Основою для використання цієї методики з метою визначення особливостей розуміння стану інших людей стало таке положення: обличчя людини становить своєрідний екран, на якому більшою чи меншою мірою відображається динаміка актуальних переживань людини, дякуючи цьому обличчя виконує сигнальну функцію, виступаючи в якості одного із каналів невербальної комунікації.
Для експериментальної ситуації використовувались фотографії обличчя дитини, відображаючи нижче названий емоційний стан. До кожної фотографії добиралась фраза, яка відповідала тому чи іншому переживанню.
Радість: "Я такий радий, що ми разом".
Смуток: "Я не зможу без друга, не їдь!"
Огиду: "Я з таким не воджуся".
Здивування: "Ти такий маленький і не боїшся?"
Гнів: "Не смій маленьких ображати!"
Страх: "Я боюся його".
Експеримент проводився індивідуально й будувався у формі бесіди експериментатора з дитиною. Експериментатор розповідав дитині історію про хлопчика чи дівчинку, пропонуючи набір фотографій, які відображали той чи інший емоційний стан. Дитині ставилось питання: "Хто з дітей міг сказати цю фразу?".
Точність ідентифікації дитиною емоційних станів фіксувалась (1 бал — правильна відповідь, 0 — неправильна). Фотографії однієї і тієї ж дитини використовувались для виключення із процесу ідентифікації суб’єктивних факторів (подобається чи не подобається). Готові фрази пропонувались для того, щоб виключити різницю в розвитку мовних умінь дітей.
Отримані результати показали, що лише невелика кількість дітей експериментальної і контрольної груп (3 (14,3 %) і 4 (20 %)) повністю справилися із завданням. Ніхто із опитаних не набрав 0 балів. Більшість дітей експериментальної і контрольної груп (66,7 % і 70 %) набрали від 3 до 5 балів.
Методика “Паровозик” була використана з метою дослідження психічних станів дитини протягом дня в її діяльності, спрямована на визначення позитивного (ППС) та негативного (НПС) психічного стану кожної дитини (у подальшому ми будемо використовувати відповідні скорочення ППС та НПС) і сприятливість психологічногоклімату у групі в цілому [9, С.92-94].
Діагностуючий матеріал: білийпаровозик та 8 різнокольорових вагончиків (червоний, жовтий, зелений, синій - основні; фіолетовий, сірий коричневий, чорний - додаткові). Вагончики безладно розташовані на білому фоні.
Мета: Визначення позитивного та негативного психічного стану дитини.
Дитині пропонувалось побудувати “чарівний поїзд" в різнокольорових вагончиків. Спочатку потрібно обрати самий красивий. Потім самий красивий з тих, що залишились і тощо.
Обробка результатів проводилась наступним чином: один бал присвоюється якщо дитина поставила вагончик фіолетового кольору на другу позицію; чорний, сірий, коричневий - на третю; червоний, жовтий, зелений - на шосту. Два бали присвоюється, якщо дитина ставить вагончик фіолетового кольору на першу позицію; чорний, сірий, коричневий - на другу позицію; червоний, жовтий, зелений - на сьому, синій на восьму. Три бали присвоюється, якщо чорний, сірий або коричневий вагончики поставлені на першу позицію; синій - на сьому позицію; червоний, жовтий, зелений - на восьму позицію.
За результатами досліджень Макса Люшера1 встановлено таке значення кольорів: червоний - життєва сила, драйв; жовтий - нестриманість, експресивність, релаксація, зелений - “легко послаблена напруга”, “контроль”, синій - витриманість, сенситивність, фіолетовий - ідентифікація, коричневий - чуттєвість, захищеність, сірий - незадіяність, чорний - відмова, пригніченість, кумуляція (накопичення) почуттів.
Якщо будь-який з основних кольорів опинається на одному з 3-х останніх місць, це свідчить про наявність тревоги, викликаної незадоволенням суб’єктивно-значущих потреб.
Враховуючи високу вірогідність помилкових інтерпретацій безпосередньо за критеріями М. Люшера в цьому віці, зелений, червоний, жовтий та фіолетовий кольори кваліфікувались як емоційно-позитивні, а фіолетовий коричневий, сірий та чорний - як емоційно-негативні.
Про характер тревоги говорить колір, який знаходиться на одній з останніх місць, а про її вираженість - його положення (6-а, 7-а, 8-а позиції ряду).
Наявність тревог спонукає до виробітки компенсацій, характер яких встановлюється за кольором, який займає 1-у позицію в ряді кольорових переваг.
Конфлікти діагностуються також у випадках, коли на перших 3-х позиціях ряду кольорових переваг знаходяться додаткові кольори.
С кожною дитиною було проведено по 4 серії індивідуальних дослідів.
В першій серії досліджувався емоційний стан дитини зранку під час її приходу до дитячого садка.
У другій серії досліджувався емоційний стан дитини під час режимних моментів та занять, в яких дитина виконувала вказівки дорослого.
У третій серії виявляли емоційний стан дітей під час спільної ігрової діяльності та прогулянки.
У четвертій серії досліджувався емоційний стан дітей перед ізповерненням додому.
Психічний стан дитини оцінювався як позитивний, якщо сума балів не перевищувала - 3.
При 4-6 балах - як негативний психічний стан низького ступеню (НПС нс); при 7-9 балів - як НПС середнього ступеню;
Більше 9 балів - НПС високого ступеню.
Поряд з отриманими індивідуальними результатами можна визначити і загальний психологічний клімат в групі дитячого саду.
Для цього визначається сума всіх ППС (а) и НПС (б), різниця між ними ділиться на кількість дітей і помножується на 100%
_______а-б______ х 100%
кількість дітей
70% і вище - висока ступень сприятливості психологічного клімату (сСПК);
42-69% - середня сСПК;
26-41,9% - незначна с СПК;
0 до 25% - початкова ступень несприятливості психологічного клімату (сНПК);