Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

З історії Росії від найдавніших часів 21 страница



Закріплюється важливий привілей дворян. Судочинство над ни­ми здійснювалося в особливому порядку: вирок суду по справі будь-якого дворянина підлягав розгляду в Сенаті, причому обвину­ва­чу­вальний вирок набирав чинності тільки після затвердження його імператором, який міг звільнити дворянина від покарання, незалеж­но від тяжкості здійсненого ним злочину.

Благородні звільняються від тілесного покарання стаття 15. Тілесне покарання та не торк­неться благородного.

Коментар

Вперше в російському законодавстві Жалувана грамота вста­новила найважливіший для дворян привілей – звільнення їх від ті­лесних покарань.

Підтвердження дозволу про­довжувати службу або просити звільнення від неї стаття 18. Підтверджуємо благородним, які перебувають на службі, дозвіл на служ­бу, продовжувати і від служби просити звільнення за передбаченими на те пра­ви­лами

Коментар

Передбачається право дворянина продовжувати службу або просити про відставку.

Право благородного пи­са­тися поміщиком і вот­чин­ником своїх помість і вотчин стаття 21. Благородний має право по назві своїй писатися як поміщиком його по­мість, так і вотчинником родових, спадко­вих і жалуваних йому вотчин.

Коментар

Підтверджується право дворян розпоряджатися своїми маєтками.

Підтвердження права ку­пу­вати села стаття 26. Благородним підтверджується право купувати села.
Благородні мають фаб­ри­ки і заводи в селах стаття 28. Благородним дозволяється ма­ти фабрики і заводи в селах.
Благородним дозво­ляєть­ся засновувати містечка стаття 29. Благородним дозволяється в вот­чинах їх заводити містечка і в них торги і ярмарки, згідно з державними законами, з відома генерал-губернаторів і губернських правлінь і з наглядом, щоб строки ярмар­ків в містечках узгоджені були зі строками в інших навколишніх містах.
Благородні мають бу­дин­ки в містах стаття 30. Благородним підтверджується право мати або будувати, або купляти бу­динки в містах і в них мати рукоділля.
Благородні можуть гур­том продавати товар, який виготовляють, мають фаб­рики, майстерні і усякі заводи стаття 32. Благородним дозволяється гур­том продавати або із вказаних портів за моря відпускати товар, який на підставі за­конів зроблений буде, оскільки їм не забо­роняється мати або будувати фабрики, май­стерні і будь-які заводи.

Коментар

Вперше поміщикам-дворянам надавалися широкі можливості щодо набуття певного майна, участі в деяких видах виробництва, а також у торгівлі. Дворянські маєтки все більше втягувалися в то­варно-грошові відносини.

Підтвердження права на всі надра землі − міне­ра­ли, рослинність і води стаття 33. Підтверджується благородним право власності, дароване милостивим указом від 28 червня 1782 року, не тільки на поверхні землі, що кожному з них належить, а й в надрах тієї землі і в водах.

Коментар

Грамота закріпила право власності дворян на все, що було на поверхні їхніх маєтків та в надрах землі.

Підтвердження права на ліси, які ростуть в дво­рян­ських дачах, для віль­ного їх використання стаття 34. Підтверджується благородним право власності в лісах, які ростуть в їхніх дачах і вільного їх використання...
Дім поміщицький свобід­ний від постою стаття 35. По селах поміщицьких дім має бути свобідним від постою.
Благородний звільня­єть­ся від особистих податків стаття 36. Благородний самовласно звіль­няється від особистих податків.

Коментар

Грамота надає власникам маєтків право повної власності на лі­си, які ростуть на їхній території, а також звільняє дворян від по­дат­ків та повинностей, пов’язаних з військовими та іншими постоями в житлових будинках.

Б

Про дворянські зібрання,
організацію дворянського товариства
в губернії і про вигоди дворянського товариства

Про дозвіл збиратися дво­рянам і про організацію дво­рянського товариства в губерніях стаття 37. Нашим вірнопідданим дворя­нам даруємо дозвіл збиратися в тій гу­бернії, де проживають, організовувати дво­рянське товариство в кожному намісницт­ві і користуватися нижчеописаними пра­вами, вигодами, відмінностями та пере­вагами.
Про дворянське зібрання в губернії кожні три роки стаття 38. Дворянство збирається в губер­нії за наказом і дозволом генерал-губер­натора або губернатора як для довірених дворянству виборів, так і для вислу­хо­вування пропозицій генерал-губернатора або губернатора, щотри роки у зимовий час.
Про обрання губернсь­ко­го предводителя дворянст­ва в губернії стаття 39. Дворянському зібранню в на­місництві дозволяється обирати губерн­сь­кого предводителя дворянства тієї гу­бер­нії; і для того дворянському зі­бранню кож­ні три роки представити із уїзних дворян­ських предводителів двох госу­дареву на­міснику або правителю, і кот­рого з цих генерал-губернатор або гу­бер­натор при­зна­чить, тому і бути гу­берн­ським пред­водителем дворянства цієї губернії.
Дворянські засідателі верх­нього земського суду і совісного суду обира­ють­ся дворянством стаття 41. Згідно з 65 статтею, уста­нов­лені для верхнього земського суду десять засідателів і два засідателі совісного суду обираються дворянством тих уїздів, котрі становлять підсудне відомство того верх­нього земського суду через кожних три роки і пропонують від нього правителю або губернатору, коли генерал-губернатора на місці немає; і не буде за ними явного по­рушення, то государів намісник або в його відсутність правитель намісництва під­твер­джує дворянський вибір.

Коментар

Надаються значні права дворянським зібранням та одночасно місцевим посадовим особам (губернаторам, генерал-губернаторам, го­сударевим намісникам) встановлюється ретельний контроль за їх діяльністю.

У кожній губернії склас­ти родословну дворян­сь­ку книгу стаття 66. Відновлюємо повеління бла­жен­ної пам’яті предків наших, видані піс­ля зни­щення (згідно з проханнями про те самих дворян) шкідливого державі місницт­ва і зно­ву наказуємо майбутнім родам на пам’ять: в кожній губернії скласти дворян­ську родо­словну книгу, в яку вписати дворянство тієї губернії, щоб надати кож­ному благород­но­му дворянському роду можливість продов­жити своє достоїнство і назву спадково, з покоління в покоління, безперервно, непо­рушно та неушкоджено від батька до сина, внука, правнука і за­конних нащадків.

Коментар

З набуттям дворянських привілеїв пов’язувалося і створення дворянських родословних книг.

ü Грамота на права, вольности и преимущества благородного рос­сийского дворянства 21 апреля 1785 г. // Российское законо­да­тельство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 5. Законодательство периода расцвета абсолютизма / Ред. О. Чистяков. – М., 1987. – С. 26−53.

ДОКУМЕНТ № 5

Грамота на права і вигоди містам Російської імперії
(21 квітня 1785 р.)[216]

Жалувана грамота містам 21 квітня 1785 р. визначила права та обов’язки міського населення, систему управління в містах.

Б

Про міських мешканців. Утворення громади міської
та про вигоди громади міської

Про дозвіл збиратися місь­ким мешканцям стаття 29. Міським мешканцям кожного міста дарується дозвіл збиратися в цьому місті і складати громаду міську, і корис­ту­ватися нижчеописаними правами і вигодами.
Про зібрання міських мешканців кожних три роки стаття 30. Міські мешканці збираються за наказом і дозволом генерал-губернатора або губернатора як для дозволених місь­ким мешканцям виборів, так і для слухання пропозицій генерал-губернатора або гу­бер­на­тора кожні три роки у зимовий час.

Коментар

Міське зібрання було органом самоврядування поряд з ду­ма­ми. Діяльність нових органів міського самоврядування значно обме­жувалася опікою коронної адміністрації.

Не обирати міщанина, який не має капіталу з відсотками нижче п’ят­де­сяти рублів і молод­ший за двадцять п’ять років стаття 49. Громаді міській забороняється обирати для тих посад, які в силу установ вибором наповняються, міщанина, який у тому місті не має капіталу, з якого від­сот­ки нижчі п’ятдесяти рублів і який молод­ший за двадцять п’ять років.
Безкапітальний міщанин голосу не має. стаття 50. В громаді міській міщанин, який капіталу не має, з якого відсотки нижчі п’ятдесяти рублів і молодший за двадцять п’ять років, присутнім може бути, але го­лосу не має.

Коментар

У статтях відображений принцип надання прав і привілеїв, пов’язаний з майновим становищем осіб. Значно обмежено права незаможних міщан.

В місті скласти міську мі­щанську книгу. стаття 53. В місті скласти міську міщан­ську книгу, в яку вписати міщан того міста, щоб забезпечити кожному грома­дя­ни­ну своє надбання від батька до сина, вну­ка, правнука та їхніх нащадків.

Коментар

Передбачався порядок складання міської міщанської книги, записи якої служили підставою для набуття відповідних прав місь­ких мешканців.

В

Настанова для складання
і продовження міської міщанської книги

Справжні міщани стаття 63. В першу частину міської мі­щан­ської книги внесуть статок і імена справж­ніх міських міщан за алфавітом.
Тлумачення Справжніми міськими міщанами є ті, хто в тому місті будинок або іншу споруду, або місце, або землю мають.
Гільдії стаття 64. В другу частину міської міщан­ської книги внесуть вписаних у гільдії, пер­шу, другу і третю за алфавітом.
Тлумачення Вписані в гільдії суть всі ті (якого б він роду чи покоління, або сім’ї, або статку, або торгу, або промислу, або виробництва, або ремесла), хто за собою має капітал, а саме: 1) хто має за собою капітал від де­ся­ти тисяч рублів і до п’ятдесяти тисяч руб­лів, того вписати в першу гільдію; 2) хто має за собою капітал від п’яти тисяч руб­лів до десяти тисяч рублів, того вписати в другу гільдію; 3) хто має за собою капітал від тисячі рублів до п’яти тисяч рублів, того вписати в третю гільдію.
Цехи стаття 65. В третю частину міської мі­щан­ської книги внесуть вписаних в цехи за ал­фавітом.
Тлумачення Вписаними в цех є ті майстри, підмайстри та учні різних ремесел, які вписалися в цех свого ремесла.
Іногородні та іноземні гості стаття 66. В четверту частину міської мі­щан­ської книги внесуть іногородних та іно­земних гостей за алфавітом.
Тлумачення Іногородні та іноземні гості є інших росій­сь­ких міст або інших держав люди, які за­ради промислу або роботи, або інших міщан­ських занять записалися.
Імениті громадяни стаття 67. В п’яту частину міської міщан­ської книги внесуть іменитих громадян за алфавітом.
Тлумачення Іменитими громадянами є ті, хто: 1) про­ходячи за порядком службу міську і одер­жавши вже назву степених, вдруге за обран­ням відправили службу міщанських засі­дателів совісного суду або губернського магістрату, або бургомістра, або міського глави з відзнакою; 2) учені, які мають академічні або університетські атестати, або письмові свідчення про свої знання, або мистецтво представити можуть і такими за випробовуваннями російських головних училищ визнані; 3) художники трьох худо­жеств, а саме: архітектори, живописці, скульп­тори і композитори, які є членами ака­демічними або свідоцтво академічне про своє звання або мистецтво мають і такими за випробуваннями російських головних училищ визнані; 4) будь-якого звання і ста­ну капіталісти, які капітал від п’ят­де­ся­ти тисяч рублів і більше за собою мають; 5) банкіри, які гроші переводять і для цьо­го звання капітал від ста до двісті тисяч рублів за собою мають; 6) ті, хто гуртом торгує і лавок не має; 7) судновласники, які власні кораблі за море відправляють.
Посадські стаття 68. В шосту частину міської мі­щан­ської книги внесуть посадських за алфавітом.
Тлумачення Посадські є в тому місті старожили, або поселені, або народжені, які в інші час­ти­ни міської міщанської книги не внесені, промислом, ремеслом або роботою году­ються в цьому місті.
Заборона внесення в місь­ку міщанську книгу будь-кого без доказів стаття 69.Міський голова і депутати та не внесуть в міську міщанську книгу будь-ко­го, хто не представить докази свого стану.

Коментар

Йдеться про порядок внесення записів у міську міщанську книгу. На відміну від попередніх часів, відтепер посадськими вва­жалася не основна маса міського населення, а лише самий його низ.

Д

Про особисті вигоди міських мешканців,
середнього роду людей або міщан взагалі

Що є середній рід людей стаття 80. Міські мешканці, середнього роду люди, або міщани, назва є наслідком працелюбства і доброчинності, чим набу­ли особливого становища.
Про користь міст і успад­кування особливого ста­но­вища стаття 81. Міста від предків наших і нас самих не тільки для тих, хто живе в них, а й для суспільного блага засновані суть, при­множуючи прибутки державні, уст­роєм на­да­ють підданим способи набуття статку че­рез торгівлю, промисли, вироби і ремесла; і для того міських мешканців середнього ро­ду людей, або міщан, особ­ливий стан нехай буде спадковим, як упо­добає.

Коментар

Якщо мешканець міста набував звання міщанина, то воно передавалося у спадок.

Е

Про гільдії і про гільдійські вигоди взагалі

Дозвіл записатися в гіль­дії, які мають капітал від тисячі рублів до п’ятде­сяти тисяч рублів стаття 92. Дозволяється будь-кому, якої б не був статі, або літ, або роду, або поко­ління, або сім’ї, або стану, або торгу, або промислу, або виробів, або ремесла, хто за собою має капітал більше тисячі рублів до п’ятдесяти тисяч рублів, записатися в гільдії.

Ж

Про першу гільдію

Кого вписано в першу гільдію стаття 102. В першу гільдію вписати осо­бу будь-якої статі і років, хто має капітал біль­ше десяти тисяч рублів і до п’ятдесяти ти­сяч рублів.
Про торгівлю першої гільдії стаття 104. Першій гільдії не тільки до­зволяється, а й заохочується здійс­нюва­ти усякі всередині і поза імперією торги, това­ри виписувати і відправляти за мо­ре, інші продавати, вимінювати і купу­вати гуртом або вроздріб, на підставі за­конів.
Про фабрики, заводи і морські судна стаття 105. Першій гільдії не заборо­ня­єть­ся мати або створювати фабрики, заводи і різні морські судна.
Дозвіл їздити в кареті парою стаття 106. Першій гільдії дозволяється їз­дити по місту в кареті парою.
Перша гільдія звільнена від тілесних покарань стаття 107. Перша гільдія звільняється від тілесного покарання.

З

Про другу гільдію

Кого записати у другу гільдію стаття 108. У другу гільдію вписати осіб будь-якої статі і років, хто має капітал більше п’яти тисяч рублів і до десяти ти­сяч рублів.
Про торгівлю другої гіль­дії стаття 110. Другій гільдії не тільки до­зволяється, а й заохочується здійснювати будь-які всередині імперії торги, і товари возити водою і суходолом по містах, і яр­марках, і там продавати, вимінювати і ку­пу­вати необхідне для їх торгу гуртом або вроздріб, на підставі законів.
Про фабрики, заводи і річні судна стаття 111. Другій гільдії не заборо­ня­єть­ся мати або будувати фабрики, заводи і будь-які річні судна.
Дозвіл їздити в кареті парою стаття 112. Другій гільдії дозволяється їз­дити по місту в кареті парою.
Друга гільдія вільна від тілесних покарань стаття 113. Друга гільдія звільняється від тілесних покарань.

Про третю гільдію

Кого вписати в третю гільдію стаття 114. В третю гільдію вписати осіб будь-якої статі і років, хто має капітал біль­ше тисячі рублів і до п’яти тисяч рублів.
Про дрібну торгівлю тре­тьої гільдії стаття 116. Третій гільдії не тільки дозво­ля­ється, а й заохочується здійснювати дріб­ний торг в місті і в окрузі, продавати дріб­ний то­вар в місті в окрузі, і той дрібний товар во­зити водою і суходолом по селах, селищах і селянських торжках...
Про дозвіл третій гільдії мати трактири стаття 118. Третій гільдії дозволяється ма­ти трактири, герберги, торгові лазні і по­стоялі двори для приїжджих людей.
Заборона їздити по місту в кареті, запряженій біль­ше ніж одним конем стаття 118. Третій гільдії забороняється їздити по місту в кареті і впрягати зимою і літом більше одного коня.

Коментар

Перелічені права та обов’язки купецтва, встановлений поря­док запису до гільдії, визначене коло об’єктів власності купців. В де­яких статтях закріплений принцип надання міщанам певних прав і привілеїв.

Про вигоди цехові

Кого записати в цехи або управи стаття 120. В цехи або ремісничі управи записати будь-кого, хто в місті ремеслом і рукоділлям займатися бажає і кого за місь­ким становищем у міщанську громаду за­ра­хувати можемо.
Дозвіл цеховим оголо­шу­вати за собою капі­та­ли і користуватися відпо­відними вигодами стаття 121. Дозволяється цеховим оголо­шувати за собою капітали, і кожний згідно з капіталом зараховується в гільдії, спла­чуючи з нього, користується тими виго­дами, які кожній гільдії присвоєні. стаття 123. Ремісниче становище.
Кому встановлювати це­хи або управи стаття 1. Міському магістрату або ратуші ремесла поділити на цехи або ремісничі управи.
Управи або цехи, під­лег­лі міському магістрату або ратуші стаття 2. Управи або цехи підлягати ма­ють міському магістрату або ратуші і по­винні в місті жити мирно і зберігати між собою тишу і добру поведінку.

Коментар

Стаття містить доволі об’ємне ремісниче положення, в якому детально регламентовані різні сторони життя і виробничої діяльності ремісників. Закріплено правовий статус майстра, підмайстра та учня. Стаття свідчить про жорстку регламентацію праці ремісників.

Л

Про вигоди іменитих громадян

Дозвіл їздити в кареті па­рою і четвірнею стаття 133. Іменитим громадянам дозволяється їздити по місту в кареті парою або четвірнею.
Дозвіл мати заміські дво­ри і сади стаття 134. Іменитим громадянам дозволяється мати заміські двори і сади.
Імениті громадяни звіль­нені від тілесного пока­рання стаття 135. Імениті громадяни звільнені від тілесного покарання.
Про фабрики, заводи і во­дяні судна стаття 136. Іменитим громадянам не забо­роняється мати, засновувати та утриму­вати фабрики, заводи і будь-які морські і річкові судна.
Буде іменитим батько, син і внук збереже, то право має просити дво­рянство стаття 137. Іменитих громадян внукам буде дід, батько і вони іменитість без­порочно зберегли, дозволяється старшому після тридцяти років від народження, бу­ду­чи сам життя безпорочного, просити дво­рянство.

Коментар

Визначається правове становище іменитих громадян, обсяг прав і привілеїв яких був значнішим, ніж у багатих верств купецтва. В основу зарахування міщан до іменитих громадян покладено не тіль­ки майнове становище (банкіри, судновласники і т. п.), а й заслуги перед суспільством і державою. Крім того, до іменитих громадян відносили учених і художників, які мали відповідні звання, неза­леж­но від майнового становища. За своїм правовим становищем імениті громадяни суттєво відрізнялися від більшості міського населення.

М

Не забороняється запи­са­тися до посаду стаття 138. Не забороняється будь-кому записатися до посаду міста.
Посадські мають під­при­єм­ства та майстерні стаття 140. Записаний до посаду вільний заводити підприємства будь-якого роду і на них виробляти будь-які товари, без будь-якого на те дозволу або наказу...
Про крамницю з влас­ним товаром стаття 141. Посадським дозволяється ма­ти в домі, де сам проживає, крамницю з влас­ним товаром або дрібницями.
Про промисел та харчу­вання стаття 142. Посадським не забороняється утримувати та мати трактири, герберги, тор­гові лазні, харчевні і постоялі двори для заїжджих людей.
Дрібний торг посад­сь­ким не забороняється стаття 144. Посадським не забороняється продавати плоди, овочі та будь-які інші дріб­ниці.
Заборона їздити по місту в кареті і на двох конях стаття 145. Посадським забороняється їз­ди­ти в кареті і на двох конях.

Коментар

У статтях визначаються права посадських, перелічуються види промислів, а також об’єкти власності, які могли набувати посадські. Для посадських передбачалося доволі широке коло занять.

О

Про міську загальну Думу і про міську шестигласну думу

Дозвіл місту мати загаль­ну міську думу стаття 156. Міським мешканцям до­зво­ля­ється утворити загальну міську думу.
Хто становить загальну міську думу стаття 157. Міську загальну думу ста­нов­лять міський голова і гласні від справжніх міських мешканців, від гільдій, від цехів, від іногородніх та іноземних гостей, від іменитих громадян і від посадських. Кож­ний з цих розрядів має один голос у місь­кій громаді.
Про обрання шес­тиглас­ної міської думи стаття 164. Загальна міська дума обирає шестигласну міську думу зі своїх гласних.
Посада міської ду­ми стаття 167. Міській думі належить пік­лу­вання: 1) доставити мешканцям міста необ­хідну допомогу в їх прогодуванні або утриманні; 2) уберегти місто від сварок і тяганини з навколишніми містами або се­ли­щами; 3) зберігати між мешканцями міс­та мир, тишу і добру згоду; 4) забо­ронити все, що доброму порядку і благочинству суперечить, залишаючи при цьому те, що відноситься до частини поліційної викону­вати містам і людям, для того уповно­важеним; 5)... усякими дозволеними спо­со­бами заохочувати привіз до міста і про­даж усього, що в благо і вигодам меш­канців служити може; 6) спостерігати за міцністю публічних міських будинків, на­ма­гатися будувати усе необхідне, про об­лаш­тування площ для збирання народу на торги, пристаней, складів, магазинів і тому подібне, що може бути для міста необ­хід­ним, вигідним і корисним; 7) намагатися збільшувати міські доходи на користь міста...
Заборона міській думі втру­чатися в справи су­дові стаття 168. Міській думі забороняється втру­чатися в справи судові між мешкан­ця­ми того міста, оскільки вони за устано­вами належать магістратам або ратушам.

Коментар

Статті свідчать, що компетенція дум була доволі обмежена і недостатньо чітко визначена. Не окреслені правові сторони взаємо­відносин між думами, міськими зібраннями, магістратами. Новим, порівняно з попереднім законодавством, було введення всестанових органів і поділ міської громади на шість розрядів. Основну роль у загальній та шестигласній думах грали представники гільдійського купецтва, посадських, ремісників, які були зацікавлені у вирішенні питань міського життя, пов’язаних з торгівлею і промисловістю.

ü Грамота на права и выгоды городам Российской империи 21 апреля 1785 г.[217] // Российское законодательство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 5. Законодательство периода расцвета абсолютизма / Ред. О. Чистяков. – М., 1987. – С. 69−129.

ДОКУМЕНТ № 6

Ковалевський П. Історичний шлях Росії

Про становище селянства
в період правління Катерини ІІ

Широка за своїми просвітницькими і гуманітарними погля­дами, вона приймає як належне кріпосне право і роздає селян сот­нями тисяч. За її правління селянське питання настільки загост­рю­ється, що спричиняє Пугачовщину.

… Імператриця пише у своєму Наказі: "Не може землеробство процвітати там, де землероб не має власності", водночас селяни по­збавляються всіх прав, і становище їх стає особливо тяжким. У початковій редакцій Наказу був проект звільнення селян, викрес­ле­ний в остаточному тексті, одночасно там же селяни вперше нази­ва­ються рабами. Протести проти кріпосного права та його зловживань з’являються, правда, в літературі і в журналістиці, але вони залишаються тільки побажаннями.

ü Ковалевский П. Исторический путь России // История и исто­риография России. Т. 3. – М., 2006. – С. 502, 505.


Навчальне видання

 

ПРАКТИКУМ

з історії Росії від найдавніших часів

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.