Особливості лісокористування в забруднених радіонуклідами районах

Відведення лісосік

Для відведення в рубку відбирають ділянки згідно з розрахунковою лісосікою, для рубок головного користування за матеріалами лісовпорядкування та невідкладності в охороні, покращенні породного складу і якості лісів для проведення рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок.

Відведення лісосік здійснюється згідно з діючими правилами та настановами у весняно – літній період інженерно – технічними працівниками лісництв.

Відведення лісосік на площах зі щільністю радіоактивного забруднення ґрунту 5,1 – 15,0 К_і/км^{2 137}C_s проводиться відповідно до діючих Настанов та Правил із жорстким контролем продукції. На таких площах рекомендується проводити дозиметричне обстеження ділянки.

Для дозиметричного обстеження ділянок, що відводяться в рубку, на них відбираються зразки деревини та ґрунту. Для цього звалюють три модельних дерева головної породи і відбирають зразки деревини стовбура, в корі та без кори на висоті 1,3м. Біля модельних дерев відбирають зразки ґрунту (на кожне дерево по 2-3 зразки). Модельні дерева клеймуються відпускним клеймом на шийці кореня та на висоті 1,3м.

У зонах з радіоактивним забрудненням 5,1 – 10,0 та 10,1 – 15,0 К_і/км^{2 137}C_s при відмежуванні контурів лісосік слід використовувати чіткі межі виділів з суміжними виділами. При цьому межа лісосіки або ділянки під рубки догляду та їх площа приймається за лісовпорядкувальними матеріалами. Зйомки лісосіки не проводять.

Усі відібрані зразки перевіряють у відомчих виробничих лабораторіях радіології на гаммаспектрометричних приладах. Лише після одержання результатів лабораторій продовжують відведення і оформлення ділянок у лісосічний фонд. Обов’язковою умовою виписування та видачі лісорубного квитка є його узгодження (підпис) з інженером - радіологом лісогосподарського підприємства.

Головні рубки лісу

Специфіка лісогосподарської діяльності в радіоактивно забруднених насадженнях зумовлює необхідність застосування таких способів і технологічних процесів рубок, які б забезпечували обмежену участь людини у виробництві і обмежений час її перебування на забруднених територіях. Разом з тим, головні рубки повинні бути спрямовані на максимальне збереження лісового середовища, підвищення стійкості лісостанів, запобігання розповсюдженню радіонуклідів за межі лісу.

Найшкідливішим чинником у процесі рубок усіх видів є пилоутворення, що призводить до різкого зростання гамма – фону, істотних змін радіаційної обстановки на робочих місцях (Кисилевський Р.Г., Мазепа М.Г., 1991). На радіаційну ситуацію лісосік також впливають сезон рубки і погодні умови. Найвища радіоактивність повітря при лісосічних роботах спостерігається влітку у суху сонячну погоду, найменша – взимку при достатньому сніговому покриві, коли й рекомендують лісозаготівлі. При необхідності проведення робіт в безсніжний період необхідно організовувати їх проведення в дощову погоду на достатньо зволожених ґрунтах.

У насадженнях зі щільністю забруднення ¹³⁷C_s 1,1-5,0 К_і/км² рекомендується проводити суцільні, поступові і вибіркові рубки з використанням наявних у господарстві машин та з дотриманням встановлених заходів радіаційної безпеки. Способи рубок диференціюють залежно від типу лісу і наявності підросту головних господарсько цінних порід.

У першій і другій зонах радіоактивної забрудненості (понад 5 К_і/км²) способи рубок повинні забезпечувати збереження насаджень в зімкнутому стані з метою створення перешкоди для горизонтальної і вертикальної міграції радіонуклідів. Найбільше відповідають цим вимогам поступові і вибіркові рубки. Суцільні рубки при забрудненості понад 5 К_і/км² проводяться:

- на лісосіках з наявністю життєздатного підросту деревних порід (понад 8 тис. шт./га) при повноті деревостану нижче 0,6 – з обов’язковим збереженням підросту;

- на лісосік де підріст відсутній і його поява не передбачається;

- у насадженнях мяколистяних порід, де вони успішно відновлюються природним шляхом.

Для зони забруднення 10,1 – 15,0 К_і/км^{2 137}C_s лісосіку обчислюють, але у діючу розрахункову не включають і вона є резервною. Рубки дозволяють після узгодження з Держкомлісгоспом і технічною інспекцією з праці.

Технологія лісосічних робіт у радіоактивно забруднених лісах не відрізняється від загальноприйнятих і має бути спрямованою на збереження життєздатного підросту та захисних функцій насаджень. Під технологією рубань розуміють послідовність певних операцій, за допомогою яких ведеться заготівля деревини на лісосіці і забезпечуються умови для якнайменшого порушення лісового середовища та успішного поновлення лісу.

При підготовчих роботах до головної рубки на кожну лісосіку складають технологічну карту, в якій вказується радіаційний стан на лісосіці, а також лісівничі і організаційні вимоги щодо способів та технологічних операцій. Для лісосічних робіт найбільш прийнятна вузькосмугова технологія рубань, що ґрунтується на комплексній механізацій всіх операцій лісосічних робіт і мінімальному використанні ручної праці. При розробці лісосіки площу ділянки розбивають на пасіки - частини лісосіки з самостійним трелювальним волоком, який у свою чергу прилягає до лісовозної дороги. Лісозаготівельна техніка рухається лише волоками, не заходячи в глибину пасіки. Ширина пасіки не перевищує півтора середніх висот деревостану (30-40м), що дає змогу звалювати дерева під кутом 45^о до волоку і підтягувати їх за вершини тракторною лебідкою на волок.

Для лісосічних робіт найбільш доцільне використання системи машин у складі: звалювально – пакетувальної машини (ЛП-19, ЛП-19А, ЛП-19Б); трелювальника (ТБ-1М, ЛП-186, ЛТ-154, ЛТ-174); сучкорізної машини (ЛП-30Б, ЛП-33) та навантажувача (ПЛ-1А, ПЛ-2А). При трелюванні деревини в борах і суборах з високою несучою спроможністю ґрунтів перевага віддається колісним тракторам ЛТ-171, ЛТ-157, у судібровах і дібровах, також у сирих і вологих гігротопах борів і суборів – гусеничним трактором ТБ-1 (МБТ-8). При середньому об’ємі хлиста понад 0,35м³ краще використовувати гілкорізальну машину ЛП-33А і щелепний навантажувач ПЛ-2; при середньому, до 0, 35м³ – відповідно ЛП-30Б і ПЛ- 1В або ЛТ-65Б. На ділянках без підросту можна використовувати звалювально – трелювальну машину (ЗТМ) ЛП-58А з 8-метровим вильотом стріли маніпулятора, в перспективі - універсальну лісозаготівельну машину МЛ-45, що виконує весь комплекс лісосічних робіт. Недоліком усіх цих машин, що випускаються у Російській Федерації, є їх зорієнтованість на концентровані суцільні рубки і дуже висока вага, тобто підвищена небезпека знищення підросту і поверхневих шарів ґрунту.

Методи очищення зрубів визначають залежно від лісорослинних умов з врахування умов лісосічних робіт. Найбільш придатний метод очистки місць рубок - збирання і ущільнення порубкових решток на волоках. Застосовують також збирання порубних решток у купи для перегнивання, складання на волоки чи технологічні коридори.

Поиск по сайту: