Вивчаючи будь-яку проблему, слід розглянути основні види її складових елементів. В літературі наведено безліч класифікацій інновацій – ознайомимося з декількома найпоширенішими.
А.І.Пригожин [9] пропонує типологію нововведень по девяти ознакам:
Усі запропоновані класифікації мають у своїй основі базові критерії класифікації інновацій, а саме:
1) комплексність набору класифікаційних ознак, що враховуються при аналізі та кодуванні;
2) можливість кількісного (якісного) визначення критерію;
3) наукова новизна, практична цінність ознаки класифікацій, що пропонується.
Враховуючи вище наведені критерії та досвід вчених, пропонуємо спростити класифікацію інновацій до поділу останніх за напрямками впроваджень (рис 1.1).
Рис. 1.1 Схема класифікації інновацій за напрямками впровадження
Класифікація інновації дає змогу:
- повязати з типом інновацій той чи інший тип стратегії;
- сконструювати економічні механізми та організаційні форми управління в залежності від типу інновацій;
- визначити способи та форми управління залежно від типу нововведення;
- сформувати організаційні структури науково-дослідних та конструкторських підрозділів;
- установити взаємозвязок з іншими організаціями;
- розробляти систему стимулювання інноваційної діяльності в організації.
Узагальнюючи, можна підкреслити, що за якою б ознакою не класифікаціювалась інновація, вона є наскрізним фактором, який „пронизує” всю сферу виробничої діяльності Напрям впровадження інновацій Технології Продукція Технічні засоби Енергетичні ресурси Суспільство Форми організації та управління Сировина, матеріали Екологія і суспільства. А наведені на рис.1.1 напрями є єдиною, комплексною системою, і тому, висока ефективність виробництва може забезпечуватись лише при умові гармонійного розвитку усіх вищезазначених напрямів – при умові ефективного управління інноваційною діяльністю.