і не користуватися на­моклими електроприладами;

- обмежити невиправдане переміщення по затопленому району;

- переміститися, по можливості, на верхні поверхи будинків або на дах.

Особливий склад, що працює в зонах повеней, повинен знати правила поведінки на воді, способи порятунку, мати рятувальні жилети і вміти користуватись рятувальним інвентарем та при не­обхідності надавати постраждалим першу медичну допомогу.

Крім того, нерідко боротьбу з повенями ведуть також шля­хом усунення заторів, розколюючи крижини зарядами вибухових речовин, що потребує додаткових заходів безпеки. При цьому не­обхідно ураховувати можливість раптового прориву затору.

Селі - грізне явище природи, яке спостерігається в перед­гір'ях і в горах. На Україні селеві потоки виникають в горах Криму і Закарпаття.

Селі несуть з гір суміші води, глини, щебеню, уламків камін­ня і навіть валунів. Виникненню селів сприяють три умови: інтен­сивна злива або бурхливе танення снігу, значна крутість схилів річкових долин або великі ухили водяних шляхів та наявність на схилах великих мас дрібноуламкового матеріалу, який лег­ко змивається.

Обсяги одноразових виносів можуть досягати со­тень тисяч, а іноді й мільйонів кубометрів. Розміри уламків - 3-4 м у поперечнику при масі 100-200 тонн. Швидкість плину селево­го потоку - до 15 км/год. Тривалість його проходження складає 1-2 години, в окремих випадках - 6 годин і більше.

Зсуви - переміщення поповзом мас гірських порід донизу по схилу під впливом тяжіння. До 90 % зсувів припадає на райони, які розташовані на висоті від 100 до 1700 м над рівнем моря. Вони виникають, як правило, навесні та влітку на схилах, що мають крутість понад 19гр., по берегах річок в Карпатах та Криму.

За швидкістю руху зсуви класифікуються на: виключно швидкі - 3 м/сек, дуже швидкі - 0,3 м/хв, швидкі -1,5м /добу, помірні - 1,5 м/місяць, дуже повільні -1,5 м/рік, виключно по­вільні - 0,06 м/рік.

За кількістю гірських порід, що зсуваються, вони поділя­ються на малі- до 10 тис. м3, середні- 11-100 тис. м3, великі-101-1000 тис. м3, дуже великі - понад 1000 тис. м3.

Важливе значення для визначення правил поведінки та дій населення при селевих потоках і зсувах мають своєчасне виявлен­ня і оповіщення про саме лихо.

Про наближення се­левого потоку можна дізнатися за характерним звуком, який ви­дають валуни або уламки каміння, що перекочуються і б'ють один одного. Цей звук нагадує гуркіт потягу, який наближується на ве­ликій швидкості.

Про початок зсуву свідчать такі ознаки:

- поява шпарин на будинках;

- розриви на дорогах і берегових укріпленнях;

- випинання землі.

Населення, яке мешкає в зсувних районах, не повинно допу­скати витоку води з кранів, пошкоджених труб водогонів або во­допровідних колонок, своєчасно улаштовувати водовідвідні стоки при накопиченні поверхневих вод.

При загрозі селевого потоку або зсуву та за наявності часу на­селення евакуюється з небезпечних районів. При оповіщенні про наближення селевого потоку або про початок зсуву, а також при перших ознаках їх початку треба:

- швидше покинути приміщення;

- залишаючи приміщення, треба погасити піч, перекрити га­зові крани, вимкнути світло та електроприлади;

- вийти в безпечне місце;

- попередити про загрозу оточуючих;

- підготувати жердини, канати, мотузки для рятування лю­дей, захоплених селевим потоком.

Головними причинами травмування та загибелі людей при селевих потоках і зсувах є:

- завалення людей ґрунтом, камінням та деревами;

- заподіяння травм падаючими предметами;

- завалення людей в зруйнованих будинках;

- затоплення людей бурхливими потоками селевої маси.

Атмосферні небезпеки

Буревій -це вітер, сила якого становить 8—10 балів за шка­лою Бофора. Швидкість вітру досягає 60-110 км/год. За цих умов вітровий потік ламає великі гілки дерев, зриває дахи, може вири­вати з корінням дерева, в тому числі великі.

Ураган -це тривалий у часі вітер великої руйнівної сили (12 балів за шкалою Бофора). Швидкість вітру перевищує 130 км/год. Можливі руйнування будівель на значній території та втрати се­ред населення. Поєднання ураганних вітрів зі снігом або пилом призводить до виникнення сильних хуртовин або пилових бур.

Смерч -це вихровий повітряний потік, здатний здіймати і переносити на значні відстані людей, худобу, зривати дахи з буді­вель, виривати з корінням дерева. Середня швидкість його пере­міщення - 40-60 км/год, ширина - 350-400 м, висота - 1500 м і більше.

Інформацію про наближення урагану, буревію чи смерчу на­дають установи гідрометеослужби. Населення та спеціалізовані формування після оповіщення починають провадити необхідні запобіжні заходи:

- укріплення споруд та будов;

- видалення предметів, які можуть травмувати людей;

- переведення людей в укриття або виведення їх на відкри­тий простір, захищений від вітру рельєфом місцевості;

- перегін сільськогосподарських тварин в безпечні місця.

У ході ліквідації наслідків урагану, буревію, смерчу викону­ються такі аварійно-рятувальні заходи:

- евакуація населення та сільськогосподарських тварин з не­безпечних районів;

- розшук постраждалих та витягування їх з-під завалів, уламків будов та споруд;

- надання першої медичної допомоги постраждалим і достав­ка їх в лікувальні заклади;

- рятування людей, які знаходяться в палаючих та напів-зруйнованих будовах;

- ліквідація аварій на промислових об'єктах та комунально-енергетичних мережах.

Враховуючи величезну швидкість вітру і ймовірність трав­мування предметами, які летять, особливо коли здіймаються пи­лові бурі, особливий склад рятувальних формувань повинен бути додатково проінструктований та використовувати заходи індиві­дуального захисту.

Гроза -атмосферне явище, що пов'язано з розвитком сильних купчастих дощових хмар, що супроводжується багатократними електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом.

Правила поведінки приї зіткненні з грозовим розрядом.

Якщо ви перебуваєте під відкритим небом, тобто якщо гроза застала вас на вулиці, у полі, лісі, на річці, то:

- не ховайтеся в невеликих спорудах - хатинках, наметах, чи під одинокими деревами, краще в такому випадку присісти у якесь заглиблення;

- якщо вас двоє, троє чи більше, не скупчуйтеся в укритті разом, а ховайтеся поодинці –

можливе ураження блискавкою спричинить трагедію одному, а не всім, бо розряд, як відомо, перебігає через контакт людських тіл;

- прямувати до сховища треба нешвидко і ледь пригнувшись, а не в увесь зріст –розряди

контактують із вищими точками, якою може бути і людська голова;

- перебуваючи в схованці, ноги тримайте вкупі, а не нарізно звузивши площу можливого

ураження розрядом;

- треба негайно позбутися всіх металевих предметів, які є на вас чи при вас -лопати, сокири,

ножі, браслети, навіть годинники - покладіть у захищеному місці подалі від себе;

- не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу ураження розрядом, а краще сядьте,

злегка нагнувши голову, аби вона не вивищувалася над предметами, що навколо вас;

- якщо відчули у схованці, що предмети навколо вас або частина споруд, скажімо, паркан, наче дзвенять чи гудуть, негайно поміняйте схованку, бо тут небезпечно;

- якщо волосся на голові наче ворушиться, а чи навіть здиблюється (при­наймні, так вам здається), теж перейдіть в інше місце, бо тут накопичується електрична присутність, яка може "притягти" блискавку;

- коли вас застала гроза з довгими, особливо металевими, предметами в руках (вудочками, граблями, вилами), покладіть їх подалі від себе і перечекайте негоду;

- під час грози ніколи не торкайтеся металевих споруд і залізних електро­опор, опор мостів, дротяних огорож і подібних об'єктів з металу;

- навіть під час невеликої або ж короткочасної грози негайно припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні - велосипед поставте якнайдалі від себе, а коня прив'яжіть, бажано не до високого дерева і не до мета­левого стовпа чи паркану;

- якщо гроза застала вас у човні, - добирайтесь повільно до берега, а якщо це неможливо, то намагайтеся на човні сидіти нерухомо, витягнувши з води весла.

Якщо ви перебуваєте в приміщенні, то:

- негайно зачиніть усі кватирки, вікна, двері, бо протяги можуть "спровоку­вати" блискавку;

- у квартирах не користуйтеся водогоном (не торкайтесь кранів), негайно припиніть купатися у ваннах;

- перебувайте подалі від вікон, електроприладів, труб і взагалі будь-якого металевого начиння;

- утримуйтеся телефонувати, але якщо вже біда примушує викликати "швид­ку допомогу" чи пожежну бригаду, то зробіть це зразу після чергового грозового розряду, швидко використавши паузу.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.