Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Особливості лісокористування в забруднених радіонуклідами районах



 

Відведення лісосік

Для відведення в рубку відбирають ділянки згідно з розрахунковою лісосікою, для рубок головного користування за матеріалами лісовпорядкування та невідкладності в охороні, покращенні породного складу і якості лісів для проведення рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок.

Відведення лісосік здійснюється згідно з діючими правилами та настановами у весняно – літній період інженерно – технічними працівниками лісництв.

Відведення лісосік на площах зі щільністю радіоактивного забруднення ґрунту 5,1 – 15,0 Кі/км2 137Cs проводиться відповідно до діючих Настанов та Правил із жорстким контролем продукції. На таких площах рекомендується проводити дозиметричне обстеження ділянки.

Для дозиметричного обстеження ділянок, що відводяться в рубку, на них відбираються зразки деревини та ґрунту. Для цього звалюють три модельних дерева головної породи і відбирають зразки деревини стовбура, в корі та без кори на висоті 1,3м. Біля модельних дерев відбирають зразки ґрунту (на кожне дерево по 2-3 зразки). Модельні дерева клеймуються відпускним клеймом на шийці кореня та на висоті 1,3м.

У зонах з радіоактивним забрудненням 5,1 – 10,0 та 10,1 – 15,0 Кі/км2 137Cs при відмежуванні контурів лісосік слід використовувати чіткі межі виділів з суміжними виділами. При цьому межа лісосіки або ділянки під рубки догляду та їх площа приймається за лісовпорядкувальними матеріалами. Зйомки лісосіки не проводять.

Усі відібрані зразки перевіряють у відомчих виробничих лабораторіях радіології на гаммаспектрометричних приладах. Лише після одержання результатів лабораторій продовжують відведення і оформлення ділянок у лісосічний фонд. Обов’язковою умовою виписування та видачі лісорубного квитка є його узгодження (підпис) з інженером - радіологом лісогосподарського підприємства.

 

Головні рубки лісу

Специфіка лісогосподарської діяльності в радіоактивно забруднених насадженнях зумовлює необхідність застосування таких способів і технологічних процесів рубок, які б забезпечували обмежену участь людини у виробництві і обмежений час її перебування на забруднених територіях. Разом з тим, головні рубки повинні бути спрямовані на максимальне збереження лісового середовища, підвищення стійкості лісостанів, запобігання розповсюдженню радіонуклідів за межі лісу.

Найшкідливішим чинником у процесі рубок усіх видів є пилоутворення, що призводить до різкого зростання гамма – фону, істотних змін радіаційної обстановки на робочих місцях (Кисилевський Р.Г., Мазепа М.Г., 1991). На радіаційну ситуацію лісосік також впливають сезон рубки і погодні умови. Найвища радіоактивність повітря при лісосічних роботах спостерігається влітку у суху сонячну погоду, найменша – взимку при достатньому сніговому покриві, коли й рекомендують лісозаготівлі. При необхідності проведення робіт в безсніжний період необхідно організовувати їх проведення в дощову погоду на достатньо зволожених ґрунтах.

У насадженнях зі щільністю забруднення 137Cs 1,1-5,0 Кі/км2 рекомендується проводити суцільні, поступові і вибіркові рубки з використанням наявних у господарстві машин та з дотриманням встановлених заходів радіаційної безпеки. Способи рубок диференціюють залежно від типу лісу і наявності підросту головних господарсько цінних порід.

У першій і другій зонах радіоактивної забрудненості (понад 5 Кі/км2) способи рубок повинні забезпечувати збереження насаджень в зімкнутому стані з метою створення перешкоди для горизонтальної і вертикальної міграції радіонуклідів. Найбільше відповідають цим вимогам поступові і вибіркові рубки. Суцільні рубки при забрудненості понад 5 Кі/км2 проводяться:

- на лісосіках з наявністю життєздатного підросту деревних порід (понад 8 тис. шт./га) при повноті деревостану нижче 0,6 – з обов’язковим збереженням підросту;

- на лісосік де підріст відсутній і його поява не передбачається;

- у насадженнях мяколистяних порід, де вони успішно відновлюються природним шляхом.

Для зони забруднення 10,1 – 15,0 Кі/км2 137Cs лісосіку обчислюють, але у діючу розрахункову не включають і вона є резервною. Рубки дозволяють після узгодження з Держкомлісгоспом і технічною інспекцією з праці.

Технологія лісосічних робіт у радіоактивно забруднених лісах не відрізняється від загальноприйнятих і має бути спрямованою на збереження життєздатного підросту та захисних функцій насаджень. Під технологією рубань розуміють послідовність певних операцій, за допомогою яких ведеться заготівля деревини на лісосіці і забезпечуються умови для якнайменшого порушення лісового середовища та успішного поновлення лісу.

При підготовчих роботах до головної рубки на кожну лісосіку складають технологічну карту, в якій вказується радіаційний стан на лісосіці, а також лісівничі і організаційні вимоги щодо способів та технологічних операцій. Для лісосічних робіт найбільш прийнятна вузькосмугова технологія рубань, що ґрунтується на комплексній механізацій всіх операцій лісосічних робіт і мінімальному використанні ручної праці. При розробці лісосіки площу ділянки розбивають на пасіки - частини лісосіки з самостійним трелювальним волоком, який у свою чергу прилягає до лісовозної дороги. Лісозаготівельна техніка рухається лише волоками, не заходячи в глибину пасіки. Ширина пасіки не перевищує півтора середніх висот деревостану (30-40м), що дає змогу звалювати дерева під кутом 45о до волоку і підтягувати їх за вершини тракторною лебідкою на волок.

Для лісосічних робіт найбільш доцільне використання системи машин у складі: звалювально – пакетувальної машини (ЛП-19, ЛП-19А, ЛП-19Б); трелювальника (ТБ-1М, ЛП-186, ЛТ-154, ЛТ-174); сучкорізної машини (ЛП-30Б, ЛП-33) та навантажувача (ПЛ-1А, ПЛ-2А). При трелюванні деревини в борах і суборах з високою несучою спроможністю ґрунтів перевага віддається колісним тракторам ЛТ-171, ЛТ-157, у судібровах і дібровах, також у сирих і вологих гігротопах борів і суборів – гусеничним трактором ТБ-1 (МБТ-8). При середньому об’ємі хлиста понад 0,35м3 краще використовувати гілкорізальну машину ЛП-33А і щелепний навантажувач ПЛ-2; при середньому, до 0, 35м3 – відповідно ЛП-30Б і ПЛ- 1В або ЛТ-65Б. На ділянках без підросту можна використовувати звалювально – трелювальну машину (ЗТМ) ЛП-58А з 8-метровим вильотом стріли маніпулятора, в перспективі - універсальну лісозаготівельну машину МЛ-45, що виконує весь комплекс лісосічних робіт. Недоліком усіх цих машин, що випускаються у Російській Федерації, є їх зорієнтованість на концентровані суцільні рубки і дуже висока вага, тобто підвищена небезпека знищення підросту і поверхневих шарів ґрунту.

Методи очищення зрубів визначають залежно від лісорослинних умов з врахування умов лісосічних робіт. Найбільш придатний метод очистки місць рубок - збирання і ущільнення порубкових решток на волоках. Застосовують також збирання порубних решток у купи для перегнивання, складання на волоки чи технологічні коридори.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.