Банківські операції з цінними паперами.

1. Інвестиційна діяльність:
- придбання цінних паперів у ході їх первинного розміщення на аукціонах, конкурсах, торгах на біржах та торговельно-інформаційних системах, безпосередньо в емітента в ході відкритої підписки на цінні папери;
- інвестування коштів у нові проекти, формування інвестиційного портфеля та ефективне управління ним;
2. Комерційна діяльність:
- купівля-продаж акцій, облігацій підприємств Україні, фондових деривативів;».
- операції прямого та зворотного РЕПО з використанням цінних паперів.
3. Комісійна діяльність:
- купівля-продаж, обмін акцій, облігацій підприємств України за дорученням клієнта;
- розробка і здійснення схем розрахунків та кредитування клієнтів за допомогою цінних паперів;
- організація випуску боргових зобов'язань клієнта (андеррайтинг);
- формування під замовлення клієнтів пакетів акцій вибраних емітентів;
- забезпечення перереєстрації прав власності на цінні папери на основі договорів комісії або доручення.
4. Банківські операції з цінними паперами:
- прийняття цінних паперів в заставу за кредитними та гарантійними операціями;
- випуск депозитних сертифікатів, іменних та на пред'явника.
5. Операції у сфері вексельного обігу:
- купівля-продаж, обмін векселів за дорученням клієнта;
- організація схем взаємозаліків і платежів;
- опротестування векселів;
- облік векселів;
- авалювання клієнтських векселів (включаючи податкові векселі);
- доміціляція векселів;
- прийом векселів на інкасо;
- отримання платежу, акцепту за векселем;
- передачі векселів проти платежу або акцепту;
- надання послуг з відповідального зберігання цінних паперів.

2. Суть державного бюджету як основного фінансового плану держави.

З даної точки зору бюджет являє собою розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої і представницької влади у вигляді закону. Бюджет виконує основну роль регулятора економічних процесів Як фінансовий план бюджет відображає виконання всіх функцій держави економічну, соціальну, вйськову, міжнародну політику держави.

Видактки на економічну діяльність визначаються двома чинниками:

А) масштабами деоржавного сектора економіки;

Б) економічною політикою держави (чому віддається перевага- бюджетному фінансуванню чи податковому регулюванню).

Рівень соціальних видатків визначається фінансовою моделлю суспільства.

Доходи бюджету характеризують податкову політику держави.

В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включаються фонди цільового призначення. Тому для оцінки реальної бюджетної політики необхідно проаналізувати статті доходів і видатків ( без цільових фондів).

Включення цих фондів до бюджету зумовлено двома причинами:

- наданням їм законодавчої сили;

- необхідністю здійснення державного контролю за коштами цих фондів.

Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками:

- рівновага доходів і видатків;

- бюджетний надлишок- перевищення доходів над нормативними видатками;

- бюджетний дефіцит- перевищення видатків над постійними доходами.

3. Порядок адміністрування ПДВ.

Відомо, що адміністрування податків і зборів є однією з найважливіших ознак держави та необхідною умовою її існування. Адміністрування означає управління, організація, виконання, здійснення, нагляд (контроль); у широкому розумінні, це - організаційно-розпорядча діяльність керівників і органів управління, що здійснюється шляхом наказів і розпоряджень.

Сплата податку провадиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Сплата податку не виключає щомісячного звіту платників перед податковими органами, у формі декларацій, які вони подають у встановленій формі. При цьому щомісячні розрахунки по цьому податку, надані плат­никами до відповідних державних податкових інспекцій, є ос­новними документами.

Суми податку на додану вартість зараховуються до дер­жавного бюджету і використовуються в першу чергу для бюд­жетного відшкодування податку на додану вартість і форму­вання бюджетних сум, що спрямовуються як субвенції місце­вим бюджетам.

Податкову звітність здійснює платник податку, який надає податковому органу документи, що містять інформацію про обчислення і сплату податку. Податкові органи не вправі ви­магати від платника податку інформації, яка не передбачена податковим законодавством або надання податкової докумен­тації до настання строку. Податкову звітність платник подат­ку може подавати безпосередньо до податкового органу або над­силати йому поштою. Цей документ повинен ґрунтуватися на даних податкового обліку доходів і витрат платника податку. Ненадання платником податкової звітності в строк не звільняє його від обов’язку здачі цієї звітності.

Сплата податку не виключає щомісячного звітування плат­ників перед податковими органами у формі декларації, де визначаються відомості про отримані за звітний період доходи та здійснені витрати. Податкову декларацію подає платник по кожному податку окремо за місцем свого обліку.

4. Доходи державних підприємств та організацій, кошторисно-бюджетне фінансування.

Кошторисно-бюджетне фінансування – це метод безповоротного, безоплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі відповідних фінансових планів - кошторисів бюджетних установ

Складові кошторису:

- загальний фонд – містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків на виконання бюджетною установою основних функцій;

- спеціальний фонд - містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл на здійснення відповідних видатків, згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Державні видатки визначаються соціально-економічною моделлю, функціями та економічним станом держави.

Поиск по сайту: