Перев'язувальний матеріал

Індивідуальний перев'язний пакет складається із двох ватно-марлевих подушечок розміром 32 х 17,5 см, бинта шириною 10 см і довжиною 7 м (рис. 15). Одна подушечка пришита на кінці бинта, а інша вільно по ньому пересувається.

Рис. 15. Індивідуальний перев'язний пакет:

1 - нерухома подушечка; 2 - рухома подушечка; 3 - бинт; 4 - кінець бинта; 5 - скатка бинта; 6 - кольорові нитки

Пакет звичайний, на відміну від індивідуального перев'язного пакета, впаковують у пергаментну внутрішню і плівкову зовнішню оболонки. До кожного пакета прикладається рекомендація з його розкриття і використання.

Бинт являє собою смугу марлі в скачаному стані. Скачана частина бинта називається голівкою, вільний кінець - початком бинта. Стерильні бинти впаковані герметично в пергаментний папір.

Серветки стерильні - це складені в кілька шарів чотирикутні шматки марлі, упаковані герметично в пергаментний папір (по 20 шт. в упаковці). Розміри великих серветок 70x68 см, малих -68x35 см.

Пов'язка стерильна мала складається з бинта шириною 14 см і довжиною 7 м та однієї ватно-марлевої подушечки розміром 56x29 см.

Пов'язка стерильна велика має подушечку розміром 65x45 см, до якої пришиті шість фіксуючих тасьм. Пов'язки використовуються при великих ранах і опіках.

Вата стерильна випускається в упаковках по 25 і 50 г. Вата нестерильна випускається в упаковках по 50 і 250 г і застосовується при накладанні стисних пов'язок. Компресна (сіра) вата застосовується для виготовлення м'яких прокладок при накладенні шин та компресів.

Косинкові пов'язки накладають на голову, груди, плечові, ліктьові, колінні, гомілковостопні суглоби, на кисть і стопу та на промежину. Якщо косинки нестерильні, то спочатку на ранову поверхню накладають стерильні бинти або серветки, які потім фіксують косинкою.

За відсутності або нестачі табельних перев'язних матеріалів використовують підручні засоби.

Особливо зручні пов'язки за Маштафаровим.

Їх накладають, використовуючи шматки тканини (простирадла, сорочки та ін.) різної величини, кінці яких надрізають для одержання тасьм. Спочатку на рану накладають стерильний бинт або серветку (при необхідності - і вату), а потім шматком тканини із зав'язками закріплюють пов'язку (рис. 16).

а б в

Рис. 16. Пов'язка за Маштафаровим з підручних засобів:

а- на спину; б- на стегно; в - на стопу

Клеолові та лейкопластирні пов'язки накладають, як правило, на невеликі рани. Рану закривають стерильним матеріалом, і закріплюють смужками липкого пластиру. При накладенні клеолової пов'язки шкіру навколо рани змазують клеолом, дають йому підсохнути, а потім рану закривають розтягнутою марлевою серветкою, приклеюючи її краї до змазаної шкіри.

Поиск по сайту: