Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Інформаційна діяльність дипломатичних представників



ВАЖЛИВОЮ СКЛАДОВОЮ діяльності закордонних дипустанов є поширення в країні перебування різноманітної інформації про свою країну: її історію і культуру, внутрішню і зовнішню політику, місце і роль в світовому товаристві. «Забезпечен­ня суттєвого підвищення ефек­тивності інформаційного забезпе­чення зовнішньополітичної діяльності,— наголошується в одному з циркулярних листів МЗС Украї­ни,— вважати одним із основних показників роботи закордонних ус­танов». (1)

Вся інформаційно-роз´ясню­вальна робота в країні перебуван­ня проводиться під безпосереднім керівництвом глави дипломатично­го представництва, на якого покла­дається персональна відповідаль­ність за її стан. Глава дипломатич­ного представництва повинен: — координувати всю інформацій­но-роз´яснювальну роботу в країні перебування або в міжна­родній організації, залучаючи до цього представників інших ук­раїнських організацій, акреди­тованих в даній країні;

- забезпечувати поточне і перс­пективне планування такої роботи;

- вивчати ефективність роботи в даному напрямі;

- надавати допомогу дружнім ор­ганізаціям країни перебування (товариства, земляцтва, спілки журналістів і т. п.) в організації роз´яснювальної роботи про Україну.

З метою забезпечення системності в організації інформаційно-роз´яснювальної роботи складаються річні (квар­тальні або місячні) плани. В першу чергу при складанні планів треба враховувати політичну обстановку в країні перебування, рівень двосторонніх відносин, ставлення до України. Потім уже визначається конкретний перелік за­ходів з відміткою про час і місце їх проведення, відпові­дальних осіб.

В планах інформашйно-роз´яснювадьної роботи став­ляться завдання по вивченню існуючих форм і методів інформаційної діяльності в країні перебування, передба­чаються заходи щодо надання допомоги дружнім товари­ствам і організаціям у справі проведення такої роботи шляхом забезпечення їх своїми друкованими, відео- та аудіоматеріалами про сучасну Україну. При складанні планів інформаційно-роз´яснювальної роботи необхідно враховувати можливості інших відомств України (зокрема Міністерства культури і мистецтв, Комітету з питань спорту, молоді і туризму, товариства «Україна» і т. п.).

В час бурхливого розвитку електронних засобів пере­дачі інформації, особливо через Інтернет, відбулася справ­жня революція щодо можливостей їх використання, в тому числі і кожним окремим дипломатичним представницт­вом. Проте жоден електронний засіб не замінить живого слова і широких можливостей його впливу на безпосе­редніх споживачів інформації. Тому найефективнішим залишається пряме спілкування з представниками країни перебування. З цією метою використовуються реферати, лекції, диспути, бесіди. Саме під час такого спілкування можна давати зважені відповіді на різноманітні запитан­ня, в тому числі на складні, а то і болючі питання дво­сторонніх відносин. Це потребує серйозної теоретичної підготовки і глибокого знання політичної ситуації в країні перебування.

Ще однією важливою формою роботи диппредставниц­тва є розповсюдження в різних громадських колах країни перебування інформаційних матеріалів про Україну (дру­кованих видань, відео- та аудіозаписів і т. п.). Ми добре пам´ятаємо наші мізерні можливості в цьому напрямі діяль­ності в перші роки незалежності України. Але з року в рік ситуація змінюється на краще. Видаються десятки пре­красних альбомів, книг, туристичних проспектів, буклетів, листівок, які належно представляють нашу державу і діста­ють високу оцінку за кордоном.

До акцій найбільшого інформаційного впливу слід віднести Дні культури України, Дні українського кіно, участь українських колективів у фестивалях духовної (ре­лігійної) пісні, інші подібні заходи.

Так, наприклад, протягом трьох місяців (з 15 вересня до 15 грудня) проходила в 1999 р. велика інформаційно-куль­турна імпреза — Дні культури України у Франції. Заходи, що проводилися в її рамках охопили 10 регіонів країни і 34 великих міста, зокрема Париж, Ліон, Лілль, Тулуза, Марсель. Посольство України у Франції повідомляло, що за висновками представників французьких офіційних кіл і фахівців, Дні культури України у Франції за своєю мас­штабністю та різноманітністю стали першою і найбільшою культурно-мистецькою офіційною маніфестацією України в Західній Європі. Широкі верстви населення Франції мали можливість ознайомитись з культурними та мистецькими здобутками нашої країни, переконатися в тому, що Украї­на становить органічну частку європейської спільноти, яка розвивається в руслі і контексті світової культури.

Поряд з мистецькими акціями проходили зустрічі, круглі столи з питань торговельно-економічних відносин та туризму, наукові колоквіуми та конференції. Такі захо­ди значно доповнювали програму Днів і сприяли поглиб­ленню економічних, наукових та творчих зв´язків України з окремими регіонами Франції.

Велике значення має організація художніх вернісажів та фотовиставок, участь у туристичних та книжкових яр­марках.

Традиційними є щорічні фестивалі православної ду­ховної музики в Гайнувці (Республіка Польща), на яких колективи з України практично завжди отримують наго­роди.

Подібні заходи проводяться в більшості країн світу, де функціонують посольства України, і є неоціненним дже­релом пізнання України, її історії, культури, традицій.

Співпраця у сфері культури залишається пріоритетом у стосунках з нашими земляками. Посольство сприяє про веденню і бере участь у заходах, які організовуються ук­раїнськими громадськими організаціями США, зокрема Культурним фондом Вашингтонської групи та художніми галереями Джорджтаунської гільдії. У Посольстві по­стійно проводяться виставки робіт українських худож­ників, концерти ансамблів та митців з України. На сталій основі підтримуються контакти з представниками пра­вославної і греко-католицької церков США.

Таким чином, регулярна співпраця Посольства з ук­раїнськими громадськими організаціями США, помітні зрушення у налагодженні гуманітарних та культурно-освітніх зв´язків, посилена увага представників Посоль­ства до політичних, соціально-економічних та правових аспектів співробітництва сприяли поглибленню та вста­новленню тіснішої співпраці з українцями, які прожива­ють у СІЛА. (2)

Величезна роль у забезпеченні ефективності інформа­ційно-роз´яснювальної роботи належить друкованим і електронним засобам масової інформації. Тому кожен дип­ломат повинен добре знати, вивчати і використовувати засоби масової інформації країни перебування, бо вони є значним доповненням до усної інформації. Саме через ЗМІ можна найбільш ефективно і масштабно впливати на фор­мування громадської думки про Україну у вигідному для нас напрямі.

Робота дипломатичного представництва з представни­ками ЗМІ складається з трьох основних частин:

—опрацювання матеріалів ЗМІ (преси, передач радіо і телебачення, матеріалів з Інтернету, бюлетенів, книг і т. п.);

—робота з журналістами всіх видів ЗМЇ;

-підготовка спеціальних матеріалів для ЗМІ.

Про підготовку оглядів преси в диппредставництві вже йшлося вище, а тому зупинимося лише на окремих пи­таннях, на яких слід зосередити особливу увагу.

При підготовці огляду преси насамперед необхідно опра­цювати оціночні матеріали, тобто ті, у яких викладаються коментарі подій, особливо, коли це стосується України.

Дуже важливе значення має формування тематичних досьє — матеріалів (вирізок, ксерокопій) з точним зазна­ченням назви друкованого видання та дати опублікуван­ня, бо неточності в пій справі можуть зумовити помилку в посиланнях. При посиланні на пресу доцільно коротко вказувати орієнтацію того чи іншого друкованого органу: офіціоз, орган якоїсь партії чи громадської організації, незалежна і т. ін.

Потрібним матеріалом, крім щоденних оглядів, є оці­ночні характеристики ЗМІ (яку лінію веде та чи інша газета щодо уряду, опозиції, хто її власник, яка ЇЇ репута­ція в країні, хто найбільше її читає і т. п), довідки про відомих журналістів та їх орієнтації.

В деяких диппредставництвах практикуються щоденні усні огляди місцевої преси за участю усіх дипломатів, особ­ливо там, де вони недостатньо володіють мовою країни перебування. Там, де диплрацівники можуть знайомити­ся з періодикою самостійно, така необхідність відпадає. Друковані ЗМГ діляться на такі основні категорії:

—офіційні видання (газети, бюлетені, прес-релізи, звіти і т, п.), які видаються парламентом та урядовими структурами;

—офіціоз — газети, які не будучи офіційним органом уряду, практично виражають його точку зору, отри­мують від нього регулярну інформацію і часто дру­кують матеріали на замовлення уряду;

—опозиційні ЗМІ, які критикують правлячу партію, коаліцію, уряд шляхом публікації викривальних ма­теріалів;

— незалежна преса, що існує за рахунок власних доходів;

—т. з. «незалежна» преса, яка насправді відстоює інте­реси певних політичних чи економічних угруповань та існує за їх рахунок;

—спеціальні видання (військово-технічні, наукові, куль­турологічні);

—регіональна преса.

Зважаючи на те, що кожна дипустанова працює в умо­вах, характерних лише для конкретної країни, то дуже важ­ко давати якісь уніфіковані поради, крім однієї — якомога уважніше вивчати ЗМІ, активно використовувати їх для активізації інформаційно-роз´яснювальної роботи диппредставництва.

Велике значення має встановлення, розширення і підтримка постійних контактів з власниками і керівника­ми ЗМІ, провідними журналістами, спеціалістами, які пишуть на українську тематику, з метою забезпечення виходу неупереджених публікацій та передач про Україну, її внутрішню та зовнішню політику.

Цікавою (і дуже ефективною) формою роботи є органі­зація поїздок в Україну прихильно налаштованих до на­шої держави журналістів, забезпечення їх відповідними матеріалами, влаштування зустрічей з представниками різних верств суспільства. Необхідно ініціювати встанов­лення безпосередніх контактів між редакціями вітчизня­них і зарубіжних теле- і радіокомпаній, інформаційних агентств, друкованих видань.

При повсякденному спілкуванні з журналістами треба мати на увазі, що в кожній країні вони поділяються на класи чи категорії. Найвище стоїть журналістська еліта, ті, хто має доступ до важливих джерел інформації, вико­нує парламентські чи урядові замовлення і формує гро­мадську думку на високому професійному рівні. Поряд з ними зустрічаються спеціалісти «середнього» рівня, але також високої кваліфікації. І нарешті основна маса жур­налістів — часто безіменні інформатори і хронікери, сто­сунків з якими дипломатам бажано уникати.

Не треба забувати, що, як було сказано, ЗМІ часто діють на замовлення окремих політичних сил, різних угрупо­вань і часто подають свідомо упереджену, сфальсифіко­вану інформацію.

Форми спілкування з журналістами можуть бути най різноманітнішими — від прес-конференцій, брифінгів до прийомів, коктейлів, які влаштовуються спеціально, або запрошення на прийоми з певної нагоди (національне свято, приїзд делегації і т. п.).

3 іншого боку, не треба зловживати кількістю контактів зі ЗМІ, особливо якщо їх представляють малозначущі фігури.

Робота зі ЗМІ — справа глибокого і всебічного аналізу, яка потребує ґрунтовних знань і напруженої праці. Як приклад, хотілось би привести щомісячний аналіз повідом­лень зарубіжних ЗМІ, який здійснюється службою інфор­мації МЗС України.

Подібні аналізи повинні (на своєму рівні) здійснюва­тися в кожному дипломатичному представництві, бо вони дають можливість робити висновки про певні тенденції в ЗМТ країни перебування щодо України. У цьому відно­шенні слід завжди реагувати на появу статей наклепниць­кого або антиукраїнського спрямування і давати їм гідну відсіч у т. ч. і в ЗМІ.

При контактах з журналістами треба пам´ятати, що це особливі люди, з гострим розумом та чудовим вмінням висловлювати свої думки, оцінки, погляди, а тому вони дуже іронічно реагують на чиновницький формалізм, шаблонність і консерватизм. Отже, стосунки дипломата з представниками ЗМІ — дуже важлива форма роботи, що вимагає ґрунтовних знань і уважного творчого підходу до неї.




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.