Податкова звітність з податку на прибуток підприємств складається з таких форм:
Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що подається: платниками податку на прибуток, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції; суб’єктами космічної діяльності; суб’єктами господарювання за угодою про розподіл продукції; за договорами управління майном; постійними представництвами нерезидента у разі, якщо вони визначають оподатковуваний прибуток у загальному порядку;
Податкової декларації з податку на прибуток банку;
Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика;
Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, що подається неприбутковими установами та організаціями, зареєстрованими згідно з вимогами законодавства та внесеними органами ДПС в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ;
Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, що подається постійними представництвами, які є платниками податку на прибуток відповідно до розділу ІІІ Податкового кодексу;
Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва, що здійснюється органом державної податкової служби, який подається постійними представництвами, податкові зобов’язання яких визначаються органом ДПС;
Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства, що подається платниками податку, які прийняли рішення про сплату консолідованого податку на прибуток (застосовується не лише підприємствами, але і банками, а з переходом страховиків у 2013 р. на загальну систему оподаткування прибутку ця форма розрахунку застосовуватиметься і страховиками — юридичними особами, які приймуть рішення про сплату консолідованого податку на прибуток).
Принципи оподаткування.
Принципи оподаткування — це універсальні категорії, дія яких проявляється в усіх інститутах податкового права: в системі податків і зборів, їх встановленні і введенні, виконанні податкового зобов'язання, правовому статусі учасників податкових правовідносин, механізмі податкового контролю і відповідальності, оскарженні.
Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:
загальність оподаткування – кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;
рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
фіскальна достатність – встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
соціальна справедливість – установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків.