Мета роботи: дослідити кінетику реакції кондуктометричним методом; визначити константу швидкості графічним методом.
У водних розчинах за температур, що перевищують 50 °С, карбамід ізомеризується у ціанат амонію:
(швидко), (5.1)
а потім йде практично необоротний гідроліз з утворенням карбонату амонію:
. (5.2)
Ця стадія йде повільно і визначає загальну швидкість реакції:
. (5.3)
Перша стадія описується константою рівноваги:
, (5.4)
звідки: [NH4CNO] = KC × [CO(NH2)2]. (5.5)
Тоді w = k2 × KC × [CO(NH2)2] × [H2O]n. (5.6)
оскільки вода береться у великому надлишку, можна припустити, що її концентрація за час спостереження (протягом 2 годин) лишається практично незмінною. Тому можна вважати, що k2 × KC × [H2O]n= kеф, де kеф – ефективна константа швидкості реакції розкладу карбаміду. Таким чином, досліджуваний процес є реакцією першого псевдопорядку:
w = kеф × [CO(NH2)2]. (5.7)
Накопичення карбонату амонію, що має місце за мірою зростання ступеню гідролізу ціанату, веде до збільшення електропровідності розчину пропорційно кількості розкладеного карбаміду. Це дозволяє безперервно вивчати змінювання концентрації продукту реакції в часі шляхом вимірювання електропровідності реакційної суміші.
Рис. 5.1. Схема для вимірювання опору розчинів
ДЖ (ЗГ) – джерело живлення (звуковий генератор); НП – нуль-прилад; Rx – опір, що вимірюється; Rn – градуйований змінний опір
Питому електропровідність можна визначити, вимірявши опір розчину у спеціальній посудині між двома платиновими електродами. Опір вимірюють за допомогою реохордного моста Кольрауша, схема якого дана на рис. 5.1. Суть вимірювання зводиться до того, що, змінюючи величину градуйованого пере-мінного опору Rn, домагаються, щоб у колі нуль-приладу не було струму, що можливо при рівності потенціалів у точках a і b, тобто коли Rn × R1 = Rx × R2.
У даній роботі використовується реохордний міст типу Р-38, який живиться від звукового генератора ЗГ-33. У якості нуль-приладу використовують осцилограф. Передня панель реохордного мосту показана на рис. 5.2.