Кафедра філософії та соціально-економічних дисциплін
Плани семінарських та практичних занять
Дисципліни
ФІЛОСОФІЯ
для студентів навчально-наукового інституту права,
денна форма навчання
слухачів факультету підготовки для підрозділів кримінальної міліції
Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»
Спеціальність 8.03040101 «Правознавство»
Завдання обговорені та схвалені
на засіданні кафедри філософії
та соціально-економічних дисциплін
« 30 » серпня 2013 року
Протокол № 1
Одеса – 2013
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінарські заняття - активна форма підведення підсумків самостійної роботи студентів з оволодіння курсу. Значення семінарського заняття полягає в тому, аби помогти студентам глибоко розібратися в ключових питаннях курсу "Філософія", навчити їх самостійно працювати з рекомендованою літературою, ясно і стисло викладати свої думки, переконливо та логічно обґрунтовувати їх, творчо аналізувати і узагальнювати факти, сформувати уявлення про існуючі точки зору на ті чи інші питання, робити узагальнення та висновки з різних аспектах даної науки.
На семінарські заняття виносяться найважливіші теми курсу. Підготовку до занять треба починати з ознайомлення з планом занять та рекомендованою літературою (зазначеною після кожної теми семінарського заняття). Після цього слід уважно прочитати конспект лекції, відповідні розділи підручника. В них викладені основні питання теми, вказані напрямки роботи над курсом. Після цього настає найбільш важливий і складний етап підготовки до семінару - вивчення та конспектування рекомендованої літератури. Вміння вірно скласти конспект, який допоможе в оволодінні курсом, - це вміння виділити головне.
Поряд з традиційною формою роботи на семінарі - розгляді питань теми у вигляді відповідей студентів на поставлені питання, існують й інші форми. Однією з них є заслуховування і обговорення студентських рефератів та коротких повідомлень з того чи іншого читання передбаченого планом. При цьому важливо, аби студент не тільки вмів написати реферат, але й вдало виступити з ним перед сокурсниками: переконувати слухачів, викладати думки літературною мовою, чітко й аргументовано, а також укладатися у відведений викладачем час. Для цього потрібно не тільки уважно прочитати конспект лекцій, вивчити рекомендовану літературу, але й скористатися тими порадами та рекомендаціями щодо оволодіння програмним матеріалом, які дає студентам викладач на групових та індивідуальних консультаціях.
Слід мати на увазі, що однією з дійових форм роботи на семінарі є дискусія, яка дозволяє розвинути уміння використовувати в ході колективних пошуків істини всю гамму принципів наукового пізнання взагалі і в той же час на практиці сформувати такі важливі якості, як наукова об'єктивність, критичність і повага до чужої думки, здатність доводити своє бачення передумов, суті тих чи інших релігій тощо.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО НАПИСАННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ.
Написання рефератів з проблем Філософії є однією з найважливіших форм самостійної роботи.
Підготовка до написання реферату передусім має на меті розширити, поглибити теоретичні знання студентів. Підготовка реферату вимагає від студента значних витрат часу, ретельності, наполегливості у пошуках матеріалу, продуманого його узагальнення, акуратного оформлення та вмілого відстоювання своїх спостережень, висновків при захисті реферату на семінарі.
Обсяг реферату у рукописному варіанті – 12-15 стандартних аркушів (або розгорнутих аркушів учнівського зошита), у машинописному – 10-12 стандартних сторінок (текст друкується через два, а посилення – через півтора інтервали). Свідомо збільшувати обсяг роботи не слід. Цінність визначається не кількістю сторінок, а змістом, самостійністю обґрунтованих суджень. Аркуші потрібно пронумерувати. На титульній сторінці вказують назву вузу, факультет, курс, групу, прізвище та ініціали студента, тему роботи, прізвище і ініціали викладача, під керівництвом якого виконана робота.
Реферат повинен включати в себе такі структурні елементи:
1. Зміст, в якому послідовно наводяться всі пункти плану.
2. Вступ, в якому передусім уточнюється, з якою значною проблемою пов’язана тема, дається коротко преамбула (постановка питання).
3. Текст роботи – розгляд подій основної теми реферату.
4. Висновки теми реферату.
5. Список використаної літератури.
Приступаючи до написання реферату автор повинен визначити головну мету твору, а потім перейти до характеристики літератури, на підставі якої він збирається досягти поставлених цілей.
Далі студент переходить до викладання матеріалу за планом. Успіх реферату значною мірою залежить від добре обміркованого, продуманого плану.
В основу розбивки реферату на пункти плану можуть бути покладені різні критерії. По-перше, можна розділити матеріал на розділи за хронологічною ознакою. По-друге можна розглянути матеріал у проблемному плані. По-третє, не виключається комбінований (проблемно-хронологічний) підхід до розподілення матеріалу.
На наступному етапі роботи – у Висновках – необхідно зробити узагальнення, сформулювати найважливіші положення, що є результатом вивчення обраної теми. Вони мають органічно випливати з розглянутого конкретного матеріалу та відповідати йому.
Включена у Список література повинна бути пронумерована від першого до останнього арабськими цифрами.
Завершується робота над рефератом його стилістичним редагуванням.
ТЕМА 1
ФІЛОСОФІЯ ЯК ПРОБЛЕМА
(2 год.)
Мета заняття –розкрити специфіку філософського знання, аналіз філософії як різновиду світогляду, виявлення особливостей його функціонування.
Основна проблема – філософія як теоретична основа світогляду.
Основні поняття та категорії– світогляд, міфологія, релігія, філософія, загальна картина світу, метод, методологія, функції філософії, ідеалізм, матеріалізм, дуалізм.