Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Дослідження-диференціація

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

Переписати слова, вставляючи, де потрібно г або ґ.

(Ґ/Г)айок, (ґ/г)алас, (ґ/г)ава, (ґ/г)андж, (ґ/г)алицький, (ґ/г)аньба, (ґ/г)и(ґ/г)нути, (ґ/г)ирли(ґ/г)а, (ґ/г)ала(ґ/г)ан, (ґ/г)рунт, (ґ/г)іркий, (ґ/г)ість, (ґ/г)енарал, (ґ/г)удзик, (ґ/г)уля, (ґ/г)едзь, (ґ/г)оден, (ґ/г)одина, (ґ/г)лухий, (ґ/г)лей, (ґ/г)ніт, (ґ/г)речний, (ґ/г) рецький, (ґ/г)риміти, (ґ/г)атунок.

Розподільне письмо.

Вправа 1.Записати в лівий стовпчик слова, де літерою в позначено звук [в], а в правий – де літера в позначає звук [у] нескладотворчий.

Вступ, вовк, вовтузитися, дівчина, ввійти, робив, давно, вовк, бував, товар, смакував, півострова, вчора, вітер, дзвенять, важкий, взував, ввесь, вервечка, булава, вовна, ввібрати, вепр, восьминіг, любов.

Основні норми української літературної вимови

1.	Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються і вимовляються то як [е^и], то як [и^е].	[ве^иснá], [сте^иповúĭ], [жи^евé], [ви^ешнéви^е ĭ]
2. 4.	Ненаголошений [о] здебільшого вимовляється чітко. Лише в деяких словах перед складом з наголошеним [у], [і] він у вимові наближаєтьсч до [у].	[водá], [молокó], [додóму], [зо^у зýл'а], [по^ур'і́г], [го^улу́б^пка]
	Дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів як правило вимовляються дзвінко. Глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко Глухо вимовляється лише приголосний [г] у словах вогко, легко, нігті, дігтяр та похідних, і частково оглушується кінцевий приголосний [з] у префіксах. Але в розмовному мовленніможливе часткове оглушення дзвінких приголосних.	[кнúжка], [кáзка], [дуб] [бород'бá], [прúз'ба],[анекдóт] [вóхко], [лéхко], [к 'іхті], [роз'казáти] [кнúж^ш ка], [кáз^с ка], [дуб^п]
5.	Губні [б], [п], [в], [м], [ф]; шиплячі [дж], [ж], [ч], [ш]; задньоязикові [г], [к], [х] і глотковий [г] вимовляються твердо, але перед [і] та зрідка перед [а] (у тому числі у словах іншомовного походження) вони вимовляються пом'якшено.	[н'іч], [д'іўчáта], [шчáс'т'а], [чóвен]; [в'ікнó], [жі́нка], [т'м'ани^еĭ], [p'iз'б'ap] [к'урé], [ф'узе^ил'áж]
6.	Приголосний [р] в кінці слова і складу послідовно твердий, а на початку складу може вимовлятися м 'яко.	[чоти^ермá], [проводúр], [р'ад], [тр'ох], [бýр'а]
7. .	Звуки [дж], [дз], [дз ] вимовляються злито, як один неподільний звук, якщо [д] і [з] або [д] і [ж] належать до різних значущих частин слова, тоді їх слід вимовляти як окремі звуки.	[д͡жем], [кукурýд͡за], [д͡з'в'ін], але [надзéмни'ĭ] [п'іджи^евúти^е]
	Звук [ґ] вимовляється, на відміну від звука [г] як проривний.	[ґáнок], [ґн 'іт], [ґýдзи^ек], [дзúґа]
9.	Приголосні [в] та [й] після голосних перед приголосними, на початку слова перед приголосними та в кінці слова вимовляються як напівголосні - напівприголосні звуки [ў] та [ĭ].	[буў], [даўнó], [шоўк], [в'іўтóрок], [ўчóра], [ĭтú], [c'm'їĭ], [жýĭка] [в'іӯц'á], [ĭогó],
10.	Перед наступним м'яким приголосним виступають м'які [д'], [т'], [н'], [л'], [з^'], [с'],[ц']	[п'і́с'н'а], [рáдіс'т'] [р'і́з'н'і], [м'іц'н'і́]

На межі морфем (префікса і кореня або кореня і суфікса) букви ж, ш, ч, що позначають шиплячі приголосні, та букви з, ц, с, що позначають свистячі приголосні, утворюють буквосполучення, вимова яких відрізняється від роздільної вимови букв, що входять до їх складу.

Буквоспо лучення	Вимова	Приклад
-жс(я)	[з'с']	зважся [звáз'с 'а ]
-шс(я)	[c':]	грієшся [гр'і́йе^и с^!:а]
-чс(я)	[ц'с']	мучся [мýц'с'а]
-жц(і)	[з'ц']	книжці [кнúз'ц'і]
-шц(і)	[с'ц']	мишці [мúс'ц'і]
-чц(і)	[ц':]	дочці [до́ц':і]
зж-	[ж:]	зжитися [ж:úти^и с 'а]
зш-	[ш:] (у префіксах і прийменниках)	зшити [ш:úти^е], безшумний [6е^иш:ýмни^еĭ]
-зш-	[жш] (в усіх інших випадках)	вивізши [вúв'іжиш^е]
зч-	[шч] (у префіксах і прийменниках)	зчепити [шче^ипúти^е]
-зч-	[жч]	різник [р'і́жчи^ек]
-сш-	[ш:]	зрісшись [зр'і́ш:и^ес']

Відрізняється також вимова сполучення букви т, що позначає зубний приголосний, та букв с, ш, ц, ч.

Буквоспо - лучення	Вимова	Приклад
-тьс(я)	[ц']	знаходиться [знахóди^ец':а]
-тс (і)	[ц':]	в бутсі [убу́ц':і]
-тс-	[ц:]	бутси [бýц:и^е]
-тш-	[чш]	коротше [корóчше^и]
-тц-	[ц:]	коритце [корúц'е^и]
-тц(і)	[ц':]	в клітці [ўкл'і́ц':і] .______________
-тч-	[ч:]	отче [óч:е^и]

Дослідження-аналіз

Вправа. Простежити, змінюючи швидкість мовлення, чи залежить вимова звуків у наведених словах від темпу мовлення. Результати спостережень проаналізувати. Правильну вимову виділених слів відтворити з допомогою транскрипції.

Виїжджати, попереджати, розкопати,святковий, осінній, з'їдуться, тішишся,зіщулитися, питаються, одинадцять, шістнадцять,чотирнадцять, зчепити,щільно, розщедритися, непомітно,розповсюджувати, з викрутасом, бур’ян, буря, бюрократія, п’янкий, морквяний,знаєшся.

Вибіркове письмо

Вправа. Накреслити таблицю й заповнити її, виписавши слова, в яких є буквосполучення дч, тч, тц, дц, сьч, шч, жч, чц, зч, стц, рдц, ться, шся. Позначити знаком + або -, чи спостерігається розбіжність між вимовою звуків та їх позначенням на письмі.

Орфографічний запис	Фонетична транскрипція	Наявність розбіжності між вимовою звуків та їх позначенням на письмі
Наприклад: заробітчани	[зароб’іч:áни]	+

1. «То, мабуть, заробітчани», – подумав я. (М.Коцюбинський). 2.Сподіваннями на Каховку зігрівалась тепер Яресьчина хата (О.Гончар). 3. Ми, братця, оце громадою давайте поміркуємо дещо – справи важливі є (А.Головко). 4. Неподалеку в натовпі біля конов'язі Гмиря спідлоба пильно дивиться на нього, і губи звело йому в злорадній усмішці (А.Головко). 5. У мене в сумочці лежав сірий пакет (В.Симоненко). 6. Черниш переступив з ноги на ногу і ненароком відчув чиєсь тепле спітніле плече (О.Гончар). 7. Сказано ж: солдатом не родишся, а робишся... (О. Гончар). 8. На однім кінці на тій удочці черв'як, а на другім – ви, рибак... (Остап Вишня). 9. Мак висить на жердці у сінях (Є.Гуцало). 10. Бічні вулиці були вже розчищені трохи (М.Коцюбинський). 11. По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна (І.Нечуй-Левицький). 12. Для неї здавалось, що вона тоне у річці (І.Нечуй-Левицький). 13. Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночі, невідомому, чорному (М.Коцюбинський). 14. Ми вкупочці колись росли, маленькими собі любились (Т. Шевченко). 15. Дужчав мороз, дим з коминів валив рівно, зливаючись з небом. От на цій річечці і вирішив Кузьма самотужки побудувати місток (М.Стельмах). 16. Поки бряжчали ще тітчині карбованці... за холодну воду не візьметься (М.Коцюбинський)

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 Следующая ⇒

Поиск по сайту: