Проблеми економічної відсталості окремих країн і регіонів світу

У результаті національно-визвольної боротьби за незалежність, розпаду колоніальної системи в 50-60-х роках ХХ ст. на шлях суве­ренного розвитку стали десятки нових держав. За роки незалежності ці країни пройшли складний шлях соціально-економічних перетво­рень, досягли певних успіхів у процесі створення основ національної економіки. Разом з тим, переважній більшості країн, що розвивають­ся, не вдалося істотно скоротити відставання від промислово розви­нених країн з ринковою економікою, розв'язати гострі соціальні проблеми.

У сучасних умовах серед країн, що розвиваються, відбувається процес подальшої економічної диференціації. Нині вони перебува­ють принаймні на трьох різних рівнях господарського розвитку. Найбільш промислово розвинені утворили групу нових індустріаль­них країн (НІК). Проміжну групу становлять країни, що істотно від­стають від НІК за загальним обсягом виробництва і виробництвом товарів і послуг на душу населення. Ця група, зокрема країни Близь­кого Сходу, характеризується великою диференціацією галузевих структур, соціальних прошарків населення та їх місцем у суспільстві.

До групи найменш розвинених країн нині належать близько 50 країн, що розвиваються. Як правило, вони мають вузьку, навіть мо­нокультурну структуру господарства, велику залежність від зовніш­ніх джерел фінансування при вирішенні питань у соціально-еконо­мічній сфері.

В ООН використовують три критерії для віднесення країни до групи найменш розвинених:

• частка ВВП на душу населення не перевищує 350 дол. на рік;

• частка дорослого населення, яке вміє читати, не перевищує 20 %;

• частка продукції обробної промисловості у ВВП не перевищує 10 %.
Країни Африки, Азії і Латинської Америки, які належать до гру­
пи країн, що розвиваються, істотно відрізняються між собою за рів­
нем економічного розвитку, темпами соціально-економічних пере­
творень, мають національні, культурні та релігійні особливості, про­
те більшості з них характерні спільні або близькі ознаки — слабо-
розвиненість і економічна відсталість.

Під слаборозвиненістю слід розуміти економічну ситуацію, харак­терними ознаками якої є низький рівень життя в поєднанні з наявніс­тю абсолютного зубожіння, невисокі темпи економічного зростання,

нерозвиненість соціальної інфраструктури, незадовільна медична допомога, високий рівень смертності і народжуваності, залежність від іноземного капіталу тощо. Таким країнам притаманна відста­лість соціально-економічної структури, яка характеризується бага­тоукладністю економіки, великою питомою вагою традиційних, до­капіталістичних укладів, широким використанням примітивних тех­нологій, заснованих на застосуванні ручної праці.

Економічна відсталість країн, що розвиваються, зумовлена, з од­ного боку, сукупністю загальних, соціально-економічних, політич­них та інших чинників, з іншого — наявністю в кожній окремо взя­тій країні своїх специфічних причин.

Нерівномірність розвитку й економічна відсталість спричинені також рівнем технологічного розвитку і ресурсоозброєністю різних країн. Наприклад, за даними Світового банку, в 1995 р. на душу на­селення в США споживалося 11,571 кВт. г електроенергії, тоді як в середньому в світі — 1,978 кВт г ., а в країнах з низькими доходами населення — тільки 269 кВт г .. Тому на національному і світовому рівнях одним з основних є питання оптимального розподілу ресурсів. Для багатьох країн, що розвиваються, досить гострою є проблема зов­нішнього боргу і його повернення, який досяг у 1998 р. 2,2 трлн дол. Країни-боржники витрачають значну частку своїх доходів (здебіль­шого від експорту сировини) на сплату боргів, відволікаючи свої обмежені кошти від вирішення багатьох життєво важливих завдань. Наприклад, у Кенії близько 25 % доходів уряд витрачає на обслуго­вування боргу, тоді як на освіту припадає 6,8 %, на охорону здо­ров'я — 2,7 %. В окремих країнах Африки (на південь від Сахари) і Латинської Америки частка бюджету, яка витрачається на повер­нення боргу, досягла 60-80 %.

Складність становища найбідніших країн світу зумовлена ще й тим, що вони не мають внутрішнього джерела подолання межі бід­ності. Низький рівень нагромадження є результатом убогості, зли­денності населення цих країн і одночасно призводить до збереження такого становища. Відсталість найменш розвинених країн поясню­ється цілим комплексом причин: високі темпи зростання населення, слабкий розвиток ринкового механізму (перевага віддається торгів­лі), певна несформованість громадянського суспільства, неписьмен­ність населення, значні втрати в процесі зовнішньої торгівлі, відста­лість основних галузей виробництва, в тому числі і сільського госпо-

дарства, де частка зайнятих становить нині понад 80 % усього пра­цюючого населення цих країн, велика зовнішня заборгованість.

Вирішального значення у розв'язанні проблеми бідності і відста­лості набуває розробка ефективних національних стратегій розвит­ку економіки країн, що розвиваються, які спиралися б на внутрішні економічні ресурси за певної фінансової допомоги з боку розвине­них країн.

Створення сучасної економіки і досягнення стійкого економічно­го зростання повинно включати не лише індустріалізацію, лібералі­зацію господарського життя, реформування аграрних відносин, а й розвиток освіти, широке впровадження інновацій, поліпшення сис­теми охорони здоров'я, пом'якшення соціальної нерівності, здій­снення раціональної демографічної політики, вирішення проблем зайнятості тощо.

Глобалізація світової економіки, яка поглиблюється, створює, з одного боку, об'єктивні передумови для глибшого входження країн, що розвиваються, до системи відносин взаємозалежного світу, ди­версифікації їх виробничо-інвестиційних і торговельних зв'язків, а з іншого — додаткові перешкоди на шляху інтеграції цих країн до сві­тового господарства.

Контрольні питання

1. Назвіть основні глобальні проблеми сучасності. Наведіть їх кла­
сифікацію.

2. Чому проблеми людської життєдіяльності називають глобальни­
ми?

3. У чому сутність проблеми збереження миру і роззброєння?

4. Назвіть райони світу, де існує найбільша кількість збройних конф­
ліктів, причини виникнення таких конфліктів.

5. У чому полягає сутність екологічної кризи і які основні форми її
вияву?

6. У чому полягає сутність продовольчої проблеми? Назвіть основ­
ні причини, що її породжують.

7. Розкрийте сутність і причини паливно-енергетичної та сировин­
ної проблем.

8. Назвіть основні показники, що характеризують економічну від­
сталість окремих країн світу.

9. Які шляхи подолання глобальних проблем сучасності?

Додаток

НАРИС З ІСТОРІЇ

ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

Поиск по сайту: