Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Соціально-економічна сутність і значення безробіття. Типи безробіття. Особливості розрахунку рівня безробіття



Безробіття – це ситуація на ринку праці, за якої пропозиція праці перевищує попит на неї, причому така невідповідність може бути як кількісною, так і якісною.

Як соціально-економічна категорія безробіття – це явище вимушеної або добровільної незайнятості частини економічно активного населення, обумовлене кількісно-якісною невідповідністю попиту та пропозиції на ринку праці.

Безробіття потрібно розглядати з різни точок зору, виділяючи такі її найбільш важливі поняття як: статус безробітного, рівень безробіття, поширеність і рух безробітних, тривалість безробіття, типи безробіття.

За методологією МОП безробітною вважається та особа, яка на даний момент не має роботи, шукає її, готова до неї приступити і не має інших джерел доходу, крім заробітної плати у сфері оплачуваної занятості.

Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором працюючою населення, а з іншого - великим суспільним злом. Всі економічно розвинуті країни прикладають багато зусиль для подолання безробіття, але жодній з них ще не вдавалося ліквідувати його повністю. Навіть в таких країнах з розвинутою соціальною економікою, як Японія, ФРН, США, кількість безробітних не була меншою 1,5% загальної кількості працездатних. У майбутньому в світі безробіття буде складати близько 10%, повністю його ліквідувати не зможе жодна країна.

Сучасні економісти розглядають безробіття як природну і невід’ємну частину ринкової економіки. Тому ,враховуючи це, потрібно приділяти значну увагу аналізу типів безробіття, до яких відносять: фрикційне, структурне і циклічне.

Фрикційне безробіття – форма безробіття, що виникає, коли частина людей добровільно змінює місце роботи або шукає роботу після звільнення, чи вперше або тимчасово втратила сезонну роботу. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі. Воно вважається неминучим і до певної міри бажаним, так як ініціатива звільнення йде від самого працівника. Багато з них при звільненні переходять з низькооплачуваної і малопродуктивної роботи на вищеоплачувану і продуктивнішу.

Структурне виникає в наслідок НТП. В результаті цього виявляється, що у деяких працівників немає таких навичок, які можна швидко продати, їхні навички й досвід застаріли і стали непотрібними через зміни технології і характер споживчого попиту. Структурне безробіття триваліше і менш бажане.

Циклічне безробіття – це безробіття, викликане спадом економіки, зниженням інвестицій в економіку. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, занятість скорочується, а безробіття росте.

В період екон.спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в період підйому – циклічне відсутнє.

Також розрізняють:

Добровільне безробіття виникає тоді, коли працівник звільнюється з роботи за власним бажанням у зв'язку з незадоволеністю рівнем оплати праці, умовами роботи, тощо;

Вимушене безробіття - тоді, коли працівник не бажає звільнятися, а адміністрація фірми скорочує персонал;

Приховане безробіття корениться переважно в малому бізнесі, фермерстві, індивідуальному і ремісному виробництві, а також в неповній зайнятості (там, де працівників більше, ніж того вимагає виконання виробничої програми).

Крім вище перерахованих видів безробіття і в їх рамках (фрикційного, структурного, циклічного) розрізняють їх модифікації:

Конверсійне безробіття - аналогічне структурному і викликане скороченням чисельності армії і зайнятих у військово-промисловому комплексі.

Економічне безробіття - має порівняно стійкий характер, обумовлене коливаннями ринкової кон'юнктури, банкрутством частини товаровиробників у процесі конкурентної боротьби.

Молодіжне безробіття - характеризується непропорційно високою питомою вагою молоді (віком 16—24 роки) у складі безробітних, має характер переважно функціонального безробіття.

Застійне безробіття - охоплює людей, які не хочуть а з часом і не можуть працювати.

 

Рівень безробіття являє собою питому вагу чисельності безробітних в чисельності екон.активного населення. Він розраховується за формулою:

,

U – загальна кількість безробітних , Е – зайняті.

Рівень зареєстрованого безробіття можна знайти за формулою:

 

.

 

2. 1. б) оцінка ефективності діяльності трудових ресурсів (Метою аудиту у сфері праці є виявлення проблем економного та ефективного використання ресурсів праці, дослідження їх причин, надання необхідних рекомендацій з їх усунення. Персонал — голов­ний предмет та об'єкт аудиту в трудовій сфері, а сам аудит виступає як незалежний аналіз системи соціально-трудових показників.)

2.б) ефективності праці і виробництва (зростання ефективності праці і виробництва означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісні­ших благ при тих самих або й менших затратах праці.Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення реального продукту й доходу, а тому воно є важливим показником економічного зростання.)

3. в) макро- та мікроекономічні проблеми працевикористання та формування соціально-трудових відносин;

(Теоретичною та методологічною базою вивчення дисципліни є загальновизнані наукові методи фундаментальної та загальнонаукової методології пізнання досліджуваних явищ і процесів з використанням засобів макро- та мікроекономічного аналізу.)

4. а) Державна підтримка приватного бізнесу (початкове збільшення державних інвестицій створює «первинну» зайнятість певних працівників, витрати цих працівників на споживчі товари стимулюють розвиток виробництва і «вторинну» зайнятість).

5. а) первинний ринок праці ( Представники первинного і вторинного ринків праці відрізняються формою організації праці. До первинного ринку відносяться підприємці, особи, зайняті висококваліфікованою і високооплачуваною працею, що мають високий рівень загальної і спеціальної підготовки, стабільні гарантії зайнятості, перспективи кар'єрного росту. В змісті праці переважають творчі та управлінські функції. До вторинного ринку праці відносяться малокваліфіковані, сезонні робітники, соціально вразливі групи населення, працюючі неповний робочий день, які мають низькі доходи.)

 

3. Людський капітал – сформований і розвинений у результаті інвестицій і нагромаджений людиною певний запас здоров’я, знань, навичок, здібностей, який цілеспрямовано використовується в економічній діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці і завдяки цьому приводить до зростання доходів свого власника, прибутку підприємства та нац.доходу.

Якість життя населення – ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини.

Кон’юктура ринку праці – це співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період, яке визначає ставки заробітної плати на конкретні види праці та рівень зайнятості населення.


Білет № 20

1. Зміст і характер праці. Функції ринку праці..

Зміст праці характеризує функціональні особливості конкретного виду трудової діяльності, обумовлені предметом праці, засобами праці й формою організації виробничого процесу. Поняття “зміст праці” включає в себе ступінь відповідальності й складності праці, рівень творчих можливостей, співвідношення виконавських та управлінських функцій, рівень технічної оснащеності, ступінь різноманітності трудових функцій, монотонності, самостійності і т.д. Зміст конкретного виду трудової діяльності пред’являє певні вимоги щодо освіти, кваліфікації, здібностей індивіда. Це основний чинник, що характеризує можливості розвитку особи в процесі праці, визначає спрямованість трудових навичок та реалізації творчих, фізичних та інших здібностей індивіда. Він впливає на ставлення до праці, задоволеність працею, ступінь інтересу до праці, плинність кадрів, рівень продуктивності праці.

Головним чинником прогресивної зміни змісту праці є розвиток матеріально-технічної бази виробництва, впровадження науково-технічного прогресу. При цьому змінюється структура трудових функцій: функції безпосереднього впливу на предмет праці переходять від виробника до машин, зростають витрати робочого часу на управління і технічне обслуговування обладнання, а також частка складної кваліфікованої праці, вдосконалюється її змістовність, актуалізуються самостійність і відповідальність працівників. Тому поява нових знарядь і предметів праці, зростання продуктивності праці позначаються на структурі видів діяльності, перерозподіл зайнятих між видами праці з різним змістом: фізичним – розумовим, монотонним-творчим, некваліфікованим-кваліфікованим та ін.

Слід розрізняти соціальний та функціональний зміст праці. Соціальнимє доцільність діяльності працівника, мотивація, ставлення до праці на суспільному (як до професії, виду діяльності) та індивідуальному (як до конкретно виконуваної роботи) рівні. Функціональний зміст праці виявляється у конкретних ролях, функціях, які виконує працівник. При аналізі змісту праці враховується, що у виробничому процесі здійснюються такі функції:

- логічна – пов’язана з визначенням цілі й підготовкою системи необхідних трудових операцій;

- виконавська – приведення засобів праці в дію різними способами залежно від стану продуктивних сил і безпосереднього впливу на предмети праці;

- контрольно-реєстраційна – спостереження за технологічним процесом, ходом виконання виробничої програми;

- регулююча– коригування, уточнення заданої виробничої програми;

- управлінськаполягає в реалізації планів для забезпечення оптимального функціонування системи в цілому.

Кожна з перелічених функцій може бути присутньою тією чи іншою мірою в діяльності окремого працівника, але неодмінно властива сукупній праці.

Характер праці– соціально-економічна природа трудового процесу, суспільна форма його організації, спосіб взаємодії людей у процесі праці.

Характер праці залежить від рівня розвитку продуктивних сил і науково-технічного прогресу. Соціально-економічна сутність праці відображає характер суспільного ладу. Праця людини завжди включена у визначену систему економічних відносин, здійснюється в умовах історично визначеного способу виробництва. Характер праці відображає її соціально-економічну неординарність, відмінність у межах тієї чи іншої суспільно-економічної формації. Він вказує на соціально-економічний статус працівників, їх місце в системі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і духовних благ.

Зрушення у співвідношенні трудових функцій, впровадження високопродуктивних технологій та машин ведуть до зросту продуктивності праці, до зміни її суспільної значимості, що впливає на зміну соціально-економічного положення працівників, зайнятих відповідним видом праці. І навпаки, наявні виробничі відносини, характер розподілу функцій управління суспільним виробництвом впливають на соціально-економічну ефективність праці й суспільного виробництва в цілому.

До показників характеру праці зараховують:

-форму власності;

- ставлення працівників до праці;

- відносини розподілу виготовлених продуктів і послуг;

- ступінь соціальних розходжень у процесі праці.

У ринковій економіці розрізняють дві форми власності: державну і недержавну. Державна власність як система відносин забезпечує життєздатність всієї економічної системи. До недержавної відноситься приватна власність з усіма модифікаціями, тобто акціонерна, корпоративна тощо.

Ставлення до праці виражає зв’язок між працівником і працею з приводу виробництва і розподілу матеріальних і духовних благ. Це об’єктивна категорія, що виражає типові відносини між людьми щодо їхньої спільної участі у виробництві. Ставлення до праці як соціальне явище характеризується такими основними чинниками: оплатою праці, умовами праці, її організацією, змістом, соціально-психологічним кліматом у трудовому колективі, стилем керівництва і т.д.

Відносини розподілу – це відносини між людьми з приводу визначення частки кожного члена суспільства у новоствореному продукті. Люди, які беруть участь у виробничому процесі, вкладають у нього свою працю чи капітал, хочуть отримати визначені доходи. Тому розподільні відносини лежать в основі створення системи стимулів для участі у трудовому процесі. Крім того, розподіл визначає можливість досягнення соціально-економічних цілей розвитку суспільства, дозволяє впливати на рівень задоволення потреб. Власники робочої сили, що беруть участь у виробничому процесі, одержують прибуток залежно від того, яку роботу вони виконують і як вони це роблять, тобто основним критерієм розподілу виступає праця. Дохід власників засобів виробництва і грошового капіталу визначається розміром власності й умовами її реалізації.

Характер праці виражає соціально-економічні відмінності між простою та складною, фізичною та розумовою, кваліфікованою та некваліфікованою працею. Відмінності у складності і, відповідно, у продуктивності праці є соціально значимими, а виконання роботи певної складності дає соціально-економічну характеристику (кваліфікацію) працівникові. Відмінності у кваліфікації виступають однією з форм прояву соціальної неоднорідності праці. Характер праці задає параметри і межі кваліфікаційних відмінностей у праці.

Характер людської праці у своїй основі обумовлений двома компонентами. По-перше, змістом праці, тобто змістом операцій,які працівник виконує у процесі праці. При цьому береться до уваги, наскільки напружується працівник і як багато витрачає фізичних або розумових зусиль. По-друге, характер праці обумовлений суспільними відносинами, в яких здійснюється процес праці.

 

Ринок праці виконує ряд функцій:

• організація зустрічі роботодавців та найманих працівників;

• забезпечення конкуренції на ринку праці як між роботодавцями, так і найманими працівниками;

• встановлення рівноважних ставок заробітної плати;

• вирішення питань зайнятості населення;

• здійснення соціальної підтримки безробітних шляхом перерозподілу робочої сили в народному господарстві між галузями і сферами виробництва та забезпечення роботою незайнятого населення.

 

2.1. Доходи населення поділяються на:

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.