В) трудові та нетрудові

По лекции ответ в), еще везде написано что грошові і натуральні доходи.

(Трудові- поступають в сімейний бюджет від індивідуальної трудової діяльності по виробництву і послуг, мають трудову основу

Нетрудові – ті доходи, від власної і індивідуальної трудової діяльності,які отримані за рахунок ухилення від прийнятих державних правових норм, норм моралі та поведінки громадян(взятки, доходи від спекуляцій, оплати «зверху», та ін)

2. Вид заробітної плати, що розраховується шляхом ділення нарахованої заробітної плати на індекс споживчих цін на товари та послуги для відповідної групи населення:

в) реальна;

(Реальна заробітна плата — це та кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату, очищену від відрахувань на прибутковий податок. Виділяють такі фактори, які визначають рівень заробітної плати: 1) розмір номінальної заробітної плати; 2) рівень цін на товари та послуги; 3) розмір сплачуваних податків

Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи).

Погодинна ставка оплати праці (З_г) розраховується діленням установленої величини заробітної плати (за день, тиждень, місяць — З_п) на нормативну кількість годин праці (відповідно за день, тиждень, місяць — Г)

Чиста - тобто заробітну плату, яка належить до виплати (за винятком обов’язкових платежів).

3. Підвищення рівня і якості життя громадян України на основі стимулювання трудової та господарської активності населення, надання кожній працездатній людині можливостей, що дозволять їй своєю працею забезпечити добробут сім'ї, формування заощаджень і їхнє ефективне існування. Це головна мета:

а)соціальної політики;

(Соціальна політика — це стратегічний соціально-економічний напрям розвитку суспільства. Вона являє собою систему управлінських, організаційних, регулюючих дій і заходів, спрямованих передусім на сприяння цілеспрямованій діяльності громадян, їх всебічному розвитку, забезпеченню відповідного рівня їх життя і праці, їх соціальному захисту.

Мета соціальної політики полягає у створенні необхідних умов для розвитку та оптимального функціонування соціальних відносин, повного розкриття творчого соціального потенціалу людини, підвищення рівня і якості життя громадян на основі стимулювання трудової і господарської активності населення, а також досягнення в суспільстві соціальної злагоди і цілісності.)

4. Характеристика змісту праці полягає у:

Г) доцільному перетворенні предметів і засобів виробництва.

(Зміст праці - це взаємодія працівника з предметами і засобами праці.)

5. До якої економічної школи належать такі підходи до зайнятості, як «мультиплікатор зайнятості», «незмінність заробітної плати», «держава-головний регулятор ринку праці»:

В) Кейнсіанство.

(Співвідношенню між загальним і первинним збільшенням зайнятості Кейнс дав назву мультиплікатора зайнятості, він довів нереальність абсолютної гнучкості заробітної плати, тому говорив про незмінність зар.плати. Основним регулятором ринку праці є держава, яка впливає на сукупний попит як на товари і послуги, так і на працю.)

3. Зміст праці - виражає розподіл, обсяг і структуру конкретних трудових функцій, спрямованих на створення продукту праці на робочому місці; визначається сукупністю виконуваних операцій та характеризує взаємодію особистісних і речових факторів процесу праці, професійні знання працівників, необхідні для здійснення трудового процесу, уміння та навички. Зміст праці розкриває процес взаємодії людини з природою, засобами та предметами праці.

Зайнятість населення -найважливіший результат функціонування ринку праці, який означає, що внаслідок взаємодії попиту і пропозиції, ціноутворення та конкуренції потреба частини економічно активного населення в робочих місцях є задоволеною, тобто попит і пропозиція на ринку праці в певному обсязі збігаються. Зайнятість населення є фундаментом економічного зростання країни, вирішальним фактором створення ВНП, матеріального й духовного добробуту людей, провідною сферою реалізації їхніх життєвих інтересів, основним засобом задоволення різноманітних потреб.

Продуктивність праці – показник її ефективності й результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг з одного боку, та кількістю праці, затраченої на виробництво цього обсягу, з другого боку. Залежно від прямого й оберненого співвідношення цих величин вирізняють показники рівня продуктивності праці: виробіток і трудомісткість.

БІЛЕТ 21

Поиск по сайту: