Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Інформаційна діяльність дипломатичних представництв.




Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики є складовою зовнішньополітичних комунікацій, які є одним з елементів сучасного міжнародного співробітництва. Інформаційно-аналітичне забезпечення відображає реагування міжнародного співтовариства на політичні процеси у системі, на зміну економічної ситуації, забезпечує адекватний вплив на небажані зміни. Від інформаційного забезпечення залежить якість урядових рішень, передбачення і випередження подій, прийняття спільних рішень із глобальних проблем міжнародного товариства.

Недостовірність інформації, неточність, можуть породжувати серйозні проблеми в міжнародних відносинах.


  • ^ Зовнішньополітична комунікація – це процес передачі міжнародної інформації у системі міжнародного співтовариства між окремими її компонентами, а також між суспільними групами та індивідами.


Кожна політична система і кожна держава розгортає власну систему і мережу зовнішньополітичної комунікації відповідно до національних інтересів. Ця мережа розвивається паралельно з політичними структурами, економічною базою та інфраструктурою комунікації.

Зовнішньополітична комунікації поєднує в собі політичний аналіз та інформаційний моніторинг дво- та багатосторонніх відносин і передбачає моделювання ситуації та прогнозування певних наслідків.
^

Зовнішньополітична інформація передається трьома основними способами:


1)через спеціалізовані установи та інші організації – йдеться про комунікаційні можливості зовнішньополітичних відомств, політичних партій і громадських рухів, неурядових організацій і так званих груп тиску;

2)через посередництво засобів масової комунікації – йдеться про друковані, телекомунікаційні та інтерактивні засоби комунікації, які є розповсюджувачами інформації зовнішньополітичних відомств;

3) через неформальні контакти – йдеться про неформальні комунікації у межах міжнародних організацій на двосторонньому рівні, на міжнародних форумах та зустрічах.

^ Зовнішньополітичні комунікації пов'язані із міжнародною політикою держав, вони відтворюють систему зовнішніх зносин і враховують:

  • зовнішньополітичні інтереси;
  • політико-психологічну культуру лідерів держав;
  • традиції і ціннісні орієнтації суспільства;
  • нормативно-правову систему;
  • культурну самобутність.


За останні роки надзвичайно зросла інформаційна функція дипломатичних представництв. Посольства та місії завжди були важливими та надійними джерелами інформації про найрізноманітніші аспекти житяя країни перебування. Неодхідно підкреслити, що здобуття такої їнформації має здійснюватись лише законними засобами відповідно до норм міжнародного права. Звичайно, без сприйняття з боку країни перебування дипломатичним представництвам здійснювати цю функцію було б неможливо. Саме дипломатичні представництва широко користуються такими легальними, звичайними засобами отримання інформації, як ретельна обробка численних друкованих видань, зокрема періодичної преси, а також іншої інформації, що проходить по каналах ЗМІ. Поінформованості сприяє також участь інфоземних дипломатів у прийомах, прес-конференціях, військових парадах, тощо, які влаштовуються державними органами країни перебування.

Проте, крім міжнародно-правової бази, для успішної роботи посольства ті місій необхідна й відповідна матеріально-технічна база, тобто ті конкретні засоби та можливості, за допомогою яких дипломатичне представництво могло б ефективно здійснювати свої функції

Інформаційна діяльність МВС

Про підрозділ

Історія створення підрозділу:

Наказом МВС СРСР від 17 травня 1971 року № 0322 було створено інформаційну службу. При МВС України, на базі Першого спеціального відділу було створено Республіканський інформаційний центр (далі – РІЦ). Першими автоматизованими системами були: “Профілактика-Розшук”, “Статистика”, “Розшук”, “Черговий”, “Норматив” та інші.

У 1974 році постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань науки і техніки РІЦбуло реорганізовано в Республіканський науково-дослідний інформаційний центр при МВС України (далі – РНДІЦ). Основними напрямками діяльності було визначено: розроблення автоматизованих систем обробки інформації; дослідження процесів управління органами ОВС на базі комплексного використання математичних методів та обчислювальної техніки.

Стрімкий розвиток кібернетичної науки на початку 90-х років обумовив необхідність наближення науки до практичних працівників, створення актуальних банків даних ОВС. У зв’язку з чим у 1991 році на базі РНДІЦ було створено Головне інформаційне бюро (далі – Бюро). Створена єдина система електронної пошти об’єднала понад 600 абонентів.

У 1997 році Бюро було реорганізовано в Управління оперативної інформації (далі – УОІ). Ураховуючи необхідність оперативного інформування органів внутрішніх справ, у складі управління створена та розпочала свою службову діяльність чергова частина.

Починаючи з 2002 року в складі МВС України розпочав свою діяльність Департамент інформаційних технологій, який став правонаступником своїх попередників.

У 2007 році в міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ України створено сектори інформаційних технологій.

Остаточне формування інформаційної служби завершилося в квітні 2011 року реорганізацією Департаменту інформаційних технологій в Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення.

Основні завдання підрозділу:

реалізація у межах компетенції МВС державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України;

організація і здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукової діяльності структурних підрозділів центрального апарату МВС, ГУМВС, УМВС;

аналіз стану злочинності та підготовка аналітично-інформаційних матеріалів для прийняття управлінських рішень керівництвом МВС;

систематизація збору, накопичення та актуалізації інформаційних обліків, що утворилися в процесі діяльності ОВС, формування централізованих інформаційних ресурсів;

створення умов для захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах;

надання інформаційних послуг фізичним та юридичним особам у рамках законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють цю діяльність.


^

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.