Патохарактерологический діагностичний опитувальник (ПДО)

Патохарактерологический діагностичний опитувальник розроблений Н. Я. Івановим і А. Е. Личко ( 1976, 1981) і призначений для дослідження характерологічних відхилень у підлітків при психопатіях і акцентуація характеру.

На відміну від К. Leonhard A. E. Личко (1977) розглядає акцентуацію не в особистісному плані, а співвідносить її з характером, так як особистість є більш широким поняттям, що включає в себе, крім характеру і темпераменту, інтелект, здібності, світогляд і т. д. Характер автор розглядає як базис особистості . Крім того, істотне значення, по А. Е. Личко, має й та обставина, що характер формується в основному в підлітковому віці, особистість як ціле - вже при повзрослении.

За кількісними показниками (тяжкість, тривалість і частота декомпенсацій і фаз, психогенних реакцій, відповідність цих реакцій силі і особливостям патогенних факторів, ступінь вираженості крайніх форм порушень поведінки, оцінка соціальної дезадаптації, глибина порушень самооцінки) виділяються різні ступені тяжкості психопатії та акцентуації характеру: важка, виражена і помірна психопатія, явна й прихована акцентуація.

Наводимо зіставлення типів акцентуації, за К. Leonhard (1976) і А. Е. Личко (1983):

по К. Leonhard по А. Е. Личко Демонстративний Істероїдний Педантичний Псіхастеніческій Застревающий - Збудливий Ешлептоідньш Гіпертимічні Гипертімний Дістіміческій - Аффективно-лабільний Циклоїдний Аффективно-екзальтований Лабільний Емотивний Лабільний Тривожний (боязкий) Сензитивний Екстравертований Гтертімно-конформний Інтровертований 1Шзоідньш Теж Сензитивний - Нестійкий - Конформний - Астеноневротичний

А. Є. Личко звертає увагу на те, що в класифікації К. Leonhard відсутні досить поширені в підлітковому віці нестійкий і конформний типи, а також астеноневротичний тип.

У той же час, за його спостереженнями, ДІСТЕН-чний і застрягають типи (відповідно конституционально-депресивний і паранояльний по П. Б. Ганнушкіна, 1933) в підлітковому віці практично не зустрічаються.

ПДО призначений для визначення в підлітковому віці (14-18 років) типів характеру при конституціональних і органічних психопатіях, психопатичних развитиях і акцентуації характеру. Допускається розширення вікового діапазону використання опитувальника в інтервалі від 12 до 20 років, проте точність одержуваних у цьому випадку результатів вимагає більш ретельного зіставлення з клінічними даними.

Відповідно до концепції психології відносин А. Ф. Лазурський (1912) і В. Н. Мясищева (1949, 1953, 1960) в опитувальник включені основні, що мають актуальне значення для підлітків, проблеми: самопочуття , настрій, сон і сновидіння, пробудження, апетит і ставлення до одягу, грошей, до батьків і друзів, до оточуючих і незнайомим людям, до самотності, майбутньому, новому, невдач, пригод і ризику, лідерства, критиці і запереченням, опіку та повчанням , правилам і законам, оцінка себе в дитинстві, ставлення до школи, оцінка себе в даний момент. Кожній проблемі в ПДО відповідає від 10 до 20 пропозицій, з яких на першому етапі дослідження підліток повинен вибрати одне або кілька (до 3, але не більше 3) тверджень. Йому дозволяється і відмова вибору по декількох проблемах, що, однак, є небажаним, оскільки може значимо знижувати інформативність одержуваних результатів. На другому етапі дослідження підлітка просять вибрати найбільш невідповідні, відкидаємо відповіді (теж не більше 3). Така свобода вибору розглядається як більш детально визначений явище в порівнянні з альтернативними відповідями типу «так» і «ні», звичайно застосовуються в більшості особистісних опитувальників.

Система оцінок дозволяє з'ясувати, до якого типу акцентуації підліток насправді відноситься.

Шампунь от ibib.ltd.ua

Тип акцентуації вважається невизначеним, якщо за оціночними шкалами не досягнуть спеціально розроблений показник (мінімальна діагностичне число - МДЧ) ні по одному з типів.

У сучасному варіанті ПДО (1981) розкодування за шкалою суб'єктивної оцінки зазвичай не проводиться, за винятком випадків, коли досліджує спеціально ставить перед собою мету дати характеристику того, яким себе бачить або хотів би бачити підліток. В основному ж обробка результатів починається з розкодування по шкалі об'єктивної оцінки. З цією метою будується графік, в якому по вертикалі відповідно кожному типу акцентуації відкладаються бали, отримані на обох етапах дослідження.

Оцінка графіка проводиться в наступному порядку: визначаються ступінь конформності, показник негативного ставлення до обстеження, можлива схильність до диссимуляции, ступінь відвертості, можливість органічної природи психопатії або акцентуації, відображення в самооцінці схильності до реакції емансипації, психологічна схильність до делінквентами-ному поведінки і до алкоголізації.

У практиці патопсихологи часто розширюють віковий діапазон застосування ПДО - від 10 до 25 років

У дитячому віці можливості застосування ПДО обмежені, особливо для обстеження дітей дошкільного віку. У цих випадках визначення типу акцентуації виробляється головним чином шляхом опитування дитини та її батьків. При масових дослідженнях запропоновано методику визначення типу акцентуації характеру за допомогою еталонів (І. В. Крук, 1983). Еталони являють собою картки, що містять описи типів акцентуації, складені з урахуванням інтересів і поведінкових особливостей дітей дошкільного віку. Картки-еталони пред'являються для ознайомлення батькам, і за їх вибором визначається тип акцентуації характеру дитини.

Поиск по сайту: