Закріплюється важливий привілей дворян. Судочинство над ними здійснювалося в особливому порядку: вирок суду по справі будь-якого дворянина підлягав розгляду в Сенаті, причому обвинувачувальний вирок набирав чинності тільки після затвердження його імператором, який міг звільнити дворянина від покарання, незалежно від тяжкості здійсненого ним злочину.
Благородні звільняються від тілесного покарання
стаття 15. Тілесне покарання та не торкнеться благородного.
Коментар
Вперше в російському законодавстві Жалувана грамота встановила найважливіший для дворян привілей – звільнення їх від тілесних покарань.
Підтвердження дозволу продовжувати службу або просити звільнення від неї
стаття 18. Підтверджуємо благородним, які перебувають на службі, дозвіл на службу, продовжувати і від служби просити звільнення за передбаченими на те правилами
Коментар
Передбачається право дворянина продовжувати службу або просити про відставку.
Право благородного писатися поміщиком і вотчинником своїх помість і вотчин
стаття 21. Благородний має право по назві своїй писатися як поміщиком його помість, так і вотчинником родових, спадкових і жалуваних йому вотчин.
Коментар
Підтверджується право дворян розпоряджатися своїми маєтками.
Підтвердження права купувати села
стаття 26. Благородним підтверджується право купувати села.
Благородні мають фабрики і заводи в селах
стаття 28. Благородним дозволяється мати фабрики і заводи в селах.
Благородним дозволяється засновувати містечка
стаття 29. Благородним дозволяється в вотчинах їх заводити містечка і в них торги і ярмарки, згідно з державними законами, з відома генерал-губернаторів і губернських правлінь і з наглядом, щоб строки ярмарків в містечках узгоджені були зі строками в інших навколишніх містах.
Благородні мають будинки в містах
стаття 30. Благородним підтверджується право мати або будувати, або купляти будинки в містах і в них мати рукоділля.
Благородні можуть гуртом продавати товар, який виготовляють, мають фабрики, майстерні і усякі заводи
стаття 32. Благородним дозволяється гуртом продавати або із вказаних портів за моря відпускати товар, який на підставі законів зроблений буде, оскільки їм не забороняється мати або будувати фабрики, майстерні і будь-які заводи.
Коментар
Вперше поміщикам-дворянам надавалися широкі можливості щодо набуття певного майна, участі в деяких видах виробництва, а також у торгівлі. Дворянські маєтки все більше втягувалися в товарно-грошові відносини.
Підтвердження права на всі надра землі − мінерали, рослинність і води
стаття 33. Підтверджується благородним право власності, дароване милостивим указом від 28 червня 1782 року, не тільки на поверхні землі, що кожному з них належить, а й в надрах тієї землі і в водах.
Коментар
Грамота закріпила право власності дворян на все, що було на поверхні їхніх маєтків та в надрах землі.
Підтвердження права на ліси, які ростуть в дворянських дачах, для вільного їх використання
стаття 34. Підтверджується благородним право власності в лісах, які ростуть в їхніх дачах і вільного їх використання...
Дім поміщицький свобідний від постою
стаття 35. По селах поміщицьких дім має бути свобідним від постою.
Благородний звільняється від особистих податків
стаття 36. Благородний самовласно звільняється від особистих податків.
Коментар
Грамота надає власникам маєтків право повної власності на ліси, які ростуть на їхній території, а також звільняє дворян від податків та повинностей, пов’язаних з військовими та іншими постоями в житлових будинках.
Б
Про дворянські зібрання, організацію дворянського товариства в губернії і про вигоди дворянського товариства
Про дозвіл збиратися дворянам і про організацію дворянського товариства в губерніях
стаття 37. Нашим вірнопідданим дворянам даруємо дозвіл збиратися в тій губернії, де проживають, організовувати дворянське товариство в кожному намісництві і користуватися нижчеописаними правами, вигодами, відмінностями та перевагами.
Про дворянське зібрання в губернії кожні три роки
стаття 38. Дворянство збирається в губернії за наказом і дозволом генерал-губернатора або губернатора як для довірених дворянству виборів, так і для вислуховування пропозицій генерал-губернатора або губернатора, щотри роки у зимовий час.
Про обрання губернського предводителя дворянства в губернії
стаття 39. Дворянському зібранню в намісництві дозволяється обирати губернського предводителя дворянства тієї губернії; і для того дворянському зібранню кожні три роки представити із уїзних дворянських предводителів двох государеву наміснику або правителю, і котрого з цих генерал-губернатор або губернатор призначить, тому і бути губернським предводителем дворянства цієї губернії.
Дворянські засідателі верхнього земського суду і совісного суду обираються дворянством
стаття 41. Згідно з 65 статтею, установлені для верхнього земського суду десять засідателів і два засідателі совісного суду обираються дворянством тих уїздів, котрі становлять підсудне відомство того верхнього земського суду через кожних три роки і пропонують від нього правителю або губернатору, коли генерал-губернатора на місці немає; і не буде за ними явного порушення, то государів намісник або в його відсутність правитель намісництва підтверджує дворянський вибір.
Коментар
Надаються значні права дворянським зібранням та одночасно місцевим посадовим особам (губернаторам, генерал-губернаторам, государевим намісникам) встановлюється ретельний контроль за їх діяльністю.
У кожній губернії скласти родословну дворянську книгу
стаття 66. Відновлюємо повеління блаженної пам’яті предків наших, видані після знищення (згідно з проханнями про те самих дворян) шкідливого державі місництва і знову наказуємо майбутнім родам на пам’ять: в кожній губернії скласти дворянську родословну книгу, в яку вписати дворянство тієї губернії, щоб надати кожному благородному дворянському роду можливість продовжити своє достоїнство і назву спадково, з покоління в покоління, безперервно, непорушно та неушкоджено від батька до сина, внука, правнука і законних нащадків.
Коментар
З набуттям дворянських привілеїв пов’язувалося і створення дворянських родословних книг.
ü Грамота на права, вольности и преимущества благородного российского дворянства 21 апреля 1785 г. // Российское законодательство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 5. Законодательство периода расцвета абсолютизма / Ред. О. Чистяков. – М., 1987. – С. 26−53.
ДОКУМЕНТ № 5
Грамота на права і вигоди містам Російської імперії (21 квітня 1785 р.)[216]
Жалувана грамота містам 21 квітня 1785 р. визначила права та обов’язки міського населення, систему управління в містах.
Б
Про міських мешканців. Утворення громади міської та про вигоди громади міської
Про дозвіл збиратися міським мешканцям
стаття 29. Міським мешканцям кожного міста дарується дозвіл збиратися в цьому місті і складати громаду міську, і користуватися нижчеописаними правами і вигодами.
Про зібрання міських мешканців кожних три роки
стаття 30. Міські мешканці збираються за наказом і дозволом генерал-губернатора або губернатора як для дозволених міським мешканцям виборів, так і для слухання пропозицій генерал-губернатора або губернатора кожні три роки у зимовий час.
Коментар
Міське зібрання було органом самоврядування поряд з думами. Діяльність нових органів міського самоврядування значно обмежувалася опікою коронної адміністрації.
Не обирати міщанина, який не має капіталу з відсотками нижче п’ятдесяти рублів і молодший за двадцять п’ять років
стаття 49. Громаді міській забороняється обирати для тих посад, які в силу установ вибором наповняються, міщанина, який у тому місті не має капіталу, з якого відсотки нижчі п’ятдесяти рублів і який молодший за двадцять п’ять років.
Безкапітальний міщанин голосу не має.
стаття 50. В громаді міській міщанин, який капіталу не має, з якого відсотки нижчі п’ятдесяти рублів і молодший за двадцять п’ять років, присутнім може бути, але голосу не має.
Коментар
У статтях відображений принцип надання прав і привілеїв, пов’язаний з майновим становищем осіб. Значно обмежено права незаможних міщан.
В місті скласти міську міщанську книгу.
стаття 53. В місті скласти міську міщанську книгу, в яку вписати міщан того міста, щоб забезпечити кожному громадянину своє надбання від батька до сина, внука, правнука та їхніх нащадків.
Коментар
Передбачався порядок складання міської міщанської книги, записи якої служили підставою для набуття відповідних прав міських мешканців.
В
Настанова для складання і продовження міської міщанської книги
Справжні міщани
стаття 63. В першу частину міської міщанської книги внесуть статок і імена справжніх міських міщан за алфавітом.
Тлумачення
Справжніми міськими міщанами є ті, хто в тому місті будинок або іншу споруду, або місце, або землю мають.
Гільдії
стаття 64. В другу частину міської міщанської книги внесуть вписаних у гільдії, першу, другу і третю за алфавітом.
Тлумачення
Вписані в гільдії суть всі ті (якого б він роду чи покоління, або сім’ї, або статку, або торгу, або промислу, або виробництва, або ремесла), хто за собою має капітал, а саме: 1) хто має за собою капітал від десяти тисяч рублів і до п’ятдесяти тисяч рублів, того вписати в першу гільдію; 2) хто має за собою капітал від п’яти тисяч рублів до десяти тисяч рублів, того вписати в другу гільдію; 3) хто має за собою капітал від тисячі рублів до п’яти тисяч рублів, того вписати в третю гільдію.
Цехи
стаття 65. В третю частину міської міщанської книги внесуть вписаних в цехи за алфавітом.
Тлумачення
Вписаними в цех є ті майстри, підмайстри та учні різних ремесел, які вписалися в цех свого ремесла.
Іногородні та іноземні гості
стаття 66. В четверту частину міської міщанської книги внесуть іногородних та іноземних гостей за алфавітом.
Тлумачення
Іногородні та іноземні гості є інших російських міст або інших держав люди, які заради промислу або роботи, або інших міщанських занять записалися.
Імениті громадяни
стаття 67. В п’яту частину міської міщанської книги внесуть іменитих громадян за алфавітом.
Тлумачення
Іменитими громадянами є ті, хто: 1) проходячи за порядком службу міську і одержавши вже назву степених, вдруге за обранням відправили службу міщанських засідателів совісного суду або губернського магістрату, або бургомістра, або міського глави з відзнакою; 2) учені, які мають академічні або університетські атестати, або письмові свідчення про свої знання, або мистецтво представити можуть і такими за випробовуваннями російських головних училищ визнані; 3) художники трьох художеств, а саме: архітектори, живописці, скульптори і композитори, які є членами академічними або свідоцтво академічне про своє звання або мистецтво мають і такими за випробуваннями російських головних училищ визнані; 4) будь-якого звання і стану капіталісти, які капітал від п’ятдесяти тисяч рублів і більше за собою мають; 5) банкіри, які гроші переводять і для цього звання капітал від ста до двісті тисяч рублів за собою мають; 6) ті, хто гуртом торгує і лавок не має; 7) судновласники, які власні кораблі за море відправляють.
Посадські
стаття 68. В шосту частину міської міщанської книги внесуть посадських за алфавітом.
Тлумачення
Посадські є в тому місті старожили, або поселені, або народжені, які в інші частини міської міщанської книги не внесені, промислом, ремеслом або роботою годуються в цьому місті.
Заборона внесення в міську міщанську книгу будь-кого без доказів
стаття 69.Міський голова і депутати та не внесуть в міську міщанську книгу будь-кого, хто не представить докази свого стану.
Коментар
Йдеться про порядок внесення записів у міську міщанську книгу. На відміну від попередніх часів, відтепер посадськими вважалася не основна маса міського населення, а лише самий його низ.
Д
Про особисті вигоди міських мешканців, середнього роду людей або міщан взагалі
Що є середній рід людей
стаття 80. Міські мешканці, середнього роду люди, або міщани, назва є наслідком працелюбства і доброчинності, чим набули особливого становища.
Про користь міст і успадкування особливого становища
стаття 81. Міста від предків наших і нас самих не тільки для тих, хто живе в них, а й для суспільного блага засновані суть, примножуючи прибутки державні, устроєм надають підданим способи набуття статку через торгівлю, промисли, вироби і ремесла; і для того міських мешканців середнього роду людей, або міщан, особливий стан нехай буде спадковим, як уподобає.
Коментар
Якщо мешканець міста набував звання міщанина, то воно передавалося у спадок.
Е
Про гільдії і про гільдійські вигоди взагалі
Дозвіл записатися в гільдії, які мають капітал від тисячі рублів до п’ятдесяти тисяч рублів
стаття 92. Дозволяється будь-кому, якої б не був статі, або літ, або роду, або покоління, або сім’ї, або стану, або торгу, або промислу, або виробів, або ремесла, хто за собою має капітал більше тисячі рублів до п’ятдесяти тисяч рублів, записатися в гільдії.
Ж
Про першу гільдію
Кого вписано в першу гільдію
стаття 102. В першу гільдію вписати особу будь-якої статі і років, хто має капітал більше десяти тисяч рублів і до п’ятдесяти тисяч рублів.
Про торгівлю першої гільдії
стаття 104. Першій гільдії не тільки дозволяється, а й заохочується здійснювати усякі всередині і поза імперією торги, товари виписувати і відправляти за море, інші продавати, вимінювати і купувати гуртом або вроздріб, на підставі законів.
Про фабрики, заводи і морські судна
стаття 105. Першій гільдії не забороняється мати або створювати фабрики, заводи і різні морські судна.
Дозвіл їздити в кареті парою
стаття 106. Першій гільдії дозволяється їздити по місту в кареті парою.
Перша гільдія звільнена від тілесних покарань
стаття 107. Перша гільдія звільняється від тілесного покарання.
З
Про другу гільдію
Кого записати у другу гільдію
стаття 108. У другу гільдію вписати осіб будь-якої статі і років, хто має капітал більше п’яти тисяч рублів і до десяти тисяч рублів.
Про торгівлю другої гільдії
стаття 110. Другій гільдії не тільки дозволяється, а й заохочується здійснювати будь-які всередині імперії торги, і товари возити водою і суходолом по містах, і ярмарках, і там продавати, вимінювати і купувати необхідне для їх торгу гуртом або вроздріб, на підставі законів.
Про фабрики, заводи і річні судна
стаття 111. Другій гільдії не забороняється мати або будувати фабрики, заводи і будь-які річні судна.
Дозвіл їздити в кареті парою
стаття 112. Другій гільдії дозволяється їздити по місту в кареті парою.
Друга гільдія вільна від тілесних покарань
стаття 113. Друга гільдія звільняється від тілесних покарань.
Про третю гільдію
Кого вписати в третю гільдію
стаття 114. В третю гільдію вписати осіб будь-якої статі і років, хто має капітал більше тисячі рублів і до п’яти тисяч рублів.
Про дрібну торгівлю третьої гільдії
стаття 116. Третій гільдії не тільки дозволяється, а й заохочується здійснювати дрібний торг в місті і в окрузі, продавати дрібний товар в місті в окрузі, і той дрібний товар возити водою і суходолом по селах, селищах і селянських торжках...
Про дозвіл третій гільдії мати трактири
стаття 118. Третій гільдії дозволяється мати трактири, герберги, торгові лазні і постоялі двори для приїжджих людей.
Заборона їздити по місту в кареті, запряженій більше ніж одним конем
стаття 118. Третій гільдії забороняється їздити по місту в кареті і впрягати зимою і літом більше одного коня.
Коментар
Перелічені права та обов’язки купецтва, встановлений порядок запису до гільдії, визначене коло об’єктів власності купців. В деяких статтях закріплений принцип надання міщанам певних прав і привілеїв.
Про вигоди цехові
Кого записати в цехи або управи
стаття 120. В цехи або ремісничі управи записати будь-кого, хто в місті ремеслом і рукоділлям займатися бажає і кого за міським становищем у міщанську громаду зарахувати можемо.
Дозвіл цеховим оголошувати за собою капітали і користуватися відповідними вигодами
стаття 121. Дозволяється цеховим оголошувати за собою капітали, і кожний згідно з капіталом зараховується в гільдії, сплачуючи з нього, користується тими вигодами, які кожній гільдії присвоєні.
стаття 123. Ремісниче становище.
Кому встановлювати цехи або управи
стаття 1. Міському магістрату або ратуші ремесла поділити на цехи або ремісничі управи.
Управи або цехи, підлеглі міському магістрату або ратуші
стаття 2. Управи або цехи підлягати мають міському магістрату або ратуші і повинні в місті жити мирно і зберігати між собою тишу і добру поведінку.
Коментар
Стаття містить доволі об’ємне ремісниче положення, в якому детально регламентовані різні сторони життя і виробничої діяльності ремісників. Закріплено правовий статус майстра, підмайстра та учня. Стаття свідчить про жорстку регламентацію праці ремісників.
Л
Про вигоди іменитих громадян
Дозвіл їздити в кареті парою і четвірнею
стаття 133. Іменитим громадянам дозволяється їздити по місту в кареті парою або четвірнею.
Дозвіл мати заміські двори і сади
стаття 134. Іменитим громадянам дозволяється мати заміські двори і сади.
Імениті громадяни звільнені від тілесного покарання
стаття 135. Імениті громадяни звільнені від тілесного покарання.
Про фабрики, заводи і водяні судна
стаття 136. Іменитим громадянам не забороняється мати, засновувати та утримувати фабрики, заводи і будь-які морські і річкові судна.
Буде іменитим батько, син і внук збереже, то право має просити дворянство
стаття 137. Іменитих громадян внукам буде дід, батько і вони іменитість безпорочно зберегли, дозволяється старшому після тридцяти років від народження, будучи сам життя безпорочного, просити дворянство.
Коментар
Визначається правове становище іменитих громадян, обсяг прав і привілеїв яких був значнішим, ніж у багатих верств купецтва. В основу зарахування міщан до іменитих громадян покладено не тільки майнове становище (банкіри, судновласники і т. п.), а й заслуги перед суспільством і державою. Крім того, до іменитих громадян відносили учених і художників, які мали відповідні звання, незалежно від майнового становища. За своїм правовим становищем імениті громадяни суттєво відрізнялися від більшості міського населення.
М
Не забороняється записатися до посаду
стаття 138. Не забороняється будь-кому записатися до посаду міста.
Посадські мають підприємства та майстерні
стаття 140. Записаний до посаду вільний заводити підприємства будь-якого роду і на них виробляти будь-які товари, без будь-якого на те дозволу або наказу...
Про крамницю з власним товаром
стаття 141. Посадським дозволяється мати в домі, де сам проживає, крамницю з власним товаром або дрібницями.
Про промисел та харчування
стаття 142. Посадським не забороняється утримувати та мати трактири, герберги, торгові лазні, харчевні і постоялі двори для заїжджих людей.
Дрібний торг посадським не забороняється
стаття 144. Посадським не забороняється продавати плоди, овочі та будь-які інші дрібниці.
Заборона їздити по місту в кареті і на двох конях
стаття 145. Посадським забороняється їздити в кареті і на двох конях.
Коментар
У статтях визначаються права посадських, перелічуються види промислів, а також об’єкти власності, які могли набувати посадські. Для посадських передбачалося доволі широке коло занять.
О
Про міську загальну Думу і про міську шестигласну думу
Дозвіл місту мати загальну міську думу
стаття 156. Міським мешканцям дозволяється утворити загальну міську думу.
Хто становить загальну міську думу
стаття 157. Міську загальну думу становлять міський голова і гласні від справжніх міських мешканців, від гільдій, від цехів, від іногородніх та іноземних гостей, від іменитих громадян і від посадських. Кожний з цих розрядів має один голос у міській громаді.
Про обрання шестигласної міської думи
стаття 164. Загальна міська дума обирає шестигласну міську думу зі своїх гласних.
Посада міської думи
стаття 167. Міській думі належить піклування: 1) доставити мешканцям міста необхідну допомогу в їх прогодуванні або утриманні; 2) уберегти місто від сварок і тяганини з навколишніми містами або селищами; 3) зберігати між мешканцями міста мир, тишу і добру згоду; 4) заборонити все, що доброму порядку і благочинству суперечить, залишаючи при цьому те, що відноситься до частини поліційної виконувати містам і людям, для того уповноваженим; 5)... усякими дозволеними способами заохочувати привіз до міста і продаж усього, що в благо і вигодам мешканців служити може; 6) спостерігати за міцністю публічних міських будинків, намагатися будувати усе необхідне, про облаштування площ для збирання народу на торги, пристаней, складів, магазинів і тому подібне, що може бути для міста необхідним, вигідним і корисним; 7) намагатися збільшувати міські доходи на користь міста...
Заборона міській думі втручатися в справи судові
стаття 168. Міській думі забороняється втручатися в справи судові між мешканцями того міста, оскільки вони за установами належать магістратам або ратушам.
Коментар
Статті свідчать, що компетенція дум була доволі обмежена і недостатньо чітко визначена. Не окреслені правові сторони взаємовідносин між думами, міськими зібраннями, магістратами. Новим, порівняно з попереднім законодавством, було введення всестанових органів і поділ міської громади на шість розрядів. Основну роль у загальній та шестигласній думах грали представники гільдійського купецтва, посадських, ремісників, які були зацікавлені у вирішенні питань міського життя, пов’язаних з торгівлею і промисловістю.
ü Грамота на права и выгоды городам Российской империи 21 апреля 1785 г.[217] // Российское законодательство Х−ХХ веков: В 9-ти т. Т. 5. Законодательство периода расцвета абсолютизма / Ред. О. Чистяков. – М., 1987. – С. 69−129.
ДОКУМЕНТ № 6
Ковалевський П. Історичний шлях Росії
Про становище селянства в період правління Катерини ІІ
Широка за своїми просвітницькими і гуманітарними поглядами, вона приймає як належне кріпосне право і роздає селян сотнями тисяч. За її правління селянське питання настільки загострюється, що спричиняє Пугачовщину.
… Імператриця пише у своєму Наказі: "Не може землеробство процвітати там, де землероб не має власності", водночас селяни позбавляються всіх прав, і становище їх стає особливо тяжким. У початковій редакцій Наказу був проект звільнення селян, викреслений в остаточному тексті, одночасно там же селяни вперше називаються рабами. Протести проти кріпосного права та його зловживань з’являються, правда, в літературі і в журналістиці, але вони залишаються тільки побажаннями.
ü Ковалевский П. Исторический путь России // История и историография России. Т. 3. – М., 2006. – С. 502, 505.
Коментар