Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Проблема походження трудової діяльності



Загапьновідомо, що вирішальний чинник перетворення мав-пи на людину був відкритий Ф. Енгельсом: праця, яка створи­ла людину, створила і людську свідомість. Трудова діяльність, членороздільне мовлення, а на їх основі і суспільне життя виз-начали розвиток людської психіки і, таким чином, стали від-мітними критеріями психічної діяльності людини в порівнянні з твариною. Тому для з'ясування конкретних умов виникнен-ня свідомості необхідно відшукати у світі тварин можливі біо-логічні передумови цих форм людської діяльності і простежи-ти ймовірний шлях їхнього розвитку.

Від самого свого зародження праця була ручною, таким же за необхідністю було і споконвічне людське мислення. У сучас­них мавп, як уже відзначалося, воно так і залишилося "ручним мисленням”. Рука — орган і продукт людської праці, оскільки вона розвилася з лапи мавпи. Як підкреслював Енгельс, людсь-ка рука досягла завдяки праці “того високого ступеня доскона-лості, на якому вона змогла, немов силою якихось чар, викли-кати до життя картини Рафаеля, статуї Торвальдсена, музику Паганіні".


Таким чином, рука (її розвиток і якісні перетворення) по-сідає центральне місце в антропогенезі як у фізичному, так і в психічному аспекті. При цьому основну роль відіграли її винят-кові хапальні (гаптичні) здатності. Отже, біологічні передумо-ви зародження трудової діяльності необхідно шукати, насам-перед, в особливостях хапальної функції передніх кінцівок ссавців.

Тут постають дуже цікаві запитання: чому саме мавпи ста-ли предками людини, чому початку розвитку розумних істот не змогла дати інша група ссавців, адже хапальна функція не є привілеєм тільки мавп? У пошуках відповіді на ці запитання Фабрі вивчав у порівняльному аспекті в мавпи та інших ссавців зв’язок між головною (локомоторного) і додатковими (маніпу-ляційними) функціями передніх кінцівок і встановив, що для процесу антропогенезу вирішальне значения мали антагоністичні зв’язки між головною і додатковою функціями передніх кін-цівок. Активна участь одночасно обох передніх кінцівок у ма-ніпулюванні з предметами пов’язана з частим їх звільненням від функцій опори і пересування, що перешкоджає спеціалі-зації до тривалого швидкого бігу.

Разом з тим при редукції маніпуляційних функцій страж -дають насамперед хапальні здібності кінцівок, оскільки части-на додаткових функцій передніх кінцівок переходить при цьо-му до ротового апарату. Найменше додаткові, в тому числі хапальні функції пригнічені у ведмедів, єнотів і деяких інших ссавців (переважно хижаків і гризунів), але і тут еволюція ру-хової активності визначалась антагонізмом між головною і до-датковою функціями їхніх передніх кінцівок (рис. 5).

Єдиним винятком серед ссавців, за Фабрі, є примати. Голов-на первинна форма їх пересування становить з лазіння шляхом хапання гілок, і ця форма локомоції складає, таким чином, ос-новну функцію їхніх кінцівок. Але такий спосіб пересування поєднується з посиленням рухливості пальців і збереженням протиставлення першого пальця іншим, що необхідно для ма-ніпулювання предметами. Тому в мавп, і до того ж лише в них, функції передніх кінцівок не перебувають в антагоністичних стосунках, а гармонійно сполучаються одна з одною.


Рис. 5. Гаптичні рухи лап мавп (за Даниловою)

Ця обставина є однією з найістотніших відмінностей еволюції рухової активності приматів. На основі гармонійного сполучення маніпуляційних функцій з локомоцією та їх взаємного посилен-ня і відбувся дуже могутній розвиток тих виняткових рухо-вих можливостей, які підняли мавп над іншими ссавцями і заклали підвалини формування специфічних рухових здібнос-тей людської руки.

Як показали подальші дослідження Фабрі, завдяки відсут-ності антагонізму між функціями передньої кінцівки приматів у них, на відміну від інших ссавців, гаптична функція руки розвивалася водночас двояко: до збільшення повноти охоплення предметів та до збільшення гнучкості, варіабельності хапаль-них рухів. Адже тільки такий розвиток міг бути досить еволю-ційною основою для використання знарядь праці. У цьому по-лягає одна з причин (якщо не головна) початку еволюціонування саме мавпи і тільки її до людини.

Важливо також відзначити, що саме через особливого роз-витку гаптики в мавп “людська кисть, — як писав відомий антрополог М. Ф. Нестурх, — загалом зберегла основний тип побудови від копалин антропоїдів. Для здійснення трудових дій, найтонших маніпуляцій і майстерних рухів достатнім


виявилося порівняно невелике морфологічне перетворення кисті”.

Зазначені глибокі прогресивні перетворення в руховій, особ­ливо у гаптичній сфері, підтверджувані також даними еволю-ційної морфології і палеоприматології, спричиняють глибокі корелятивні зміни всієї поведінки. Насамперед це стосується сенсорних функцій, зокрема шкіряно-м'язової чутливості руки, яка у приматів мае провідне значения. Винятково важливим моментом є взаємодія тактильно-кінестетичної чутливості із зо-ром, взаємозумовленість цих сенсорних систем. Ще I. М. Сече­нов підкреслював величезне значения цієї взаємодії як чинни-ка формування психічної діяльності людини, у якої “первісне навчання і виховання почуттів" здійснюється м’язовим почут-тям і дотикальною чутливістю руки при сполученні рухів рук із зором. Процес цей взаємопов'язаний: у міру того як зір “на-вчається" руховою чутливістю руки, самі рухи рук усе більше контролюються, коригуються і керуються зором. За даними Фабрі, щодо цього мавпи також є винятком серед ссавців: тільки в них існують такі взаємини, а це так само є однією з найважливіших передумов антропогенезу. Адже неможливо уявити собі зародження навіть найпростіших трудових опе­раций без такої взаємодії, без зорового контролю за діями рук.

Тут важливою є саме та обставина, що тактильно-кінеста-тично-оптична чутливість представляв в мавп єдину комплексну сенсорну систему (яка виникла також через відсутність антаго-нізму між функціями грудної кінцівки). Самі по собі компонен­та цієї системи досить добре розвинуті й в інших хребетних. Так, тактильно-кінестатична чутливість добре розвинута, на-приклад, у енота, що виразно виявляється хоча б у описаному вище відкриванні ним замикаючих механізмів. У природних умо-вах єноти на дотик перебирають у воді мул та водяні рослини в пошуку їжі, так само, як і на суші, і часто здійснюють обма-цуючі рухи. Однак мавпи набагато перевершують єнотів за різ-номаніттям рухів пальців. Саме пальцями проводять уже згада-ний практичний аналіз харчових об’єктів, коли їх чистять чи розчленовують тощо. Войтоніс бачив саме в цій особливості харчування мавп (вживання в їжу найрізноманітніших за свої-ми фізичними якостями рослинних об'єктів) одну з першопри-


чин розвитку їх орієнтовно-дослідницької діяльності, їх “ціка-вості”.

Що стосується зору, то він прекрасно розвинутий і в птахів. Але відоме висловлення Енгельса про те, що "орел бачить значно далі, ніж людина, але людське око помічає в речах значно більше, ніж око орла", із точністю характеризує суть двох різних шляхів розвитку зору. I лише зір мавп, який розвивається і діє в сполу-ченні з чутливістю руки, особливо ЇЇ надзвичайно рухливих пальців, став здатним до настільки повноцінного сприймання фізичних властивостей предметів, що це виявилося достатнім і разом з тим необхідним для виконання трудових операцій перши­ми людьми. Ось чому тільки зір мавпи міг еволюціонувати до людського зору.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.