Інформаційно-розяснювальна робота в країні перебування.

ВАЖЛИВОЮ СКЛАДОВОЮ діяльності закордонних дипустанов є поширення в країні перебування різноманітної інформації про свою країну: її історію і культуру, внутрішню і зовнішню політику, місце і роль в світовому товаристві. «Забезпечення суттєвого підвищення ефективності інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності,- наголошується в одному з циркулярних листів МЗС України,- вважати одним із основних показників роботи закордонних установ». (1)

Вся інформаційно-роз'яснювальна робота в країні перебування проводиться під безпосереднім керівництвом глави дипломатичного представництва, на якого покладається персональна відповідальність за її стан. Глава дипломатичного представництва повинен:

- координувати всю інформаційно-роз'яснювальну роботу в країні перебування або в міжнародній організації, залучаючи до цього представників інших українських організацій, акредитованих в даній країні;

- забезпечувати поточне і перспективне планування такої роботи;

- вивчати ефективність роботи в даному напрямі;

- надавати допомогу дружнім організаціям країни перебування (товариства, земляцтва, спілки журналістів і т. п.) в організації роз'яснювальної роботи про країну.

З метою забезпечення системності в організації інформаційно-роз'яснювальної роботи складаютьсярічні (квартальні або місячні) плани. В першу чергу при складанні планів треба враховувати політичну обстановку в країні перебування, рівень двосторонніх відносин, ставлення до країни. Потім уже визначається конкретний перелік заходів з відміткою про час і місце їх проведення, відповідальних осіб.

В планах інформашйно-роз'яснювадьної роботи ставляться завдання по вивченню існуючих форм і методів інформаційної діяльності в країні перебування, передбачаються заходи щодо надання допомоги дружнім товариствам і організаціям у справі проведення такої роботи шляхом забезпечення їх своїми друкованими, відео- та аудіоматеріалами про сучасну країну. При складанні планів інформаційно-роз'яснювальної роботи необхідно враховувати можливості інших відомств країни (зокрема в Україні це :Міністерства культури і мистецтв, Комітету з питань спорту, молоді і туризму, товариства «Україна» і т. п.).

В час бурхливого розвитку електронних засобів передачі інформації, особливо через Інтернет, відбулася справжня революція щодо можливостей їх використання, в тому числі і кожним окремим дипломатичним представництвом. Проте жоден електронний засіб не замінить живого слова і широких можливостей його впливу на безпосередніх споживачів інформації. Тому найефективнішим залишається пряме спілкування з представниками країни перебування. З цією метою використовуються реферати, лекції, диспути, бесіди. Саме під час такого спілкування можна давати зважені відповіді на різноманітні запитання, в тому числі на складні, а то і болючі питання двосторонніх відносин. Це потребує серйозної теоретичної підготовки і глибокого знання політичної ситуації в країні перебування.

При проведенні такої роботи слід враховувати насамперед склад аудиторії, з якою відбувається обмін інформацією. Один характерможе мати спілкування з людьми, які доброзичливо налаштовані до цієї держави, яких цікавлять в основному позитивні приклади відносин між країнами як в історичному, так і в сучасному аспекті. Такі зустрічі, як правило, відбуваються в атмосфері доброзичливості і взаєморозуміння. Часто учасники подібних заходів вносять багато цікавих пропозицій щодо поліпшення стосунків між країною перебування і країною представництв, пропонують свої послуги у розповсюдженні інформаційних матеріалів (звичайно, в певних межах, які не дають підстав звинувачувати диппредставництво у втручанні у внутрішні справи країни перебування). І зовсім інший характер носять зустрічі з аудиторіями, які заздалегідь негативно налаштовані на розмову, готові тільки до конфронтаційної дискусії і, як правило, вважають слушною лише свою точку зору. Для розмови з такою аудиторією треба бути добре підготовленим і налаштованим на можливість провокаційних, а то і образливих випадів стосовно нашої країни, уміти стримувати себе, не піддаватись емоціям. Ефект від таких зустрічей буває двояким: або сторони залишаються на своїх супротивних позиціях (і зрозуміло, що в такому випадку майбутні контакти з такою аудиторією досить проблематичні), або лід, як кажуть, починає танути, і тут треба робити все можливе, аби домогтися його остаточного зникнення. Це вважається апогеєм інформаційної діяльності диппредставництва, зокрема кожного дипломата. Особливо, коли вдається мало не на очах присутніх зламати спотворені стереотипи про наш народ і державу, ілюструючи це конкретними прикладами з історії І сьогодення.

Особливої підготовки потребують виступи в молодіжних, студентських аудиторіях. Правди і тільки правди, об'єктивності очікують вони від виступаючого, навіть якщо вона і гірка для нього чи слухачів. Саме тоді встановлюється атмосфера взаємної довіри і досягається позитивний інформаційний результат.

Слід звернути увагу і на такі моменти як кількість слухачів і місце виступу. Кожному дипломату в його дипломатичній практиці доводиться виступати перед групами від кількох осіб до сотень слухачів, і до цього треба бути готовим. Доводиться виступати в клубах і залах громадських організацій, в кінотеатрах, в студентських і гімназійних аудиторіях, на відкритих майданчиках. Особливу увагу слід приділяти виступам в церквах, соборах, інших культових місцях. Тут потрібен особливий такт, глибока повага до релігійних почуттів, вміння не переступити невидимої межі між звичайною залою і культовим приміщенням, щоб не зачіпити сакраментального.

Поиск по сайту: