Травми м'яких тканин, суглобів, кісток

Найпоширенішим ушкодженням м'яких тканин і органів є забій, що найчастіше виникає внаслідок удару тупим предметом. На місці забою досить швидко з'являється припухлість, а часто і синець. При розриві судин під шкірою можуть утворитися скупчення крові (гематоми). Забиті місця призводять до порушення функції ушкодженого органа.

При забої перша медична допомога полягає в створенні спокою ушкодженому органу. На область забою необхідно накласти стисну пов'язку, надати йому піднесеного положення. Для зменшення болю і запальних явищ до забитого місця прикладають холод - міхур з льодом, холодні компреси (мокра серветка, холодний мета­левий предмет тощо). При тяжкому стані-загальний спокій, напоїти гарячим чаєм, дати болезаспокійливі препарати. Відправити в ліку­вальну установу.

При розтяганнях і розривах зв'язок перша медична допомога така ж, як і при забитих місцях. Для зменшення болю - будь-який наявний знеболюючий засіб, до області травми - холод.

Вивих - ознаками вивиху є: біль у кінцівці, різка деформація (западання) області суглоба, відсутність активних і неможливість пасивних рухів у суглобі, фіксація кінцівки в неприродному положенні, зміна довжини кінцівки - частіше її вкорочення.

Перша медична допомога: - холод на ушкоджений суглоб, засто­сування знеболюючих, іммобілізація кінцівки в тому положенні, якого вона набула після травми. Руку підвішують на косинці або пов'язці з бинта, ногу - іммобілізують за допомогою шин або підручних засобів. Постраждалого з вивихом нижніх кінцівок транспортують у положенні лежачи.

Перелом - порушення цілості кістки.

Травматичні переломи діляться на закриті (без ушкодження шкіри) і відкриті, при яких є ушкодження шкіри в зоні перелому (рис. 43).

Рис. 35. Види переломів: а - закритий; б - відкритий

Для перелому характерні: різкий біль, зміна положення і фор­ми кінцівки, порушення її функції, поява набряклості і синця в зоні перелому, укорочення кінцівки, патологічна (ненормальна) рухливість.

Перша медична допомога:

- створення нерухомості кісток в області перелому (іммобілі­зація);

- проведення заходів, які спрямовані на боротьбу із шоком або його попередженням;

- організація найшвидшого транспортування постраждалого в лікувальну установу.

Іммобілізація кінцівки проводиться за допомогою транспортних шин або підручного матеріалу

Рис. 36. Іммобілізація перелому передпліччя драбинчастою шиною

Рис.39. Іммобілізація при переломі кісток гомілки

Рис. 40. Іммобілізація при переломі стегнової кістки

Рис.41. Іммобілізація кінцівок при переломах за допомогою підручних засобів:

а - при переломі стегна за допомогою лижних палиць;

б - при переломі стегна і гомілки - фіксація до здорової ноги;

в - при переломі кісток гомілки за допомогою планки

Перелом кісток таза

Характерним є симптом «прилиплої п'ятки» - постраждалий у положенні лежачи не може відірвати «п'ятку» від поверхні і підняти витягнуту ногу.

Множинні переломи кісток таза, розриви лобкового і крижово-клубового зчленування є важ­кими травмами, які супроводжуються масивною внутрішньою крововтратою в за черевний простір і тазову клітковину. При цьо­му розвивається картина важкого травматичного шоку.

Перша медична допомога:

- попередження роз­витку шокових явищ,

- створення спокою і обережне транспорту­вання в лікувальну установу.

Постраждалого укладають спиною на тверду основу з валиком під коліньми і розводять їх у різні боки (положення «жаби»), тепло вкутати, дати знеболююче і тепле питво. У такому положенні здійснюється і транспортування постраждалого.

Рис. 42. Іммобілізація при переломах кісток тазу

Поиск по сайту: